Ухвала

від 01.10.2013 по справі 825/1487/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/1487/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Лобан Д.В. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

01 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Мельничука В.П., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Корюківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Техсервіс» до Корюківської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 червня 2013 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Техсервіс» до Корюківської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Корюківської МДПІ Чернігівської області ДПС від 11 грудня 2012 року №0000162300 та №0000152300.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт обгрунтовує тим, що правочини між ТОВ «Техсервіс» та ТОВ «Сігматрейд-2009», ТОВ «Антей-99», ТОВ «Орбіта Трейдінг» вчинені без мети створення взаємних прав та обов'язків, з метою ухилення від сплати податків, що суперечать економічним інтересам держави та суспільства та одночасно є такими, що суперечать моральним засадам суспільства, тобто є нікчемними, а тому сплачені позивачем кошти неможливо відносити до складу податкового кредиту та валових витрат.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 23 листопада 2012 року по 28 листопада 2012 року Корюківською МДПІ Чернігівської області ДПС, правонаступником якої є Корюківська ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області, проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Техсервіс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Сігматрейд-2009» за період з 01 червня 2010 року по 30 червня 2010 року, ТОВ «Орбіта Трейдінг» за період з 01 липня 2010 року по 31 липня 2010 року, ТОВ «Антей-99» за період з 01 травня 2010 року по 31 травня 2010 року, за результатами якої складено акт від 28 листопада 2012 року №224/22/32680313, в якому встановлено порушення позивачем пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ч.5 ст.203, ч.1, ч.2 ст.215, 228, ст.626 ЦК України, в результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся, у загальному розмірі 114013,00 грн., у тому числі за ІІ квартал 2010 року - 57019,00 грн., за ІІІ квартал 2010 року - 56994,00 грн., та порушення пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, у загальному розмірі 91210,00 грн., у тому числі за травень 2010 року - 18133,00 грн., червень 2010 року - 27482,00 грн., липень 2010 року - 45595,00 грн.

Не погоджуючись із вищевказаним актом перевірки, 03 грудня 2012 року ТОВ «Техсервіс» було подано до Корюківської МДПІ Чернігівської області ДПС заперечення, за результатами розгляду яких заперечення залишено без задоволення, а висновки акту перевірки від 28 листопада 2012 року №224/22/32680313 - без змін.

На підставі акту перевірки №224/22/32680313 від 28 листопада 2012 року Корюківською МДПІ Чернігівської області ДПС прийнято податкові повідомлення-рішення від 11 грудня 2012 року №0000162300, згідно якого за порушення пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах на суму 114013,00 грн., у тому числі 91210,00 грн. за основним платежем та 22803,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та №0000152300, згідно якого за порушення пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ч.5 ст.203, ч.1, ч.2 ст.215, 228, ст.626 ЦК України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 142516,00 грн., у тому числі 114013,00 грн. за основним платежем та 28503,00 грн. за штрафними (фінансовими) сакціями.

Не погоджуючись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач подав до ДПС у Чернігівській області та ДПС України скарги, за результатами розгляду яких рішенням ДПС у Чернігівській області від 22 лютого 2013 року №418/10/10-215 та рішенням ДПС України від 22 березня 2013 року №4533/6/10-2115 податкові повідомлення-рішення Корюківської МДПІ Чернігівської області ДПС від 11 грудня 2012 року №0000162300 та №0000152300 залишені без змін.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є неправомірними та підлягають скасуванню, всі надані первинні документи містять усі обов'язкові реквізити, матеріалами справи підтверджується надання та використання товару у господарській діяльності позивача, а тому останній правомірно включив сплачені суми до складу податкового кредиту та до валових витрат.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 вищезазначеного Закону до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.п.5.3-5.7 цієї статті.

Як вбачається із змісту пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п.11.2 ст.11 вищезазначеного Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

У відповідності до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 вищезазначеного Закону передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додна вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

За змістом пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту сум сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього Закону).

