Постанова
від 24.09.2013 по справі 911/407/13-г
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2013 р. Справа№ 911/407/13-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

за участю представників сторін:

позивача: Деревецький В.В., довіреність №428/11.5.2 від 16.08.2012 року,

відповідача: Бєда В.Г., довіреність №13/03-2 від 13.03.2013 року,

третьої особи: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроаскент"

на рішення господарського суду Київської області

від 18.04.2013 року

у справі №911/407/13-г (суддя - Лилак Т.Д.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроаскент", Київська обл., с. Щасливе

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Ольвита", Київська обл., с. Щасливе

про стягнення 3 091 560, 03 дол. США, що еквівалентно 24 710 839, 32 грн. та 3 998 295, 33 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроаскент", третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Ольвита", про стягнення 2 955 000,00 дол. США, еквівалент 23 619 315,00 грн. простроченої заборгованості за кредитом у доларах США, 3 758 000,00 грн. простроченої заборгованості за кредитом у гривнях, 24 132,50 дол. США, еквівалент 192 891,07 грн. поточної заборгованості по процентам за користування кредитом у доларах США, 47 567,01 грн. поточної заборгованості по процентам за користування кредитом у гривні, 79 842,97 дол. США, еквівалент 638 184,86 грн. простроченої заборгованості по процентам за користування кредитом у доларах США, 149 562,35 грн. простроченої заборгованості по процентам за користування кредитом у гривні, 25 502,05 дол. США, еквівалент 203 837,89 грн. пені за несвоєчасну сплату тіла кредиту, нарахованих в доларах США, 32 432,05 грн. пені за несвоєчасну сплату тіла кредиту, нарахованих в гривні, 1 589,05 дол. США, еквівалент 12 701,28 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, нарахованих в доларах США, 2 815,19 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, нарахованих в гривні, 5 171,25 дол. США, еквівалент 41 333,80 грн. 3% річних за весь час прострочення сплати тіла кредиту в доларах США, 6 486,41 грн. 3% річних за весь час прострочення сплати тіла кредиту в гривні, 322,21 дол. США, еквівалент 2 575,42 грн. 3% річних за весь час прострочення сплати процентів в доларах США, 563,02 грн. 3% річних за весь час прострочення сплати процентів в гривні, 727,35грн. інфляційних втрат по простроченому тілу кредиту, 141,95 грн. інфляційних втрат по простроченим процентам, а загалом 3 091 560,03 доларів США, еквівалент 24 710 839,32 грн. та 3 998 295,33 грн., у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань за договором поруки №100.2.3-13/129п-11 від 24.06.2011 року.

Рішенням господарського суду Київської області від 18.04.2013 року позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроаскент" (08325, Київська обл., с. Щасливе, вул. Леніна, 20-г, код 32994101) на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК" (01004, м. Київ, б-р Т. Шевченко/вул.Пушкінська, 8/26, код 14359319) заборгованість за кредитом та штрафним санкціям в сумі 3 091 560 (три мільйони дев'яносто одну тисячу п'ятсот шістдесят) доларів США 03 центів (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 18.01.2013 року становить 24 710 839 (двадцять чотири мільйони сімсот десять тисяч вісімсот тридцять дев'ять) грн. 32 коп.) та 3 998 295 (три мільйони дев'ятсот дев'яносто вісім тисяч двісті дев'яносто п'ять) грн. 33 коп., 68 820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. 00 коп. судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроаскент" подало апеляційну скаргу, в якій просить суд рішення господарського суду Київської області від 18.04.2013 року у справі №911/407/13-г в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроаскент" на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК" витрати по сплаті судового збору в сумі 68 820, 00 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. 00 коп. скасувати повністю. В цій частині прийняти нове рішення, яким відмовити Публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК" у стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроаскент" витрат по сплаті судового збору в сумі 68 820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. 00 коп.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував і порушив норми процесуального та матеріального права.

27.08.2013 року через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроаскент" надійшло письмове клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду Київським апеляційним господарським судом справи №911/406/13-г за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольвита" про стягнення 28 709 134, 65 за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії №10-0604/378к від 07.09.2006 року. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що предметом розгляду спору в двох різних справах №911/407/13-г та №911/406/13-г є заборгованість третьої особи перед Позивачем, а саме за кредитним договором, як основним зобов'язанням третьої особи перед позивачем. На думку відповідача, одночасний розгляд господарським судом двох різних справ зі спору про той же предмет та з тих же підстав не відповідає нормам ГПК України.

