Рішення

від 26.09.2013 по справі 2/5005/14043/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.09.13 р. Справа № 2/5005/14043/2011

За позовом Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Спеціндустрія", м. Дніпропетровськ

Третя особа: Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

про відшкодування збитків у розмірі 51 930, 23 грн. за Договором підряду.

Суддя Боділовська М.М.

Представники:

Від Позивача: Литвиненко Т.М., довіреність № 03-103 від 14.11.2011 р.

Від Відповідача: Бєлуха А.В., довіреність б/н від 12.06.2012 р.

Від Третьої особи: Никоненко В.А., довіреність № 13-07 від 08.01.2013 р.

СУТЬ СПОРУ:

Київський національний університет імені Тараса Шевченка звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Спеціндустрія" про відшкодування збитків у розмірі 51 930, 23 грн. за Договором підряду. Ухвалою від 17.11.2011 р. до участі у справі у якості Третьої особи залучено Контрольно-ревізійне управління у Дніпропетровській області, яке ухвалою суду від 03.01.2012 р. замінено на правонаступника - Державну фінансову інспекцію в Дніпропетровській області.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2011 р. порушено провадження у справі № 2/5005/14043/2011, розгляд справи призначено на 17.11.2011 р.

В судовому засіданні 17.11.2011 р. розгляд справи відкладався, 15.12.2011 р. - оголошувалася перерва за клопотанням Відповідача та у зв'язку з необхідністю витребування додаткових документів до матеріалів справи, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 15.12.2011 р. за клопотанням Позивача строк вирішення спору було продовжено на 15 календарних днів, відповідно до ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку із необхідністю надання додаткових документів до справи.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.01.2012 р. провадження у справі № 2/5005/14043/2011 було зупинено, призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.

09.08.2013 р. на адресу суду повернулася справа № 2/5005/14043/2011 разом з висновком Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз № 210/211-13 комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи від 24.07.2013 р., в зв'язку з чим ухвалою суду від 05.09.2013 р. провадження у справі було поновлено, призначено до розгляду в засіданні на 24.09.2013 р.

В судовому засіданні 24.09.2013 р. Позивач та Третя особа підтримали позовні вимоги.

Відповідач позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у відзиві на позов.

В судовому засіданні 24.09.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши письмові докази в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

14.10.2009 р. між Київським національним університетом імені Тараса Шевченка (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Спеціндустрія" (Підрядник) укладено Договір підряду № 057/25 з виконання робіт поточного ремонту фасаду головного корпусу університету на загальну суму 669 990, 00 грн., відповідно до п. 1.1. якого, замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на свій ризик виконати, у відповідності до умов даного договору, роботу, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи, за ціною прийнятою за результатами проведеного тендеру.

Пунктом 54.4. Договору передбачено право підрядника, за згодою Замовника залучати субпідрядні організації до виконання робіт, передбачених предметом цього Договору.

Такі договори були укладені: 10.07.2009 р. з Товариством з обмеженою відповідальністю "Валіос - Техно - Буд", 10.07.2009 р. з Товариством з обмеженою відповідальністю "Екокомстандарт", 10.07.2009 р. та 14.10.2009 р. з Приватним підприємством "Март 2009".

Умовами Договорів субпідряду № 10/07-2009, 10/07/1-2009, 10/07/3-2009, № 14/10-2009, передбачено, що Генпідрядник (Позивач) доручає, а Підрядник, зобов'язується належним чином виконати доручені йому "Генпідрядником" роботи на об'єкті Київський національний університет імені Тараса Шевченка, за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 60.

Роботи за Договором № 057/25 від 14.10.2009 р. були виконані та прийняті Позивачембез зауважень та заперечень відповідно до Актів приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2009 року та жовтень-2 2009 року на загальну суму 662 828, 40 грн.

За виконані згідно Договору роботи Позивачем сплачено Відповідачу 662 828, 40 грн.

Під час ревізії фінансово-господарської діяльності Київського національного університету імені Тараса Шевченка за 2008, 2009 роки та завершений звітний період 2010 року, яка проводилася у IV кварталі 2010 року Головним контрольно-ревізійним управлінням України, виявлено порушення при проведенні університетом видатків на капітальне будівництво, реконструкцію та ремонт.

