Постанова

від 03.10.2013 по справі 904/2371/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2013 року Справа № 904/2371/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів: Науменка І.М., Кузнецова В.О.

при секретарі: Назаренко С.Г.

за участю представників:

прокурора: Барчук А.Б.- прокурор відділу

позивача: Лазуренко К.О.- предст., дов.№4/8-16 від 04.01.2013 року

відповідача: не явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Вєго» (м. Дніпропетровськ) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2013р. у справі №904/2371/13

за позовом: прокурора м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ)

до: товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Вєго» (м. Дніпропетровськ)

про: внесення змін до договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07 серпня 2013 року (повне рішення складено 12.08.2013р.) у справі №904/2371/13 (колегія суддів у складі: головуючого судді Петренко Н.Е., суддів Соловйової А.Є., Красоти О.І.) задоволений позов прокурора м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ) до товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Вєго» (м. Дніпропетровськ) про внесення змін до пунктів 1.3 і 3.2, а також виключення п. 3.1 договору оренди земельної ділянки від 22.04.2003р. (державна реєстрація за №3422 від 21.05.2003р.) шляхом викладення його положень в наступній редакції: «п. 3.2.Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 268385 грн. 61 коп. не є сталою та може змінюватись у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки та обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі, що встановлюється цим кодексом»; «п.1.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2013 р. становить 8946186 грн. 80 коп.». Цим же рішенням п.3.1 Договору виключений. З відповідача в доход Державного бюджету України стягнуто 1147,00 грн. судового збору.

Відповідач - товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Вєго», не погоджуючись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2013р. у справі №904/2371/13, подав апеляційну скаргу, у якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в позовних вимогах. Скаржник вказав, що ним в 2005 році був укладений договір купівлі-продажу об'єктів нерухомості з ТОВ «Алатон», відповідно до якого частина майна відповідача перейшла у власність покупця і змінилася потреба відповідача у площі орендованої земельної ділянки. Скаржником було ініційовано процедуру відділення частини земельної ділянки від загальної площі орендованої землі. В період з 2009 року відповідачем здійснювалися необхідні дії по зміні договору оренди землі. 25.07.2012 року ПП «Проекттехбуд» на запит відповідача було зроблено розрахунок нормативної площі земельної ділянки, необхідної для фактичного розміщення виробничих приміщень та споруд, належних відповідачу. Згідно цього розрахунку орієнтовна площа земельної ділянки складає 11540 м 2 , тобто значно менша, ніж площа земельної ділянки за договором оренди. На даний час, зазначає скаржник, роботи по підготовці нової технічної документації ще не виконані, а тому внесення змін до договору є неможливим, оскільки в такому договорі буде відсутня така істотна умова, як розмір орендованої земельної ділянки, яка призведе до недійсності договору та неможливості його державної реєстрації. Ці обставини не були з'ясовані місцевим господарським судом при розгляді справи. Скаржник також посилається на порушення судом ст.58 Конституції України і вважає, що норми Податкового кодексу України не можуть розповсюджуватися на його правовідносини за договором оренди. Відповідач також вважає, що суд не зазначив норми права, за якими були відхилені доводи відповідача, що призвело до прийняття неправомірного рішення.

Прокурор відзив на апеляційну скаргу не надав, але в судовому засіданні зазначив, що судове рішення є законним і обґрунтованим. При цьому прокурор вважає неправильним посилання скаржника на порушення ст.58 Конституції України і в обґрунтування цього наводить рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 року у справі №1-7/99.

Позивач - Дніпропетровська міська рада відзив на апеляційну скаргу не надала, представник міської ради в судовому засіданні зазначив, що прийняте судове рішення повністю відповідає вимогам чинного законодавства і підстави для його скасування відсутні.

Розпорядженням секретаря судової палати №1125 від 02.10.2013р. у зв'язку з відставкою судді Лотоцької Л.О. і хворобою судді Бахмат Р.М. та на підставі ст. 4 6 ГПК України, п.п. 3.1.6, 3.1.7 розділу ІІ Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України №30 від 26.11.10р., наказу голови суду №7 від 17.01.2011 року визначена для розгляду справи колегія суддів у складі: головуючого судді Євстигнеєва О.С. (доповідач), суддів Кузнецова В.О., Науменка І.М.