Визначення терміну «господарська діяльність» міститься в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин). Так, згідно п.1.32 ст.1 вищезазначеного Закону господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 ГК України).

Як вбачається з вищенаведених норм, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 квітня 2009 року між ТОВ «Техсервіс» (покупець) та ТОВ «Антей-99» (продавець) було укладено договір поставки б/н, у відповідності до умов якого продавець зобов'язався передати у власність матеріали, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його загальну вартість на умовах договору. Номенклатура, асортимент, загальна кількість товару, ціна за одиницю, сумарна вартість партії вказується у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору. Оплата здійснюється у розмірі повної вартості поставленої партії товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок продавця. Поставка товару здійснюється транспортом продавця.

На підтвердження реальності виконання умов даного договору позивачем надано видаткові накладні №76 від 11 травня 2010 року, №78 від 19 травня 2010 року, податкові накладні №102 від 11 травня 2010 року, №104 від 19 травня 2010 року, виписки банку щодо перерахування грошових коштів на користь продавця.

01 липня 2010 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Орбіта Трейдінг» (продавець) було укладено договір купівлі-продажу №01/07/10, у відповідності до вимог якого продавець зобов'язувався передати у власність матеріали, а покупець зобов'язувався прийняти товар та оплатити його загальну вартість на умовах договору. Номенклатура, асортимент, загальна кількість товару, ціна за одиницю, сумарна вартість партії вказується у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору. Оплата здійснюється у розмірі повної вартості поставленої партії товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок продавця. Поставка товару здійснюється транспортом продавця.

Позивачем для підтвердження реальності виконання умов договору надано рахунки-фактури №14/07-1 від 14 липня 2010 року, №19/07-1 від 19 липня 2010 року, №22/07-1 від 22 липня 2010 року; видаткові накладні №101 від 14 липня 2010 року, №102 від 19 липня 2010 року, №103 від 22 липня 2010 року; податкові накладні №1941 від 14 липня 2010 року, №1992 від 19 липня 2010 року, №2021 від 22 липня 2010 року; банківськи виписки щодо оплати товару.

Також між позивачем (покупець) та ТОВ «Сігматрейд-2009» (продавець) 01 червня 2010 року було укладено договір купівлі-продажу б/н, у відповідності до умов якого продавець зобов'язувався передати у власність матеріали, а покупець зобов'язувався прийняти товар та оплатити його загальну вартість на умовах договору. Номенклатура, асортимент, загальна кількість товару, ціна за одиницю, сумарна вартість партії вказується у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору. Оплата здійснюється у розмірі повної вартості поставленої партії товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок продавця. Поставка товару здійснюється транспортом продавця.

Реальність виконання вказаного договору підтверджують подані позивачем рахунки-фактури №1406-1 від 14 червня 2010 року, №2206-1 від 22 червня 2010 року; видаткові накладні №1406-1 від 14 червня 2010, №2206-1 від 22 червня 2010 року; податкові накладні №1406-1 від 14 червня 2010 року, №2206-1 від 22 червня 2010 року; банківська виписка щодо проведення оплати за товар на користь продавця.

Використання отриманих матеріалів у власній господарській діяльності позивача, а саме як сировину для виробництва інструментів, комплектів деталей, підтверджується актами переробки. Крім того, в акті перевірки від 28 листопада 2012 року №224/22/32680313 відповідачем зазначено, що придбаний товар ТОВ «Техсервіс» використало на виробничі цілі, як сировину для виробництва інструментів, комплектів деталей.

