Вирок

від 28.02.2013 по справі 1-992/11

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 1-992/11

Провадження №1/761/118/2013

В И Р О К

іменем України

28 лютого 2013 року

Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Козятник Л.Г.

за участю секретарів Артюхіної М.А., Іващенко К.Ю., Павко К.М., Медицької У.І.

прокурорів Ковальова А.В., Попова А.О.,

Голуба Є.В., Бондаря М.В.

потерпілого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, пенсіонера, маючого статус дитини війни, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України,

в с т а н о в и в :

24 грудня 2006 року ОСОБА_5, приблизно о 02 год., разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (засуджених за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 17 грудня 2009 року), перебуваючи за місцем мешкання у квартирі АДРЕСА_1, вступили між собою у попередню змову, направлену на вимагання майна у ОСОБА_3, з яким у ОСОБА_5 склались особисті неприязні стосунки.

Реалізуючи свій злочинний задум, учасники злочинної змови у той же день, приблизно о 02 год. 20 хв., прибули до приміщення гаражу АДРЕСА_2, де тимчасово мешкав громадянин ОСОБА_3 Після цього, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 під вигаданим приводом заборгованості ОСОБА_3 перед ОСОБА_5, стали вимагати у потерпілого передачі грошей, проте останній виконувати їх необґрунтовану вимогу відмовився.

Після цього, продовжуючи знаходитись в приміщенні вказаного гаражу, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 з метою примусового отримання грошових коштів, почали завдавати ОСОБА_3 удари руками по обличчю та тулубу, від чого останній впав на диван, розміщений у гаражі. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6, погрожуючи ОСОБА_3 фізичною розправою у разі не передачі їм грошей та вимагаючи передати їм гроші, продовжували завдавати йому удари руками у різні частини тіла.

Під час завдання вказаних побоїв ОСОБА_7 зірвав з полиці у гаражі ручний металевий ліхтарик та, тримаючи його в руках, застосовуючи насильство, небезпечне для життя та здоров'я в момент заподіяння, завдав ним три удари в область голови ОСОБА_3, вимагаючи при цьому гроші. Після цього ОСОБА_7 з метою примушення потерпілого передати їм гроші почав завдавти удари ногами по речам останнього, тим самим пошкодивши наявний в гаражі холодильник, мікрохвильову піч, а також музичний інструмент бандуру.

В цей час, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 продовжували знаходитись в приміщенні гаражу та вимагали у ОСОБА_3 гроші, погрожуючи фізичною розправою, при цьому, своєю присутністю та висловлюванням застосувати насильство, небезпечне для життя потерпілого, здійснювали на нього психологічний тиск та пригнічували його волю до опору.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_7 серед інших речей в гаражі знайшов ніж та почав ним розмахувати перед обличчям ОСОБА_3, погрожуючи його застосуванням у разі непередачі грошей.

Відмовляючись виконувати вимоги ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 передати їм гроші, ОСОБА_3 підібрав зручний момент, вибіг з приміщення гаражу та побіг у бік проїжджої частини вул. Глибочицької в м. Києві, а ОСОБА_7 та ОСОБА_5, не бажаючи відмовитись від своїх злочинних намірів, побігли слідом за ним. При цьому, ОСОБА_7, тримаючи в руках ніж, наздогнав потерпілого поблизу будинку № 16 на вул. Глибочицькій в м. Києві та штовхнув у спину, внаслідок чого останній впав на землю. ОСОБА_7, підбігши до ОСОБА_3, завдав йому удар ножем в область тулубу.

Після цього, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з місця вчинення злочину зникли, а ОСОБА_8 був затриманий на місці вчинення злочину працівниками міліції.

В результаті злочинних дій ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6, потерпілому ОСОБА_3 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді багаточисленних забійних ран м'яких тканин обличчя, волосяної частини голови, непроникаючого колото-різаного поранення м'яких тканин передньої поверхні грудної клітки справа по середньо-ключичній лінії в 7 міжребер'ї, що згідно з висновком № 253/э від 08 лютого 2007 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили тимчасовий розлад здоров'я.

