Постанова

від 25.09.2013 по справі 805/11116/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2013 р. Справа №805/11116/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14:55

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Кошкош О.О.

при секретарі Олійник А.І.

за участю представників позивача Мельника О.М., Криворучка В.Ж., Жукової Л.Ф.

представника відповідача Дмитроняк А.С.

розглянувши у відкритому судового засіданні в залі судового засідання адміністративну справу за позовом Маріупольського міжрайонного управління водного господарства до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про скасування пунктів 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 вимоги від 03.07.2013 року № 05-07-10-14/7635,

В С Т А Н О В И В:

Маріупольське міжрайонне управління водного господарства звернулось до суду з позовною заявою до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про скасування пунктів 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 вимоги від 03.07.2013 року №05-07-10-14/7635.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що з 29.03.2013 року по 24.05.2013 року Державною фінансовою інспекцією в Донецькій області проведена ревізія фінансово-господарської діяльності позивача за період з 1 липня 2010 року по 1 квітня 2013 року, за результатами якої складено акт від 30 травня 2013 року № 07-18/009, на підставі якого прийнята вимога від 03.07.2013 року № 05-07-10-14/7635.

Не погоджуючись з пунктом 6 вимоги та посиланням відповідача на те, що у Маріупольському МУВГ не проводились заходи щодо економного та раціонального використання електроенергії, а саме: використання електроенергії в години ПОЛУПІК, що призвело до проведення управлінням зайвих виплат бюджетних коштів внаслідок завищення обсягу наданих послуг в загальній сумі 1 668,54 грн., позивач зазначив, що з метою економії коштів на придбання електроенергії управлінням за власні кошти придбано та встановлено 5 багатотарифних лічильників. Враховуючи, що основною функцією управління згідно державної програми 2407050 «Експлуатація загальнодержавних міжгосподарських систем» є забезпечення сільгоспвиробників водою для потреб зрошення, застосування багатотарифних лічильників на насосних станціях управління дозволило значно зменшити витрату коштів на придбання електроенергії. Загальна економія бюджетних коштів із часу встановлення лічильників сягнула 984,97 тис.грн., а економія коштів протягом 2010 - 1 квартал 2013 р. склала 414 036 грн. у тому числі по загальному фонду - 143 778 грн. (додатки 1,2 ). Таким чином, за допомогою застосування багатотарифного обліку та організаційних заходів було забезпечено зменшення використання коштів державного бюджету в сумі 414,036 тис.грн., твердження про порушення п.6 постанови, що нібито призвели до втрат у сумі 1 668,54 грн., завищення обсягу наданих послуг на цю суму та вимога стягнути її з винних осіб та повернути в державний бюджет є безпідставними.

Не погоджуючись з пунктом 7 вимоги та посиланням відповідача на те, що оплата електроенергії у розмірі 39 911,11 грн. використана на власні потреби та на роботу трансформаторів (втрати) по насосних станціях, які не здійснювали подачу води, позивач зазначив, що на вказаних об'єктах електроенергія використовується в обмеженій кількості строго у відповідності із встановленими лімітами, які встановлюються щомісячно для кожного об'єкту у відповідності і в межах кошторисних призначень. Використання електричної енергії на власні потреби та на роботу трансформаторів по насосних станціях, які не здійснювали подачу води є життєво необхідним і не суперечить постанові КМУ, де мова йдеться про економію електроенергії, а не про припинення її використання повністю тому висновок про завдання матеріальної шкоди на загальну суму 39911,41 грн. та вимоги про необхідність відобразити дебіторську заборгованість за зайво сплачені кошти на суму 39,91 грн., провести претензійну-позовну роботу та забезпечити повернення до державного бюджету кошти в сумі 39,91 грн. або стягнути її з винних осіб є безпідставними.

