Рішення

від 01.10.2013 по справі 924/1025/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" жовтня 2013 р.Справа № 924/1025/13

Господарський суд Хмельницької області у складі:

судді Субботіної Л.О., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Грано" м.Київ

до Приватного підприємства ім. Г.І.Ткачука с. Кремінна Городоцького району Хмельницької області

про скасування факту зарахування зустрічних однорідних вимог

Представники сторін:

позивач : Ковальський А.О. - представник за довіреністю № 5/13 від 02.09.2013р.

відповідач: Сьома І.Б. - представник за довіреністю № 1 від 07.12.2012р.

В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся до господарського суду із позовом до відповідача про скасування факту зарахування зустрічних однорідних вимог, які виникли між позивачем та відповідачем в ході виконання договорів на поставку № 23/08-11 від 23.08.2011р., № 06/РФ-11 від 06.07.2011р. та № 08/06-11 від 08.06.2011р. на суму 27084,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що згідно договору поставки № 23/08-11 від 23.08.2011р. заборгованість відповідача перед позивачем за недопоставлену продукцію складає 31360,00 грн., яку відповідач визнає листом про зарахування зустрічних однорідних вимог №2012/12-07 від 07.12.2012р. В той же час між відповідачем та позивачем були укладені договори поставки за № 06/РФ-11 від 06.07.2011р. та № 08/06-11 від 08.06.2011р. на поставку ріпаку врожаю 2011 року на загальну кількість 60 тон. Відповідно до реєстру накладних ТОВ "Еколінія", що надавала елеваторні послуги, відповідачем було відвантажено на елеватор 67 тон 220 кг. Оскільки смітність відвантаженого ріпаку складала 12,8 % (згідно п. 4.1 договорів поставки - не повинна перевищувати 2,0 %), то ТОВ "Еколінія" здійснила очистку зерна ріпаку відвантаженого відповідачем на загальну суму 4471,96 грн., в зв'язку з чим зменшилась кількість поставленого ріпаку - 62 т 197 кг, що складає 224 128,9 грн. З врахуванням вказаного та послуг по очистці зерна, загальна сума коштів, яку, на думку позивача, останній мав сплатити відповідачу, становить 219656,94 грн. Оскільки позивач перерахував на рахунок відповідача кошти в сумі 216000,00 грн., то, різниця між фактично поставленим товаром та фактично сплаченим складає 3656,94 грн.

Таким чином, на думку позивача, заборгованість відповідача перед позивачем складає 31360,00 грн., в той же час заборгованість позивача перед відповідачем складає 3656,94 грн. Тому сума зарахування зустрічних однорідних вимог, на яку посилається відповідач у своїй заяві, є необґрунтованою та не відповідає реальним обставинам.

Представник відповідача позов не визнає та просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. У письмовому відзиві вказує, що виходячи з приписів ст. 20 ГК України та ст. 16 ЦК України, позивач звернувся до суду в спосіб, що суперечить чинному законодавству. Зазначає, що у відповідача була наявна заборгованість перед позивачем за неповернення здійсненої позивачем попередньої оплати за соняшник в розмірі 31 360,00 грн., а заборгованість позивача перед відповідачем за одержаний ріпак складала 27 084,00 грн. Тому відповідач в порядку ст. 601 ЦК України провів зарахування однорідних зустрічних вимог на підставі заяви №2012/12-07 від 07.12.2012р. Посилання позивача на наявність у нього претензій щодо кількості та якості одержаного від відповідача ріпаку, на думку відповідача, не має жодного відношення до зарахування зустрічних вимог, оскільки повне чи часткове невиконання зобов'язань щодо поставки товару неналежної кількості та якості не є грошовим зобов'язанням, і спори щодо такого невиконання зобов'язань вирішуються у передбаченому законодавством порядку.

Судом під час розгляду матеріалів справи встановлено наступне.

08.06.2011р. між приватним підприємством ім.Г.І.Ткачука (далі - постачальник) та ТОВ "Агропромислова компанія "Грано" (далі - Покупець) було укладено договір поставки №08/06-11, згідно п.1.1, 1.2 якого постачальник зобов'язується поставити й передати у власність покупцеві, а покупець прийняти й оплатити сільськогосподарську культуру: ріпак продовольчий врожаю 2011 року загальною кількістю - 30 тон 00 кг + 5%. Сума договору становить 105 000,00 грн. з ПДВ (п.2.2 договору). Відповідно до п. 5.2 договору оплата товару проводиться в авансовому порядку: 105 000,00 грн. в термін до 22.06.2011р.

Також 06.07.2011р. між приватним підприємством ім.Г.І.Ткачука (далі - постачальник) та ТОВ "Агропромислова компанія "Грано" (далі - Покупець) було укладено договір поставки №06/РФ-11, згідно п.1.1, 1.2 якого постачальник зобов'язується поставити й передати у власність покупцеві, а покупець прийняти й оплатити сільськогосподарську культуру: ріпак продовольчий врожаю 2011 року загальною кількістю - 30 тон 00 кг + 5%. Ціна договору становить 111 000,00 грн. + 5% з ПДВ. Відповідно до п. 5.2 договору оплата товару проводиться в авансовому порядку: 111 000,00 грн. в термін до 30.07.2011р.