Допитаний в судовому засіданні, підсудний ОСОБА_5 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав частково, щиро розкаявся у вчиненому та дав показання, згідно з якими, 23 грудня 2006 року приблизно о 23 годині 30 хвилин до нього за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1, прийшов ОСОБА_6 та привів із собою раніше незнайомого ОСОБА_7 В квартирі вони сумісно всі розпили спиртне. В ході розмови ОСОБА_7 представився працівником «Беркуту» та, дізнавшись, що у нього ОСОБА_3 викрав гроші, сказав, що може допомогти їх повернути. Він особисто погодився показати, де останній мешкає та ремонтує бандури. Вони всі втрьох направилися до гаражу на АДРЕСА_2 Приблизно о 02 год., коли вони підійшли до гаражів, то він показав на гараж АДРЕСА_2 та сказав, що це саме те місце, де живе ОСОБА_3, при цьому, в середині гаражу горіло світло і двері були не зачинені. Вони відкрили двері та зайшли. У цей час ОСОБА_3 сидів на дивані та щось ремонтував серед своїх інструментів. ОСОБА_7 підійшов до нього та запитав, де гроші. ОСОБА_3 відповів, що він ні про які гроші нічого не знає. Тоді ОСОБА_7 почав наносити удари кулаками в обличчя та по тілу потерпілого. Після цього, ОСОБА_7 ногою побив бандуру та інші речі в гаражі і вимагав, щоб ОСОБА_3 повернув гроші. ОСОБА_7 кричав на ОСОБА_3 і тоді він вийшов на вулицю покурити. Що відбувалося в середині потім, він не знає. Через деякий час, коли він зайшов в середину гаража, то ОСОБА_3 вибіг з розбитим обличчям на вулицю. Тоді він схопив ОСОБА_3 за куртку, в результаті чого відірвався капюшон, а потерпілий побіг далі до дороги. В цей час під'їхала патрульна машина та зупинилася. ОСОБА_6 відразу втік, а коли до нього підійшли працівники міліції, то він їм сказав, що сам є потерпілим і після цього пішов до себе додому. Зазначив, що якби ОСОБА_6 не привів до нього ОСОБА_7 і не підбив іти до потерпілого за грошима, він би сам ніколи не пішов. Крім того, наполягав на тому, що сам ОСОБА_3 не бив, лише штовхнув і лодонею завдав йому удар в обличчя, натомість, ОСОБА_7 і ОСОБА_6 завдавали удари потерпілому.

Не зважаючи на часткове визнання підсудним ОСОБА_5 своєї винуватості у вчиненні злочину, в якому його обвинувачуюють, винуватість останнього повністю підтверджується зібраними у справі та дослідженими у судовому засіданні доказами.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні дав показання, згідно з якими, 24 грудня 2006 року, приблизно о 02 год. 20 хв., він знаходився за місцем свого тимчасового мешкання в гаражі АДРЕСА_2. В той час, коли він лагодив музичні інструменти, двері відчинилися і на порозі з'явилося троє чоловіків. Один з них був ОСОБА_5, у якого він знімав квартиру, два інших раніше незнайомі ОСОБА_7 та ОСОБА_6 Вони зайшли в середину, привіталися і ОСОБА_5 запитав його, чи назбирав він гроші. Він перепитав у ОСОБА_5, про які гроші йдеться. Тоді ОСОБА_7 сказав: «а, які гроші?», та вдарив ногою по музичному інструменту бандурі. Після цього, ОСОБА_7 завдав йому ряд ударів кулаками в обличчя, внаслідок чого він упав на диван та закрив голову руками. Потім він відчув декілька ударів в голову та обличчя, при цьому, ОСОБА_7 запитував, де гроші. Коли ОСОБА_7 відійшов в сторону, до нього підійшов ОСОБА_6 і теж завдав йому декілька ударів кулаком в голову. ОСОБА_5 завдав йому удари руками в обличчя. Його голова була в крові, він намагався якимось чином закритися від ударів. Потім він побачив як ОСОБА_7, зірвавши металевий ліхтар, який висів на поличці, завдав йому декілька ударів в голову. В цей час ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ходили по гаражу та рилися в особистих речах. Через деякий час він побачив в руках ОСОБА_7 ніж, яким він користувався раніше в побуті. Даним ножем ОСОБА_7 почав махати в нього перед обличчям. ОСОБА_5 в цей час стояв поряд та, звернувшись до нього, пояснив, що якщо він віддасть гроші, то все закінчиться. ОСОБА_7 і ОСОБА_6, при цьому, говорили, що живим він з гаража не вийде, якщо не віддасть гроші. Він вибрав зручний момент, різко піднявся та побіг на вулицю. ОСОБА_5 встиг схопити його за капюшон, який залишився в останнього в руках. На вулиці його наздогнав ОСОБА_7 та повалив на землю, після цього, почав наносити йому удари руками та ногами в різні частини тіла. В цей час, попереду з'явилося світло фар патрульного автомобіля. ОСОБА_7 щось викинув в кущі та пізніше працівники міліції знайшли там ніж. Він підвівся із землі, почав задихатися і зрозумів, що його підрізали. Тоді ОСОБА_7 затримали, а йому викликали швидку допомогу. ОСОБА_6 та ОСОБА_5 з місця злочину зникли. Зазначив, що претензій матеріального та морального характеру він до підсудного ОСОБА_5 не має, оскільки останній провністю відшкодував йому заподіяну шкоду.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні дав показання, згідно з якими, 24 грудня 2006 року, приблизно о 03 год., він разом з водієм ОСОБА_10 та міліціонером ОСОБА_11 перебували на добовому чергуванні у складі групи затримання. Приблизно о 03 год. 15 хв., ними було отримано виклик від диспетчера про бійку на вул. Глибочицькій № 16 в м. Києві. Одразу ж прибувши на місце виклику, вони побачили, що по середині проїзної частини вул. Глибочицької лежить молодий чоловік, як в подальшому з'ясувалося, його звали ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, а інший, як також пізніше з'ясувалося, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, стоїть біля нього та наносить йому удари ногами та руками в голову та тулуб. Він та ОСОБА_11 одразу вибігли з машини, а ОСОБА_7, побачивши їх, викинув в сторону на тротуар якийсь предмет, яким виявився ніж, та почав втікати по проїзній частині в сторону кінотеатру «Київська Русь». Через декілька метрів вони його затримали. Потерпілому ОСОБА_3 була викликана швидка медична допомога, а затриманого вони посадили у патрульну машину. Після чого, вони оглянули прилеглу територію до місця події та виявили на тротуарі біля електроопори № 25 на вул. Глибочицькій № 16 ніж, а на проїзній частині були плями бурого кольору. Після цього, ними була викликана слідчо-оперативна група Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві, по приїзду якої вони затриманого відвезли до Шевченківського РУ для з'ясування обставин справи.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні дав показання, які аналогічні за своїм змістом показанням свідка ОСОБА_9

