2/282ад
ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
У Х В А Л А
Іменем України
18.12.2006 року Справа № 2/282ад
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Баннової Т.М.
суддів Медуниці О.Є.
Семендяєвої І.В.
за присутністю секретаря
судового засідання Сідорової О.А.,
за участю прокурора Смирнова О.О.
та представників сторін:
від позивача - Д'яченко М.І., від 18.12.2006 №24/3-1724,
Лобко О.П., дов. від 18.12.2006 №24/3-1724
від відповідача - Крамаренко В.В.- директор
розглянув у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з
обмеженою відповідальністю
„Лисичанський”
на постанову
господарського суду Луганської області
від 14.08.2006
по справі № 2/282ад (суддя Седляр О.О.)
за позовом Прокурора Попаснянського району в
інтересах держави в особі
Попаснянського районного центру
зайнятості
до відповідача Сільськогосподарського товариства з
обмеженою відповідальністю
„Лисичанський”
про стягнення 2571 грн. 98 коп.
На підставі ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 05.12.2006 оголошено перерву до 18.12.2006 о 15 год. 30 хв.
Після перерви представник відповідача до судового засідання не прибув. Про оголошення перерви особи, які брали участь у справі, повідомлені під розписку.
Відповідно до ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
За результатами розгляду апеляційної скарги Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Попаснянського району в інтересах держави в особі Попаснянського районного центру зайнятості звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Лисичанський” (далі –СТОВ „Лисичанський”) заборгованості по страхових внесках на випадок безробіття у сумі 2571 грн. 98 коп., у т.ч. 1461 грн. 76 коп. недоїмки та 1110 грн. 22 коп. пені.
Постановою господарського суду Луганської області від 14.08.2006 позов задоволений. Мотивована дана постанова обґрунтованістю позовних вимог, положеннями Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” (далі –Закон № 1533), в т.ч. ст. ст. 35, 38 даного закону, Закону України „Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування”.
Відповідач не погодився з постановою місцевого господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить змінити постанову та відмовити позивачу в стягненні пені на суму 1110 грн. 22 коп.
В обґрунтування апеляційних вимог її заявник посилається на порушення судом норм матеріального права, невірне встановлення обставин справи.
Скаржник стверджує, що пеня була нарахована на суму, яка вже була предметом спору в господарському суді по справі №2/317, цим рішенням було задоволено позов на суму 11096 грн. та видано наказ; в ДВС Попаснянського району було відкрито виконавче провадження, у зв'язку з чим відносини між позивачем та відповідачем припинились на підставі Закону України „Про виконавче провадження”. Також заявник скарги повідомляє суд про погашення ним суми 11096 грн. у повному обсязі.
Прокурор та позивач доводи заявника скарги оспорюють, просять залишити оскаржувану постанову місцевого господарського суду без змін.
Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, заслухав прокурора та представників сторін, дослідив правильність застосування судом першої інстанції при винесенні постанови норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідач є платником по страхових внескам на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та має заборгованість по їх сплаті у сумі 1461 грн. 76 коп.
Вказана сума є залишком заборгованості відповідача відповідно до актів перевірок від 23.07.2003, від 22.06.2005 та від 21.03.2006, складених позивачем за результатами перевірок СТОВ „Лисичанський” у періоди з 01.01.2001 по 01.07.2003, з 01.07.2003 по 01.06.2005 та з 01.06.2005 по 28.02.2006.
Відповідач наявність у нього вказаної заборгованості та її розмір не оспорює.
Сплату страхувальниками (роботодавцями) пені у разі несвоєчасної сплати ними страхових внесків передбачено ст. 38 Закону № 1533, згідно якої пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.
Згідно ч. 2 даної статті строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені, та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.
Сума пені, що заявлена до стягнення з відповідача по даній справі, відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам справи. Твердження СТОВ „Лисичанський” про те, що пеня нарахована на заборгованість декілька раз, спростовуються матеріалами справи. Посилання відповідача на рішення господарського суду від 18.10.2004 у справі № 2/317 не може бути прийнято до уваги, оскільки пеня, що заявлена до стягнення по справі № 2/282ад, нарахована з урахуванням фактичних перерахувань страхових внесків та за період після винесення рішення у справі № 2/317 від 18.10.2004, про що обґрунтовано зазначено судом першої інстанції за постановою, що оскаржується.
За викладеним судова колегія вважає, що оскаржувана постанова ґрунтується на вимогах матеріального і процесуального права та відповідає фактичним обставинам справа.
Підстав для скасування або зміни постанови не вбачається.
Резолютивна частина оскаржуваної постанови містить п.3 наступного змісту: „провадження у справі щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості у сумі 713 грн. 70 коп. закрити”. Вказаний пункт не стосується даної справи взагалі.
Суд, який прийняв постанову, може виправити допущену описку у порядку, встановленому ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судові витрати за апеляційною скаргою підлягають віднесенню на її заявника відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 17, 71, 94, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254, п. 6 Розділу VІІ „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
У Х В А Л И В:
1.Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Лисичанський” на постанову господарського суду Луганської області від 14.08.2006 по справі № 2/282ад залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Луганської області від 14.08.2006 по справі № 2/282ад залишити без змін.
Відповідно до ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку згідно ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України протягом одного місяця після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
У судовому засіданні 18.12.2006 були оголошені лише вступна та резолютивна частини даної ухвали.
Повний текст ухвали виготовлений протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи.
Суддя-доповідач Т.М.Баннова
Судді О.Є.Медуниця
І.В.Семендяєва
Суд | Луганський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 18.12.2006 |
Оприлюднено | 03.09.2007 |
Номер документу | 339406 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Луганський апеляційний господарський суд
Баннова Т.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні