Постанова

від 25.09.2013 по справі 1/251-69/429-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2013 р. Справа№ 1/251-69/429-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Дідиченко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Мациборко Т.І.

за участю представників сторін

від позивача: Ієвлєв С.О. (за довіреністю № б/н від 04.09.2013р.);

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи-1: Гаркавенко С.Д. (довіреність № б/н від 03.06.2013р.);

від третьої особи-2: не з'явився;

від третьої особи-3: не з'явився;

від третьої особи-4: ОСОБА_4 (за довіреністю № б/н від 30.03.2013р.);

від прокуратури: не з'явився;

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група «Вінниця-Буд», ОСОБА_5

на рішення Господарського суду м. Києва від 04.06.2013р.

у справі №1/251-69/429-2012 (суддя: Стасюк С.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група «Вінниця-Буд»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»

третя особа-1 Товариство з обмеженою відповідальністю «Дюк - 01»

третя особа-2 ОСОБА_6

третя особа-3 ОСОБА_7

третя особа-4 ОСОБА_5

за участю Прокуратури міста Києва

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова група «Вінниця-Буд» (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою в якій просили винести рішення про визнання договору №8 про внесення змін до кредитного договору № 03/КВ-07 та відкриття не відновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті, зі змінами внесеними від 14.06.2007 року, від 13.07.2007 року, від 20.12.2007 року, від 27.03.2008 року, 31.03.2008 року, від 30.05.2008 року та 31.07.2008 року в частині збільшення процентної ставки за користування кредитом до 15 відсотків-недійсним.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.06.2013 р. по справі № 1/251-69/429-2012 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Вінниця-буд" відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Вінниця-Буд" звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва № 1/251-69/429-2012 від 04.06.2013 р. і прийняти нове рішення, яким визнати договір № 8 про внесення змін до кредитного договору № 03/ КВ-07 на відкриття не відновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті, зі змінами внесеними від 14.06.2007 року, від 13.07.2007 року, від 20.12.2007 року, від 27.03.2008 року, 31.03.2008 року, від 30.05.2008 року та від 31.07.2008 року в частині збільшення процентної ставки за користування кредитом до 15 відсотків - недійсним. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказали на те, що Договір № 8 був підписаний зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Вінниця-Буд" особою, з перевищенням наданих йому повноважень, з огляду на те, що відповідно до пункту 9.2. Статуту позивача до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства відноситься затвердження правочинів на суму, що перевищує 50000 гривень, а також прийняття рішень про здійснення платежів на суму, що перевищує 50000 гривень.

Також, не погоджуючись з рішенням суду, третя особа ОСОБА_5 звернулась з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва № 1/251-69/429-2012 від 04.06.2013 р. і прийняти нове рішення, яким визнати договір № 8 про внесення змін до кредитного договору № 03/ КВ-07 на відкриття не відновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті, зі змінами внесеними від 14.06.2007 року, від 13.07.2007 року, від 20.12.2007 року, від 27.03.2008 року, 31.03.2008 року, від 30.05.2008 року та від 31.07.2008 року в частині збільшення процентної ставки за користування кредитом до 15 відсотків - недійсним. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказала на те, що генеральний директор Хомич В.В. в договорі №8 про внесення змін до кредитного договору №03/КВ-07 на відкриття не відновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті , зі змінами внесеними від 14.06.2007 року, від 13.07.2007 року, від 20.12.2007 року, від 27.03.2008 року, 31.03.2008 року, від 30.05.2008 року та від 31.07.2008 року перевищив свої повноваження та встановив процентну ставку за користування кредитом в розмірі 15 відсотків, а тому вищезазначений додатковий договір №8 до кредитного договору в частині встановлення в розмірі 15 відсотків є недійсним. Крім того, зазначає, що підпис від її імені в протоколі загальних зборах учасників ТОВ «Промислова Група «Вінниця -Буд» №4 від 09.09.2008 року підписано не нею.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2013 року було прийнято до розгляду апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Вінниця-Буд" та ОСОБА_5 та призначено їх до розгляду.

09.09.2013р. через відділ документального забезпечення суду від представника третьої особи-4 надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи завіреної копії висновку експертного почеркознавчого дослідження, призначення у справі почеркознавчої експертизи.

10.09.2013р. через відділ документального забезпечення суду від представника позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи завіреної копії висновку експертного почеркознавчого дослідження, призначення у справі почеркознавчої експертизи.

В судовому засіданні представники позивача та представники третіх осіб вимоги апеляційної скарги підтримали та просили рішення Господарського суду м. Києва скасувати, апеляційну скаргу задовольнити.