З матеріалів справи вбачається, що висновки відповідача ґрунтуються на акті ДПІ у м.Дніпродзержинську ДПС від 07 листопада 2012 року №498/22-608/35104545 про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Антей-99», в якому зазначено, що основним видом діяльності ТОВ «Антей-99» є оптова торгівля чорним та кольоровим металом в первинних формах та напівфабрикатами з них, та зазначено, що діяльність ТОВ «Антей-99» протягом травня 2010 року була спрямована на здійснення удаваних операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди третім особам та направлені на штучне формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість, з метою зменшення бази оподаткування, що підтверджується відсутністю у ТОВ «Антей-99» працівників окрім директора, відсутністю складських приміщень та виробничих потужностей, відсутністю за місцезнаходженням, порушеннями у податковому обліку та звітності. Крім того, згідно бази АІС «РПП» 27 квітня 2012 року ТОВ «Антей-99» присвоєно стан « 16» - Ліквідаційна процедура за рішенням (постановою) суду.

Також висновки відповідача ґрунтуються на довідці ДПІ у Куйбишевському районі м.Донецька про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Сігматрейд-2009», оскільки згідно бази АІС «РПП» станом на 31 жовтня 2012 року ТОВ «Сігматрейд-2009» має стан « 11» - припинено, але не знято з обліку. Відповідно до даної довідки зазначено, що діяльність ТОВ «Сігматрейд-2009» протягом червня 2010 року була спрямована на здійснення удаваних операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди третім особам та направлені на штучне формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість, з метою зменшення бази оподаткування, з огляду на те, що у ТОВ «Сігматрейд-2009» наявна відсутність працівників окрім директора, відсутність складських приміщень та виробничих потужностей, відсутність за місцезнаходженням, порушеннями у податковому обліку та звітності.

Крім того, відповідач в акті перевірки посилається на довідку ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Орбіта Трейдінг», оскільки згідно бази АІС «РПП» 22 травня 2012 року ТОВ «Орбіта Трейдінг» присвоєно стан - до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. В довідці зазначено, що діяльність ТОВ «Орбіта Трейдінг» протягом липня 2010 року була спрямована на отриманням податкової вигоди третім особам та направлена на штучне формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість, з метою зменшення бази оподаткування, оскільки відсутність у ТОВ «Орбіта Трейдінг» працівників окрім директора, відсутність складських приміщень та виробничих потужностей, відсутність за місцезнаходженням, порушеннями у податковому обліку та звітності.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, не взявши до уваги посилання відповідача на вищезазначені акт та інформаційні довідки податкових органів, оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, а тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентами позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій, а неможливість підтвердження сплати податків та звітування продавцем та/або іншими контрагентами в ланцюгу постачальників, а також виявлення податковим органом ознак фіктивності постачальників в розрізі контрагентів в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування валових витрат та податкового кредиту покупцем.

Здійснення господарської діяльності ТОВ «Сігматрейд-2009», ТОВ «Антей-99», ТОВ «Орбіта Трейдінг» не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента. Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій. На період господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Сігматрейд-2009», ТОВ «Антей-99», ТОВ «Орбіта Трейдінг», останні були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, установчі та реєстраційні документи не визнавались недійсними, були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Разом з тим, згідно ч.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Однак, відповідачем не надано належних та допустимих доказів щодо неведення господарської діяльності ТОВ «Сігматрейд-2009», ТОВ «Антей-99», ТОВ «Орбіта Трейдінг» та відсутності реального здійснення правочинів, укладених ТОВ «Сігматрейд-2009», ТОВ «Антей-99», ТОВ «Орбіта Трейдінг» та позивачем.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства до податкового кредиту включено суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих від платників податку - ТОВ «Сігматрейд-2009», ТОВ «Антей-99», ТОВ «Орбіта Трейдінг», до складу валових витрат включено понесені витрати на придбання товару, встановлення судом на підставі матеріалів справи реальності здійснення господарських операцій, наявності поставленого товару та проведення оплати за нього, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 11 грудня 2012 року №0000162300 та №0000152300, які є протиправними та підлягають скасуванню.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Корюківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Чернігівській області - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 червня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 07 жовтня 2013 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді В.П.Мельничук

І.О.Лічевецький

.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Мельничук В.П.