В Акті ревізії Головного КРУ від 18.03.2011 р. № 03-21/66 зазначено, що під час ревізії працівниками КРУ в Дніпропетровській області проведено зустрічну звірку в ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Спеціндустрія", якою встановлено, що роботи з фарбування фасаду будівлі університету в повному обсязі виконували субпідрядні організації ТОВ "Валіос-Техно-Буд", ТОВ "Екокомстандарт" та ПП "МАРТ 2009", які знаходяться в м. Дніпропетровську.

Співставленням вартості прямих та загальновиробничих витрат, зазначених в актах приймання виконаних робіт (ф. КБ-2в) Генпідрядника із вартістю прямих та загальновиробничих витрат, зазначених в актах приймання виконаних робіт (ф. КБ-2) субпідрядних організацій, встановлено розбіжності загалом на суму 34 890, 40 грн. (з ПДВ), що є порушенням вимог п. 3.3.10.1 ДБН Д. 1.1-1-2000 та призвело до завищення вартості виконаних робіт.

Зустрічною звіркою КРУ в Дніпропетровській області встановлено, що вказані субпідрядні організації роботи з ремонту фасаду виконували з матеріалів Відповідача. Співставленням вартості матеріалів (фарба фасад люкс, кислотний очищувач "Кероніт", ґрунтовка "Снєжка" біоцидна, гідрофобізуючий розчин "Антілівіол", фарба чорного кольору "Захист 3 в 1"), зазначених у відомостях ресурсів до актів виконаних робіт із даними бухгалтерського обліку Відповідача встановлено розбіжності, а саме: вартість матеріалів у відомостях ресурсів до актів більша ніж за даними бухгалтерського обліку загалом на суму 17 039, 83 грн., що є порушенням вимог п. 3.3.4 ДБН Д. 1.1-1-2000 та призвело до завищення вартості виконаних робіт, чим нанесено збитки.

Позивач стверджує, що в результаті порушення Відповідачем установлених законодавством вимог щодо визначення ціни матеріалів та робіт за Договорами підряду, йому було завдано збитків у вигляді переплати за виконані роботи та матеріали в сумі 51 930, 23 грн., які він просить суд стягнути з Відповідача.

Відповідач позов не визнав з наступних підстав.

Відповідач зазначив, що Акт КРУ не є правовстановлюючим актом, він є результатом практичної діяльності ревізорів з визначених питань, а не актом, обов'язковим до виконання усіма учасниками певних правовідносин.

Відповідно до положень статті 845 ЦК України підрядник має право на ощадливе ведення робіт за умови забезпечення належної їм якості.

Якщо фактичні витрати підрядника виявились меншими від тих, які передбачались при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату робіт за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи. При цьому, діюче законодавства не передбачає переліку дій виконавця, чи способу виконання робіт, які зумовили б його заощадливість.

Договори укладені між Відповідачем та субпідрядниками не були оскаржені, вступили в дію та виконувались їх учасниками. Саме на умовах цих договорів між сторонами виникали та виконувались взяті їх учасниками зобов'язання. Інших підстав у сторін щодо виконання взятих на себе зобов'язань не було.

Також Відповідач зазначив, що понесені підрядником витрати за виконані роботи були узгоджені між Позивачем та Відповідачем, та не виходили за гранично встановлені ціни для замовника як державного підприємства.

Умовами договору підряду було передбачено права підрядника укладати договори з субпідрядниками та не було оговорено на яких конкретно умовах, в тому числі і за якою ціною, також не було передбачено відповідальності підрядника, або обмеження у встановленні ним ціни за виконані роботи субпідрядниками за договорами субпідрядів.

Законодавством не встановлено вимог щодо рівних цін на виконані роботи підрядником та субпідрядником.

Прийняття замовником виконаних робіт є свідченням того, що ним погоджено виконання робіт субпідрядником. Застережень чи інших зауважень відносно якості виконаних робіт як до підрядника так і до субпідрядників від замовника не надходило, у зв'язку з чим Відповідач не вбачає зі свого боку жодних порушень та просить суд відмовити в позові.

За клопотанням Відповідача, у зв'язку з наявністю питань, які потребують спеціальних знань, провадження у справі було зупинено, призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.

