Постанова

від 23.09.2013 по справі 911/1314/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2013 р. Справа№ 911/1314/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Синиці О.Ф.

Шевченка Е.О.

при секретарі: Волуйко Т.В.

Представники сторін:

позивача:Сандулек С.А., довіреність № 212/13-Н від 28.02.2013;

відповідача 1:не з'явився;

відповідача 2:не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Рембудмонтаж"

на рішення господарського суду Київської області від 26.06.2013

у справі № 911/1314/13 (суддя: Бацуца В.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль"

до 1. Приватного акціонерного товариства „Рембудмонтаж";

2. Товариства з обмеженою відповідальністю „Собраніє";

про стягнення 277676,39 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль" звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства „Рембудмонтаж", Товариства з обмеженою відповідальністю „Собраніє" про стягнення 277676,39 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 26.06.2013 у справі № 911/1314/13 позов задоволено повністю.

Стягнуто солідарно з Приватного акціонерного товариства „Рембудмонтаж", Товариства з обмеженою відповідальністю „Собраніє" на користь Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" 237 500 грн. 00 коп. основної заборгованості по кредиту, 20 673 грн. 72 коп. основної заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 18 774 грн. 03 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 728 грн. 64 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом та судові витрати 5 553 грн. 53 коп. судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство „Рембудмонтаж" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у відповідності до якої просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 26.06.2013 у справі № 911/1314/13 і прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Скарга мотивована тим, що господарським судом Київської області не в повному обсязі були з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також були порушені, неправильно застосовані норми матеріального права.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2013 № 911/1314/13 у справі № 911/1314/13 сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя: Зеленін В.О., судді: Синиця О.Ф., Шевченко Е.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2013 прийнято до розгляду апеляційну скаргу у справі № 911/1314/13. Розгляд апеляційної скарги призначений на 14.08.2013 об 11:15.

14.08.2013 представником позивача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду були подані письмові пояснення по справі.

14.08.2013 відповідач 2 в судове засідання не з'явився, повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, не зважаючи на те, що був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином відповідно до вимог ст. 64, 86 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2013 розгляд апеляційної скарги у справі № 911/1314/13 відкладено на 02.09.2013 об 11:30.

29.08.2013 представником відповідача 2 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду було подано клопотання про відкладення розгляду справи.

02.09.2013 представником позивача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду було надано детальний розрахунок заборгованості по кредитному договору станом на 14.02.2013.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2013 розгляд апеляційної скарги у справі № 911/1314/13 відкладено на 23.09.2013 о 12:00.

23.09.2013 відповідач 1 та відповідач 2 в судове засідання не з'явились, повноважних представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, не зважаючи на те, що були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином відповідно до вимог ст. 64, 86 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає, що зазначені обставини не є перешкодою для розгляду справи, оскільки про дату, час і місце судового розгляду справи відповідач 1 та відповідач 2 повідомлені належним чином.

Керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів вважає за необхідне здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними в справі документами та за відсутності представників відповідача 1 та відповідача 2.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

23.09.2013 представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив суд рішення господарського суду Київської області від 26.06.2013 у справі № 911/1314/13 залишити без змін.

Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів встановила наступне.

27.06.2006 між позивачем та відповідачем-2 було укладено генеральну кредитну угоду № 010/02-01/143, згідно умов п. 1.1. якої кредитор, на підставі цієї Угоди, зобов'язується надавати позичальнику кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених в Угоді та кредитних договорах, що будуть укладені в її рамках. Договори, укладені в рамках цієї Угоди, є її невід'ємними частинами.

Відповідно до п. 1.2. угоди загальний розмір основної (позичкової) заборгованості позичальника по кредитним договорам, укладеним з позичальником в рамках даної Угоди, в будь-який момент дії даної Угоди не може перевищувати суми, еквівалентної 4 000 000, 00 грн., а строк користування кредитними коштами встановлюється до 26.06.2009 р. (п. 1.3.).

Пунктом 2.2.2. угоди передбачено, що кредити, невідновлювальні та відновлювальні (револьверні) кредитні лінії на поповнення оборотних коштів - розрахунків з постачальниками, в національній валюті, доларах США та євро на наступних умовах: сума - в межах ліміту, передбаченого п. 1.2. даної Угоди; строк - до 12 місяців, в межах терміну, визначеного п. 1.3. даної Угоди; відсоткова ставка: - в національній валюті - 18 % річних; - в доларах США - 12 %; - в євро - 11 % річних.

