Постанова

від 26.11.2013 по справі 904/2371/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2013 року Справа № 904/2371/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової - головуючого Т. Данилової Т. Костенко за участю представників: прокуратуриІвченко О.А. - старший прокурор відділу Генеральної прокуратури України позивачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) відповідачаГриненко Т.В. - довіреність від 13.05.2013 р. Чернівельська І.В. - довіреність від 13.05.2013 р. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіт Вєго" на постановувід 03.10.2013 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі№ 904/2371/13 господарського суду Дніпропетровської області за позовомПрокурора м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіт Вєго" провнесення змін до договору оренди земельної ділянки Ухвалою Вищого господарського суду України від 11.11.2013 р. у складі колегії суддів: Дроботової Т.Б. - головуючого, суддів: Волковицької Н.О., Рогач Л.І., касаційна скарга ТОВ "Профіт Вєго" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.10.2013 р. у даній справі прийнята до розгляду та призначена на 26.11.2013 р.

Розпорядженням заступника секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України № 03-05/2651 від 25.11.2013 р. у зв'язку із перебуванням суддів Волковицької Н.О. та Рогач Л.І. у відрядженні, для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Дроботова Т.Б. (доповідач), судді: Данилова Т.Б., Костенко Т.Ф., про що повідомлено присутніх у судовому засіданні прокурора та представників відповідача. Відводів складу суду не заявлено.

В С Т А Н О В И В :

У березні 2013 року Прокурор м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ЗАТ "Профіт Вєго", з урахуванням заяви від 30.05.2013 р. (а.с. 45), про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 22.04.2003 року, укладеного між Дніпропетровською міською радою та ЗАТ "Профіт Вєго", посвідченого приватним нотаріусом ДМНО Сусловою Н.Б., зареєстрованого в реєстрі за № 1707, в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 3422 від 21.05.2003 року виключивши пункт 3.1 договору та виклавши пункти 1.3 та 3.2 в наступній редакції:

- "п.1.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2013 року становить 8 946 186 грн. 80";

- "п.3.2. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 268 385 грн. 61 коп., не є сталою та може змінюватися у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки і обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі орендної плати, що встановлюється цим кодексом.".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок змін у законодавстві, зокрема, внаслідок набрання чинності з 01.01.2011 р. Податковим кодексом України, розмір річної орендної плати за земельну ділянку, надану відповідачу в оренду за договором оренди від 22.04.2003 р., суперечить чинному законодавству, у зв'язку з чим, з метою приведення рішень міської ради та її виконавчого комітету у галузі земельних відносин до вимог чинного законодавства, Дніпропетровською міською радою було прийнято рішення № 216/8 від 02.02.2011 р., а 18.02.2011 р. направлені відповідні листи орендарям земельних ділянок із повідомлення у місцевому офіційному виданні щодо необхідності приведення договорів до вимог чинного законодавства. Проте, відповідачем відповіді на повідомлення з вимогою у встановлений строк підписати додаткову угоду надано не було, додаткова угода між сторонами не підписана, що стало підставою для звернення до суду.

Прокурор в обґрунтування позовних вимог також посилався на правову позицію, викладену Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 27.12.2011 р. у справі № 27/15-10 та від 20.11.2012 р. у справі № 28/5005/640/2012.

Дніпропетровська міська рада у поясненнях на позовну заяву просила її задовольнити вказуючи на невідповідність розміру річної орендної плати встановленої умовами укладеного між сторонами договору від 22.04.2003 р. приписам чинного законодавства, а також вказуючи на чинність рішення міської ради № 216/8 від 02.02.2011 р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2013 р. здійснено заміну відповідача з ЗАТ "Профіт Вєго" на ТОВ "Профіт Вєго".

