АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/9845/13 Справа № 412/15975/2012 Головуючий у 1 й інстанції - Демидова С.О. Доповідач - Романюк М.М. Категорія 27
У Х В А Л А
02 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого Романюк М.М.,
суддів Болтунової Л.М., Петренко І.О.,
при секретарі Філіпповій К.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 09 липня 2013 року про забезпечення позову у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до ОСОБА_2, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 09 липня 2013 року заяву ПАТ "ВТБ Банк" про забезпечення позову, в справі за позовом ПАТ "ВТБ Банк" до ОСОБА_2, третя особа - ТОВ "МК "Рейнфорд" про стягнення заборгованості, задоволено частково, заборонено вносити будь-які зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно переходу прав власності на частку в статутному капіталі ТОВ "ВІВАТ", ТОВ "МАТЕРИК ПЛЮС", ТОВ "РІТЕЛЛ", ТОВ "ФРЕЙММ", ТОВ "КИПАРИС", ТОВ "СОЮЗ", ТОВ "АЦТЕК", ТОВ "МІЛМ", ТОВ "ВАН", ТОВ "МК "Рейнфорд".
В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування ухвали, як такої, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду скасуванню з наступних підстав.
Згідно п.3 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Як вбачається із ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені ст.152 ЦПК України заходи забезпечення позову.
Відповідно до ст.151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, про що суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен враховувати роз`яснення, дані Верховним судом України в постанові Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" №9 від 22 грудня 2006 року, відповідно до яких, при вирішенні заяви про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати.
При постановленні ухвали суд першої інстанції виходив з того, що існує вірогідність невиконання рішення суду, не вказавши в чому саме, до того ж суд не врахував, що позовні вимоги заявлені щодо правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем на підставі укладеного правочину, який оспорюється, введеними заходами по забезпеченню позову обмежує права третіх осіб - учасників ТОВ "ВІВАТ", ТОВ "МАТЕРИК ПЛЮС", ТОВ "РІТЕЛЛ", ТОВ "ФРЕЙММ", ТОВ "КИПАРИС", ТОВ "СОЮЗ", ТОВ "АЦТЕК", ТОВ "МІЛМ", ТОВ "ВАН", до яких будь-яких вимог не було заявлено.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд першої інстанції зазначене не врахував, належним чином не з'ясував правову сутність виниклих між сторонами правовідносин та межі забезпечення, які можуть бути застосовані в даному випадку, не прийняв до уваги інтереси осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, не навів достатніх мотивів обрання саме цього, а не іншого виду забезпечення позову, не перевірив інформацію щодо належності ОСОБА_2 частки в статутному капіталі вищевказаних товариств.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що ухвала суду постановлена з порушенням порядку, встановленого для його вирішення, та у відповідності з вимогами п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України вважає за необхідне скасувати ухвалу суду про забезпечення позову та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.312 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 09 липня 2013 року - скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню по справі.
Судді:
Суд | Апеляційний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 03.10.2013 |
Оприлюднено | 04.10.2013 |
Номер документу | 33880852 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Дніпропетровської області
Романюк М. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні