Постанова

від 09.10.2013 по справі 825/2689/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 825/2689/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Тихоненко О.М.,

за участі секретаря Тищенко М.В.,

представника позивача Ковальчука О.О.,

представників відповідача Смуригіної К.О., Топчій М.Л.,

представника третіх осіб ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Повного товариства «АлАн Губаревих «Ломбард» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області, треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Приватне підприємство «Анікс», Приватне підприємство «Анлар-Авто», Приватне підприємство «Алва» про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Повне товариство «АлАн Губаревих «Ломбард» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - ДПІ у м. Чернігові ГУМ у Чернігівській області), треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Приватне підприємство «Анікс» (далі - ПП «Анікс»), Приватне підприємство «Анлар-Авто» (далі - ПП «Анлар-Авто»), Приватне підприємство «Алва» (далі - ПП «Алва») та просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 11.10.2010 № 0000972200/0, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток фінансових установ в розмірі 642 153,00 грн. (435 549,00 грн. за основним платежем та 206 604,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Свої вимоги позивач мотивує тим, що всі господарські операції та витрати підприємства підтверджуються належними документами, які були надані на перевірку. Втім, перевіряючі не надали належної оцінки даним документам. Придбані позивачем інформаційні (консультативні) послуги та послуги таксі були використані в господарській діяльності підприємства, у зв'язку з чим підприємство отримало прибуток, який був задекларований за період, що перевірявся. Отже, позивачем правомірно віднесено вартість придбаних робіт, послуг до складу валових витрат. З боку позивача відсутні порушення ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки підприємство, укладаючи договори, діяло відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України, а фіксуючи господарські операції у відповідних первинних документах дотримувалось норм податкового законодавства. При укладенні договору оренди приміщень, позивачем не допущено порушень законодавства, оскільки відповідно до пп.1.18.5 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» оренда жилих приміщень - господарська операція, яка передбачає надання жилого будинку або квартири її власником у користування іншій фізичній або юридичній особі на визначений строк або безстроково, для цільового використання та за орендну плату. Вказані в акті перевірки квартири рішеннями Чернігівського міськвиконкому від 19.10.2009 № 290 та від 21.06.2010 № 138 виведені з житлового фонду до не житлового фонду, тому висновки відповідача про те, що понесені позивачем витрати по оплаті оренди квартир не можуть вважатися пов'язаними з господарською діяльністю позивача, є необґрунтованими та незаконними. Таким чином, позивач вважає висновки, викладені в акті перевірки від 29.09.2010 № 691/22/14236054, такими, що не відповідають дійсності, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення є нечинним.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та додаткових поясненнях.

Представники відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що ДПІ у м. Чернігові проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 по 30.06.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 30.06.2012, за результатами якої складено акт від 29.09.2010 № 691/22/14236054. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог законодавства, а саме: пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3, пп.5.4.10 п.5.4 ст.5 Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон від 22.05.1997 № 283/97-ВР), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 435 549,00 грн. У зв'язку із наявністю зафіксованих порушень податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 11.10.2010 № 0000972200/0, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток фінансових установ в розмірі 642 153,00 грн. (435 549,00 грн. за основним платежем та 206 604,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями). В ході перевірки встановлено укладення позивачем угод на отримання інформаційних (консультаційних) послуг та послуг таксі. Щомісячно позивачем надавались акти виконаних робіт, проте дані акти не містять інформацію щодо проведеної виконавцем роботи по виконанню умов договорів та видів наданих послуг, як наслідок, акти за своїм змістом не можуть підтверджувати факти отримання послуг, конкретизувати зміст господарської операції та підтверджувати зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю товариства. Також, не надано доказів щодо необхідності послуг таксі та їх зв'язку з господарською діяльністю позивача. Необхідно зазначити, що позивачем не надано доказів використання квартир у господарській діяльності товариства. В судовому засіданні представники відповідача підтримали вищезазначену позицію та вважають, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства, а вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Представник третіх осіб (ПП «Анікс» та ПП «Алва») ОСОБА_4 в судовому засіданні просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник третьої особи ПП «Анлар-Авто» в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін та представника третіх осіб, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Позивач (код ЄДРПОУ 14236054) зареєстрований в якості юридичної особи виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 05.11.1998, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 582160 (том № 1 а.с.52).

ДПІ у м. Чернігові на підставі направлень від 06.09.2010 № 1040, від 20.09.2010 № 1108, згідно із п.1,2 ст.11, ст.11-1 Закону України від 04.12.1990 № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» та відповідно до плану-графіка, проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 по 30.06.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 30.06.2010, за результатами якої складено акт від 29.09.2010 № 691/22/14236054 (далі - акт перевірки) (том № 1 а.с.7-16).

В акті перевірки встановлено порушення позивачем вимог чинного законодавства, а саме:

пп. 5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3, пп. 5.4.10 п.5.4 ст.5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями, у редакції Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 435 549,00 грн., у тому числі за 2008 рік на суму 57 598,00 грн., за І квартал 2009 року на суму 52 503,00 грн., за півріччя 2009 року на суму 100 702,00 грн., за 3 квартали 2009 року на суму 160 205,00 грн., за 2009 рік на суму 231 986,00 грн., за І квартал 2010 року на суму 71 976,00 грн., за півріччя 2010 року на суму 145 965 грн.;

п.1,3 «Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку», затвердженого Наказом ДПА України від 29.09.2003 № 451.

За результатами акта перевірки ДПІ у м. Чернігові прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.10.2010 № 0000972200/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на прибуток фінансових установ у розмірі 642 153,00 грн. (435 549,00 грн. за основним платежем та 206 604,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) (том № 1 а.с.17).

Згідно зі ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність - діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно із ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Отже, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Позивач з метою ефективної діяльності, розвитку підприємства та постійного отримання прибутку уклав ряд договорів.

Так, 01.03.2006 укладено договір б\н з ПП «Алва» (Виконавець). Відповідно до умов договору позивач (Замовник) доручає, а Виконавець приймає на себе обов'язки по наданню інформаційних послуг, консультацій, узгоджених між Замовником та Виконавцем (том № 1 а.с.79-80).

Реальність виконання господарської операції з ПП «Алва» підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином оформленими первинними документами, а саме: актами приймання-передачі виконаних робіт, додатками до актів виконаних робіт з зазначенням інформаційних (консультаційних) послуг, які були надані, актами звіряння розрахунків, платіжними дорученнями, планами заходів по наданню інформаційних послуг, звітами відповідальної особи, графіками виконаних робіт (том № 1 а.с.104-124, 127, 130, 132-133, 136, 138-139, 141, 143-144, 147-148, 150, 153, 155, 157, 159-160, 162, 184-185, 188, 194, 198, 205, 211, 213, 217, 223, 228, 233, 236, 239, 244-245, 249, 254, 258-260, 263, 266, том № 2 а.с.95-160).

Також, 01.04.2006 між позивачем (Замовник) та ПП «Анікс» (Виконавець) укладено договір б/н про надання інформаційних послуг, відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання надати інформаційні послуги, консультації погоджені між Замовником та Виконавцем (том № 1 а.с.77-78).

Реальність виконання господарської операції з ПП «Анікс» підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином оформленими первинними документами, а саме: актами приймання-передачі виконаних робіт, додатками до актів виконаних робіт з зазначенням інформаційних (консультаційних) послуг, які були здійсненні, актами звіряння розрахунків, платіжними дорученнями, планами заходів по наданню інформаційних послуг, графіками виконаних робіт, звітами відповідальної особи (том № 1 а.с.85-103, 126, 128, 131, 134-135, 137, 140, 142, 145-146, 149, 151-152, 154, 156, 158, 161, 163, 183, 186-187, 189-190, 196, 199, 204, 210, 212, 218, 222, 224, 227, 232, 238, 243, 250-251, 257, 262, 265, том № 2 а.с.238-254, том № 3 а.с.1-46).

Крім того, позивачем надано контракти з працівниками, які працюють на підприємстві позивача на посаді оцінувальника касира та підтверджують факт надання останнім інформаційних (консультаційних) послуг з приводу зайнятої ними посади (том № 2 а.с.81-86).

