Постанова

від 20.01.2009 по справі 6/139-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

 20 січня 2009 р.                                                                                   

№ 6/139-08 

Вищий

господарський  суд  України у складі колегії суддів :

головуючого судді

Овечкіна В.Е.,

суддів

Чернова Є.В.,

Цвігун В.Л.,

розглянув касаційну скаргу

ОСОБА_1

на постанову

від 30.09.08 Запорізького  апеляційного господарського суду

у справі

№ 6/139-08 господарського суду

Херсонської області

за позовом

ОСОБА_1

до

ЗАТ Фірма "Ремвзуття"

про

визнання недійсним п.4 розділу ІІ

рішення загальних зборів

У справі взяли участь представники

сторін:

позивача: не з'явились

відповідача: Кучерявий О.С., довір.

у справі

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду

Херсонської  області від 22.07.08 (суддя

Закуріна М.К.), залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного

господарського суду від 30.09.08 (колегія суддів у складі: Антоніка С.Г.,

Мирошниченко М.В., Мойсеєнко Т.В.),  в

задоволенні позовних вимог відмовлено з тих підстав, що рішення зборів від

25.03.05 про затвердження договору купівлі-продажу адміністративного корпусу

(що укладений на суму більшу, ніж 60% статутного фонду) відповідає положенням

статуту товариства. Затверджений спірним рішенням договір не порушує прав

позивача.

Не погоджуючись з прийнятими

судовими актами, ОСОБА_1 в поданій 

касаційній скарзі просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким

позовні вимоги задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами

норм матеріального права.

Скаржник зазначає, що суди не

звернули увагу на те, що п.4 розділу ІІ рішення загальних зборів суперечить

положенням п.п. "и" п.6.2.1 ст. 6 Статуту товариства, згідно

якого  загальні збори  повинні затверджувати конкретні договори, а

не результати діяльності правління  по

укладенню угод. Укладенням  договору

купівлі-продажу  та затвердження його

загальними зборами було порушено його право акціонера на участь у розподілу

прибутку товариства  та отриманні

дивідендів , оскільки в зв'язку з продажем основних  засобів значно знизилась частка  позивача в статутному фонді, а підприємство

припинило свою виробничу діяльність.

Ознайомившись з матеріалами та

обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями

належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм

процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального

кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга  не підлягає задоволенню  з наступних підстав.

Відповідно ст. 1117 Господарського

процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові

рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи

перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та

процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або

вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського

суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого

доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або

додатково перевіряти докази.

Попередніми судовими інстанціями

встановлено наступне.

ЗАТ Фірма "Ремвзуття"

засноване згідно Установчого договору від 08.11.94р. рішенням загальних зборів,

шляхом реорганізації приватизованого виробничо-комерційного підприємства

"Ремвзуття".

Згідно виписки з реєстру власників

іменних цінних паперів, позивач є власником 2285 акцій ЗАТ Фірми

"Ремвзуття" вартістю 1142,5 грн.

25.03.08р. відбулися загальні збори

акціонерів ЗАТ Фірми "Ремвзуття".

Відповідно до п.4 розділу II

протоколу загальних зборів акціонерів від 25.03.08р., прийнято рішення про

затвердження договорів, укладених правлінням товариства, які перевищують 60%

розміру статутного фонду, і зокрема, договір від 21.12.07р. про відчуження

адмінкорпусу за адресою: м.Херсон, вул. 40 років Жовтня, 138.

Згідно п.6.9.5 Статуту ЗАТ Фірми

"Ремвзуття", чинного на момент виникнення спірних правовідносин,

голова правління має право, зокрема, розпоряджатися майном товариства.

Згідно п.3.3  Положення про правління ЗАТ Фірми

"Ремвзуття" до відання правління належить, зокрема, право

розпоряджатись майном товариства.

Відповідно до протоколу засідання

ЗАТ Фірма "Ремвзуття" від 20.11.07р., правлінням ЗАТ прийнято рішення

про продаж основних засобів товариства, що розташовані за адресою: м.Херсон,

вул.40 років Жовтня,138, для чого необхідно провести експертну оцінку

зазначеного майна у відповідності з чинним законодавством, а також погодити

вказане рішення з Наглядовою радою.

21.11.07р. Наглядовою радою ЗАТ

Фірми «Ремвзуття»прийнято рішення, оформлене протоколом, про продаж майна

товариства, розташованого за адресою: м.Херсон, вул.40 років Жовтня,138, за

умови погодження продажу на суму не менше 1589510 грн. без ПДВ; отримані від

продажу грошові кошти спрямувати на виплату акціонерам пропорційно часткам

належних їм акцій.

На підставі зазначених вище рішень

органів управління товариства, 21.12.07р. укладено договір купівлі - продажу

комплексу, розташованого за адресою: м.Херсон, вул.40 років Жовтня, 138.

Підставами для визнання акта

недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства або визначеній

законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання

акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав

та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у

справі.

Підпунктом «и»п.6.2.1 Статуту

товариства передбачено, що до компетенції загальних зборів належить

затвердження договорів на суму, що перевищує 60% статутного фонду.

Відповідно до п.4 розділу II

протоколу загальних зборів від 25.03.08р., затверджено договори, укладені

правлінням у 2007 році, в тому числі 

договір купівлі - продажу від 21.12.07р.

Судами встановлено,  що зазначений договір купівлі - продажу був

предметом конкретного обговорення. За затвердження договорів, укладених

правлінням, проголосувало 73,51%  акціонерів.

Крім того, відповідно до документів

лічильної комісії, представник ОСОБА_1. за дорученням - ОСОБА_2 брав участь у

загальних зборах акціонерів, і вносив пропозицію затверджувати договори про

відчуження нерухомого майна лише після проведення незалежного аудиту. Його

пропозиція ставилась на голосування, однак не була підтримана загальними

зборами. Таким чином, позивач скористався своїм правом на прийняття участі в

управлінні справами товариства.

Доводи скаржника про неповне

дослідження обставин справи  колегія

суддів до уваги не приймає, оскільки відповідно до вимог  ст.1117 ГПК України касаційна

інстанція не має права встановлювати або вважати  доведеними обставини, що не були

встановлені  у рішенні або постанові

господарського суду чи відхилені ним та додатково перевіряти докази.

На підставі викладеного колегія

суддів дійшла висновку, що справа розглянута відповідно встановленим

обставинам, дослідженим доказам з правильним застосуванням норм матеріального

права, що регулюють спірні правовідносини. Підстави для скасування прийнятих у

справі судових актів відсутні.

керуючись ст.ст. 1115,

1117, 1119, 11111 Господарського

процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

            Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити

без задоволення, рішення господарського суду Херсонської  області від 22.07.08 та постанову

Запорізького апеляційного господарського суду від 30.09.08  у справі № 6/139-08 господарського суду

Херсонської області - без змін.

Головуючий, суддя                                                

                                           В.Овечкін

Судді:                                                                                                                      

Є.Чернов

                                                                                                                                                                                                               В.Цвігун