У судове засідання, яке відбулося 03.10.2013 року представник відповідача не явився і подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки представника і знаходженням останнього у судовому засіданні Вищого адміністративного суду України. Беручи до уваги, що будь-яких доказів неможливості явки представника у судове засідання надано не було (додана до клопотання повістка-повідомлення не відноситься до відповідача у справі, оскільки виписана ТОВ НВП «Вітан» - іншу юридичну особу), відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання (подання клопотання про відкладення провадження у справі свідчить про його обізнаність про дату слухання справи), неявка представника відповідача не перешкоджає перегляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для її розгляду, явка представника у судове засідання обов'язковою не визнавалася і останній був попереджений про наслідки неявки представника у судове засідання, справа переглядалася без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Переглянувши матеріали справи, вислухавши прокурора і представника позивача, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що на підставі рішення міської ради від 26.02.2003р. №135/7 між Дніпропетровською міською радою (Орендодавець) і товариством з обмеженою відповідальністю «Профіт плюс» (Орендар) (в подальшому ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2013 року здійснено заміну відповідача на належного відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «Профіт Вєго») 22.04.2003р. був укладений договір оренди земельної ділянки. Зазначений договір 22.04.2003р. був посвідчений Сусловою Н.Б., приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу і зареєстрований в реєстрі за №1707. В книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі відповідний договір був зареєстрований за №3422 від 21.05.2003р.

Відповідно до п. 1.1. договору, Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду на умовах цього договору земельну ділянку загальною площею 1,2466 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Індустріальний район, вул. Журналістів, 9-Ж, для фактичного розміщення адміністративно-виробничих будівель, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кадастровим №1210100000:04:018:0069 згідно з планом земельної ділянки, що додається.

За п. 1.3 договору грошова оцінка частки земельної ділянки складала згідно з довідкою про грошову оцінку земельної ділянки на момент укладення цього договору: 3057413,95 грн.

Термін дії договору визначений п. 2.1. до 26.02.2018р.

Сторонами встановлено, що за оренду земельної ділянки Орендар сплачує Орендодавцеві орендну плату у грошовій формі, незалежно від результатів діяльності Орендаря в розмірі земельного податку (п. 3.2.договору). Сума орендної плати за користування земельною ділянкою на термін дії договору складає 458612,09 грн.

При цьому, п. 3.3. договору передбачено, що розмір земельного податку переглядається у разі законодавчої зміни ставок земельного податку і сума орендної плати індексується у разі збільшення ставок земельного податку (п. 3.4).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №309-VI від 03.06.2008 року в Закон України «Про оренду землі» були внесені зміни, зокрема, ч. ч. 4 та 5 ст. 21 викладені в наступній редакції: «Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю». Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині». Вказаний закон набрав чинності з моменту опублікування - з 04.06.2008 року.

В зв'язку із введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011р. (від 02.12.2010 N2755-VI) Закон України «Про плату за землю» втратив чинність згідно ч. 2 Прикінцевих положень Кодексу. Питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011 року регулюється виключно Податковим кодексом України.

Згідно із статтею 287 Податкового кодексу власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно з вимогами ст.21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, а також не може перевищувати для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки (ст.ст. 288.5-288.5.2 Податкового кодексу України).

З метою приведення рішень міської ради та проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства, керуючись Земельним кодексом України, Податковим кодексом України та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Дніпропетровською міською радою було прийнято рішення №216/8 від 02.02.2011р. «Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства», яким визначено, що до моменту прийняття міською радою рішення про визначення розміру річної орендної плати за земельні ділянки залежно від їх функціонального використання встановити розмір річної орендної плати за користування земельними ділянками у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України, незалежно від мети використання (п.1). Встановлено, що усі нормативні акти, які було прийнято міською радою до прийняття цього рішення, діють в тих частинах, що не суперечать положенням цього рішення (п. 4).

