Постанова

від 26.09.2013 по справі 13/108-09

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2013 р.Справа № 13/108-09 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів : Ярош А.І., Лисенко В.А.

(відповідно до розпорядження заступника голови суду від 12.09.2013р. №694 прийняття апеляційної скарги здійснюється даною судовою колегією)

при секретарі судового засідання Селиверстовій М.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Уланівський С.Є., за довіреністю від 12.07.2013р.

Гонтаренко А.К., за довіреністю від 12.07.2013р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Преміум Плюс"

на ухвалу господарського суду Херсонської області від 27 серпня 2013 року

по справі №13/108-09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ІТС"

до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю „Преміум Плюс"

про стягнення 233034,51 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 07.07.2009р. по справі №13/108-09 (суддя Закурін М.К.) частково задоволено позов ТОВ „ІТС": з відповідача на користь позивача стягнуто 132317,70 грн. основної заборгованості, 15417,81 грн. пені, 15371,92 грн. інфляційних втрат, 1984,74 грн. 3% річних, 1650,92 грн. держмита та 312,50 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Після набрання рішенням господарського суду Херсонської області від 07.07.2009р. законної сили 21.07.2009р. видано відповідний наказ.

14.08.2013р. до господарського суду Херсонської області від ТОВ „Преміум Плюс" надійшла заява про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 27 серпня 2013 року у справі №13/108-09 (суддя Клепай З.В.) на підставі ст. 117 ГПК України відмовлено в задоволенні заяви ТОВ „Преміум Плюс" про визнання наказу господарського суду Херсонської області від 21.07.2009р. про примусове виконання рішення господарського суду Херсонської області від 07.07.2009р. по справі №13/108-09 таким, що не підлягає виконанню.

При винесенні ухвали суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення господарського суду Херсонської області від 07.07.2009р. по справі №13/108-09 на підставі якого видано спірний наказ на даний момент не скасовано, набрало законної сили та є обов'язковим для виконання відповідачем у порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження", тому суд не має правових підстав для задоволення поданої заяви, оскільки боржник не довів належними документальними доказами про існування обставин, за якими у нього припинено зобов'язання перед стягувачем, яке виникло за рішенням у даній справі, при цьому, обставини викладенні в заяві про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню не містять тих підстав викладених в ст. 117 ГПК України, при наявності яких суд може визнати наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою господарського суду першої інстанції, відповідач (ТОВ „Преміум Плюс") звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та визнати наказ господарського суду Херсонської області від 21.07.2009р. про примусове виконання рішення господарського суду Херсонської області від 07.07.2009р. по справі №13/108-09 таким, що не підлягає виконанню.

У судовому засіданні представники скаржника підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі і наполягали на їх задоволенні.

Представник позивача (ТОВ „ІТС") у судове засідання не з'явився, про час, дату і місце судового засідання повідомлений господарським судом апеляційної інстанції належним чином, про що свідчить відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення від 12.09.2013р.

З огляду на вищевикладене апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу ТОВ „Преміум Плюс" за відсутністю представника позивача у судовому засіданні.

Згідно з розпорядженням заступника голови суду від 12.09.2013р. №694 розгляд апеляційної скарги здійснювався судовою колегією у складі: головуючий суддя Журавльов О.О., судді Ярош А.І., Лисенко В.А.

Відповідно до ст.85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши представників відповідача, апеляційний господарський суд дійшов до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ „ІТС" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення з ТОВ „Преміум Плюс" про стягнення 233034,51 грн. за неналежне виконання ТОВ „Преміум Плюс" зобов'язань за договором від 23.04.2007р.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 07.07.2009р. по справі №13/108-09 (суддя Закурін М.К.) частково задоволено позов ТОВ „ІТС": з відповідача на користь позивача стягнуто 132317,70 грн. основної заборгованості, 15417,81 грн. пені, 15371,92 грн. інфляційних втрат, 1984,74 грн. 3% річних, 1650,92 грн. держмита та 312,50 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. Вказане рішення є чинним, жодних доказів щодо його скасування сторонами не надано.

Після набрання рішенням господарського суду Херсонської області від 07.07.2009р. законної сили 21.07.2009р. видано відповідний наказ.

13.08.2009р. постановою відділом Державної виконавчої служби Ново каховського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Херсонської області від 21.07.2009р. на підставі заяви стягувача від 11.08.2009р., якою встановлено строк добровільного виконання даного наказу до 19.08.2009р.

Матеріали справи свідчать, що боржником у встановлений строк вимоги наказу не виконано.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 29.06.2010р. по справі №6/88-Б-10 порушено справу про банкрутство ТОВ „Преміум Плюс".

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 31.08.2010р. по справі №6/88-Б-10 визнано неспроможним ТОВ „Преміум Плюс" та вирішено зобов'язати ТОВ „Преміум Плюс" подати до офіційного друкованого органу ВРУ „Голос України" чи КМУ „Урядовий кур'єр" оголошення про порушення судом справи про банкрутства боржника.