В подальшому розгляд справи декілька разів відкладався, в зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідача, прокуратури міста Києва та третіх осіб 2,3

25.09.2013 року представники відповідача, прокуратури та третіх осіб 2,3 у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи всі представники були повідомлені належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Інформаційний лист Вищого господарського суду від 13.08.2008 р. № 01-8/482 із змінами станом на 29.06.2010 року «Про деякі питання застосування норми Господарського процесуального кодексу України»).

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представників відповідача, прокуратури та третіх осіб 2,3, за наявними у справі доказами

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 26 лютого 2007 року між ТОВ "Укрпромбанк" та ТОВ "Промислова група "Вінниця-Буд" укладено Кредитний договір № 03/КВ-07 на відкриття невідновлювальної кредитної лінії, за яким Банк надав Позичальнику кредит в сумі 3000000 (три мільйони) доларів США (а.с. 14 том 1), з наступними змінами внесеними від 14.06.2007 року, від 13.07.2007 року, від 20.12.2007 року, від 27.03.2008 року, від 31.03.2008 року, від 30.05.2007 року та від 31.07.2008 року.

За умовами кредитного договору, банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію та в її межах надає кошти позичальнику в розмірі 3 800 000 (три мільйони вісімсот тисяч) доларів США з 26.02.2007 року по 25 лютого 2011 року включно на придбання нерухомого майна, а позичальник зобов'язався в порядку визначеному Кредитним договором повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

Виконання позивачем зобов'язань за кредитним договором зі змінами, внесеними від 14.06.2007 року, від 13.07.2007 року, від 20.12.2007 року, від 27.03.2008 року, від 31.03.2008 року, від 30.05.2007 року та від 31.07.2008 року (повернення кредиту сплата процентів за його користування, комісій штрафних санкцій інших платежів) забезпечується: іпотекою переданою товариством з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Вінниця-буд" за договором № 03/2квіп - 07 від 26.02.2007 року зі змінами внесеними 24.07.2007 року та 21.12.2007 року, відповідно до якого в іпотеку надано 19/25 частин адміністративно- виробничих будівель, що розташовані за адресою: м. Вінниця, вул. Івана Богуна, 27а; іпотекою переданою Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Вінниця-буд" договором № 03/2квіп-07-01 від 14.06.2007 року зі змінами внесеними 24.07.2007 року та 21.12.2007 року, відповідно до якого в іпотеку надано 6/25 частин адміністративно- виробничих будівель, що розташовані за адресою: м. Вінниця, вул. Івана Богуна, 27а; іпотекою переданою Товариством з обмеженою відповідальністю "Дюк-01" із договором № 03/2квіп-08-4 від 27.03.2008 року, відповідно до якого в іпотеку надано земельну ділянку площею 2,4263 га, яка розташована в с. Заварці Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, кадастровий номер якої 0520688906040090002, держаний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 411879, та земельну ділянку площею 2,4263 га, яка розташована в с. Заварці Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, кадастровий номер якої 0520688906040090003, держаний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 411880; порукою ОСОБА_6 (паспорт НОМЕР_5, виданий Замостянським РВ УМВС України у Вінницькій області 21.02.2002 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2), який проживає за адресою: АДРЕСА_2; порукою ОСОБА_7 (паспорт НОМЕР_6, виданий Старокиївським РУ ГУМВС України в м. Києві 28.12.1996 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_4), який проживає за адресою: АДРЕСА_1.