Пунктом 4.3 вищевказаних договорів передбачено, у разі якщо якість партії товару виявиться нижче тієї, що вказана в документі про підтвердження якості товару, покупець має право відмовитись від приймання та вимагати допоставки партії належної якості або відповідного зменшення ціни партії товару або повернення товару неналежної якості.

Згідно платіжних доручень № 21 від 08.06.2011р. та № 59 від 06.07.2011р. покупець (позивач) перерахував постачальнику (відповідачу) кошти в сумі 216 000,00 грн. як передплату за ріпак.

Відповідач поставив позивачу 67,32 тони ріпаку на загальну суму 243 084,00 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними серії 28 АЗ-1 № 213 від 16.07.2011р., № 214 від 16.07.2011р., № 216 від 17.07.2011р. Згідно вказаних накладних пункт розвантаження визначено ХПП "Балин".

Вартість неоплаченого ріпаку за вищевказаними договорами складає 27 084,00 грн.

23 серпня 2011 року між приватним підприємством ім.Г.І.Ткачука (далі - постачальник) та ТОВ "Агропромислова компанія "Грано" (далі - Покупець) було укладено договір поставки №23/08-11, згідно п.1.1, 1.2 якого постачальник зобов'язується поставити й передати у власність покупцеві, а покупець прийняти й оплатити сільськогосподарську культуру: соняшник врожаю 2011 року загальною кількістю - 110 тон 00 кг + 5%.

Розділом 2 Договору передбачено, що вартість товару (однієї метричної тони) встановлюється в гривнях і становить 3500 грн. з ПДВ. Сума Договору становить 385 000 грн. з ПДВ.

Оплата проводиться в авансовому порядку: 385 000,00 грн. в термін до 30.09.2011р., які були сплачені відповідачем в повному обсязі, що не заперечується сторонами.

У відповідності до товарно-транспортних накладних серія 28 АЗ-1 №278 від 28.10.2011р., №279 від 28.10.2011р., № 302 від 28.10.2011р., № 325 від 26.11.2011р., №326 від 26.11.2011р., №380 від 21.02.2012р. позивач отримав від відповідача соняшник, загальною вагою 101,04 тони.

Недопоставлена кількість соняшника становить 8,96 тон, що з врахуванням п. 2.1. договору складає 31 360,00 грн. Дана заборгованість відповідача перед позивачем сторонами не заперечується.

07.12.2012р. відповідач звернувся до позивача із заявою № 2012/12-07 про зарахування зустрічних однорідних вимог, в якій повідомив позивача про припинення зобов'язання по сплаті 27084,00 грн. шляхом зарахування грошових вимог позивача перед відповідачем, що виникли в зв'язку з неоплатою позивачем одержаного ріпаку, в рахунок погашення заборгованості відповідача перед позивачем по поверненню попередньої оплати за поставлений соняшник.

Рішенням господарського суду Хмельницької області по справі № 17/5025/1224/12 від 07.12.2012р., залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.07.2013р., було частково задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромислова компанія „Грано", м. Київ до приватного підприємства ім. Г.І. Ткачука, с.Кремінна Городоцького району про стягнення 31 360,00 грн. - коштів за недоотриману продукцію та 1400,00 грн. - 5% штрафу за недоотриману продукцію. Стягнуто з приватного підприємства ім. Г.І. Ткачука на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромислова компанія „Грано" 4 276,00 грн. коштів за недоотриману продукцію, 1400,00 грн. штрафу, 1609,50 грн. витрат по оплаті судового збору, в частині позовних вимог про стягнення 27084,00 грн. - коштів за недоотриману продукцію провадження у справі припинено. При прийнятті вказаного рішення суди першої та апеляційної інстанції виходили із того, що заявлена до стягнення сума заборгованості у розмірі 27 084 грн. є погашеною в силу приписів ст. 601 ЦК України шляхом проведення заліку зустрічних однорідних зобов'язань, що здійснений за заявою однієї сторони (відповідача у справі) в процесі розгляду даної справи, що обумовлює припинення провадження в цій частині позову на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України. Також судом апеляційної інстанції досліджувались обставини справи щодо поставки відповідачем ріпаку неналежної якості, на які посилався позивач у апеляційній скарзі. В результаті чого Рівненським апеляційним господарським судом було встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки №23/08-11, на момент звернення з позовом до суду, становила 31 360,00 грн., а заборгованість позивача перед відповідачем по договорам поставки ріпаку - 27084,00 грн.

Не погоджуючись із проведеним зарахуванням зустрічних вимог позивач звернувся до суду із даним позовом, посилаючись на те, що ріпак, який поставив відповідач і заборгованість за яким була зарахована, був неналежної якості. В підтвердження вказаних обставин позивач надав реєстр накладних № Ж-00156 від 17.07.2011р. та № Ж-00196 від 18.07.2011р. на прийняття зерна ТОВ "Еколінія" з визначенням якості.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне.

Приписами ст. 601 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому).

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей); строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Отже, за правовою природою припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги є односторонньою угодою, яка оформляється заявою однієї сторони (аналогічна правова позиція викладена в постановах ВГСУ № 5015/2212/12 від 13.03.2013р.)

Як вбачається із змісту позовної заяви, позивач просить суд скасувати факт зарахування зустрічних однорідних вимог, які виникли між позивачем та відповідачем в ході виконання договорів на поставку № 23/08-11 від 23.08.2011р., № 06/РФ-11 від 06.07.2011р. та № 08/06-11 від 08.06.2011р. на суму 27084,00 грн.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Згідно ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Норми статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України розкривають зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав.

Статтею 20 ГК України встановлено, що права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Аналогія вказаної норми відтворена у статті 16 ЦК України.

Вважаючи свої права порушеними, позивач зобов'язаний обрати спосіб захисту порушеного права, що відповідає вказаним нормам.

Однак, обраний позивачем спосіб захисту права шляхом скасування факту зарахування зустрічних однорідних вимог не відповідає способам захисту права, встановленим статтею 16 ЦК України та статтею 20 ГК України, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Крім того, судом приймається до уваги, що позивач просить скасувати факт зарахування зустрічних однорідних вимог, в зв'язку з відсутністю у останнього заборгованості перед відповідачем у розмірі 27084,00 грн. внаслідок поставки відповідачем ріпаку неналежної якості за договорами поставки №08/06-11 від 08.06.2011р. та №06/РФ-11 від 06.07.2011р.

Відповідно до ч.ч. 1, 8 ст. 269 ГК України строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред'явлення постачальникові претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу. Позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості можуть бути пред'явлені протягом 6 місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.

Пунктом 4.3 договорів поставки №08/06-11 від 08.06.2011р. та №06/РФ-11 від 06.07.2011р. передбачено, у разі якщо якість партії товару виявиться нижче тієї, що вказана в документі про підтвердження якості товару, покупець має право відмовитись від приймання та вимагати допоставки партії належної якості або відповідного зменшення ціни партії товару або повернення товару неналежної якості.

Позивач не надав в матеріали справи доказів на підтвердження поставки відповідачем ріпаку неналежної якості, а також доказів звернення до відповідача з претензіями щодо неналежної якості насіння чи вчинення інших дій, в зв'язку із порушенням відповідачем договірних зобов'язань (зменшення ціни, поставки іншого товару, повернення товару неналежної якості, тощо).

Подані позивачем реєстри накладних № Ж-00156 від 17.07.2011р. та № Ж-00196 від 18.07.2011р. на прийняття зерна ТОВ "Еколінія" з визначенням якості не можуть вважатись належними та допустимими доказами поставки відповідачем ріпаку неналежної якості, оскільки не містять будь-яких відомостей з приводу того, що ріпак, який здавався позивачем на склад ТОВ «Еколінія» був поставлений саме відповідачем за договорами поставки №08/06-11 від 08.06.2011р. та №06/РФ-11 від 06.07.2011р. Більш того, в даних реєстрах вказані номери накладних, назви та номери автомобілів, що здійснювали перевезення, пункт розвантаження, які не співпадають із відповідними відомостями, зазначеними у товарно-транспортних накладних серії 28 АЗ-1 № 213 від 16.07.2011р., № 214 від 16.07.2011р., № 216 від 17.07.2011р., за якими товар поставлявся відповідачем позивачу.

Крім того, постановою Рівненського апеляційного господарського суду №17/5025/1224/12 від 03.07.2013р. було встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки № 23/08-11 від 23.08.2011р. на момент звернення з позовом до суду, становила 31 360,00 грн., а заборгованість позивача перед відповідачем по договорам поставки ріпаку - 27 084,00 грн.

Згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Зважаючи на вищевказані обставини та враховуючи невідповідність обраного позивачем способу захисту приписам ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, суд вважає за необхідне у позові відмовити.

Судові витрати по справі покладаються на позивача відповідно до ст.49 ГПК України, у зв'язку з відмовою в позові.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 12, 44, 49, 82-84, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Грано" м.Київ до Приватного підприємства ім. Г.І.Ткачука с. Кремінна Городоцького району Хмельницької області про скасування факту зарахування зустрічних однорідних вимог відмовити.

Повне рішення складено 04.10.2013р.

Суддя Л.О. Субботіна

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу (03067, м. Київ, вул. Виборзька, б. 94, офіс 203),

3 - відповідачу (32047, Хмельницька обл., Городоцький р-н, с. Кремінна).