Не погоджуючись з пунктом 8 вимоги та посиланням відповідача на те, що у 2012 році нараховано та сплачено надбавки за високі досягнення у праці начальнику Новоазовської експлуатаційної дільниці, начальнику насосної станції та техніку-гідротехніку І категорії при погіршенні показників роботи, позивач зазначив, що вищевказані надбавки у 2012 році начальнику Новоазовської ЕД у розмірі-48%, начальнику СН-20%, механіку дільниці 1 кат - 22% (в акті вказано технік-гідротехнік) установлено виходячи з особистого вкладу у результати праці, зокрема за великий професійний рівень, виконавчу дисципліну, особисту ініціативу та ін. Також при встановленні надбавок враховано стаж роботи цих працівників який складає більш 25, 33, 30, років відповідно. Крім того, з урахуванням положень статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення фінансового контролю в Україні» у відповідача відсутня компетенція у сфері трудових відносин і посадові особи відповідача не мають компетенції робити за результатами проведених ним ревізій висновки щодо порушення або додержання керівником підконтрольної установи вимог законодавства про оплату праці, отже неправомірні висновки щодо спірного епізоду зроблені відповідачем з перевищенням повноважень.

Не погоджуючись з пунктом 9 вимоги та посиланням відповідача на те, що ММУВГ нараховані та сплачені надбавки за класність та доплати за ненормований робочий день водіям Управління за невідпрацьований час (при відсутності подорожніх листів службових автомобілів на відповідні дати), що призвело до зайвого нарахування та виплати на загальну суму 5 800,02 грн. та відповідно до зайвого перерахування єдиного соціального внеску на суму 2 105,41 грн., позивач зазначив, що згідно колективного договору та положення «Про оплату праці працівників Маріупольського міжрайводгоспу»: водіям автотранспортних засобів встановлюється надбавка за класність, водіям 2 класу-10%,водіям 1 класу- 25% установленої тарифної ставки за відпрацьований час та доплати за ненормований робочий день - у розмірі 25% тарифної ставки за відпрацьований час. Облік та підрахунок відпрацьованого водіями часу в управлінні здійснюється в табелі обліку робочого часу. Крім того, неправомірні висновки щодо спірного епізоду зроблені відповідачем з перевищенням повноважень.

Не погоджуючись з пунктом 10 вимоги, позивач зазначив, що оскільки нарахування та виплата заробітної плати та надбавок працівникам позивача проводились на законних підставах, тому вимога щодо звірки з пенсійним фондом та коригування єдиного соціального внеску на суму 7,22 тис. грн. є також безпідставною.

Не погоджуючись з пунктом 11 вимоги, позивач зазначив, що управлінням під час ревізії були надані у повному обсязі документи, що підтверджують виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Булат» договірних зобов'язань у повному обсязі.

Не погоджуючись з пунктом 12 вимоги, позивач зазначив, що посилання на п.9 ст. 51 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI недоречне тому, що стаття 51 діє у випадку, коли об'єми власних надходжень перевищують відповідні витрати. А згідно Довідок про спрямування обсягів власних надходжень, які перевищують відповідні витрати, затверджені законом про Державний бюджет України на 2011р,2012р. - власні надходження фактично не перевищували затверджені надходження на рік. Отже, порушення виявленні в результаті ревізії на суму 93 243,31 грн. та вимога стягнути цю суму з винних осіб є необґрунтованими та безпідставними.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначив, що вимога про відшкодування порушення, виявлених ревізією, винесена на підставі акту, правомірна, таким чином, пункти 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 вимоги від 03.07.2013 року №05-07-10-14/7635 не підлягають скасуванню. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Судом встановлено, що Маріупольське міжрайонне управління водного господарства є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 01034544, діє на підставі положення зареєстрованого наказом Державного агентства водних ресурсів України від 27.02.2012 року №83.

Державною фінансовою інспекцією в Донецькій області проведена ревізія фінансово-господарської діяльності Маріупольського міжрайонного управління водного господарства за період з 01.07.2010 року по 01.04.2013 року, про що складено акт №07-18/009 від 30.05.2013 року (том 1 а.с. 109-129).

