Ухвала

від 12.06.2014 по справі 2а-2952/10/1070

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-2952/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Літвіної Н.М.,

Суддів Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

при секретарі Соловіцькій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-розважальний центр «Казантип-Калина» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-розважальний центр «Казантип-Калина» до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про часткове скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Васильківської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області про часткове скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач - ТОВ «Торгівельно-розважальний центр «Казантип-Калина», звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, у період з 27 жовтня 2009 року по 16 листопада 2009 року посадовими особами Васильківської ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ТРЦ «Казантип-Калина» (код ЄДРПОУ 35188819) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 15 червня 2007 року по 30 вересня 2009 року.

За результатами перевірки складено акт № 4230/23/35188819 від 19 листопада 2009 року яким встановлено порушення позивачем вимог п. п. 2.6, 2.8 глави 2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного Банку України № 637 від 15 грудня 2004 року, що полягали у неповному оприбуткуванні готівки на зальну суму 989 321, 10 грн. та перевищенні встановленого ліміту залишку готівки в касі на загальну суму 951 565, 57 грн.

На підставі Акта перевірки, відповідно до положень абз. 2 ст. 1 Указу Президента України № 436/95 від 12 червня 1995 року «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» податковим органом застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 903 131, 14 грн. та відповідно до положень абз. 3 ст. 1 вказаного Указу у розмірі 4 946 605, 50 грн., про що прийнято рішення про застосування штрафних санкцій № 0000542310/0 від 01 грудня 2009 року .

За результатами адміністративного оскарження рішень відповідача, скарги ТОВ «ТРЦ «Казантип-Калина» залишені без задоволення, а рішення Васильківської ОДПІ - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, у серпні 2008 року між позивачем та громадянином ОСОБА_3 укладений договір позики грошових коштів у сумі 930 000, 00 грн.

Позивач вважає даний договір недійсним, оскільки він укладений особою, яка діяла від імені ТОВ «ТРЦ «Казантип-Калина», з перевищенням повноважень. В зв»язку з чим ним було достроково повернуті зазначені готівкові кошти ОСОБА_3, а їх надходження «не було відображено у бухгалтерському обліку та грошові кошти у розмірі 930 000, 00 грн. не були передані банківським установам», а тому підстави для накладення штрафних санкцій відсутні.

Між тим, колегія суддів з доводами апелянта не погоджується, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, у травні 2009 року громадянин ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ТОВ «ТРЦ «Казантип-Калина» про стягнення боргу за договором позики, який укладено між ним та ТОВ «ТРЦ «Казантип-Калина», процентів за користування позикою та штрафів за прострочення повернення суми.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 липня 2009 року по справі № 2-1471-09, встановлено, що на виконання умов договору позики від 28 серпня 2008 року позикодавець (ОСОБА_3) передав, а позичальник (ТОВ «ТРЦ «Казантип-Калина» в особі власника ОСОБА_4) прийняв грошові кошти у сумі 930 000, 00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру серії 01АААЕ № 120060, яка видана за підписом головного бухгалтера та касира ТОВ «ТРЦ «Казантип-Калина».

Як вбачається зі змісту постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області, громадянка ОСОБА_4, як представник ТОВ «ТРЦ «Казантип-Калина», у межах провадження по справі № 2-1471-09 визнала факт отримання грошових коштів у розмірі 930 000, 00 грн.

А тому, рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 липня 2009 року по справі № 2-1471-09 позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «ТРЦ «Казантип-Калина» на користь ОСОБА_3 борг за договором позики від 28 серпня 2008 у розмірі 1 540 000, 00 грн., проценти за користування позикою у сумі 110 569, 08 грн., а також штраф за прострочення повернення суми позики у розмірі 0, 2% від суми заборгованості за кожний день прострочення у розмірі 673 332, 60 грн.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 08 грудня 2009 року по справі № 22ц-4169/2009 рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області змінено в частині стягнення боргу, штрафу за прострочення повернення боргу та стягнуто з ТОВ «ТРЦ «Казантип-Калина» на користь ОСОБА_3 930 000, 00 грн. - боргу, 517 080, 00 грн. - штрафу та 131 003, 00 грн. - інфляційних витрат.