У відзиві на позовну заяву ТОВ "Профіт Вєго" просило відмовити у її задоволенні вказуючи на те, що за спірним договором оренди землі, земельна ділянка відповідачу була передана в оренду для обслуговування виробничих приміщень, проте, у 2005 році за договором купівлі - продажу ТОВ "Профіт Вєго" продало частину майна ТОВ "Алатон" у зв'язку з чим у відповідача змінилась потреба у площі орендованої земельної ділянки та було ініційовано процедуру відділення частини земельної ділянки від загальної площі орендованої землі, а саме 18.06.2009 р. відповідачем на ім'я міського голови направлено заяву, в якій товариство не заперечувало проти вилучення частини земельної ділянки, яка знаходиться в оренді за договором від 22.04.2003 р.

Відповідач зазначав, що оскільки після продажу частини будівель змінилась (зменшилась) площа земельної ділянки, яку фактично займає відповідач, що потребує виготовлення нової технічної документації (проекту відводу) в до отримання такої документації, внесення змін до договору оренди землі від 22.04.2003 р. неможливо, оскільки в такому договорі буде відсутня така істотна умова, як розмір орендованої земельної ділянки, що призведе до недійсності договору та неможливості його державної реєстрації.

Крім того, відповідач зазначав, що застосування до договору оренди землі, укладеного між сторонами у 2003 році не застосовуються положення нормативно - правових актів 2008 та 2011 років, а посилання прокурора на рішення міської ради № 216/8 від 02.02.2011 р. не стосується договору від 22.04.2003 р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2013 р. (судді: Петренко Н.Е., Соловйова А.Є., Красота О.І.) позовні вимоги задоволені, внесені зміни, з дня набрання рішенням законної сили, до пунктів 1.3 та 3.2 договору оренди земельної ділянки від 22.04.2003 року, укладеного між Дніпропетровською міською радою та ЗАТ "Профіт Плюс" (правонаступником якого є ТОВ "Профіт Вєго"), посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Сусловою Н.Б., зареєстрованого в реєстрі за № 1707, в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 3422 від 21.05.2003 року, виклавши його в редакції, зазначеній прокурором, а також виключено пункт 3.1. вказаного договору оренди земельної ділянки від 22.04.2003 року.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що внаслідок змін законодавства України, зокрема, щодо визначення розміру орендної плати за користування землею, а також з огляду на те, що укладений між позивачем та відповідачем спірний договір оренди земельної ділянки передбачає можливість перегляду розміру земельного податку у разі законодавчої зміни ставок земельного податку, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору, що також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України щодо застосування відповідних норм матеріального права у подібних правовідносинах.

За апеляційною скаргою ТОВ "Профіт Вєго" Дніпропетровський апеляційний господарський суд (судді: Євстигнеєв О.С., Науменко І.М., Кузнецов В.О.) переглянувши рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2013 р. в апеляційному порядку, постановою від 03.10.2013 р. залишив його без змін з тих же підстав, також посилаючись на правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду України в аналогічних спорах.

ТОВ "Профіт Вєго" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить судові рішення у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судами норм матеріального та процесуального права.

Скаржник зазначає щодо залишення поза увагою судами продаж відповідачем частини майна, розташованого на земельній ділянці переданій за спірним договором, що свідчить про зміну (зменшення) площі земельної ділянки, яку фактично займає товариство та потребує виготовлення нової технічної документації - проекту відводу, а відтак і неможливості внесення змін до договору оренди землі від 22.04.2003 р., оскільки в такому договорі буде відсутня така істотна умова, як розмір орендованої земельної ділянки, що призведе до недійсності договору.

Заявник касаційної скарги також зазначає, що закони та інші нормативно- правові акти не мають зворотної дії в часі, що свідчить про неможливість застосування до договору від 2003 року положень нормативно - правових актів 2008 та 2011 років, зокрема, норм Податкового кодексу України та положень Закону України "Про оренду землі" в редакції 2008 року, а рішення міської ради № 216/8 від 02.02.2011 р. не стосується договору, укладеного та зареєстрованого у 2003 році.