19 листопада 2008 року між ТОВ "Укрпромбанк" та ТОВ "Промислова група "Вінниця-Буд" укладено Договір № 8 про внесення змін до Кредитного договору № 03/КВ-07 (а.с. 33 том 1) на відкриття невідновлювальної кредитної лінії (в іноземній валюті) від 26.02.2007 року (із внесеними змінами та доповненнями), відповідно до змісту якого, сторони домовились, що з 01.11.2008 р. процентна ставка згідно Кредитного договору № 03/КВ-07 на відкриття невідновлювальної кредитної лінії (в іноземній валюті) від 26.02.2007 року (із внесеними змінами та доповненнями) становить 15,0 (п'ятнадцять) % річних, а також сторони домовились викласти п. 4.6. кредитного договору в наступній редакції, яка передбачає, що у разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту. позичальник сплачує, у строки передбачені п. 4.4. цього Договору, проценти з розрахунку 25 (двадцять п'ять) % процентів річних, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повного погашення. Вказаний додатковий договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що Протоколом №4 (копія додана до відзиву) учасники товариства вирішили надати повноваження генеральному директору товариства позивача Хомичу В.В. на підписання додаткових договорів (зокрема Додаткового договору №8) до Кредитного договору №03/КВ-07 від 26.02.2007 року та інших необхідних документів на умовах запропонованих банком, у зв'язку із виведенням з-під іпотеки земельної ділянки. Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Вінниця-Буд" вчинило цілий ряд дій, що свідчать про схвалення та прийняття правочину до виконання, зокрема, сплата процентної ставки за користування кредитом в розмірі 15 відсотків, що підтверджується банківськими виписками.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Згідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Правочин є правомірним, відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Пунктом 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" передбачено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи між сторонами у справі було укладено Договір № 8 зі змісту якого вбачається, що сторони домовились, що з 01.11.2008 року процентна ставка згідно кредитного договору № 03/КВ-07 на відкриття невідновлювальної кредитної лінії (в іноземній валюті) від 26.02.2007 року (із внесеними змінами та доповненнями) становить 15% річних, а також сторони домовились викласти пункт 4.6 Кредитного договору в редакції, яка передбачає, що у разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту позичальник сплачує у строки, передбачені пунктом 4.4 договору кредиту проценти з розрахунку 25% річних, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повного погашення.

Зі сторони позивача договір № 8 був підписаний Хомичем В.В., який на момент укладення спірного правочину обіймав посаду генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Вінниця-Буд" та діяв на підставі п. 9.2 Статуту товариства.

Підпунктом «і» пункту 9.2 Статуту позивача встановлено, що до виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства відноситься затвердження правочинів на суму, що перевищує 50000 гривень, а також прийняття рішень про здійснення платежів на суму, що перевищує 50000 гривень.

Згідно пункту 9.16 Статуту позивача, генеральний директор діє від імені товариства в межах встановлених цим статутом. Генеральний директор має право без довіреності виконувати від імені товариства, представляє його інтереси в інших підприємствах, організаціях та державних органах, укладає від його імені договори, розпоряджається майном, в тому числі грошовими коштами підприємства в межах 10 000 гривень.

Скаржники в апеляційних скаргах зазначають, що генеральний директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Вінниця-буд" Хомич В.В., маючи рішення Загальних зборів Учасників Товариства про внесення змін до Кредитного договору в частині заміни предмета іпотеки, з перевищенням своїх повноважень змінив процентну ставку за користування кредитом з 13% на 15 %, що є підставою для визнання Договору № 8 недійсним.

Під час розгляду даної справи Вищий господарський суд України в своїй постанові від 10.09.2012 року у справі № 1/251, вказав на те, що при розгляді справи суди попередніх інстанцій не дослідили оригінал протоколу ( том 1 а.с. 157), яким передбачено іншу редакцію п.4 щодо повноважень генерального директора, ніж викладена в оскаржуваних судових рішеннях.

Судом першої інстанції, що не заперечувалось представниками сторін в судовому засіданні , було досліджено оригінал Протоколу № 4 та встановлено, що дійсно, Загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Вінниця-буд", оформленими Протоколом № 4 від 09.09.2008 року вирішено надати повноваження генеральному директору товариства Хомичу В.В. на підписання договору про внесення змін до Кредитного договору, в разі проведення зміни предмету іпотеки з земельної ділянки площею 2,4263 га, яка розташована в с. Заварці Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, кадастровий номер якої 0520688906040090002, держаний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 411879, та належить Товариству з обмеженою діяльністю "Дюк-01", на земельну ділянку площею 2,4261 га, яка розташована в с. Заварці Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, кадастровий номер якої 520688906040090017, держаний акт на право власності на земельну ділянку серії ВН № 014652, та належить ОСОБА_5

Згідно з вищевказаним протоколом питання щодо збільшення процентної ставки до 15 % Загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Вінниця-буд" не виносилось, та, відповідно, рішення з цього питання не приймалось.

Разом з тим, частиною 3 статті 92 Цивільного кодексу України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені (в даному випадку - це директор), зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Частиною 3 статті 237 Цивільного кодексу України передбачено, що представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 241 Цивільного кодексу України передбачено, що, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Пунктом 3.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" передбачено , що наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, який не мав належних повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т.ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Як видно до змісту протоколу №4 від 09.09.2008 року, що був наданий позивачем, загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю « Промислова група « Вінниця-Буд» вирішили надати повноваження генеральному директору товариства Хомичу В.В. на підписання договору про внесення змін до кредитного договору № 03\КВ-07 на відкриття невідновлюванної кредитної лінії від 26.02.2007 року, в разі проведення заміни предмету іпотеки. Обмежень повноважень генерального директора товариства Хомича В.В. щодо укладення додаткової угоди до кредитного договору про збільшення кредитної ставки за користування кредитними коштами зазначений протокол не містить, отже діючи в інтересах товариства генеральний директор не був позбавлений можливості на укладання оскаржуваної угоди.