Колегія суддів вважає, що вказане клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Колегія суддів відзначає, що розгляд судом питання про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольвита" 28 709 134, 65 за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії №10-0604/378к від 07.09.2006 року по справі №911/406/13-г не унеможливлює розгляд справи про стягнення заборгованості за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії №10-0604/378к від 07.09.2006 року з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроаскент" як поручителя ТОВ "Ольвита" в сумі 3 091 560, 03 дол. США, що еквівалентно 24 710 839, 32 грн. та 3 998 295, 33 грн. по справі №911/407/13-г.

За таких обставин колегія суддів вважає клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроаскент" про зупинення провадження у справі необґрунтованим та безпідставним, а тому відмовляє відповідачу у його задоволенні.

Позивач письмового відзиву на апеляційну скаргу не подав, у судовому засіданні просив апеляційний господарський суд рішення суду першої інстанції залишити без змін у зв'язку з відсутністю підстав для його скасування, а апеляційну скаргу без задоволення.

Третя особа в судове засідання не з'явилась, відзиву на апеляційну скаргу не подала, причини неявки суду не повідомила.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

07.09.2006 року між ЗАТ "Внєшторгбанк", правонаступником якого є ПАТ "ВТБ Банк" (банк) та ТОВ "Ольвита" (позичальник) укладено кредитний договір №10-0604/378к (кредитний договір).

Пунктами 1.1 (в редакції договору №7 від 15.05.2012р.), 3.1.1 (в редакції договору №5 від 24.06.2011р.), 3.1.2 (в редакції договору №7 від 15.05.2012р.) та 9.4 (в редакції договору №5 від 24.06.2011р.) кредитного договору передбачено, що банк зобов'язується надати позичальнику кредит в сумі: 2 955 000,00 дол. США (ліміт кредитування 1) та 3 758 000,00 грн. (ліміт кредитування 2), а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати та повернути банку кредит не пізніше 28.12.2012р., а також сплатити плату за кредит та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, визначені даним договором.

За користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити банку відповідну плату за кредит. Плата за користування кредитом встановлюється у вигляді процентів, розмір яких встановлюється умовами цього договору та має статус "диференційованої" ставки, під якою в цьому договорі розуміється наступне: цим договором встановлюється базовий розмір процентів, що нараховуються за користування кредитом за умови належного виконання позичальником всіх умов цього договору та договору про забезпечення, та визначаються умови, за яких застосовується підвищений розмір плати за користування кредитом, який визначається шляхом збільшення базового розміру процентів на кількість процентних пунктів, що встановлена цим договором.

Проценти за користування кредитом, розмір яких є базовим, встановлюються у розмірі:

- для ліміту кредитування 1 - 10,0% річних в дол. США,

- для ліміту кредитування 2 - 18,0% річних в гривні.

Договір вважається укладеним та набирає чинності з дати його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань у повному обсязі.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за кредитним договором в частині надання третій особі (позичальнику) кредиту у сумі 2 955 000,00 дол. США та 3 758 000,00 грн. виконав у повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками з позичкового рахунку останнього.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Кредитним договором свідчить також відсутність з боку позичальника претензій та повідомлень про порушення банком (позивачем) умов договору.

Втім, позичальник (третя особа) свої обов'язки за кредитним договором не виконав, у зв'язку з чим за останнім утворилась прострочена заборгованості за кредитом у доларах США у сумі 2 955 000,00 дол. США (еквівалент 23 619 315,00 грн.), прострочена заборгованості за кредитом у гривнях у сумі 3 758 000,00 грн., поточна заборгованості по процентам за користування кредитом у доларах США у сумі 24 132,50 дол. США (еквівалент 192 891,07 грн.), поточна заборгованості по процентам за користування кредитом у гривні у сумі 47 567,01 грн., прострочена заборгованості по процентам за користування кредитом у доларах США у сумі 79 842,97 дол. США (еквівалент 638 184,86 грн.), прострочена заборгованості по процентам за користування кредитом у гривні у сумі 149 562,35 грн.