01.03.2006 позивачем (Замовник) укладено договір з ПП «Анлар-Авто» (Перевізник), згідно якого Перевізник зобов'язується надати Замовнику автомобіль-таксі для перевезення пасажирів та багажу згідно заявок Замовника за телефоном « 0038» до вказаного останнім пункту призначення. В свою чергу Замовник зобов'язується сплатити Перевізнику плату за перевезення пасажирів та багажу із розрахунку тарифної сітки, яка являється невід'ємною частиною договору. Провізну плату Замовник сплачує авансовим платежем. Не пізніше 25 числа місяця, в якому будуть здійснюватись перевезення, сторони проводять звірку виконаних транспортних послуг та складають акт виконаних робіт (том № 1 а.с.81). Додатковою угодою № 1 від 01.10.2008 до вказаного Договору змінено умови оплати за надані послуги. Так, Замовник бере на себе обов'язок сплачувати Перевізнику пасажирів та багажу плату згідно Додатку 2. Оплата здійснюється у безготівковій формі за попередній період (том № 1 а.с.82).

В додатку № 2 встановлено середню фіксовану оплату транспортних послуг, яка дорівнює 5 000,00 грн. на місяць незалежно від пробігу, простою та виду транспортного засобу, який надається Замовнику (том № 1 а.с.83).

Укладання та виконання вказаного Договору прямо пов'язане з веденням господарської діяльності позивачем. Так, ПП «Анлар-Авто» здійснює перевезення працівників підприємства позивача (касирів-операторів, головного бухгалтера, директора) для здійснення службових поїздок. Також, даний факт підтверджується вищезазначеними контрактами з працівниками, в яких зазначено, що роботодавець надає працівнику додаткові пільги, гарантії, а саме: транспорт (таксі) для службових поїздок.

Виконання даного договору підтверджується актами звіряння розрахунків, актами приймання-передачі виконаних робіт, платіжними дорученнями, відомостями обліку заказів та вартість проїзду, до даних відомостей надано копії квитанцій із зазначенням дати надання послуг та отримувача цих послуг (том № 1 а.с.125, 129, 164-182, 201-203, 214, 216, 220-221, 226, 229, 234, 264, 267, том № 2 а.с.174-230). Відповідно до листа позивача з 01.07.2009 вказано перелік працівників підприємства, які мають право викликати таксі для службових поїздок, а саме: директор, головний бухгалтер та касири-оператори (том № 5 а.с.6). На підтвердження необхідності виклику таксі та зв'язок з господарською діяльністю позивача, останнім надано довідку про відкриття рахунку у ПАТ «Полікомбанк», договір № 402 на розрахункове обслуговування з використанням програмно-технічного комплексу «Клієнт-банк», акт виконаних робіт, корінець повідомлення про відкриття рахунку в установі банку (Чернігівська філія АБ «Синтез»), договір банківського рахунку між позивачем та АБ «Синтез», витяги з касових книг, накази про відрядження, посвідчення про відрядження, свідоцтво про складання екзамену на відповідність знань професійним вимогам за програмою підвищення кваліфікації керівників ломбардів (том № 5 а.с.7-25).

Крім того, на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з контрагентами, а саме ПП «Алва», ПП «Анікс» та ПП «Анлар-Авто» позивачем надано: акти звірок по вищезазначеним контрагентам станом на 01.10.2008 по 30.06.2010; роздруківки оборотів за період з 01.10.2008 по 30.06.2010 по контрагентам з поквартальною розбивкою; роздруківки оборотно-сальдових відомостей за період з 01.10.2008 по 30.06.2010 з поквартальною розбивкою; розшифровок валових витрат за період з 01.10.2008 по 30.06.2010 з поквартальною розбивкою; головні книги за відповідний період та форми № 1 (Баланс) та форми № 2 (Звіт про фінансові результати) за 2008-2010 роки (том № 3 а.с.58-242, том № 4 а.с.1-222).

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 вищезазначеного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.5.11. даного Закону установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Вищезазначені норми Закону повністю кореспондуються з вимогами Податкового кодексу України.

Підпунктом 14.1.27. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.138.1. ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З матеріалів справи вбачається, що в січні та жовтні 2008 року між позивачем (Сторона 2) та Приватним підприємцем ОСОБА_4 (далі - ПП ОСОБА_4) (Сторона 1) укладено договори про намір № 01/08-2 та № 01/08-1, відповідно до яких сторони визнають, що відносини, які склалися між ними, стали запорукою їх відносин оренди в майбутньому Стороною 2 у Сторони 1 приміщень з викупом за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 (том № 1 а.с.54-57).