Окрім того, як видно з матеріалів справи, платіжних доручень ( а.с. 60 -79 том 2), виписки особового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова група «Вінниця - буд» позивач здійснював погашення заборгованості прострочених відсотків по збільшеній процентній ставці, схваливши таким чином додаткову угоду №8 від 11 листопада 2008 року щодо збільшення відсоткової ставки за кредитним договором.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів вважає доводи апеляційних скарг необґрунтованими, та не підтвердженні належними та допустимими доказами, а отже судом першої інстанції вірно був встановлений факт щодо наступного схвалення позивачем в особі його уповноважених органів оспорюванного Договору шляхом прийняття його до виконання, виходячи із отримання кредитних коштів та проведення за ним сплати процентів 15% річних протягом тривалого часу, що підтверджується виписками з особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Вінниця-буд" за період з 01.11.2008 року по 18.01.2012 року .

Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що почеркознавча експертиза яка була призначена за клопотанням сторін, не була проведена з вини суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2012 року у справі № 1/251-69/429-2012 призначено судову почеркознавчу експертизу та зобов'язано учасників судового процесу надавати усі документи та матеріали, які необхідні для проведення експертизи.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме ухвали господарського суду м. Києва від 09.04.2013 року проведення почеркознавчої експертизи було неможливим, оскільки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на вимогу експерта від 24.02.2013 року не відреагували та не надали суду та експерту додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової -почеркознавчої експертизи, з зв'язку з чим, останніх було зобов'язано надати письмові пояснення щодо невиконання вимог експерта, що у свою чергу призвело до неможливості виконання призначеної судом експертизи у справі № 1/251-69/429-2012.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що проведення експертизи не відбулось з вини самих представників, оскільки останніми не було виконано вимоги ухвали суду першої інстанції та клопотання експерта стосовно надання необхідних документів.

10.09.2013 року через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшло клопотання про призначення у справі почеркознавчої експертизи, колегією суддів зазначене клопотання залишено без задоволення. Оскільки як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції вже призначалась експертиза за клопотанням представника позивача, але представники позивача не виконали свій обов'язок щодо надання витребуваних документів необхідних для її проведення, тоді як матеріалами справи підтверджується наявність у директора Хомича В.В. повноважень на укладання змін до кредитного договору ( протокол № 4 загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова група « Вінниця -Буд» від 09 вересня 2008 року а.с. 157 том1), судова колегія не вбачає підстав для повторного її призначення.

Крім того, представником третьої особи ОСОБА_5, через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду, було подано клопотання про приєднання до матеріалів справи завірену копію висновку експертного почеркознавчого дослідження за заявою ОСОБА_5 №0285/7 від 01.07.2013 року

Колегія суддів не приймає наданий висновок як доказ у справі, оскільки він не був наданий до суду першої інстанції, поважних причин неможливості надання додаткового доказу, з причин, що не залежали від позивача , відповідно до ч.1 ст. 101 ГПК України, останній не навів.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, колегія суддів вважає, що апелянти не надали належних та допустимих доказів, які підтверджували б, що в момент вчинення правочину стороною (сторонами) були недодержані вимоги, які встановлені частинами 1-3, 5,6 статті 203 Цивільного кодексу України, тобто не довели підстави, в силу яких спірний Договір № 8 має бути визнаний недійсним. Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції спірний правочин спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 Цивільного кодексу України, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційних скарг не спростовують висновку суду першої інстанції з огляду на вищевикладене.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржники не довели обґрунтованість своїх апеляційних скарг, докази на підтвердження своїх вимог суду не надали, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 04.06.2013 року у справі № 1/251-69/429-2012, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Вінниця-Буд" на рішення господарського суду міста Києва від 04.06.2013 року у справі № 1/251-69/429-2012 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення господарського суду міста Києва від 04.06.2013 року у справі № 1/251-69/429-2012 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 04.06.2013 року у справі № 1/251-69/429-2012 залишити без змін.

Матеріали справи № 1/251-69/429-2012 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Руденко М.А.

Судді Дідиченко М.А.

Пономаренко Є.Ю.