Рішення

від 26.09.2013 по справі 904/6301/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.09.13р. Справа № 904/6301/13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пропелер", м. Донецьк

До Приватного підприємства "Імперія", м. Дніпропетровськ

Про стягнення 27 589,17 грн.

Суддя Крижний О.М.

Представники:

від позивача: Андрієвська О.О., довіреність від 24.07.2013 року, представник;

від відповідача: Антіпов С.Г., довіреність від 02.09.2013 року, представник.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пропелер" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Приватного підприємства "Імперія" про стягнення заборгованості у розмірі 24 907,37 грн., пені - 1889,95 грн., 3% річних у сумі 642,08 грн., інфляційних втрат - 149,77 грн., а також судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 023-12 від 13.06.2012 року в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Відповідач проти позову заперечує, вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими що підлягають задоволенню частково, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивача щодо стягнення штрафних санкцій, а саме пені - 1889,95 грн., 3% річних у сумі 642,08 грн., інфляційних втрат - 149,77 грн. У відзиві на позов відповідач посилається на ті обставини, що відповідно до підписаної сторонами Специфікації до Договору, строк поставки складає 20 (двадцять) календарних днів з моменту отримання попередньої оплати 7 000,00 грн. (сім тисяч гривень 00 копійок). Поставка товару відбулася лише 14.08.2012р. на відміну від обумовлених 20 календарних днів з дати попередньої оплати у сумі 7 000,00 грн., яка була здійснена 13.06.2012р., тобто з порушенням визначеної дати відвантаження на 42 доби. Наявність факту відвантаження товару стала можливою лише завдяки виконанню додаткової угоди позивача, не передбаченої договором, по оплаті іншої частини товару, на умови якої відповідач змушений був погодитися для мінімізації господарських витрат у зв'язку з невиконанням/несвоєчасним виконанням позивачем умов господарського право чину. За наведених обставин відповідач звертає увагу суду на поведінку позивача, яка обумовила додаткові втрати та створила ситуацію у якій відповідач не має можливості своєчасно виконати свої зобов'язання за спірним договором.

Розгляд справи був відкладений з 15.08.2013р. на 04.09.2013р., з 04.09.2013р. на 19.09.2013р. та з 19.09.2013р. на 25.09.2013р. У судовому засіданні, призначеному на 25.09.2013 року об 11:30 год. оголошувалася перерва до 15:00 год. 25.09.2013 року.

У судовому засіданні 25.09.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, які містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

13.06.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Пропелер" (постачальник) та Приватним підприємством "Імперія" (покупець) був укладений договір № 023-12 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар згідно з положеннями даного Договору.

Згідно п. 2.1. Договору постачальник поставляє товар покупцю на основі Специфікацій, оформлених у вигляді додатків до даного Договору, які є його невід'ємною частиною.

Специфікація містить наступну інформацію: номер і дата специфікації, номер і дата Договору, номер і дата опитувального листа чи технічного завдання, найменування товару та його артикул, кількість та одиницю вимірювання кожного найменування товару, ціна кожного найменування товару та вартість товару, умови оплати, умови поставки згідно Інкотермс 2010 з врахуванням особливостей, пов'язаних з внутрішньодержавним характером даного Договору, строк поставки, гарантійний строк (п. 2.2. Договору).

За умовами п. 7.1. Договору загальна сума Договору складає суму всіх погоджених та підписаних сторонами специфікацій, оформлених у вигляді додатків до даного Договору, які є його невід'ємною частиною.

Як передбачено п.п. 7.2., 7.3. Договору, оплата товару за даним Договором виконується у безготівковій формі шляхом перерахунку грошових засобів на банківський рахунок постачальника. Датою оплати вважається дата зарахування грошових засобів на банківський рахунок постачальника.

13.06.2012р. сторонами погоджена та підписана Специфікація № 1 до Договору № 023-12 від 13.06.2012р. (далі Специфікація), пунктом 1 якої передбачена попередня оплата 7 000,00 грн. (сім тисяч гривень 00 копійок) протягом трьох банківських днів з моменту підписання даної Специфікації.

За наведеною Специфікацією оплата товару здійснюється протягом п'яти банківських днів з моменту відвантаження товару, вказаного у видаткових накладних у сумі 42 815,37 грн. (сорок дві тисячі вісімсот п'ятнадцять гривень 37 копійок) (п. 2 Специфікації).

Окремими пунктами Специфікації зазначені строк поставки та строк гарантії. Так, строк поставки складає 20 (двадцять) календарних днів з моменту отримання попередньої оплати 7 000,00 грн. (сім тисяч гривень 00 копійок), а строк гарантії - 24 (двадцять чотири) місяці з моменту поставки товару, який підтверджується видатковими накладними на товар.