В п. 2.3. угоди передбачено, що конкретні строки користування кредитними коштами, відсоткові ставки за користування кредитними коштами, об'єкти кредитування визначаються сторонами окремо в договорах, що укладаються в рамках даної Угоди.

Згідно із п. 2.4. угоди передбачено, що у відповідності з діючим законодавством України забезпеченням даної Угоди є іпотека належного майновому поручителю ЗАТ „Рембудмонтаж" майнового комплексу за адресою: м. Київ. вул. Ремонтна, 8. Забезпеченням даної Угоди у відповідності із діючим законодавством України можуть бути також інші види забезпечення.

Пунктом 9.1. угоди сторони визначили, що строк її дії, згідно якого ця Угода набуває чинності з моменту її підписання сторонами та діє до повного погашення позичальником заборгованості (кредити, відсотки за користування ними, штрафні санкції тощо) за всіма договорами, укладеними в рамках цієї Угоди.

Відповідно до п. 10.1. угоди у разі несвоєчасного повернення позичальником кредитів у визначені договорами терміни, останній відшкодовує кредитору завдані цим збитки в повній сумі понад неустойку (штраф, пеню), які передбачені даним договором.

Між позивачем та відповідачем 2 було підписано ряд додаткових угод до генеральної кредитної угоди № 010/02-01/143 від 27.06.2006 р. від: 01.08.2007р. № 010/14/04/183, 26.06.2008 р. № 010/14/04/277, 19.06.2009 р. № 010/02-01/143/684, 27.11.2009 р. № 010/02-01/143/6, 10.06.2010 р. № 010/02-01/143/7, 03.12.2010 р. № 010/02-01/143/8.

23.09.2011 між позивачем та відповідачем-2 було підписано додаткову угоду № 010/02-01/143/9 до генеральної кредитної угоди № 010/02-01/143 від 27.06.2006 р., згідно умов п. 1. якої сторони дійшли згоди викласти п. 1.2. угоди у наступній редакції: „Загальний розмір заборгованості позичальника за укладеними в рамках цієї Угоди договорами не повинен перевищувати ліміт кредитування в розмірі еквівалентному 2 597 000, 00 дол. США станом на дату видачі кредитних коштів за офіційним курсом Національного Банку України, за наступними сублімітами: субліміт-1: 2 385 500, 00 дол. США на фінансування поточної діяльності позичальника; субліміт-2: еквівалент 2 385 500, 00 дол. США на рефінансування поточної заборгованості за кредитним договором № 010/14/419 від 26.06.2008 р., укладеним між кредитором та позичальником в рамках субліміту - 1. Кредит надається в гривневому еквіваленті за курсом купівлі на МВРУ на день проведення рефінансування заборгованості в доларах США; субліміт-3: 800 000, 00 грн. на фінансування поточної діяльності позичальника; субліміт-4: 800 000, 00 грн. овердрафт для фінансування поточної діяльності позичальника."

23.11.2011 між позивачем та відповідачем-2 було підписано додаткову угоду № 010/02-01/143/10 до генеральної кредитної угоди № 010/02-01/143 від 27.06.2006 р., згідно умов п. 1. якої сторони дійшли згоди викласти п. 1.3. угоди у наступній редакції: „Дана угода діє до 14.09.2012 р.".

27.11.2009 між позивачем та відповідачем-2 було укладено кредитний договір № 010/14/556, згідно умов п. 1.1. якого відповідно до умов цього договору та генеральної кредитної угоди кредитор зобов'язується надати позичальнику кредит в формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 850 000, 00 грн., а позичальник зобов'язується отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені цим договором.

Згідно п. 1.2. кредитного договору кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 19.11.2010 р.

Відповідно до п. 2.1. кредитного договору плата за користування кредитом в розраховується на основі процентної ставки в розмірі 23 річних.

Пунктом 2.2. кредитного договору передбачено, що проценти за користування кредитом позичальник сплачує щомісяця на рахунок нарахованих доходів кредитора не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно при погашенні кредиту.