На розгляд експерта були поставлені наступні питання:

- чи є розбіжності між даними Акту № 2 за вересень 2009 року Генпідрядника по позиції вартість машин та механізмів та даними Акту Ф. КБ.-2в Субпідрядника по позиції вартість машин та механізмів;

- чи є розбіжності між даними Акту № 2 за вересень 2009 року Генпідрядника по позиції загальновиробничі витрати та даними Акту Ф.КБ.-2в Субпідрядника по позиції загальновиробничі витрати;

- чи є розбіжності за даними Акту за жовтень 2009 року Генпідрядника по позиції вартість матеріалів та за даними Акту Ф.КБ-2в Субпідрядника по позиції вартість матеріалів;

- чи є розбіжності за даними Акту за жовтень 2009 року Генпідрядника по позиції заробітна плата та за даними Акту Ф.КБ-2в Субпідрядника по позиції заробітна плата;

- чи є розбіжності за даними Акту за жовтень 2009 року Генпідрядника по позиції загальновиробничі витрати та за даними Акту Ф.КБ-2в субпідрядника по позиції загальновиробничі витрати;

- чи є розбіжності за даними Акту за жовтень 2009 року Генпідрядника по позиції заробітна плата та за даними Акту Ф.КБ-2в Субпідрядника по позиції заробітна плата;

- чи є розбіжності за даними Акту за жовтень 2009 року Генпідрядника по позиції вартість машин та механізмів та за даними Акту Ф.КБ-2в Субпідрядника по позиції вартість машин та механізмів;

- чи є розбіжності за даними Акту за жовтень 2009 року Генпідрядника по позиції загальновиробничі витрати та за даними Акту Ф.КБ-2в Субпідрядника по позиції загальновиробничі витрати;

- чи однакова вартість матеріалів у відомостях ресурсів до актів та даних бухгалтерського обліку; чи є розбіжності між цими показниками;

- які саме показники застосовано при виконанні оздоблювальних робіт підприємством при розрахунку І та III блоку;

- яка саме кількість відсотків при здійсненні нарахувань до державних соціальних фондів в розрахунку загальновиробничих витрат І та II блоку було зроблено підприємством.

Оплату за проведення експертизи було покладено на Відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Спеціндустрія" (юридична адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, 15-А; фактична адреса: 49029, м. Дніпропетровськ, вул. Артема, 62/1; код ЄДРПОУ 31426754).

Висновком № 210/211-13 комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи від 24.07.2013 р. встановлені розбіжності між даними Актів Генпідрядника та Субпідрядників.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову з наступних підстав.

Стаття 1166 ЦК України визначає підстави відповідальності за завдану майнову шкоду (так звані деліктні зобов'язання), тобто зобов'язання, які не виникають з договорів.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Таким чином, вказана норма визначає загальні умови існування цивільно-правових зобов'язань, що виникають у зв'язку із безпідставним збагаченням, тобто набуттям або збереженням майна без достатньої правової підстави, які мають значення для вирішення спорів, пов'язаних із відновленням майнового стану, оскільки зобов'язання із безпідставного збагачення є загальною підставою для відновлення майнового стану осіб (відновлення справедливості) в разі відсутності інших підстав для цього, якщо захист прав особи не може бути здійснений на підставі договору, делікту, закону тощо.

Згідно ч. 1 ст. 1213 ЦК України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

В свою чергу, для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність хоча б двох умов: перше - збільшення або збереження майна однією стороною (набувачем), з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого); друге - відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення або збагачення за підставою яка згодом відпала.

Таким чином, шкода відшкодовується, зокрема, в частині неотриманих доходів, які б могли бути реально отримані при додержанні правил здійснення господарської діяльності другою стороною та в частині понесених стороною затрат.

При цьому, за загальним правилом, для виникнення підстав зобов'язання з відшкодування шкоди необхідна наявність сукупності умов, які формують склад правопорушення, що є підставою для цивільно-правової відповідальності: шкоди, протиправної поведінки, причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, а також вини.

При цьому, у постанові Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992 р. "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Таким чином, загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, адже отримане однією із сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі ст. 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

За умови існування між сторонами договірних правовідносин, неналежне виконання відповідачем умов договору може слугувати підставою для відповідальності, а не підставою для повернення коштів відповідно до ст.1212 ЦК України.