Між позивачем (Орендар) та ПП ОСОБА_4 (Орендодавець) укладено договори оренди приміщень: від 01.01.2008 № 01/08, від 01.10.2008 № 01/08 та від 01.12.2008 № 01/08, відповідно до яких Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування частину житлової будівлі для реєстрації головного офісу підприємства та для здійснення господарської діяльності по наданню послуг населенню за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 (том № 1 а.с.63-66, 68-71, 73-75). Виконання договорів підтверджується актами приймання-передачі об'єктів оренди, платіжними дорученнями (том № 1 а.с.67, 72, 76, 191-193, 195, 197, 200).

Також, 01.01.2009 між позивачем (Орендар) та ПП ОСОБА_4 (Орендодавець) укладено договір № 01/09 оренди приміщення, відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування частину житлової будівлі за адресою АДРЕСА_5 для реєстрації головного офісу підприємства та для здійснення господарської діяльності по наданню послуг населенню (том № 1 а.с.58-61). Виконання договору підтверджується актом приймання-передачі об'єкту оренди, платіжними дорученнями (том № 1 а.с.62, 206-209, 215, 219, 225, 230-231, 235, 237, 240-242, 246-248, 252-253, 255-256, 261).

Відповідно до пп.1.18.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» оренда жилих приміщень - господарська операція, яка передбачає надання жилого будинку або квартири її власником у користування іншій фізичній або юридичній особі на визначений строк або безстроково, для цільового використання та за орендну плату.

Також, необхідно зазначити, що згідно витягів з рішень виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 21.06.2010 № 138 та від 19.10.2009 № 290 квартири за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 переведені з житлового фонду до нежитлового фонду (том № 1 а.с.18-19).

Крім того, необхідно зазначити, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.06.2013 у справі № К/9991/12359/11 при розгляді касаційної скарги ДПІ у м. Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.11.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2011 встановлено, що суди цілком обґрунтовано відхилили доводи податкового органу про незаконність зменшення позивачем оподатковуваного доходу на суму платежів, сплачених за оренду приміщень у житлових будинках для розміщення офісу. Так, виключаючи відповідні витрати з валових витрат платника, ДПІ виходила з того, що орендовані позивачем приміщення належать до житлового фонду, а відтак не можуть використовуватися у господарській діяльності платника. Однак, як встановили суди на підставі дослідження наявних у справі матеріалів умовами договорів, укладених позивачем та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_4, було передбачено одержання Товариством в оренду з правом подальшого викупу житлових приміщень, які переводяться в об'єкти нежитлового фонду для розміщення офісу позивача. Чинне податкове законодавство України не пов'язує можливість обліку витрат платника з метою визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток з дотриманням платником норм житлового права під час використання об'єктів, що тягнуть такі витрати. Крім того, рішеннями Чернігівської міської ради від 19.10.2009 № 290 та від 21.06.2010 № 138 спірні квартири були переведені із житлового фонду до нежитлового (том № 2 а.с.44-48).

Частиною 5 статті 82 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі.

Згідно висновку експерта Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судово-економічної експертизи від 25.09.2013 № 2354/2355/2356/13-24 встановлено.

Висновок акту перевірки від 29.09.2010 № 691/22/14236054 щодо завищення валових витрат ПТ «АлАн Губаревих «Ломбард» по господарським взаємовідносинам з ПП «Фірма «Алва» в розмірі 629 195,00 грн. документально та нормативно не підтверджується.

Висновок акту перевірки від 29.09.2010 № 691/22/14236054 щодо завищення валових витрат ПТ «АлАн Губаревих «Ломбард» по господарським взаємовідносинам з ПП «Анікс» в розмірі 190 000,00 грн. документально та нормативно не підтверджується.

Висновок акту перевірки від 29.09.2010 № 691/22/14236054 щодо завищення валових витрат ПТ «АлАн Губаревих «Ломбард» по господарським взаємовідносинам з ПП «Анлар-Авто» в розмірі 95 000,00 грн. документально та нормативно не підтверджується (том № 4 а.с.225-259).

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність своїх дій та рішень.

Суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте ДПІ у м. Чернігові не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з порушенням використаного повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення; не добросовісно та не розсудливо.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові від 11.10.2010 № 0000972200/0.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені ст.ст. 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Тихоненко