Засуджений за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 17 грудня 2009 року ОСОБА_7, в судовому засіданні, користуючись ст. 63 Конституції України, відмовився від дачі показань, однак, будучи допитаним на досудовому слідстві в якості підозрюваного та обвинуваченого, а також в судовому засіданні при розгляді даної справи іншим складом суду ОСОБА_7 дав показання, згідно з якими, 23 грудня 2006 року після закінчення робочого дня він поїхав на майдан Незалежності з метою відпочити та випити пива. Зайшовши в кафе «Апельсин», він зустрів своїх знайомих та з ними випив пива. Вийшов він з кафе, приблизно о 24 год., та направився додому, але було вже пізно, метро не працювало. В переході біля метро він зустрів свого товариша ОСОБА_6, в ході розмови з яким він сказав, що не може дістатися додому через пізній час. Після цього він з ОСОБА_6 прийшли до квартири, де останній знімав кімнату. В квартирі знаходився її господар ОСОБА_5, з яким вони випили горілки та в ході розмови останній повідомив, що ОСОБА_3 винен йому гроші. ОСОБА_5 розповів, що знає, де він мешкає, та запропонував ці гроші у нього забрати примусово. Після цього, вони в трьох пішли до гаражу, де проживав ОСОБА_3, при цьому, ОСОБА_5 зайшов першим, а він разом з ОСОБА_6 пройшли за ним. В гаражі на дивані сидів ОСОБА_3, до якого підійшов ОСОБА_5 та почав вимагати в нього повернути гроші, на що ОСОБА_3 відповів, що грошей у нього не має і він йому нічого не винен. Після цього, ОСОБА_5 вдарив ОСОБА_3 декілька раз в обличчя, ОСОБА_6 також завдав декілька ударів в обличчя потерпілому. Він в ході бійки підійшов до ОСОБА_3 та завдав йому декілька ударів по тулубу. Всіх обставин, за яких він завдавав потерпілому удари ліхтариком, він не пам'ятає. Удари по бандурі він завдав випадково, інше майно він не псував. Під час бійки ОСОБА_3 вирвався та побіг на вулицю. Вони в трьох побігли за ним. Що відбувалося на вулиці, він не пам'ятає до того часу, коли не побачив світло фар патрульної машини, після чого, його затримали працівники міліції. Наполягав на тому, що удар ножем потерпілому ОСОБА_3М він не завдавав і категорично заперечував попередню змову на вимагання грошей і побиття останнього (т. 1 а.с. 97-98, 104-106, 191зв.-194).