3 липня 2013 року прийнята вимога №05-07-10-14/7635 про відшкодування порушень, виявлених ревізією, в ході якої встановлено:

(пункт 6) порушення вимог п.6 Постанови Кабінету міністрів України № 943 від 22.10.2008 року «Про економію бюджетних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів», п.5.46 «Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ», затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 № 228, відносно проведення Управлінням зайвих виплат бюджетних коштів внаслідок не проведення заходів щодо економного та раціонального використання електроенергії, а саме: використання електроенергії в години полупік замість використання електроенергії в години пік;

(пункт 7) порушення вимог п.6 Постанови Кабінету міністрів України № 943 від 22.10.2008 року «Про економію бюджетних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів», п.5.46 «Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ», затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 № 228, відносно проведення Управлінням зайвих виплат бюджетних коштів у загальній сумі 39,91 тис.грн. внаслідок оплати Управлінням електричної енергії, використаної на власні потреби та на роботу трансформаторів по насосних станціях, які за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року не здійснювали подачу води;

(пункт 8) порушення вимог п.3 постанови Кабінету міністрів України «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 № 1298 (зі змінами), п. 5, 46 «Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ», затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 № 228, відносно зайво нарахованих та сплачених надбавок за високі досягнення у праці начальнику Новоазовської експлуатаційної дільниці, начальнику насосної станції та техніку-гідротехніку І категорії у 2012 році при погіршенні показників роботи в загальній сумі 14,10 тис.грн.

(пункт 9) порушення вимог п.3 постанови Кабінету міністрів України «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 № 1298 (зі змінами), п. 5, 46 «Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ», затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 № 228, відносно зайво нарахованих та сплачених надбавок за класність та доплати за ненормований робочій день водіям Управління за невідпрацьований час (при відсутності подорожніх листів службових автомобілів на відповідні дати) у загальній сумі 5,80 тис.грн.;

(пункт 10) зобов'язано провести коригування та звірку розрахунків з Пенсійним фондом України щодо зайво перерахованого єдиного соціального внеску, нарахованого по незаконно сплаченим сумам по оплаті праці, в частині його зменшення на загальну суму 7,22 тис.грн.;

(пункт 11) порушення вимог п.2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88, п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.5, 46 «Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ», затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 № 228, умови укладеного договору відносно зайво сплачених Управлінням коштів ТОВ «Булат» за виконання у 2010 році робіт з комунального ремонту електродвигуна в загальній сумі 12,36 тис.грн. при відсутності у ТОВ «Булат» підтверджуючих документів щодо виконання вищезазначених робіт;

(пункт 12) порушення вимог п.4 ст. 13, п. 9 ст. 51 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI, п.23 «Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ», затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 № 228 відносно часткового проведення покриття витрат водоспоживачів, які використовують воду для зрошення городів, садів та комунальні потреби, за рахунок надходжень спеціального фонду державного бюджету, отриманих як плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю у 2011, 2012 роках в загальній сумі 93, 24 тис.грн. (том 1 а.с.19-23).

При прийнятті постанови суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України від 26 січня 1993 року №2939-XII, в редакції Закону України №245-VII від 16.05.2013, "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (далі за текстом Закон №2939-XII).

Статтею 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» № 2939-ХІІ від 26 січня 1993 року (далі - Закон № 2939) передбачено, що здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення фінансового контролю в Україні» головним завданням органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Згідно статті 4 Закону №2939-XII інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Статтею 10 Закону №2939-XII органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Статтею 15 Закону №2939-XII встановлено, що службові особи органу державного фінансового контролю є представниками органів виконавчої влади. Законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Статтею 130 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) встановлено, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. На працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського риску, а також за неодержані підприємством, установою, організацією прибутки і за шкоду, заподіяну працівником, що перебував у стані крайньої необхідності.

20 квітня 2006 року Постановою Кабінету Міністрів України №550, в редакції постанови №1067 від 21.11.2012 року, затверджений "Порядок проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами". Згідно вказаному Порядку винні особи - це посадові та матеріально відповідальні особи, з вини яких порушено законодавство під час проведення фінансово-господарських операцій. Пунктом 49 Порядку встановлено, що у разі коли діями чи бездіяльністю працівників об'єкта контролю державі або підконтрольній установі заподіяна матеріальна шкода, орган служби ставить вимоги перед керівником об'єкта контролю та органом його управління щодо пред'явлення цивільних позовів до винних осіб.