Отже, наявність договору на виконання робіт та акту прийому-передачі виконаних підрядних робіт, що за обсягом і ціною відповідають умовам договору, дозволяє встановити наявність правових підстав для виконання зобов'язання замовника із оплати ціни робіт у відповідності до умов договору.

Згідно зі ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ч. 1 ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Частиною 1 статті 844 ЦК України встановлено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Відповідно до ч. 1 ст. 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Статтею 849 ЦК України встановлено, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Частиною 4 статті 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза (ч. ч. 3, 4 ст. 853 ЦК України).

Таким чином, якщо замовник приймає результат роботи без проведення перевірки, він позбавляється права посилатися на наявність явних недоліків у результаті роботи. Отже, явні недоліки повинні виявлятися безпосередньо при прийнятті результату робіт. В свою чергу, приховані недоліки замовник може виявляти і після прийняття результату. Замовник зобов'язаний у такому випадку негайно повідомити про це підрядника. Виконання цього обов'язку дозволить підряднику спільно з замовником зафіксувати виявлені приховані недоліки та вирішити самостійно на принципах добросовісності та розумності пов'язані з цим спірні питання. Якщо підрядник відмовляється спільно з замовником зафіксувати їх, останній може це зробити із залученням третіх осіб.

Факт виконання підрядником робіт відповідно до умов Договору № 057/25 від 14.10.2009 р. та їх обсяг засвідчено сторонами в Актах приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2009 року та за жовтень-2 2009 року на загальну суму 662 828, 40 грн., підписаних Позивачем та посвідчених його печаткою без зауважень. Таким чином підписавши та скріпивши своєю печаткою вказані документи Позивач прийняв виконані роботи та погодився з їх вартістю.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Матеріали справи свідчать про те, що виконання робіт за обсягом і ціною відповідало умовам договору і кошти за виконані роботи були отримані Відповідачем на підставі укладеного Договору підряду № 057/25 від 14.10.2009 р. та підписаного сторонами акту приймання виконаних підрядних робіт.

Таким чином, вбачається, що зобов'язання між сторонами виникли на належних правових підставах, а виконання зобов'язання відповідало умовам договору.

З огляду на приписи ст. ст. 627, 629 ЦК України, виявлені контролюючим органом у акті перевірки порушення не мають жодного відношення до укладеного між сторонами договору, не впливають на його умови і не можуть їх змінювати, оскільки ціна даного договору є договірною.

У той же час виявлення вказаних порушень може бути підставою для притягнення до відповідальності посадових осіб Позивача у встановленому чинним законодавством порядку. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом України у своїй постанові від 02.07.2012 р. у справі № 5006/18/13/2012.

При цьому, ст. 19 Господарського кодексу України прямо забороняє втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади.

Згідно ст. 15 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" (який діяв на час виникнення спірних відносин), законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єкту, що ревізується. Довідка контрольно-ревізійного управління чи акт перевірки може бути підставою для вчинення відповідних процесуальних дій посадовими особами (зокрема - пред'явлення відповідного позову до суду), однак не позбавляє відповідну особу процесуального обов'язку доводити свої вимоги належними та допустимими доказами.

У відповідності до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з того, що Позивачем не доведено належними і допустимими доказами ні факту неправомірного заподіяння Відповідачем шкоди у позадоговірних (деліктних) правовідносинах в розумінні суті статей 1212, 1213 ЦК України, а ні факту порушення Відповідачем договірного зобов'язання, натомість судом встановлено належне виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором підряду, у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Відповідно до п. 6.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 ГПК, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі, в тому числі вартість проведеної експертизи в розмірі 4 812, 36 грн. покладаються на Позивача.

Керуючись ст. ст. 25, 27, 31-34, 41, 49, 69, 77, 79, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 60; код ЄДРПОУ 02070944) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Спеціндустрія" (юридична адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, 15-А; фактична адреса: 49029, м. Дніпропетровськ, вул. Артема, 62/1; код ЄДРПОУ 31426754):

- 4 812, 36 грн. (чотири тисячі вісімсот дванадцять грн. 36 коп.) вартості експертизи.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення підписано

30.09.2013 року

Суддя М.М. Боділовська