Постанова

від 07.10.2013 по справі 906/733/13

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2013 р. Справа № 906/733/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Савченко Г.І.

судді Павлюк І. Ю. ,

судді Миханюк М.В.

при секретарі судового засідання Новак Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача Житомирської міської ради на рішення господарського суду Житомирської області від 29.07.13р. у справі №906/733/13 (суддя Ляхевич А.А.)

за позовом Житомирської міської ради

до Приватного акціонерного товариства "Ліспроммаш"

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Житомирська міська рада звернулась до господарського суду Житомирської області з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства "Ліспроммаш" про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Зокрема, позивач просить внести зміни до п.3 та п.5 договору оренди земельної ділянки від 10.02.2005р., укладеного між Житомирською міською радою та ПрАТ "Ліспроммаш", виклавши їх в наступній редакції:

"п.3 Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2375948грн.50коп."

"п.5 Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, розмір якої становить 81941грн.71 коп. в рік;

Коефіцієнт співвідношення орендної плати до земельного податку при цьому становить "3,449".

Рішенням господарського суду Житомирської області від 29.07.13р. у справі №906/733/13 в позові відмовлено.

У зв'язку із зміною найменування відповідача з Закритого акціонерного товариства "Ліспроммаш" (ідентифікаційний код 31599866) на Приватне акціонерне товариство "Ліспроммаш" (ідентифікаційний код 31599866) визначено відповідачем у справі Приватне акціонерне товариство "Ліспроммаш" (10025, Житомирська область, м.Житомир, вул.Заводська, буд.5, ідентифікаційний код 31599866).

Місцевий господарський суд своє рішення нормативно обґрунтовує положеннями ст. ст. 2, 13, 15, 21 Закону України ""Про оренду землі", ст. 11, ч. 1 ст.632 ЦК України, ст. 124 ЗК України, ст. 174 ГПК України, ст. 188 ГК України приходячи до висновку, що позивачем не доведено дотримання встановленого законодавством порядку внесення змін до договору, оскільки подані позивачем докази не лише не підтверджують виконання позивачем вимог ст.188 ГК України, а навпаки - прямо свідчать про неодержання орендарем адресованої йому кореспонденції.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду Житомирська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати. Прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Вважає, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, були невірно застосовані норми матеріального права та неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.

Скаржник в апеляційній скарзі вказує на те, що листом від 12.12.12р. №21/8902 було повідомлено ЗАТ "Ліспроммаш" про встановлення нового розміру річної орендної плати за користування земельною ділянкою та направлено відповідачу проект змін до договору оренди земельної ділянки з пропозицією направити на адресу Житомирської міської ради підписані зміни до договору оренди земельної ділянки для їх подальшої реєстрації (оригінал квитанції про направлення листа відповідачу, опис цінного листа та оригінал конверта поштового відправлення з відміткою про повернення у зв'язку із закінченням терміну зберігання наявний в матеріалах справи).

Однак, відповідачем не було вчинено жодних дій стосовно внесення змін у договір оренди від 10.02.2005 року, зазначене повідомлення Житомирської міської ради відповідачем було проігноровано, підписаних змін до договору оренди не надходило, додаткових угод укладено не було.

Так, при прийнятті оскаржуваного рішення місцевим господарським судом не надано належної правової оцінки доказам, стосовно виконання позивачем приписів ст. 188 ГК України, оскільки Житомирською міською радою було вчинено всі необхідні дії щодо виконання вимог законодавства по внесенню змін до договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Апелянт зазначає, що обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Отже, надсилання відповідачу пропозицій про внесення змін до спірного договору оренди є виключно правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання позивачем вимог ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору оренди земельної ділянки не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов договору за наявності спору, тобто відсутності згоди на зміну умов договору.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.08.2013р. апеляційну скаргу позивача Житомирської міської ради було прийнято до провадження, розгляд скарги призначено на 24.09.2013р.

В судовому засіданні 24.09.2013р. представник скаржника доводи апеляційної скарги підтримав. Просив апеляційну скаргу задоволити, рішення місцевого господарського суду скасувати.

Представник відповідача в судове засідання 24.09.2013р. не з'явився.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.09.2013р., у зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача розгляд справи відкладався на 07.10.2013р.

07.10.2013р. в судове засідання представники сторін не з'явились. Про день, час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином, про, що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 255-256). Явка сторін обов'язковою не визнавалась. Матеріали справи дозволяють розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін.

Дослідивши докази у справі, судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду встановила.

10.02.2005 року між Житомирською міською радою (як орендодавцем) та Закритим акціонерним товариством "Ліспроммаш" укладено договір оренди земельної ділянки (засвідчена копія даного договору - а.с.9), предметом якого є надання орендодавцем на підставі рішення 23 сесії Житомирської міської ради 4 скликання від 22.12.2004 р. №458 та прийняття орендарем у строкове платне користування земельної ділянки для промисловості, яка знаходиться за адресою: м.Житомир, вул.Заводська,13.

Згідно пункту 3 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 791755,01 грн.

Пунктом 4 договору встановлено, що договір укладено на 25 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк, у цьому разі орендар повинен не пізніше 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

В пункті 5 договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, розмір якої становить 10797,16 грн. в рік.

Відповідно до п.6 договору, обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції; орендна плата вноситься щомісячно, до п'ятнадцятого числа поточного місяця (п.7 договору).

За змістом пункту 8 договору, розмір орендної плати щорічно переглядається у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у томі числі внаслідок інфляції;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законом.

Згідно п.33 договору, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

Житомирська міська рада, рішенням №364 від 24.04.2012р. "Про вилучення, припинення, надання права користування земельними ділянками юридичним і фізичним особам, внесення змін та доповнень до рішень міської ради", з посиланням на рішення міської ради від 05.09.2007р. №369 "Про затвердження матеріалів коригування технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок міста", Земельний кодекс України та Податковий кодекс України, затвердила нові розміри нормативної грошової оцінки та орендної плати за використання земельними ділянками на умовах оренди в м.Житомирі, зокрема, згідно пункту 5.3. рішення: землекористувачу ЗАТ "Ліспроммаш" (договір оренди земельної ділянки площею 0,8198га по вул. Заводській,13, від 21.03.05 №040520900081. Нормативна грошова оцінка становить 2375948,50 грн. Орендна плата становить 81941,71 грн. в рік. Коефіцієнт співвідношення орендної плати до земельного податку при цьому становить 3,44. Землекористувачам протягом 20 робочих днів з дня прийняття рішення звернутися до управління регулювання земельних відносин для внесення змін та укладання додаткової угоди до договору (копія витягу з рішення №364, засвідчена позивачем - а.с.17; роздруківка рішення з сайту позивача, надана ПрАТ "Ліспроммаш" - а.с.51-52; засвідчена позивачем копія повного тексту рішення - а.с.101-103, з додатками - а.с.104-105).

У зв'язку із недосягненням згоди щодо зміни умов договору оренди землі, як вважає позивач, останній звернувся до господарського суду для вирішення спору в судовому порядку, відповідно до п. 33 Договору.

Давши оцінку доказам у справі, судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Місцевим господарським судом помилково застосована ст. 188 ГК України щодо недотримання порядку зміни господарських договорів.

Судова колегія зауважує, що у вирішенні спорів, пов'язаних з укладанням, зміною, розірванням договорів оренди земельних ділянок, положення глави 20 ГК України не застосовується, оскільки земельні відносини не є предметом регулювання названого Кодексу, зокрема не застосовується ст. 188 ГК України.

Однак, неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права не призвело до прийняття неправильного рішення.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції правильно вирішив питання щодо відмови в позові про внесення змін до договору.

Як правильно встановлено місцевим господарським судом та не заперечується сторонами 10 лютого 2005 року між Житомирською міською радою (як орендодавцем) та Закритим акціонерним товариством "Ліспроммаш" укладено договір оренди земельної ділянки (засвідчена копія даного договору - а.с.9), предметом якого є надання орендодавцем на підставі рішення 23 сесії Житомирської міської ради 4 скликання від 22.12.2004 р. №458 та прийняття орендарем у строкове платне користування земельної ділянки для промисловості, яка знаходиться за адресою: м.Житомир, вул.Заводська,13.

Згідно пункту 3 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 791755,01 грн.

Пунктом 4 договору від 10.02.2005 р. встановлено, що договір укладено на 25 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк, у цьому разі орендар повинен не пізніше 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

В пункті 5 договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, розмір якої становить 10797,16 грн. в рік.