Прокурор просив внести зміни до діючого договору оренди земельної ділянки, посилаючись на зміну розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, від якого залежить розмір земельного податку. При цьому, прокурор опирався на підготовлений управлінням Держземагенства у Дніпропетровському районі витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка розташована у м. Дніпропетровськ, Індустріальний район, вул. Журналістів, буд. 9-Ж, користувачем якої є ЗАТ «Профіт Плюс». Відповідно до витягу нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 28.03.2013р. складає 8946186,80 грн. Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки було проведено розрахунок річної орендної плати за землю на 2013 рік по ЗАТ «Профіт Плюс». З урахуванням нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки розмір річної орендної плати склав 268385,61 грн.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 ЦК України).

Згідно ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Відповідні положення внесені сторонами до пунктів 8.1., 8.2. договору.

Отже, положеннями спірного договору оренди та нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість внесення змін до договору, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Така ж правова позиція викладена і у Постановах Верховного Суду України від 27.12.2010 року у справі № 27/15-10, від 23.05.2011 року у справі № 7/105-10(30/234-09), від 30.05.2011 року у справі №17/299-10, від 04.07.2011 року у справі № 41/81пд, від 20.11.2012 року у справі № 28/5005/640/2012 та інших.

Статтею 111 28 ГПК України передбачено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Відповідно до частин 4 та 5 статті 5 Закону України «Про оцінку земель», грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно з законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Згідно частини 2 статті 12 цього Закону, нормативно-правові акти з проведення оцінки земель які розробляються з урахуванням вимог положень національних стандартів, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Нормативно грошова оцінка земельних ділянок в силу положень статті 13 названого Закону приводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Нормами статі 18 Закону України «Про оцінку земель» встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Відповідно до положень статей 20 та 23 цього Закону за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативно грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюється як витяг з технічної документації з нормативно грошової оцінки земель.

Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативно грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Порядок проведення нормативної грошової оцінки землі урегульований «Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів», затвердженим спільним наказом Державного комітету по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Українською академією аграрних наук від 27.01.2006р. за №18/15/21/11.

Пунктом 1.3 Порядку передбачено, що нормативна грошова оцінка земель використовується для визначення розміру земельного податку… орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідачем не оскаржена і недійсною не визнавалася.

Стаття 33 Господарського кодексу України зобов'язує кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. В даному випадку вимоги прокурора про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, зокрема до нормативної грошової оцінки можуть бути задоволені тільки на підставі виданого у відповідності з вимогами вищезазначеного Порядку витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Отже, наданий прокурором витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним доказом в розумінні ст. 34 ГПК України.

Приписами частин 1 і 2 ст. 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Виходячи із ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно ст. 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. До розмежування земель державної і комунальної власності, повноваженнями з розпорядження ними в межах населених пунктів, тобто функціями виконавчої влади, наділені міські ради (Розділ Х Перехідні положення, п.12 Земельного кодексу України).

Частина 2 ст. 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно приписів статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку (п.2.19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»(зі змінами і доповненнями).

Ця вимога обов'язкова як для сторін, так і для судів при розгляді справ.

За таких обставин рішення місцевого господарського суду є таким, що повністю відповідає нормам матеріального права і прийнято без порушень норм процесуального права.

Необґрунтованими є і посилання скаржника на ст.58 Конституції України, оскільки зазначена норма стосується виключно людини і громадянина та не може бути застосована до правовідносин, учасниками яких є юридичні особи. Ця правова позиція викладена в Рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 року у справі №1-7/99 за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів).

Щодо продажу частини нерухомого майна, то станом на день розгляду справи у місцевому господарському суді договір оренди земельної ділянки №3422 є чинним, зміни до вказаного договору в частині площі земельної ділянки не вносилися. Факт вчинення відповідачем дій по зміні умов цього договору не може змінювати умови самого договору, оскільки він вважається зміненим після письмової угоди сторін за договором або за наявності відповідного судового рішення.

Таким чином, доводи відповідача наведені в апеляційній скарзі колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, які не спростовують висновків господарського суду Дніпропетровської області і не можуть бути підставою для скасування законного і обґрунтованого судового рішення.

Враховуючи вищенаведене рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Вєго» (м. Дніпропетровськ) залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07 серпня 2013 року у справі №904/2371/13 залишити без зміни.

(постанова виготовлена у повному обсязі 04.10.2013 року)

Головуючий суддя: О.С.Євстигнеєв

Судді: І.М.Науменко

В.О.Кузнецов