В п. 2.4. кредитного договору передбачено, що нарахування процентів за кредитом здійснюється згідно внутрішніх положень Банку, але не рідше одного разу на місяць, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом протягом всього строку користування кредитом. День видачі та день погашення кредиту враховуються як один день (при розрахунку процентів враховується день видачі кредиту; день погашення кредиту не враховується).

Пунктом 4.4. кредитного договору сторонни передбачили, що виконання зобов'язань позичальника за цим договором забезпечується порукою відповідно договору поруки, який укладено між кредитором і ЗАТ „Рембудмонтаж". Поручитель солідарно відповідає за виконання зобов'язань позичальника по сплати заборгованості та процентів за кредитом, комісій, пені та штрафів, передбачених цим договором, а також збитків, заподіяних кредитору, у тому ж обсязі й у ті ж строки, що й позичальник.

Згідно п. 8.1. кредитного договору у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором кредитор має право вимагати дострокового повного погашення заборгованості позичальника за кредитом разом зі сплатою всіх сум, належних до сплати на дату пред'явлення вимоги, включаючи проценти за кредитом (в тому числі, прострочені проценти), пеню, штрафи та інші платежі відповідно до цього договору.

Пунктом 15.1. кредитного договору визначено строк його дії, згідно якого цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання ними прийнятих відповідно до цього договору зобов'язань.

03.12.2010 між позивачем та відповідачем-2 було підписано додаткову угоду № 010/14/556/1 до кредитного договору № 010/14/556 від 27.11.2009 р., згідно умов п. 1. якого сторони дійшли згоди викласти п. 1.1. договору у наступній редакції: „Відповідно до умов цього договору та генеральної кредитної угоди кредитор зобов'язується надати позичальнику кредит в формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 797 500, 00 грн., а позичальник зобов'язується отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені цим договором.".

23.09.2011 між позивачем та відповідачем-2 було підписано додаткову угоду № 010/14/556/2 до кредитного договору № 010/14/556 від 27.11.2009 р., згідно умов п. 1. якого сторони дійшли згоди викласти п. 1.1., 1.2., 1.3. договору у наступній редакції: „1.1. Кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 14.09.2012 р. 1.2. Плата за користування кредитом розраховується на основі процентної ставки в розмірі: - з 27.11.2009 р. по 02.12.2010 р. - 23 % річних; - з 03.12.2010 р. по 22.10.2011 р. - 21 % річних; - з 23.09.2011 р. - 16 % річних.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов генеральної кредитної угоди та кредитного договору позивачем 30.12.2009 р. було надано відповідачу-2 кредит та перераховано грошові кошти у розмірі 797 500, 00 грн.

03.12.2010 між позивачем та відповідаем-1 було укладено договір поруки № 12/14/1093, згідно умов п. 1.1. якого поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором солідарно з боржником за виконання кредитних зобов'язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов кредитного договору, за умовами якого боржник зобов'язаний: повернути кредит в розмірі 797 500, 00 грн.; сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 21, 0 % річних або в будь-якому іншому розмірі, зміненому відповідно до умов кредитного договору, у т.ч. на підставі додаткових угод до нього, укладених після набуття чинності цим договором; сплатити комісію за внесення змін до кредитного договору або договору застави/іпотеки/поруки за ініціативою позичальника, в розмірі 300, 00 грн.; сплатити пені, штрафи, передбачені кредитним договором, а також відшкодувати витрати та збитки кредитора, пов'язані з неналежним виконанням боржником умов кредитного договору.

Згідно п. 2.1. договору поруки у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) боржником всіх або окремих кредитних зобов'язань, поручитель та боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) боржником всіх або окремих кредитних зобов'язань в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до поручителя щодо сплати заборгованості за порушеними кредитними зобов'язаннями.

Відповідно до п. 2.2. договору поруки поручитель зобов'язується здійснити виконання порушених кредитних зобов'язань протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання вимоги від кредитора та в обсязі, зазначеному в такій вимозі.

Вимога кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителем кредитних зобов'язань в розмірі, визначеному кредитором у вимозі.

Кредитор має право направляти вимоги поручителю будь-яку кількість разів до повного виконання кредитних зобов'язань.

Пунктом 8.1. договору поруки визначено строк його дії, згідно якого цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання кредитних зобов'язань за кредитним договором та зобов'язань поручителя за цим договором.