На думку скаржника ним вимоги статей 651 та 652 Цивільного кодексу України, а також умов договору не порушені, а відтак відсутні підстави для внесення змін в укладений між сторонами у 2003 році договір оренди землі.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні прокурора та представників відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 26.02.2003 р. № 135/7 між Дніпропетровською міською радою (Орендодавець) та ЗАТ Профіт плюс" (Орендар) (правонаступником якого є ТОВ "Профіт Вєго") 22.04.2003 р. був укладений договір оренди земельної ділянки, за умовами пунктів 1.1. та 2.1 якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду на умовах цього договору земельну ділянку загальною площею 1,2466 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Індустріальний район, вул. Журналістів, 9-Ж, для фактичного розміщення адміністративно-виробничих будівель, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кадастровим №1210100000:04:018:0069 згідно з планом земельної ділянки, що додається., строком до 26.02.2018 р.

Пунктом 1.3 договору встановлено, що грошова оцінка частки земельної ділянки складала згідно з довідкою про грошову оцінку земельної ділянки на момент укладення цього договору становить 3 057 413,95 грн.

Розділом 3 договору сторони передбачили орендну плату та у пунктах 3.1-3.2 встановили, що сума орендної плати за користування земельною ділянкою на термін дії договору складає 458 612,09 грн. Орендна плата за користування земельною ділянкою сплачується у грошовій формі в розмірі земельного податку, вноситься на розрахунковий рахунок Держказначейства за місцем знаходження земельної ділянки щомісячно (до 15 числа наступного місяця) і на майбутній період вноситься на термін не більше одного календарного року.

Відповідно до пунктів 3.3 та 3.4 договору, розмір земельного податку переглядається у разі законодавчої зміни ставок земельного податку і сума орендної плати індексується у разі збільшення ставок земельного податку.

Здійснюючи судовий розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції також встановлено, що з метою приведення рішень міської ради та проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства, керуючись Земельним кодексом України, Податковим кодексом України та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", Дніпропетровською міською радою було прийнято рішення № 216/8 від 02.02.2011 року "Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства", яким визначено, що до моменту прийняття міською радою рішення про визначення розміру річної орендної плати за земельні ділянки залежно від їх функціонального використання встановити розмір річної орендної плати за користування земельними ділянками у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України, незалежно від мети використання (пункт 1 рішення). Вказаним рішенням також встановлено, що усі нормативні акти, які було прийнято міською радою до прийняття цього рішення, діють в тих частинах, що не суперечать положенням цього рішення (пункт 4 рішення).

При цьому, як було встановлено судами, вказане рішення міської ради № 216/8 від 02.02.2011 р. щодо визначення розміру річної орендної плати за користування земельною ділянкою, у встановленому законом порядку не скасоване.

Судами встановлено, що міський голова Дніпропетровської міської ради підписав повідомлення № 7/22-185 від 18.02.2011 року, яким Дніпропетровська міська рада, як орендодавець, довела до відома орендарів, що рішенням міської ради від 02.02.2011 року № 216/8, у зв'язку із набранням чинності з 01.01.2011 року Податковим кодексом України, встановлено розмір мінімальної орендної плати за користування земельними ділянками незалежно від мети використання.

Повідомлення про встановлення розміру річної орендної плати, відповідно до рішення міської ради № 216/8 від 02.02.2011 року та приведення укладених договорів у відповідність з вимогами чинного законодавства було опубліковане в офіційному виданні Дніпропетровської міської ради - газеті "Наше місто" від 22.02.2011 року із зазначенням необхідності звернутися до міської ради для вирішення питання щодо приведення договору оренди землі до вимог чинного законодавства.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами під час розгляду справи, згідно витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.01.2011 р. та від 28.03.2013 р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки по вул. Журналістів, 9-ж (індустріальний) адміністративно - виробничі будівлі), загальною площею 1,2466 га (загальнодержавний кадастровий номер 1210100000:04:018:0069) становить 8 946 186,80 грн. (а.с. 23, 28).