За накладною № ПП - 0301 від 14.08.2012 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 49 815,37 грн. Наведена накладна містить підпис особи (представника відповідача), що отримала товар. Повноваження останньої підтверджені довіреністю АВГ № 01 від 10.08.2012 року.

За умовами п. 7.1. Договору загальна сума Договору складає суму всіх погоджених та підписаних сторонами специфікацій, оформлених у вигляді додатків до даного Договору, які є його невід'ємною частиною.

Позивач посилається на часткову оплату відповідачем товару, поставленого йому позивачем за наведеною вище накладною, а саме 13.06.2012р. у сумі 7 000, 00 грн. та 13.08.2012р. у сумі 17 908,00 грн.

Зазначені обставини підтверджуються виписками по банківському рахунку позивача за станом на 13.06.2012р. та за станом на 13.08.2012р., які надані позивачем.

Невиконання відповідачем зобов'язань за договором № 023-12 щодо повної оплати товару та, як наслідок, виникла заборгованість за поставлений товар у сумі 24907,37 грн. (49 815,37 грн. - 24 908,00 грн.) і є причиною спору.

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст. 530 ЦК України).

Враховуючи умови Договору (п. 7.1.) та положення Специфікації, строк оплати товару, поставленого за наведеною вище накладною, є таким, що настав.

Доказів повної оплати вартості поставленого товару відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу за поставлений товар у сумі 24 907,37 грн. шляхом надання належних доказів не спростував.

За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу за поставлений товар у сумі 24 907,37 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч.1 ст. 548 ЦК України).

Пунктом 8.4. Договору передбачена відповідальність покупця за несвоєчасну оплату товару у виді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від вартості неоплаченого у передбачений Договором строк товару за кожен день прострочки.

За несвоєчасну оплату поставленого товару позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за період з 22.08.2012р. по 22.02.2013р. у сумі 1 889,95 грн.

При дослідженні обставин справи суд встановив, що у розрахунку розміру пені позивачем допущено арифметичну помилку, пов'язану із кількістю днів у взятому періоді нарахування пені. Так, нараховуючи пеню за період з 22.08.2012р. по 22.02.2013р. позивач нарахував штрафних санкцій за 6 місяців і 1 день, тоді як необхідно нараховувати з 22.08.2012р. по 21.02.2013р.

З урахуванням викладеного, вимога про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню частково за період з 22.08.2012р. по 21.02.2013р. у сумі 1 879,71 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача на користь позивача 3 % річних за період з 22.08.2012р. по 01.07.2013р. у сумі 642,08 грн.

Перевіривши розрахунки позивача, судом встановлена їх правильність, тому вимоги позивача про стягнення 3% річних за період з 22.08.2012р. по 01.07.2013р. у сумі 642,08 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути на свою користь індекс інфляції, розрахованої від суми боргу за товар поставлений із застосуванням індексів інфляції за серпень 2012 року - липень 2013 року у сумі 149,77 грн.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 р. "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) .

За викладеного вимога позивача про стягнення з відповідача втрат від інфляції підлягає задоволенню частково - у сумі 99,68 грн.

Заперечення відповідача є необґрунтованими з наступних підстав. Так, відповідач вказує на прострочення поставки товару. У той же час специфікацією визначено строк оплати товару, що відліковується з моменту його поставки і позивач не просить стягнути пеню, 3% річних та інфляцію за період, що зазначений позивачем як період прострочення поставки товару.

Відповідно до частини 1 статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини під терміном "власність" розуміє також грошові кошти, що підлягають оплаті за поставлений товар. Невиконанням обов'язку щодо оплати продукції відповідач порушує права позивача, безпідставно не перераховуючи кошти (вартість товару) у власність позивача.

Отже, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню і з відповідача підлягає стягненню 27 528,84 грн. (основний борг у розмірі 24 907,37 грн., пеня у розмірі 1 879,71 грн., 3% річних у розмірі 642,08 грн., індекс інфляції у розмірі 99,68 грн.).

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові з відповідача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1 716,74 грн.

Керуючись ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Імперія" (49101, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, буд. 28-А, офіс 617, ідентифікаційний код30325611) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пропелер" (83108, м. Донецьк, вул. Латиська, буд. 15, ідентифікаційний код 36380107) суму основного боргу в розмірі 24 907,37 грн., пеню у розмірі 1 879,71 грн., 3% річних у розмірі 642,08 грн., індекс інфляції у розмірі 99,68 грн. та судовий збір у розмірі 1 716,74 грн.

В задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписано - 30.09.2013року.

Суддя О.М. Крижний