Засуджений за вироком Шевченківського районного м. Києва від 17 грудня 2009 року ОСОБА_6, в судовому засіданні повідомив, що до наданих ним раніше показань йому додати нічого та підтримав їх в повному обсязі. Так, будучи допитаним на досудовому слідстві в якості підозрюваного та обвинуваченого, а також в судовому засіданні при розгляді даної справи іншим складом суду ОСОБА_6 дав показання, згідно з якими, 23 грудня 2006 року за місцем свого тимчасового мешкання за адресою: АДРЕСА_1, він привів свого знайомого ОСОБА_7, якого зустрів на Майдані Незалежності в стані алкогольного сп'яніння і якому не було як дістатися додому. В цей час, господар квартири ОСОБА_5 на одинці розпивав горілку. ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_7 також випити. Поки вони розпивали спиртне, він застеляв ліжко та приймав душ. Коли він до них вийшов, то ОСОБА_7 вже одягався. При цьому, ОСОБА_5 наполегливо хотів показати ОСОБА_7, де живе ОСОБА_3 Він вирішив провести ОСОБА_7, щоб той не заблукав, а ОСОБА_5 пішов за ними. По дорозі ОСОБА_5 наполіг на тому, що він покаже, де мешкає ОСОБА_3 та повів до гаражів, що на АДРЕСА_2 Вони підійшли до металевого гаража, в якому горіло світло. ОСОБА_5 відчинив двері та зайшов першим, звинувачуючи ОСОБА_3 у крадіжці. Потім ОСОБА_5 та ОСОБА_7 почали кулаками завдавати удари потерпілому в обличчя та по тулубу. На вимогу повернути гроші ОСОБА_3 заперечував, що їх брав чи крав. ОСОБА_7 в цей час завдав ногою удар по бандурі, яка лежала на стільці, а потім ногами почав бити техніку, яка знаходилась в приміщенні гаража, - холодильник, мікрохвильову піч. Він їх лише розбороняв, при цьому, сам ударів потерпілому не завдавав. В один з моментів ОСОБА_7, тримаючи в руці великий металевий ліхтар, підбіг до ОСОБА_3 та завдав йому декілька ударів в голову. При цьому, ОСОБА_7 брутально лаявся. ОСОБА_5 також руками бив ОСОБА_3, який намагався захиститися. В один з моментів ОСОБА_3 вирвався та побіг в напрямку вхідних дверей, однак ОСОБА_5 рукою схопив його за капюшон та відірвав його. Тоді ОСОБА_5 крикнув «Лови его!», і останній з ОСОБА_7 побігли слідом за ним. Він у цей час вийшов з гаражу та пішов додому (т. 3 а.с. 77-79, 115-117, 196зв.-198).

Згідно з протоколом огляду місця події від 24 грудня 2006 року, на місці затримання ОСОБА_7 на вул. Глибочицькій навпроти будинку № 16 в м. Києві біля електроопори № 25 на асфальті було вилучено ніж, яким він завдавав удари потерпілому ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 16-19).

Як убачається з даних протоколів огляду та додаткового огляду місця події від 24 грудня 2006 року та 15 січня 2007 року, оглянуто приміщення гаража АДРЕСА_2, в якому порушено порядок, пошкоджені та розкидані речі, крім того, потерпілий ОСОБА_3 показав місце, де він сидів, коли троє завдавали йому удари руками і ногами в голову і тулуб, а також на металевий ліхтар, яким йому завдавали удари, та на місце, де знаходився ніж, яким йому погрожували та завдали тілесні ушкодження (т. 1 а.с. 20-23, 24-28).

Дані протоколу огляду предметів від 17 січня 2007 року свідчать про те, що предметом огляду є ніж, вилучений відповідно протоколу огляду місця події, яким потерпілому ОСОБА_3 в день події погрожували та завдали тілесні ушкодження (т. 1 а.с. 49-50).

Відповідно до даних протоколу пред'явлення фотознімків для впізнання від 26 грудня 2006 року, потерпілий ОСОБА_3 серед пред'явлених для впізнання фотознімків впізнав ОСОБА_7 та пояснив, що саме цей чоловік вимагав у нього гроші та застосовував щодо нього насильство (т. 1 а.с. 67).

Згідно з даними, що містяться в протоколі очної ставки між обвинуваченим ОСОБА_7 та потерпілим ОСОБА_3 від 29 січня 2007 року, останній підтвердив, що ОСОБА_7 тримав в руках ніж та завдавав ним йому удари. Крім того, підтвердив той факт, що ОСОБА_7 завдавав йому в голову удари ліхтариком та вимагав гроші (т. 1 а.с. 107-109).