18.02.2013 позивач звернувся до відповідача-2 із претензією № 140-0-0-00/8/273 від 18.02.2013 р., у якій просив відповідача-2 у тридцятиденний строк з дня отримання претензії здійснити погашення заборгованості у розмірі 277 676, 39 грн. за кредитним договором № 010/14/556 від 27.11.2009р.

Факт направлення позивачем претензії відповідачу-2 підтверджується фіскальним чеком № 1593 від 18.02.2013 р. про відправлення цінного листа і описом вкладення до нього від 18.02.2013 р.

18.02.2013 позивач звернувся до відповідача-1 із вимогою № 140-0-0-00/8/271 від 18.02.2013 р., у якій просив відповідача-1 у тридцятиденний строк здійснити погашення заборгованості у розмірі 277676, 39 грн. за кредитним договором № 010/14/556 від 27.11.2009 р.

Факт направлення позивачем претензії відповідачу-2 підтверджується фіскальним чеком № 1597 від 18.02.2013 р. про відправлення цінного листа і описом вкладення до нього від 18.02.2013 р. та фіскальним чеком № 1595 від 18.02.2013 р. про відправлення цінного листа і описом вкладення до нього від 18.02.2013 р.

З матеріалів справи вбачається, що у встановлений генеральною кредитною угодою та кредитним договором строк відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав.

Таким чином, позивач належним чином виконав взяті на себе за генеральною кредитною угодою та кредитним договором зобов'язання та надав відповідачу кредит, але всупереч умовам генеральної кредитної угоди та кредитного договору, а також взятих на себе зобов'язань за ними, відповідач-2 несвоєчасно сплачував та не в повному обсязі суму кредиту та відсотки, в наслідок чого у нього з'явилась заборгованість перед позивачем в розмірі 237500,00 грн. основної заборгованості по кредиту, 20 673,72 грн. основної заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч. 4 ст. 202 Цивільного кодексу України).

Отже, двостороннім правочинами притаманна наявність взаємоузгодженого волевиявлення двох осіб, спрямованого на виникнення єдиного правового результату, покликаного забезпечити реалізацію обопільної чи самостійної мети кожної з цих осіб.

Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як передбачено ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до п.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Суд зазнає, що зазначені вище генеральна кредитна угода, кредитний договір, а також додаткові угоди до них, договір поруки, підписані в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін без будь - яких зауважень і застережень та скріплені печатками і в судовому порядку не визнані недійсними.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

За змістом ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 Цивільного кодексу України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), зобов'язання повинні виконуватися належним чином.

Частиною 1 ст. 530 передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, факт наявності заборгованості у відповідача-2 перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем-2 не спростований, тому позовні вимоги щодо стягнення боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що правомірно були задоволені судом першої інстанції повністю.

У зв'язку з невиконанням відповідачем-2 своїх зобов'язань щодо погашення суми кредиту позивачем нараховано 18 774,03 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 728,64 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 1048 Цивільного кодексу України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 10.2. генеральної кредитної угоди передбачено, що за порушення строків повернення кредитів, відсотків за користування кредитами, передбачених договорами, укладеними в рамках даної Угоди, позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованосгі, за кожний день прострочення.

Пунктом 14.4. кредитного договору передбачено, що за прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за цим договором позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення. Нарахування пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним, і по день виконання позичальником простроченого зобов'язання включно.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином в силу наведених положень законодавства, пеня може бути стягнута саме в разі, якщо таке передбачено договором (встановлено за згодою сторін).

Отже, вимога позивача про стягнення 18 774,03 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 728,64 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом є обґрунтованою, а тому правомірно була задоволена судом першої інстанції.

Відповідно до статті 540 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов'язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Статтею 541 Цивільного кодексу України передбачено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України).

З огляду на зазначене вимога про солідарне стягнення є правомірною.

Суд відзначає, що в розумінні ст. 33, 36 Господарського процесуального кодексу України скаржник не надав ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції докази які б підтверджували його вимоги та заперечення.

Таким чином, наведене вище та докази, які містяться в матеріалах справи, спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду Київської області від 26.06.2013 у справі № 911/1314/13 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Рембудмонтаж" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 26.06.2013 у справі № 911/1314/13 - без змін.

2. Матеріали справи № 911/1314/13 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Зеленін В.О.

Судді Синиця О.Ф.

Шевченко Е.О.