Згідно пункту 6 вимоги відповідач вимагає стягнути 1,67 тис.грн. з осіб, винних у зайвій виплаті бюджетних коштів та забезпечити повернення до державного бюджету вищезазначених коштів, провести заходи щодо економного та раціонального використання електроенергії.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку, що вказана вимога (пункт 6) не може вважатися законною з наступних підстав.

У відповідності із п.6 Постанови КМУ № 943 від 22.10.2008 року управлінням розробляються та затверджуються заходи спрямовані на економію електроенергії та коштів на її придбання якими, зокрема, передбачається ціла низка технічних та організаційних заходів спрямованих на економію енергоресурсів та коштів на їх придбання (том 1 а.с. 140,159).

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що протягом 2010-1012 років управлінням проведено заміну одного силового трансформатора на менш потужний, проведено заміну трьох насосно-силових агрегатів на менш енергоємні, замінено сім індукційних лічильників електроенергії на прямоточні, електроосвітлення здійснюється за допомогою енергозберігаючих ламп, в зимовий період силові трансформатори виключаються і консервуються, що свідчить про проведення заходів, які дозволили управлінню зекономити 28,41т. кВт електроенергії на суму 38,6 тисяч гривень.

З метою економії коштів на придбання електроенергії управлінням за власні кошти придбано та встановлено 5 багатотарифних лічильників. Враховуючи, що основною функцією управління згідно державної програми 2407050 «Експлуатація загальнодержавних міжгосподарських систем» є забезпечення сільгоспвиробників водою для потреб зрошення, застосування багатотарифних лічильників на насосних станціях управління дозволило значно зменшити витрату коштів на придбання електроенергії.

Враховуючи, що позивачем у відповідності із п.6 Постанови КМУ №943 від 22.10.2008 року, за період що перевірявся ( із 01.07.2010 по 31.12.2012 року) ,за допомогою застосування багатотарифного обліку та організаційних заходів забезпечено зменшення використання коштів державного бюджету в сумі 414,036 тис.грн., твердження відповідача про порушення п.6 постанови, що нібито призвели до втрат у сумі 1668,54 грн., завищення обсягу наданих послуг на цю суму та вимога стягнути її з винних осіб та повернути в державний бюджет є безпідставними.

Зокрема, слід зазначити, що розроблені заходи із економії електроенергії підтверджуються планом заходів із економії енергоресурсів на 2010 рік; наказом про затвердження заходів із економії енергоресурсів на 2011 рік; планом заходів по економії енергоресурсів і бюджетних коштів на їх оплату на 2011рік; наказом про затвердження заходів із економії енергоресурсів на 2012 рік; планом заходів по економії енергоресурсів і бюджетних коштів на їх оплату на 2012 рік; графіком роботи насосних станцій по тарифним зонам від 31.08.2012року, 31.10.20212 року; 28.02.2013 року; 30.03.2013 року; 30.08.2013 року; розпорядженням начальника Маріупольського міжрайводгоспу від 15.01.2013року - про обмеження використання електроенергії на власні потреби; розрахуноком потреби електроенергії за кодом 1163 із врахуванням можливої економії коштів на 2011рік; розрахунок потреби електроенергії за кодом 1163 із врахуванням можливої економії коштів на 2012рік; лист № 593/10 від 14.10.2011 року про заміну ламп розжарення на енергоощадні; звітом про виконання заходів із економії паливно-енергетичних ресурсів та коштів на їх оплату за 2012 рік, вих. №753/12 від 28.12.2012року; звітом про виконання заходів із економії паливно-енергетичних ресурсів та коштів на їх оплату за 2011 рік, вих. №756/12 від 30.12.2012року; звітом про виконання заходів із економії паливно-енергетичних ресурсів та коштів на їх оплату за 2010 рік, вих. №540/12 від 30.12.2011року; планами водокористування із розрахунком потреби електроенергії; планом заходів по економії енергоресурсів і бюджетних коштів на їх оплату на 2010 рік; листом №630/11 від 03.11.2011року про виконання заходів із економії енергоресурсів на 2010 рік; графіком за річними підсумками роботи управління по енергозбереженню використання електроенергії протягом 2010-2012 роках на власні потреби, використання електроенергії для виробничих потреб по добовим тарифним зонам, використання електроенергії загального фонду по добовим тарифним зонам, економія електроенергії за рахунок застосування багатотарифних лічильників 2010-2012 роках, аналізом використання електроенергії на власні потреби за 6 міс. 2011-2012 роках, аналізом використання електроенергії на власні потреби за 2011-2012 роках (том 1 а.с. 140-165).