Дані, що містяться в протоколі очної ставки між обвинуваченим ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_3 від 15 лютого 2007 року свідчать про те, що останній підтвердив обставини за яких обвинувачений ОСОБА_5 завдавав йому удари в різні частини тіла та вимагав гроші (т. 1 а.с. 161-162).

Відповідно до протоколу очної ставки між обвинуваченим ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_6, в ході цієї слідчої дії учасники підтвердили раніше надані ними показання (т. 3 а.с. 85-88).

Згідно з протоколом очної ставки між підозрюваним ОСОБА_6 та потерпілим ОСОБА_3, останній підтвердив, що ОСОБА_6 спільно з іншими учасниками злочину завдавав йому удари, погрожуючи, при цьому, фізичною розправою, та вимагав гроші (т. 3 а.с. 89-92).

Як убачається з висновку судово-медичної експертизи № 253/э від 08 лютого 2007 року, у потерпілого ОСОБА_3 мали місце тілесні ушкодження у вигляді багаточисленних забійних ран м'яких тканин обличчя, волосяної частини голови, непроникаючого колото-різаного поранення м'яких тканин передньої поверхні грудної клітини справа по середньо-ключичній лінії в 7 міжребер'ї, які як окремо, так і в комплексі, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (т. 1 а.с. 44-46).

Суд критично оцінює показання підсудного ОСОБА_5 щодо часткового визнання своєї винуватості та розцінює це як спосіб захисту з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинене протиправне діяння. Так винуватість підсудного ОСОБА_5 повністю підтверджена сукупністю досліджених доказів, зокрема, показаннями його та засуджених ОСОБА_6 і ОСОБА_7, в яких вони викривають один одного у вчиненні злочинних дій, та послідовними детальними показаннями потерпілого ОСОБА_3 про узгоджені дії підсудних у вимаганні у нього грошей і заподіянні тілесних ушкоджень.

Таким чином, оцінивши в сукупності зібрані у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає доведеною винуватість підсудного ОСОБА_5 у вчиненні ним інкримінованого йому злочину та кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 189 КК України, як вимога передати чуже майно з погрозою насильства над потерпілим, з пошкодженням його майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я потерпілого.

Призначаючи підсудному ОСОБА_5 покарання, у відповідності до ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу винного, який до кримінальної відповідальності притягається вперше, на обліках в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання, є пенсіонером, особою похилого віку, при цьому, на момент постановлення вироку йому виповнилося 72 роки, має статус «Дитини війни», крім того, суд бере до уваги стан здоров'я підсудного, який має ряд захворювань, його роль у вчиненому діянні, а також тривалий проміжок часу, який минув з дня вчинення злочину та посткримінальну поведінку підсудного.

В якості обставин, які пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_5 у відповідності до ст. 66 КК України, суд вважає можливим врахувати щире каяття та добровільне відшкодування заподіяної шкоди.

Обставина, яка обтяжує покарання підсудного ОСОБА_5, - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого злочину, роль підсудного ОСОБА_5 в його вчиненні, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, приходить до висновку, що підсудному ОСОБА_5 належить обрати покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах, встановлених у санкції статті, за якою визнав його винуватим.

Разом з тим, беручи до уваги дані про особу підсудного ОСОБА_5, а саме, вчинення злочину вперше, позитивну характеристику, його вік та стан здоров'я, роль у вчиненому діянні, а також тривалий проміжок часу, який минув з дня вчинення злочину та посткримінальну поведінку підсудного, наявність двох обставин, що пом'якшують його покарання, суд вважає, що виправлення останнього можливе без ізоляції від суспільства, тому його слід звільнити від відбування основного покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

З огляду на наведене та враховуючи вимоги ст. 77 КК України, суд не призначає підсудному ОСОБА_5 додаткове покарання у виді конфіскації майна, передбачене як обов'язкове санкцією ч. 3 ст. 189 КК України.

Відповідно до ст. 81 КПК України 1960 року речовий доказ ніж, переданий на зберігання в камеру схову речових доказів Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві, необхідно знищити (т. 1 а.с. 59, 60).

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України 1960 року, п. 11 розділу XI «Перехідних положень КПК України», суд

з а с у д и в :

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років, без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.

Згідно зі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції; повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Речовий доказ ніж, переданий на зберігання в камеру схову речових доказів Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві, - знищити (т. 1 а.с. 59, 60).

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити без зміни - у вигляді підписки про невиїзд.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 (п'ятнадцяти) діб з моменту проголошення через Шевченківський районний суд м. Києва.

Суддя