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога прокурора м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 22.04.2003 року, укладеного між Дніпропетровською міською радою та ТОВ "Профіт Вєго" в частині пункту 1.3. щодо нормативної грошової оцінки, пункту 3.2 щодо розміру річної орендної плати та виключення пункту 3.1 договору, яким станом на 2003 рік було встановлено суму орендної плати за користування земельною ділянкою, внаслідок змін у чинному законодавстві та невідповідності встановленого сторонами розміру річної орендної плати вимогам закону.

За приписами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 628 вказаного Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статей 651, 652 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зокрема, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Пунктами 8.1 та 8.2 договору сторонами встановлено, що зміна умов договору оренди можлива за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо умов договору оренди та інші спори вирішуються у судовому порядку.

Як вбачається зі змісту договору та встановлено судами, відповідно до пункту 3.3 договору оренди землі від 22.04.2003 р. розмір земельного податку переглядається у разі законодавчої зміни ставок земельного податку.

Орендар зобов'язаний згідно пункту 3.3 договору щорічно до 15 січня звертатися до Дніпропетровського міського управління земельних ресурсів за даними Державного земельного кадастру для розрахунку плати за землю (пункт 7.4.2 договору).

Здійснюючи судовий розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що положеннями спірного договору оренди та нормами чинного законодавства передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.

Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена така можливість внесення змін до договору, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи скаржника стосовно неможливості внесення змін до договору оренди землі від 22.04.2003 р. з підстав продажу орендарем частини нерухомого майна та наявності у нього потреби у земельній ділянці меншої площі, що унеможливлює внесення змін до договору оренди землі без виготовлення проекту відводу, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки пунктом 7.4.5 договору оренди землі від 22.04.2003 р. сторонами було погоджено, що у разі зміни назви чи господарсько - правової форми Орендаря, а також після відчуження частини або усього нерухомого майна, що розташоване на орендованій земельній ділянці, Орендар повинен звернутися до Орендодавця з клопотанням про внесення відповідних змін до правовстановлюючих документів та Державного земельного кадастру, проте, як було встановлено судом апеляційної інстанції станом на день розгляду справи у суді, договір оренди земельної ділянки є чинним, зміни до нього в частині площі земельної ділянки не вносилися, доказів дотримання як приписів земельного законодавства, так і умов договору щодо внесення відповідних змін до договору стосовно розміру земельної ділянки, як - то звернення орендаря з відповідним клопотанням до орендодавця матеріали справи не містять та відповідачем не надано.

При цьому, заява ТОВ "Профіт Віго" від 18.06.2009 р. міському голові, у якій товариство повідомляло про відсутність заперечень щодо вилучення частини земельної ділянки, яка знаходиться в оренді, у зв'язку з продажем частини нерухомого майна ТОВ "Алатон", договір від 19.07.2011 р. № 3435 по роботі з науково - технічною документацією, укладений ТОВ "Профіт Вєго" з ТОВ "Квартал", договір № 840 від 20.02.2013 р. про виконання робіт - обстеження земельної ділянки та складання акта, укладений відповідачем з КП "Центр містобудування, архітектури, землеустрою та кадастру", не свідчить про дотримання Орендарем вимог чинного законодавства та умов договору оренди землі, зокрема, пунктів 7.4.5, 8.1 щодо звернення відповідача з клопотанням до Орендодавця про несення відповідних змін до правовстановлюючих документів.

Беручи до уваги викладене, судова колегія вважає прийняті у справі рішення та постанову такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається, а доводи викладені у касаційній скарзі вважає непереконливими та такими, що спростовуються встановленими судами першої та апеляційної інстанції обставинами справи.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , пунктом 1 статті 111 9 , статтями 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.10.2013 р. у справі № 904/2371/13 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2013 р. залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: Т. Данилова

Т. Костенко