Тобто, в управлінні із метою виконання п.6 Постанови КМУ № 943 від 22.10.2008 року проводиться системна і послідовна робота спрямована на економію енергоресурсів та коштів які виділяються із державного бюджету на її придбання.

Стосовно посилання відповідача щодо не проведення заходів відносно економного та раціонального використання електроенергії в години полу пік замість - в години пік, суд зазначає наступне.

Порівняння кількості і вартості електроенергії по зонам споживання є некоректним з огляду на те, що до електрообладнання управління відносяться не тільки електродвигуни які споживають електроенергію під час подачі води насосами, а і лінії електропередач, силові трансформатори, електрокатодний захист, радіостанції та інше електротехнічне обладнання, яке технологічно споживає електроенергію цілодобово і не може відключатися протягом доби.

Крім того, електропостачальними організаціями при підрахунку вартості використаної електроенергії нараховуються втрати електроенергії в силових трансформаторах за весь час, який вони перебувають під напругою, тобто цілодобово, що підтверджується додатками до договору про постачання електроенергії (том 1 а.с.233-238).

Згідно договорів на подачу води споживачам, управління зобов'язане забезпечити подачу води для поливу сільгоспугідь у відповідності із поданими заявками незалежно від часу доби, тому що під час вегетаційного періоду виникають ситуації де перерва в подачі води неприпустима - висадка розсади, підживлення рослин, внесення засобів хімічного захисту, забезпечення поливу всіх поливних площ, тощо. Тому своєчасне виконання договірних зобов'язань є пріоритетним при прийнятті рішення про роботу насосно- силового обладнання в години напівпікових та пікових навантажень. При цьому добова економія коштів досягається завдяки повному завантаженню насосно-силового обладнання в часи нічного мінімуму .

З акту вбачається, що управлінням протягом періоду з 01.07.2010року по 31.12.2011 року, відповідно до звітів про економію коштів на оплату електроенергії в багато тарифному режимі, рахунків за електроенергію, меморіальних ордерів №6, головної книги, проводилися витрати на оплату електроенергії ПАТ «Донецькобленерго» в багато тарифному режимі на 8 насосних станціях у період часу з 08:00 до 11:00 та з 23:00 до 22:00, а саме у період пік. За період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року управління використало електроенергії у період пік 2 827,0 кВт/год. на загальну суму 4 240,00 грн.

Водночас, слід зазначити, що робота насосного агрегату Д1250х125 Павлопільської ЗС протягом 1,40 годин 05.07.2010 року спрямована на перевірку цілісності трубопроводу після ремонту; 10.08.2013 року робота насосного агрегату Д1250х125 Павлопільської ЗС протягом 20хв спрямована на уточнення місця розриву трубопроводу, перед виконання ремонтних робіт аварійною бригадою; 02.09.2011 року робота насосного агрегату Д 1250х125 Приморської ЗС протягом 25хв спрямована на уточнення місця розриву для виконання ремонтних робіт, що підтверджується службовими записками про встановлення технічних неполадок, журналами диспетчерської служби та актами виконаних аварійно-відновлюваних робіт (том 1 а.с. 166-173).

Пункт 6 Постанови КМУ № 943 від 22.10.2008 року «Про економію бюджетних коштів передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів» не забороняє приймати управлінські рішення для запуску насосної станції в години ПІК, якщо того потребує технічна необхідність або договірні зобов'язання.

Положення про преміювання керівників міжрайводгоспів, ГГМЕ за надання платних послуг, а також за економію електроенергії та бюджетних коштів, що виділяються на її оплату, яке розроблене у відповідності із п.3 наказу Міністерства екології та природних ресурсів України №185 від 02.06.2011 року та затверджене наказом № 91 Донецького облводресурсів від 05.12.2011 року абз.3 п.3.1.2 та додаток 6 цього Положення регламентує порядок розрахунку економії коштів на оплату електроенергії саме як різницю вартості спожитої електроенергії на перекачку води по середньому та диференційованому за зонами часу тарифам (том 1 а.с.174-179).

Водночас, Маріупольським міжрайводгоспом до Донецького облводресурсів за подані звіти про економію коштів на оплату електроенергії досягнуто завдяки застосуванню багатотарифних лічильників 2010-2011 років, з яких вбачається, що протягом перевіреного періоду, управлінням було досягнуто економію коштів у сумі 412,932 тис.грн., в тому числі 143,778 тис. грн. кошти державного бюджету та 269,154 тис.грн. коштів спеціального фонду бюджету (том 1 а.с. 151-153).

Таким чином, твердження відповідача щодо завдання збитків державі у сумі 1668,54 грн. є безпідставними, оскільки за результатами звітних періодів управлінням досягнута економія коштів на оплату електроенергії.

Отже, суд приходить до висновку щодо скасування пункту 6 вимоги №05-07-10-14/7635 від 3 липня 2013 року.

Відповідно до пункту 7 вимоги, відповідач вимагає провести заходи щодо економного та раціонального використання електроенергії на насосних станціях, які не здійснювали подачу води, відобразити дебіторську заборгованість за зайво сплачені кошти на суму 39,91 тис.грн., провести претензійно-позовну роботу з постачальниками електроенергії щодо сплати коштів в загальній сумі 39,91 тис.грн. та забезпечити повернення до бюджету коштів в сумі 39,91 тис.грн.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку, що пункт 7 вказаної вимоги не може вважатися законною з наступних підстав.

Судом встановлено, що Маріупольським МУВГ проведено оплату електричної енергії в загальній сумі 39 911,41 грн. (у т.ч. у 2011 році - в сумі 12 177,97 грн., у 2012 році - в сумі 27 733,45 грн.), використаної на власні потреби та на роботу трансформаторів (втрати) по насосних станціях, які не здійснювали подачу води.

З акту перевірки вбачається, що витрати електроенергії в часи пік замість часів полу пік склали: у липні 2010 року - Новоазовська ЗС в часи ПІК - 37кВт/год. - втрати холостого ходу траснформатору, липні 2010 року - Павловська ЗС - 1109кВт/год - втрати холостого ходу трансформатору - 55 кВт/год., витрати електроенергії при закачуванні трубопроводу після ремонту, викликаного поривом; серпні 2010 року - Новоазовська ЗС - 198 кВт/год. - втрати холостого ходу трансформатору; вересні 2010 року - Новоазовська ЗС - 62 кВт/год. - втрати холостого ходу трансформатору; вересні 2010 року - Павловська ЗС - 80 кВт/год. - втрати холостого ходу трансформатору та витрати по лінії; жовтні 2010 року - Новоазовська ЗС - 45 кВт/год. втрати холостого ходу трансформатору; липні 2011 року - Новоазовська ЗС - 113 кВт.год втрати холостого ходу трансформатору; серпні 2011 року - Новоазовська ЗС - 300 кВт.год втрати холостого ходу трансформатору; вересні 2011 року - Приморська ЗС - 360 кВт.год, в т.ч. 189 - втрати холостого ходу трансформатору, 171 кВт/год. - заповнення трубопроводу після ліквідації пориву з метою перевірки його цілісності; жовтні 2011 року - Новоазовська ЗС - 185 кВт.год втрати холостого ходу трансформатору; жовтні 2011 року - Приморська ЗС - 96 кВт.год втрати холостого ходу трансформатору. Всього за період з 01.07.2010 року по 31.12.2011 року витрати холостого ходу трансформаторів склали 1382 кВт/год. на суму 855,81 грн., на заповнення трубопроводів - 1 445 кВт/год. - 812,73 грн.

Пунктом 3.2.1 нової редакції Положення про Маріупольське міжрайонне управління водного господарства, затвердженого наказом Державного агентства водних ресурсів України від 27.02.2012 № 83, визначено, що управління зобов'язане забезпечувати використання та збереження закріпленого за ним майна, об'єктів виробничого та іншого призначення, що знаходяться на балансі управління. Зокрема, забезпечення охорони та експлуатації об'єктів, які знаходяться в стадії консервації, не можливо без використання електроенергії, яка необхідна для забезпечення охорони в нічний час, стабільного зв'язку, сигналізації та захисту об'єктів, та забезпечення діяльності обслуговуючого персоналу.