У січні 2011 року ТОВ «ТРЦ «Казантип-Калина» звернулось до суду із заявою про перегляд зазначеного рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 29 березня 2011 року по справі № 8-ц-5/11, яка залишена без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 квітня 2011 року, у задоволенні заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Київської області від 08 грудня 2009 року ТОВ «ТРЦ «Казантип-Калина» відмовлено.

Отже, у вищезазначених рішеннях, які набрали законної сили, встановлено факт отримання ТОВ «ТРЦ «Казантип-Калина» від ОСОБА_3 готівкових коштів у розмірі 930 000, 00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України - обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт отримання ТОВ «ТРЦ «Казантип-Калина» від громадянина ОСОБА_3 готівкових коштів у розмірі 930 000, 00 грн. є преюдиційною обставиною.

Відповідно до абз. 2 п. 2.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, яке затверджено постановою Правління Національного Банку України № 637 від 15 грудня 2004 року, яка діяла на дату виникнення спірних правовідносин) - підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку (касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей або книзі обліку розрахункових операцій (абзац п'ятнадцятий пункту 1.2 Положення про ведення касових операцій).

Згідно до п. 2.6. Положення - уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Проте, позивачем в порушення вказаних норм, не були здійснені жодні дії щодо оприбуткування грошових коштів у розмірі 930 000, 00 грн.

Крім того, відповідно до п. 2.8 Положення - підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.

Згідно до п. 5.9 Положення - готівкові кошти не вважаються понадлімітними в день їх надходження, якщо вони були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку.

Враховуючи, що судом встановлено факт отримання ТОВ «ТРЦ «Казантип-Калина» від громадянина ОСОБА_3 готівкових коштів у розмірі 930 000, 00 грн., які не були здані позивачем до обслуговуючих банківських установ як у день їх надходження, так і на наступний день, а тому висновок податкового органу про утворення понадлімітних залишків коштів у касі позивача є обгрунтованим.

Вказані обставини визнала й головний бухгалтер ТОВ «ТРЦ «Казантип-Калина» зазначивши, що через низький рівень оплати праці касира - контролера у товаристві працюють на цих посадах некваліфіковані працівники, що призводить до службової недбалості (прибуткові та видаткові касові ордери зберігались не належним чином, що призводило до їх часткової втрати. При веденні записів в касових документах допускаються неточності, виправлення, затирання тощо).

Апелянт посилався на те, що ним було подано до Васильківської міжрайонної прокуратури Київської області заяву про злочин за ознаками шахрайства в особливо великих розмірах та навмисного доведення юридичної особи до банкрутства в якій просив внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування проти екс-директора ТОВ «Господар» ОСОБА_3 та інших осіб за кваліфікацією та сукупністю злочинів, передбачених ст. ст. 23, 24, 27, 28, 29, ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 206, ч. 3 ст. 358 КК України.

У вказаній заяві директор ТОВ «ТРЦ «Казантип-Калина» зазначав, що ні головний бухгалтер ОСОБА_7 та касир ОСОБА_6 ніяких грошей від ОСОБА_3 не отримували та прибуткових касових ордерів не виписували та йому не передавали. На його думку квитанція до прибуткового касового ордеру серії 01АААЕ №120060 є підробленою в зв»язку з чим неправомірні дії ОСОБА_3 можуть завдати значної матеріальної шкоди підприємству, яке може припинити свою діяльність.

А тому, вказані обставини можуть вплинути на розгляд справи.

10 вересня 2013 року Васильківською міжрайонною прокуратурою Київської області було повідомлено, що вказана заява прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі досудових розслідувань.

Між тим, колегія суддів доводи апелянта до уваги не приймає, оскільки відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Згідно до ч. 4 ст. 72 КАС України - вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Крім того, як зазначалося вище судами встановлено факт отримання ТОВ «ТРЦ «Казантип-Калина» від ОСОБА_3 готівкових коштів у розмірі 930 000, 00 грн.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-розважальний центр «Казантип-Калина» - залишити без задоволення , а постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Літвіна Н.М.

Судді: Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

Повний текст ухвали виготовлений 17 червня 2014 року.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.