Відповідно до п.6 договору, обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції; орендна плата вноситься щомісячно, до п'ятнадцятого числа поточного місяця (п.7 договору).

За змістом пункту 8 договору, розмір орендної плати щорічно переглядається у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у томі числі внаслідок інфляції;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законом.

Згідно п.33 договору, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

Позивач не заперечує належне виконання орендарем земельної ділянки своїх зобов'язань за договором.

Проте, в подальшому, Житомирська міська рада, рішенням №364 від 24.04.2012р. "Про вилучення, припинення, надання права користування земельними ділянками юридичним і фізичним особам, внесення змін та доповнень до рішень міської ради", з посиланням на рішення міської ради від 05.09.2007р. №369 "Про затвердження матеріалів коригування технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок міста", Земельний кодекс України та Податковий кодекс України, затвердила нові розміри нормативної грошової оцінки та орендної плати за використання земельними ділянками на умовах оренди в м.Житомирі, зокрема, згідно пункту 5.3. рішення: землекористувачу ЗАТ "Ліспроммаш" (договір оренди земельної ділянки площею 0,8198га по вул.Заводській,13, від 21.03.05 №040520900081. Нормативна грошова оцінка становить 2375948,50 грн. Орендна плата становить 81941,71 грн. в рік. Коефіцієнт співвідношення орендної плати до земельного податку при цьому становить 3,44. Землекористувачам протягом 20 робочих днів з дня прийняття рішення звернутися до управління регулювання земельних відносин для внесення змін та укладання додаткової угоди до договору (копія витягу з рішення №364, засвідчена позивачем - а.с.17; роздруківка рішення з сайту позивача, надана ПрАТ "Ліспроммаш" - а.с.51-52; засвідчена позивачем копія повного тексту рішення - а.с.101-103, з додатками - а.с.104-105).

Відповідно до ч.1 ст.632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

У відповідності до ст.30 Закону України "Про оренду землі", зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Як уже зазначалось, аналогічні положення містить пункт 33 договору оренди, зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін, а у разі недосягнення такої згоди - спір вирішується в судовому порядку.

Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підтвердженого факту повідомлення землекористувача, у даному випадку-ПрАТ "Ліспроммаш" про зміну нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, встановлення нового коефіцієнту співвідношення орендної плати до земельного податку та значного збільшення орендної плати, що у будь-якому випадку, потребувало узгодження сторонами договору оренди для внесення змін до договору та укладення додаткової угоди, у суду немає підстав вважати, що землекористувач безпідставно ухиляється від внесення змін до договору, а не звернення орендаря до міської ради свідчить про виникнення між сторонами спору з даного приводу.

Також, позивачем не доведено дотримання ним встановленого законодавством порядку внесення змін до договору, оскільки подані позивачем докази - опис вкладення до цінного листа від 14.02.2013р. (а.с.15), фіскальний чек №2428 від 14.02.2013р. (а.с.91), рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №1001483033834 (а.с.68) та поштовий конверт (а.с.69) прямо свідчать про неодержання орендарем адресованої йому кореспонденції, а саме, згідно опису цінного листа - з примірниками додаткової угоди до договору оренди землі, витягом з рішення ради від 24.04.2012 р. №364 та листом позивача від 12.12.2012 р. №21/8902. При цьому, суд правильно зауважує на розбіжностях у вищевказаних документах, поданих в якості доказів надсилання такої кореспонденції орендарю, оскільки на поштовому конверті та рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.68,69) зазначено адресу одержувача ЗАТ "Ліспроммаш" м.Житомир, вул.Заводська,5, в той час як у описі цінного листа від 14.02.2013р. (а.с.15), адресою ЗАТ "Ліспроммаш" з виправленням вказано м.Житомир, вул.Заводська, 13.

Крім того, у будь-якому разі, скерування поштовим зв'язком орендарю витягу з рішення ради №364 від 24.04.2012р. лише 14.02.2013р. свідчить про недотримання самим позивачем вказаного рішення, оскільки унеможливлювало звернення землекористувача до ради для укладення додаткової угоди щодо внесення змін до договору протягом двох місяців з дня прийняття даного рішення.

