Ухвала

від 19.09.2013 по справі 823/1262/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/1262/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кульчицький С.О Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Киричуку Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Приватного підприємства «Спецшляхбуд» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Спецшляхбуд» до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову задоволення позовних вимог.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірка ПП «Спецшляхбуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП «Трейдінг-Черкаси» у період з 01.09.2012 року по 30.09.2012 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 20.12.2012 року № 379/22-14/32339694 та встановлено порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, в результаті чого знижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 108484 грн.; п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, в результаті чого знижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 120648 грн.

На підставі встановленого порушення ДПІ у м. Черкасах винесено податкові повідомлення-рішення від 29.12.2012 року №0006542301 та №0006552301.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив їх визнати не чинним та скасувати.

В основу обґрунтування свого рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, Черкаський окружний адміністративний суд посилався на відсутність належно оформлених первинних документів та прийшов до висновку, що відповідачем доведено безтоварність господарських операцій.

Колегія суддів вважає доводи апелянта безпідставними та погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між приватним підприємством «Спецшляхбуд» та ПП «Трейдінг-Черкаси» укладено договір поставки від 02.01.2012 року № 1.

На підтвердження виконання вищезгаданих зобов'язань позивачем надано податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури.

Зі змісту наданих видаткових накладних вбачається, що в них відсутні прізвище та ініціали осіб, які підписали дані накладні, крім того, в даних видаткових накладних не зазначено посилання на дату на номер довіреностей про отримання товарно-матеріальних цінностей.

Так, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування згідно з п.138.2. ст.138 ПК України, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV первинний документ - це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 9 вказаного Закону, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, з сукупного аналізу наведених правових норм, колегія суддів приходить до висновку, що надані позивачем на обґрунтування формування витрат подані податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури, які не відповідають вимогам первинного бухгалтерського документа, а тому не можуть бути доказами підтвердження вчинення господарських операцій.

Крім того, судом першої інстанції було встановлено, що зі змісту договору поставки від 02.01.2012 року № 1 вбачається, що товар вважається прийнятим по кількості відповідно до товарно-транспортної документації.

Однак, в матеріалах справи відсутні товарно-транспортні накладні, як доказ виконання зобов'язань позивача та ПП «Трейдінг-Черкаси» по договору поставки від 02.01.2012 року № 1.

Так, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Законодавством передбачено обов'язкову наявність документів про транспортування товару, страхування відповідальності, підтвердження сертифікатами відповідності тощо, які одночасно з іншими є доказами отримання такого товару.

Таким чином, у зв'язку з вищевикладеними обставинами справи, колегія суддів дійшла до висновку, що реально господарські відносини за вказаними документами у вказаний період між позивачем та його контрагентами з урахуванням часу, місця та необхідності затрати зазначених ресурсів не відбувалися, а їх складення було направлено на отримання податкової вигоди.

Отже, у зв'язку з тим, що у позивача відсутні товарно-транспортні накладні на переміщення товару, що свідчить про відсутність факту переміщення товару від постачальників до покупця, відсутні доручення на отримання товарно-матеріальних цінностей від вказаних контрагентів, податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури, не відповідають вимогам первинного бухгалтерського документа, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач, при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, діяв у межах та у спосіб, визначений чинним законодавством України.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Спецшляхбуд» - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.