На виконання ухвали від 31.08.2010р. боржником (ТОВ „Преміум Плюс") було здійснено публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство в газеті „Голос України" від 16.09.2010р., тобто, граничний строк для подачі заяв з конкурсними вимогами був 17.10.2010р.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 23.11.2010р. по справі №6/88-Б-10 було визнано вимоги кредиторів та затверджено реєстр вимог кредиторів, в якому ТОВ „ІТС" не значиться, при цьому, відповідно до п.2 вказаної ухвали встановлено, що конкурсні вимоги всіх кредиторів, що заявлені до боржника після 17.10.2010р., або не заявлені взагалі по справі №6/88-Б-10, відповідно до ч.2 ст. 14 ЗУ „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - вважаються погашеним, в подальшому боржник є вільним від всіх вказаних у цьому пункті ухвали зобов'язань.

14.08.2013р. до господарського суду Херсонської області від ТОВ „Преміум Плюс" надійшла заява про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню. Вказану заяву відповідач обґрунтовує тим, що ТОВ „ІТС" з наказом про примусове виконання рішення суду, як конкурсний кредитор із стягнення заборгованості, що виникла до порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ „Преміум Плюс", не звертався до господарського суду із заявою про визнання його кредитором боржника та про включення його вимог до реєстру вимог кредиторів, боржник вважає, що заборгованість згідно за наказом № 13/108-09 від 21.07.2009р. є погашеною з огляду на вимоги ч.2 ст. 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Дослідивши матеріали та обставини справи апеляційний господарський суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження".

Відповідно до ч.1 ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Відповідно до ч.2 ст. 117 ГПК України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Згідно з п.4 ч.1 ст. 117 ГПК України господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково . Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Таким чином, ч. 4 ст. 117 ГПК України містить виключний перелік підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті, а саме:

- якщо судовий наказ видано помилково;

- якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

Аналогічні правові висновки викладені в п.3.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України".

Згідно зі ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. (ч.ч.1, 2 ст. 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, яка діяла під час винесення відповідних ухвал по справі №6/88-Б-10).

За п. 2 ч. 3 ст. 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням , що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства, наявність судового рішення про задоволення грошових вимог не звільняє кредитора від обов'язку заявити їх в порядку статті 23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (ст. 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, яка діяла під час винесення відповідних ухвал по справі №6/88-Б-10).

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ „ІТС" фактично є конкурсним кредитором боржника (відповідача по даній справі). При цьому, доказів звернення ТОВ „ІТС", як конкурсного кредитора, до господарського суду із грошовими вимогами до боржника в порядку, передбаченому ч.1 ст. 23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (ст. 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, яка діяла під час винесення відповідних ухвал по справі №6/88-Б-10) матеріали справи не містять.

Як було зазначено вище, ухвалою господарського суду Херсонської області від 23.11.2010р. по справі №6/88-Б-10 було визнано вимоги кредиторів та затверджено реєстр вимог кредиторів, в якому ТОВ „ІТС" не значиться, при цьому, відповідно до п.2 вказаної ухвали встановлено, що конкурсні вимоги всіх кредиторів, що заявлені до боржника після 17.10.2010р., або не заявлені взагалі по справі №6/88-Б-10, відповідно до ч.2 ст. 14 ЗУ „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - вважаються погашеним, в подальшому боржник є вільним від всіх вказаних у цьому пункті ухвали зобов'язань.

За змістом ч.1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, грошові зобов'язання ТОВ „Преміум Плюс" перед ТОВ „ІТС" в силу Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є погашеними, з огляду на те, що позивач у даній справі, як конкурсний кредитор, у встановлений законом строк із заявою про визнання його грошових вимог у справі про банкрутство до господарського суду не звернувся.

Аналогічні правові висновки викладені в Постанові Вищого господарського суду України від 21.12.2011р. по справі №22/394-02.

Вищевикладене свідчить про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема ст. 117 ГПК України, що призвело до прийняття помилкової ухвали про відмову у задоволенні заяви ТОВ „Преміум Плюс" про наказу господарського суду Херсонської області від 21.07.2009р. про примусове виконання рішення господарського суду Херсонської області від 07.07.2009р. по справі №13/108-09 таким, що не підлягає виконанню, а тому зазначену ухвалу суду слід скасувати, заяву ТОВ „Преміум Плюс" задовольнити, а наказ господарського суду Херсонської області від 21.07.2009р. про примусове виконання рішення господарського суду Херсонської області від 07.07.2009р. по справі №13/108-09 визнати таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Преміум Плюс" задовольнити.

2.Ухвалу господарського суду Херсонської області від 27 серпня 2013 року у справі №13/108-09 скасувати.

3.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Преміум Плюс" про визнання наказу господарського суду Херсонської області від 21.07.2009р. про примусове виконання рішення господарського суду Херсонської області від 07.07.2009р. по справі №13/108-09 таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

4.Наказ господарського суду Херсонської області від 21.07.2009р. про примусове виконання рішення господарського суду Херсонської області від 07.07.2009р. по справі №13/108-09 визнати таким, що не підлягає виконанню.

5.Матеріали оскарження по справі №13/108-09 повернути до господарського суду Херсонської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 30 вересня 2013 року.

Головуючий суддяО.О. Журавльов Судді А.І. Ярош В.А. Лисенко