24.06.2011 року, в забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором між ПАТ "ВТБ Банк" (банк) та ТОВ "Агроаскент" (поручитель) укладено договір поруки №100.2.3-13/129п-11 (договір поруки), відповідно до якого поручитель поручився перед банком за виконання позичальником зобов'язань, що виникли на підставі кредитного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу, не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до п. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2. ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором повинно було відбуватися належним чином відповідно до умов, встановлених кредитним договором. Оскільки, у термін встановлений кредитним договором, позичальник не повернув банку суми кредиту та проценти за користування кредитними коштами, то у цьому випадку з боку позичальника має місце порушенням зобов'язання щодо повернення кредиту.

Пунктом 2.1 договору поруки передбачено, що у випадку порушення позичальником взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, поручитель і позичальник несуть солідарну відповідальність перед банком у повному обсязі зобов'язань позичальника за кредитним договором, включаючи повернення кредиту, сплату нарахованих процентів за користування кредитом, комісій, неустойки (пені, штрафів) та відшкодування збитків, пов'язаних з порушенням виконання зобов'язань позичальником.

Пунктом 2.6 договору поруки передбачено, що у випадку порушення позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором, поручитель зобов'язується виконати їх у строк/термін, зазначений у письмовій вимозі банку, шляхом перерахування коштів на рахунок банку.

Пунктами 3.3, 5.1.1, 5.3 (в редакції договору №5 від 24.06.2011р.) кредитного договору передбачено, що сплата процентів здійснюється позичальником у валюті кредиту на рахунок обліку/сплати процентів, у наступному порядку: проценти, нараховані за період з 25 числа попереднього місяця по 24 число поточного місяця включно сплачуються щомісяця з 25 числа кожного місяця, але не пізніше останнього банківського дня того ж місяця включно.

Невиконання та/або неналежне виконання позичальником та/або майновим поручителем зобов'язань за цим договором вважається несприятливою подією, у випадку виникнення якої банк має право вимагати від позичальника достроково повернути виданий кредит, а позичальник зобов'язаний, незважаючи на положення п. 1.1 цього договору, виконати таку вимогу банку і повернути отриманий кредит в повному обсязі, сплатити плату за користування кредитом та неустойку, в строк не пізніше 3-х банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги.

Згідно з ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника (позичальника) за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором (позивачем) за порушення зобов'язань боржником (позичальником).

Стаття 554 ЦК України встановлює, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

03.12.2012 року позивач надіслав відповідачу лист-вимогу про повернення грошових коштів, яка була отримана останнім 12.12.2012 року, та залишена без відповіді та задоволення.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також те, що відповідач свої обов'язки щодо виконання забезпечених порукою зобов'язань не виконав, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача, як поручителя простроченої заборгованості за кредитом у доларах США у сумі 2 955 000,00 дол. США (еквівалент 23 619 315,00 грн.), простроченої заборгованості за кредитом у гривнях у сумі 3 758 000,00 грн., поточної заборгованості по процентам за користування кредитом у доларах США у сумі 24 132,50 дол. США (еквівалент 192 891,07 грн.), поточної заборгованості по процентам за користування кредитом у гривні у сумі 47 567,01 грн., простроченої заборгованості по процентам за користування кредитом у доларах США у сумі 79 842,97 дол. США (еквівалент 638 184,86 грн.), простроченої заборгованості по процентам за користування кредитом у гривні у сумі 149 562,35 грн. підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пунктів 7.1, 7.2 Кредитного договору (в редакції договору №5 від 24.06.2011р.) у разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення заборгованості за кредитом, позичальник сплачує банку пеню в гривні (для кредитів, наданих в гривні) та/або в гривні за офіційним курсом НБУ на дату нарахування (для кредитів, наданих в іноземній валюті) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період, за який сплачується пеня) за кожен календарний день прострочення зазначених зобов'язань враховуючи день повернення кредиту з розрахунку факт/365.

У разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення плати за кредит згідно умов цього договору (крім заборгованості за кредитом), позичальник сплачує банку пеню в гривні (для кредитів, наданих в гривні) та/або в гривні за офіційним курсом НБУ на дату нарахування (для кредитів, наданих в іноземній валюті) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період, за який сплачується пеня) за кожен календарний день прострочення зазначених зобов'язань враховуючи день повернення кредиту з розрахунку факт/365.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, враховуючи, що пеня, інфляційні та річні нараховані на суми заборгованості по кредиту та процентам за фактичні періоди прострочення в межах передбачених законодавством строків, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача про стягнення:

- пені за несвоєчасну сплату тіла кредиту, нарахованих в доларах США за період з 29.12.2012 року по 18.01.2013 року в сумі 25 502,05 дол. США (еквівалент 203 837,89 грн.);

- пені за несвоєчасну сплату тіла кредиту, нарахованих в гривні за період з 29.12.2012 року по 18.01.2013 року в сумі 32 432,05 грн.;

- пені за несвоєчасну сплату процентів, нарахованих в доларах США за період з 01.11.2012 року по 18.01.2013 року в сумі 1 589,05 дол. США (еквівалент 12 701,28 грн.);

- пені за несвоєчасну сплату процентів, нарахованих в гривні за період з 01.11.2012 року по 18.01.2013 року в сумі 2 815,19 грн.;

- 3% річних за весь час прострочення сплати тіла кредиту в доларах США за період з 29.12.2012 року по 18.01.2013 року в сумі 5 171,25 дол. США (еквівалент 41 333,80 грн.);

- 3% річних за весь час прострочення сплати тіла кредиту в гривні за період з 29.12.2012 року по 18.01.2013 року в сумі 6 486,41 грн.;

- 3% річних за весь час прострочення сплати процентів в доларах США за період з 01.11.2012 року по 18.01.2013 року в сумі 322,21 дол. США (еквівалент 2 575,42 грн.);

- 3% річних за весь час прострочення сплати процентів в гривні за період з 01.11.2012 року по 18.01.2013 року в сумі 563,02 грн.;

- інфляційних по простроченому тілу кредиту за період з 29.12.2012 року по 18.01.2013 року в сумі 727,35 грн.;

- інфляційних по простроченим процентам за період з 01.11.2012 року по 18.01.2013 року в сумі 141,95 грн.

Відповідач та третя особа проти позову заперечували, та вказували, що порука відповідача за договором поруки припинилася у зв'язку із внесенням змін до кредитного договору без згоди відповідача.

Однак, вказані доводи відповідача та третьої особи судом до уваги не беруться, оскільки договори про внесення змін до кредитного договору є його невід'ємною частиною, а згідно п. 1.1 договору поруки відповідач (поручитель) поручився перед позивачем (банком), в тому числі, за зобов'язаннями, що можуть виникнути за кредитним договором в майбутньому.

Судовий збір у розмірі 68 820,00 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроаскент", третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Ольвита" про стягнення 3 091 560, 03 дол. США, що еквівалентно 24 710 839, 32 грн. та 3 998 295, 33 грн. є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням наведеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Київської області від 18.04.2013 року у справі №911/407/13-г прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору.

У зв'язку з цим, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду Київської області від 18.04.2013 року у справі №911/407/13-г.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Київської області від 18.04.2013 року у справі №911/407/13-г залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроаскент" - без задоволення.

Головуючий суддя Андрієнко В.В.

Судді Буравльов С.І.

Шапран В.В.

СудКиївський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення24.09.2013
Оприлюднено01.10.2013
Номер документу33805183
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —911/407/13-г

Ухвала від 11.02.2021

Господарське

Господарський суд Київської області

Ярема В.А.

Ухвала від 26.01.2021

Господарське

Господарський суд Київської області

Ярема В.А.

Ухвала від 14.01.2021

Господарське

Господарський суд Київської області

Ярема В.А.

Ухвала від 27.03.2014

Господарське

Господарський суд Київської області

Лилак Т.Д.

Ухвала від 06.03.2014

Господарське

Господарський суд Київської області

Лилак Т.Д.

Постанова від 13.11.2013

Господарське

Вищий господарський суд України

Губенко H.M.

Ухвала від 28.10.2013

Господарське

Вищий господарський суд України

Губенко H.M.

Постанова від 24.09.2013

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Андрієнко В.В.

Ухвала від 12.08.2013

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Андрієнко В.В.

Постанова від 17.07.2013

Господарське

Вищий господарський суд України

Губенко H.M.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні