Постанова

від 24.09.2013 по справі 2а-2952/10/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2013 року 2а-2952/10/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н.Д., за участю секретаря судового засідання Корецького І.О.,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-розважальний центр «Казантип-Калина» до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області прочасткове скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-розважальний центр «Казантип-Калина» (далі - ТОВ «ТРЦ «Казантип-Калина» або позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - Васильківська ОДПІ або відповідач), з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 05.09.2013 (том ІІ а.с.31), про визнання протиправним та скасування рішення Васильківської ОДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01.12.2009 №0000542310/0 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 6510000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ним не порушувалися пункти 2.6, 2.8 глави 2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, яке затверджено постановою Правління Національного Банку України від 15.12.2004 №637, оскільки готівкові грошові кошти ним фактично не отримувались. Висновок про не оприбуткування готівки та перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі здійснено податковим органом на підставі неналежним чином завірених копій квитанцій до прибуткових касових ордерів, які позивачем не оформлювались, а договір позики у розмірі 930000,00 грн. є предметом судового спору про визнання його недійсним, оскільки він був підписаний не уповноваженою на то особою. А відтак, позивач вважає, що при здійсненні перевірки та визначенні штрафних санкцій відповідач неправомірно визначив суму штрафних санкцій та прийняв рішення, що суперечить чинному законодавству.

Представник позивача у судовому засіданні 24.09.2013 позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Відповідач позов не визнав та в обґрунтування своїх заперечень вказав, що під час проведення перевірки позивачем надано Книгу обліку доходів та витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи, що застосовувала спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, в якій не відображено надходження коштів в касу підприємства по прибутковим касовим ордерам, копії яких засвідчені головою Калиніської селищної ради та знаходяться у розпорядженні податкового органу. Тому, перевіряючі дійшли висновку про не оприбуткування готівки та перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі підприємства. А відтак, при винесенні оскаржуваного рішення податковий орган діяв в межах повноважень, наданих йому законами та іншими нормативно-правовими актами.

Представник відповідача у судовому засіданні 24.09.2013 заперечував з мотивів, викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ТОВ «ТРЦ «Казантип-Калина», ідентифікаційний код юридичної особи 35188819, місцезнаходження: 08623, Київська область, Васильківський район, смт. Калинівка, вул. Залізнична, 50, зареєстроване як юридична особа Васильківською районною державною адміністрацією Київської області 13.06.2007, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зроблено запис №13331020000001131. Як платник податків узятий на облік в органах державної податкової служби з 15.06.2007 за №5242.

У період з 27.10.2009 по 16.11.2009 посадовими особами Васильківської ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ТРЦ «Казантип-Калина» (код ЄДРПОУ 35188819) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 15.06.2007 по 30.09.2009.

У періоді, який перевірявся, позивач був платником єдиного податку, ринкового збору.

За результатами перевірки складений акт від 19.11.2009 №4230/23/35188819 (надалі - Акт перевірки), який містить висновки про порушення позивачем, з урахуванням предмету позову, приписів пунктів 2.6, 2.8 глави 2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, яке затверджено постановою Правління Національного Банку України від 15.12.2004 №637, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320, що полягали у неповному оприбуткуванні готівки на зальну суму 989321,10 грн. та перевищенні встановленого ліміту залишку готівки в касі на загальну суму 951565,57 грн.

На підставі Акта перевірки, відповідно до положень абзацу другого статті 1 Указу Президента від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» податковим органом застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1903131,14 грн. та відповідно до положень абзацу третього статті 1 вказаного Указу у розмірі 4946605,50 грн., про що прийнято рішення про застосування штрафних санкцій від 01.12.2009 № 0000542310/0.

За результатами адміністративного оскарження рішень відповідача, скарги ТОВ «ТРЦ «Казантип-Калина» залишені без задоволення, а рішення Васильківської ОДПІ без змін.

Не погоджуючись із вказаним рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій, позивач скористався своїм правом оскаржити його у судовому порядку, звернувшись із даним позовом до суду.

У ході розгляду справи судом встановлено, що спір між сторонами, враховуючи межі позовних вимог, виник у зв'язку із не оприбуткуванням позивачем грошових коштів у розмірі 930000,00 грн. у зв'язку з відсутністю відповідних облікових записів по прибутковому касовому ордеру серії 01АААЕ №120060, згідно якого підприємством прийнято готівки на суму 930000,00 грн. та перевищення, з вирахуванням встановленого у розмірі 2500,00 грн. ліміту каси, ліміту на вказану суму.

Відповідно до пояснень представника позивача, у серпні 2008 року між ним та громадянином ОСОБА_3 був укладений договір позики грошових коштів у сумі 930000,00 грн. Разом з цим, позивач вважає даний договір недійсним, оскільки він укладений особою, яка діяла від імені ТОВ «ТРЦ «Казантип-Калина», з перевищенням повноважень.

Крім цього, як зазначає позивач, у зв'язку з наведеними обставинами, оскільки ним було достроково повернуті зазначені готівкові кошти ОСОБА_3, їх надходження «не було відображено у бухгалтерському обліку та грошові кошти у розмірі 930000,00 грн. не були передані банківським установам» (том І а.с.6).

А відтак, у суду не виникає сумніву щодо не відображення позивачем у бухгалтерському обліку факту надходження готівкових коштів у розмірі 930000,00 грн. та їх подальшої передачі до обслуговуючого банку для зарахування на банківський рахунок позивача.

Таким чином, вирішення даної справи залежить від доведеності тверджень податкового органу про фактичне отримання позивачем готівкових коштів у розмірі 930000,00 грн., які покладено в основу оскаржуваного рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, у травні 2009 року громадянин ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ТОВ «ТРЦ «Казантип-Калина» про стягнення боргу за договором позики, який укладено між ним та ТОВ «ТРЦ «Казантип-Калина», процентів за користування позикою та штрафів за прострочення повернення суми.

Як встановлено Васильківським міськрайонним судом Київської області у судовому рішенні від 08.07.2009 по справі № 2-1471-09, на виконання умов договору позики від 28.08.2008 позикодавець (ОСОБА_3.) передав, а позичальник (ТОВ «ТРЦ «Казантип-Калина» в особі власника ОСОБА_1.) прийняв грошові кошти у сумі 930000,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру серії 01АААЕ № 120060, яка видана за підписом головного бухгалтера та касира ТОВ «ТРЦ «Казантип-Калина».

Як вбачається зі змісту постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області, громадянка ОСОБА_1, як представник ТОВ «ТРЦ «Казантип-Калина», у межах провадження по справі № 2-1471-09 визнала факт отримання грошових коштів у розмірі 930000,00 грн.

Відповідно до рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08.07.2009 по справі № 2-1471-09 позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «ТРЦ «Казантип-Калина» на користь ОСОБА_3 борг за договором позики від 28.08.2008 у розмірі 1540000, 00 грн., проценти за користування позикою у сумі 110569,08 грн., а також штраф за прострочення повернення суми позики у розмірі 0,2% від суми заборгованості за кожний день прострочення у розмірі 673332,60 грн.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 08.12.2009 по справі № 22ц-4169/2009 рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області змінено в частині стягнення боргу, штрафу за прострочення повернення боргу та стягнуто з ТОВ «ТРЦ «Казантип-Калина» на користь ОСОБА_3 930000, 00 грн. - боргу, 517080, 00 грн. - штрафу та 131003,00 грн. - інфляційних витрат.

Крім цього, у січні 2011 року ТОВ «ТРЦ «Казантип-Калина» звернулось до суду із заявою про перегляд зазначеного рішення за нововиявленими обставинами. В обґрунтування даної заяви ТОВ «ТРЦ «Казантип-Калина» зазначило, що квитанція до прибуткового касового ордеру серії 01АААЕ № 120060, не може бути належним та допустимим доказом отримання ТОВ «ТРЦ «Казантип-Калина» від ОСОБА_3 грошових коштів, оскільки підписана не уповноваженою особою.

Відповідно до ухвали Апеляційного суду Київської області від 29.03.2011 по справі № 8-ц-5/11, яка залишена без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.04.2011, у задоволенні заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Київської області від 08.12.2009 ТОВ «ТРЦ «Казантип-Калина» відмовлено.

А відтак, судами у рішеннях, що набрали законної сили встановлено факт отримання ТОВ «ТРЦ «Казантип-Калина» від ОСОБА_3 готівкових коштів у розмірі 930000,00 грн.

Суд звертає увагу на те, що громадянка ОСОБА_1 також є представником ТОВ «ТРЦ «Казантип-Калина» у межах провадження по даній адміністративній справі.

В силу положень частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За наведених обставин, враховуючи суб'єктний склад учасників процесу, суд вважає, що факт отримання ТОВ «ТРЦ «Казантип-Калина» від громадянина ОСОБА_3 готівкових коштів у розмірі 930000,00 грн. є преюдиційною обставиною.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, яке затверджено постановою Правління Національного банку України 15.12.2004 № 637 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320 (у редакції, яка діяла на дату виникнення спірних правовідносин) (далі - Положення про ведення касових операцій) підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку (касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей або книзі обліку розрахункових операцій (абзац п'ятнадцятий пункту 1.2 Положення про ведення касових операцій).

Відповідно до приписів пункту 2.6. Положення про ведення касових операцій уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи та пояснень позивача, ним не були здійснені жодні дії щодо оприбуткування грошових коштів у розмірі 930000,00 грн.

Крім цього, відповідно до пункту 2.8 Положення про ведення касових операцій, підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.

Відповідно до пункту 5.9 Положення про ведення касових операцій, готівкові кошти не вважаються понадлімітними в день їх надходження, якщо вони були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку.

Судом встановлено про відсутність спору між сторонами стосовно математичної правильності розрахунку граничного розміру ліміту каси у позивача, який у період з 01.01.2008 по 31.04.2009 становив 2500,00 грн.

Оскільки, судом установлено факт отримання ТОВ «ТРЦ «Казантип-Калина» від громадянина ОСОБА_3 готівкових коштів у розмірі 930000,00 грн., які не були здані позивачем до обслуговуючих банківських установ як у день їх надходження так і на наступний день, суд дійшов висновку, що твердження відповідача про утворення понадлімітних залишків коштів у касі позивача відповідає дійсним обставинам справи.

Крім цього, як вбачається із матеріалів справи директором ОСОБА_1 30.07.2009 було видано розпорядження про проведення перевірки дотримання працівниками ТОВ «ТРЦ «Казантип-Калина» касової дисципліни.

Відповідно до пояснювальної записки головного бухгалтера ТОВ «ТРЦ «Казантип-Калина» ОСОБА_4 (том І а.с.33), остання зазначила, що «через низький рівень оплати праці касира - контролера у товаристві працюють на цих посадах некваліфіковані працівники, що призводить до службової недбалості (прибуткові та видаткові касові ордери зберігались не належним чином, що призводило до їх часткової втрати. При веденні записів в касових документах допускаються неточності, виправлення, затирання тощо)».

За змістом положень частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, а саме без проявлення неупередженості; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє певні дії чи утримується від їх вчинення.

Порушення хоча б одного із зазначених вище критеріїв є підставою для визнання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень протиправними.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів належними та допустимими доказами правомірність прийнятого рішення.

Водночас, докази подані позивачем, не підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог та були спростовані доводами відповідача.

З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є не обґрунтованими, а його вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а доказів понесення ним інших витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не надано, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панченко Н.Д.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 30 вересня 2013 р.