Як правильно зазначено місцевим господарським судом публікація рішення ради на офіційному веб-сайті позивача також не є належним та допустимим доказом дотримання встановленого порядку внесення змін до договору та вжиття позивачем заходів для повідомлення землекористувачів, та відповідача зокрема, як це встановлено у самому рішенні.

Судова колегія погоджується з місцевим господарським судом про незадоволення клопотання відповідача про заміну неналежного відповідача (а.с. 82), а саме змінити неіснуючого відповідача ЗАТ "Ліспроммаш" на Приватне акціонерне товариство.

Як правильно встановлено місцевим господарським судом у відповідності до ч.4 ст.3 Закону України "Про акціонерні товариства", повне найменування акціонерного товариства українською мовою повинне містити назву його типу (публічне чи приватне) і організаційно-правової форми (акціонерне товариство).

Частина 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про акціонерні товариства" передбачає, що статути та внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність із нормами цього Закону не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом. Приведенням діяльності акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у відповідність із цим Законом є здійснення таких дій: 1)внесення змін до статуту товариства, які в тому числі передбачають зміну найменування акціонерного товариства з відкритого або закритого акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство чи з відкритого або закритого акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство за умови, що кількість акціонерів на дату внесення таких змін не перевищує 100 осіб, а також виконання всіх інших вимог цього Закону у статуті товариства; 2) приведення внутрішніх положень товариства у відповідність із вимогами цього Закону.

При цьому, датою приведення діяльності акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у відповідність із вимогами цього Закону є дата державної реєстрації змін до статуту, які в тому числі передбачають зміну найменування акціонерного товариства з відкритого акціонерного товариства на публічне або приватне акціонерне товариство або закритого акціонерного товариства на публічне або приватне акціонерне товариство.

З урахуванням зазначеного, судом неодноразово витребовувався від ПрАТ "Ліспроммаш" статут товариства для встановлення дати державної реєстрації змін до статуту щодо зміни найменування товариства, проте, вказаний документ так і не був наданий суду для долучення до матеріалів справи.

Також, у вищевказаній нормі Закону визначено, що приведення діяльності у відповідність із нормами цього Закону, статутів та внутрішніх положень акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у тому числі зміна найменування акціонерних товариств з відкритого або закритого на публічне або приватне, не є перетворенням та не потребує застосування процедури припинення.

Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства, зміна найменування товариства, пов'язана з приведенням статуту та внутрішніх положень акціонерних товариств у відповідність вимогам чинного законодавства, не є створенням іншої юридичної особи, а тому не має наслідком вважати товариство із зміненим найменуванням із ЗАТ на ПрАТ іншою юридичною особою. Разом з тим, винесення судом процесуального акту щодо зміни найменування сторони по справі потребує належного документального підтвердження, і саме учасники процесу зобов'язані надати докази по справі в обґрунтування своїх доводів та заперечень.

Як роз'яснено господарським судам у пункті 1.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (із змінами, внесеними згідно з Постановами Вищого господарського суду), господарським судам необхідно враховувати, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". У разі коли така зміна сталася у процесі вирішення спору господарським судом, про неї обов'язково зазначається в описовій частині рішення (при цьому у мотивувальній частині, за необхідності, також зазначається нове найменування учасника судового процесу) або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи, що зроблено місцевим господарським судом.

Таким чином, місцевим господарським судом не порушені норми процесуального права. Підстав для зміни, скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Відповідач в процесі розгляду апеляційної скарги подав заяву (а.с. 248) про виправлення апеляційним судом помилки в ухвалі від 22.08.2013р.. На його думку слід зазначити відповідачем замість Приватного Закрите акціонерне товариство, оскільки у вступній частині оскарженого рішення вказане Закрите акціонерне товариство.

Судова колегія не вбачає підстав для виправлення помилки, як вище зазначено, оскаржуваним рішенням у зв'язку із зміною назви відповідача є Приватне акціонерне товариство, без зміни правонаступництва.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Житомирської міської ради на рішення господарського суду Житомирської області від 29.07.13р. у справі №906/733/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 29.07.13р. у справі №906/733/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи №906/733/13 повернути до господарського суду Житомирської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Савченко Г.І.

Суддя Павлюк І. Ю.

Суддя Миханюк М.В.