Ухвала

від 26.09.2013 по справі 2а-1342/10/1070

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-1342/10/1070 ( у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Шевченко А.В. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

26 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Твердохліб В.А.;

за участю секретаря: Кінзерської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алькор - Агротрейд» про стягнення коштів, отриманих за нікчемним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2009 року, позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алькор - Агротрейд» про стягнення коштів, отриманих за нікчемним договором. В обґрунтування позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача суму 94 204, 50 гривень, яка підлягає сплаті до Державного бюджету України, посилаючись на нікчемність правочинів, укладених з Приватним підприємством «Діоніс».

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2013 року у задоволені позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, 06.05.2009 року Білоцерківською ОДПІ Київської області було проведено перевірку відповідача, за результатами якої складений Акт від 06.06.2009 року №1395/23-2/34688199/92 «Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Алькор-Агротрейд» код ЄДРПОУ 34688199, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 22.11.2006 року по 31.12.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 22.11.2006 року по 31.12.2008 року».

Перевіркою встановлено та в акті зафіксовано наступні порушення податкового законодавства: - підпункту 4.1.6 пункту 4.1, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, статті 5, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11, пункту 3.1 статті 3, пункту 10.1 статті 10 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР зі змінами та доповненнями), в результаті чого позивачем було занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 45 794, 00 гривень, у тому числі за 1 квартал 2007 року в сумі 1447, 00 гривень, 2 квартал 2007 року в сумі 1447, 00 гривень, 3 квартал 2007 року в сумі 1447, 00 гривень, 4 квартал 2007 року в сумі 9063, 00 гривень, 1 квартал 2008 року в сумі 15764, 00 гривень, 2 квартал 2008 року в сумі 12794, 00 гривень, 3 квартал 2008 року в сумі 1495, 00 гривень, 4 квартал 2008 року в сумі 2052, 00 гривень; - підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7, пункту 6.1 статті 6, пункту 10.1 статті10 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем завищено залишок від'ємного значення, якій після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду всього на суму 27 380, 00 гривень, в тому числі: грудень 2008 року на суму 27 380, 00 гривень; - підпункту 6.3.3 пункту 6.3 статті 6 Закону України від 22.05.2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого позивачем було занижено податок з доходів фізичних осіб в сумі 666, 75 гривень; - порушення статті 9 Закону України від 22.12.1994 року № 321/94-ВР «Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов`язкових платежів» та підпункту 19.2.б пункту 19.2 статті 19 Закону України від 22.05.2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб», що полягало у включенні невірної суми до відомостей за формою № 1 ДФ за 2007-2008 роки, про утриманий податок з виплаченого доходу працівникам, які були зареєстровані як суб`єкти господарювання.

З матеріалів справи встановлено, що на підставі Акта перевірки від 06.06.2009 року №1395/23-2/34688199/92, Білоцерківською ОДПІ Київської області було винесено податкове повідомлення-рішення № 1641/0000980232/0, яке було предметом розгляду адміністративної справи № 2а-6278/10/1070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алькор-Агротрейд» до Білоцерківської ОДПІ Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення № 1641/0000980232/0. За результатами розгляду адміністративної справи № 2а-6278/10/1070, Київським окружним адміністративним судом винесено постанову від 17.01.2011 року, якою у задоволенні позову відмовлено. Вказана постанова від 17.01.2011 року у справі № 2а-6278/10/1070 залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2011 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.02.2013 року по справі №К9991/24840/11 (№2а-6248/10/1070) касаційну скаргу ТОВ «Алькор-Агротрейд» - залишено без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2011 року та постанову Київського окружного адміністративного суду від 17.01.2011 року по справі №2а-6278/10/1070 - без змін.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам необхідно зазначити наступне.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Факт відсутності реальності поставок між відповідачем та його контрагентом встановлений у справі № 2а-6278/10/1070, водночас суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Білоцерківської ОДПІ Київської області ДПС з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції.

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (стаття 204 Цивільного кодексу України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України, правочин є нікчемним якщо він порушує публічний порядок, тобто якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого статтею 228 Цивільного кодексу України, міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Предметом адміністративного позову Білоцерківської ОДПІ до ТОВ «Алькор-Агротрейд» є санкції, встановлені частиною першою статті 208 Господарського кодексу України, які не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків, зборів (обов'язкових платежів) однією із сторін договору, в даному випадку - ПП «Діоніс». За таких обставин правопорушенням є несплата податків, а не вчинення правочину. Для застосування таких санкцій необхідною умовою є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення фіктивного правочину з метою отримання права на валові витрати і податковий кредит або удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків.

Відповідно до частини першої статті 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Згідно з частиною першою статті 208 Господарського кодексу України, передбачені нею санкції застосовує лише суд. Це правило відповідає статті 41 Конституції України, у відповідності з якою конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Враховуючи те, що зазначені санкції є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то вони належать не до цивільно-правових, а до адміністративно-господарських санкцій як такі, що відповідають визначенню, наведеному в частині першій статті 238 Господарського кодексу України, а отже такі санкції повинні застосовуватись з врахуванням вимог статті 250 Господарського кодексу України, відповідно до якої адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Оскільки адміністративний позов податковим органом був поданий 07.09.2009 року, а спірні правочини між ТОВ «Алькор-Агротрейд та ПП «Діоніс» мали місце у грудні 2007 року та січні 2008 року, у задоволені позовних вимог щодо застосування наслідків, які передбачені статтею 208 Господарського кодексу України, слід відмовити.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 01 жовтня 2013 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено - 27 вересня 2013 року.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.