З пояснень позивача вбачається, що вищевказані об'єкти управління за весь період що перевірявся не залишалися без подачі електроенергії, а згідно технологічного ланцюжка ціла низка насосних станцій окремих зрошувальних систем знаходиться в межах одного майданчика і електроенергія на власні потреби забезпечується або одним трансформатором власних потреб (насосні станції №№1,2,5,6 Приморської ЗС, насосні станції №№1,2 Новоазовської ЗС, насосні станції №№1,2 Маріупольської ЗС, насосні станції №№1,2 Миколаївської ЗС, насосні станції №№1,1а Першотравневої ЗС) або силовим трансформатором, який включається у роботу лише у літній період для забезпечення подачі води. При цьому, як вбачається з акту прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії), акту подачі води, електроенергія використана на власні потреби включається до основного технологічнго циклу і її окремий облік неможливий (том 1 а.с.210 - 211).

Посадовою інструкцією охоронця (сторожа) насосної станції, що тимчасово не задіяна у роботі (том 1 а.с.208-209) передбачена охорона насосної станції, трансформаторної підстанції, гідротехнічних споруд, об'єктів та майна (обладнання) яке перебуває на території об'єкту, та забезпечується шляхом періодичного обходу за встановленим маршрутом. Крім того, територія об'єкту у темну частину доби має бути належним чином освітлена.

Використання електроенергії на вищевказаних об'єктах управління, що тимчасово не задіяні у роботі і знаходяться під цілодобовою охороною управління, здійснюється у межах кошторисних призначень, що підтверджується штатним розписом 2010-2012 років, розрахунком потреби; кошторисом та у відповідності із ст.4, 5, 19, 33 ЗУ «Про охорону праці» (2694-12), та п. 1.2, 2.2.5, 2.2.14, 2.2.19, 2.3.6, 2.7.1, 2.7.2 наказу Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду № 55 від 12.03.3010року (зареєстровано у Мінюсті 01.04.2010 р. за №271/17566) (том 1 а.с. 72-75, 89-90, 202-207). Отже, використання електричної енергії на власні потреби та на роботу трансформаторів по насосних станціях, які не здійснювали подачу води, є необхідним і не суперечить постанові Кабінету Міністрів України.

Зокрема, згідно вимог п.2.2.5 «Правил безпечної експлуатації насосних станцій водогосподарських систем», затверджених наказом Держмістпромтехнагляду № 55 від 12.03.2010 р., зареєстрованим у Міністерстві юстицію України 01.04.2010р. за № 271/17566, зокрема, територія насосної станції у темний час доби, повинна бути освітленою, а згідно з п.2.2.14 цих Правил усі проходи, проїзди, входи і виходи як усередині виробничих приміщень і споруд, так і ззовні, на прилеглій до них території, повинні бути освітленими, вільними і безпечними для руху робітників та транспорту.

У відповідності із додатками № 9 та №10 до договору на електропостачання №64 від 24.07.2006р (том 1 а.с. 233-238) при розрахунку вартості використаної електроенергії, енергопостачальні організації проводять розрахунок і нарахування втрат енергії у лініях електропередач та силових трансформаторах споживача, а також перетоків реактивної енергії згідно «Методики визначення плати за перетоки реактивної електроенергії», затвердженої наказом №19 Мінтопенергії від 17.01.2002р (зареєстрована у Мін'юсті 01.02.2002р. №93/6381) і включають ці суми до рахунків для сплати споживачу. Зокрема, нараховані втрати та перетоки енергії, що перевищують споживання енергії, відбувається в наслідок віддаленості об'єктів управління від населених пунктів. Водночас, іншої схеми електропостачання не існує.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що висновок про завдання матеріальної шкоди на загальну суму 39911,41 грн. та вимоги про необхідність відобразити дебіторську заборгованість за зайво сплачені кошти на суму 39,91 грн., провести претензійну-позовну роботу та забезпечити повернення до державного бюджету коштів в сумі 39,91 грн. або стягнути її з винних осіб є безпідставними. Отже, пункт 7 вимоги №05-07-10-14/7635 підлягає скасуванню.

Відповідно пункту 8 вимоги, відповідач вимагає стягнути з начальника Новоазовської експлуатаційної дільниці, начальника насосної станції та техніка-гідротехніка І категорії кошти в сумі 14,10 тис.грн. та забезпечити їх перерахування до державного бюджету.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку, що пункт 8 вказаної вимоги не може вважатися законною з наступних підстав.

Частиною 1 статті 113 Бюджетного кодексу України до повноважень органів державного фінансового контролю з контролю за дотриманням бюджетного законодавства належить здійснення контролю за: 1) цільовим та ефективним використанням коштів державного бюджету та місцевих бюджетів (включаючи проведення державного фінансового аудита); 2) цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії; 3) достовірністю визначення потреби в бюджетних коштах при складанні планових бюджетних показників; 4) відповідністю взятих бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі); 5) веденням бухгалтерського обліку, а також складанням фінансової і бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; 6) станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудита у розпорядників бюджетних коштів.

Відповідно до вимог частини 1 статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Частиною 2 статті 161 КАС України встановлено, що при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу. Верховний Суд України в постанові від 25 червня 2011 року у справі № 21-132а11 вказав, що аналіз наведених норм Закону № 2939 та статті 113 Бюджетного кодексу України дає підстави вважати, що оскільки предмет перевірки органів ПФУ та КРУ різний, то повноваження ПФУ щодо контролю за дотриманням страхувальниками та застрахованими особами вимог законів, інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування не виключають компетенцію органів КРУ з контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, зокрема шляхом проведення перевірки правомірності нарахування страхових внесків.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що фінансова інспекція наділена правом проводити перевірки стосовно дотримання законодавства при нарахуванні та виплаті установою державної форми власності заробітної плати її працівникам, отже твердження позивача щодо перевищення повноважень стосовно цього судом не приймаються.

Зокрема, стосовно фактичних обставин справи суд зазначає, що позивачем у 2012 році нараховано та сплачено надбавки за високі досягнення у праці начальнику Новоазовської експлуатаційної дільниці, начальнику насосної станції та техніку-гідротехніку І категорії на загальну суму 14 103,63 грн., з перерахуванням єдиного соціального внеску у сумі 5 119,62 грн.

Пунктом 2 Наказу № 185 від 02.06.2011 року Міністерства екології та природних ресурсів України визначено, що керівникам організації надається право у межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах, установлювати конкретні розміри доплат та надбавок.

Розмір надбавки працівникам встановлюється у розмірі до 50% посадового окладу (тарифної ставки) за високі досягнення у праці.

Надбавку за високі досягнення в праці у 2012 році начальнику Новоазовської ЕД у розмірі-48%, начальнику СН-20%, механіку дільниці 1 кат - 22% (техніку-гідротехніку) установлено виходячи з особистого вкладу у результати праці, зокрема за великий професійний рівень, виконавчу дисципліну, особисту ініціативу та ін. Також, при встановленні надбавок враховано стаж роботи цих працівників який складає більш 25, 33, 30, років відповідно. (том 2 а.с. 136)

Нормативного акту, який би регламентував конкретний механізм встановлення надбавки працівникам в Україні не має. Зокрема, судом встановлено, що нарахування надбавок за високі досягнення у праці здійснювалось на підставі затвердженого кошторису на 2012 рік, з визначенням фонду заробітної плати у відповідності із помісячним розписом асигнування загального фонду, затвердженим штатним розписом на 2012 рік; колективним договором на 2011-2013 роки, зареєстрованим Першотравневою райдержадміністрацією за № 210 від 13.06.2011 року та пунктом 5.3 положенням про оплату праці працівників Маріупольського міжрайводгоспу, що є додатком до колективного договору (том 1 а.с.201-252).

Таким чином, посилання інспекції на тимчасове зменшення одного із обсягів робіт як основною та достатньою підставою для не нарахування надбавки вищезазначеним особам, без урахування здійснення інших обов'язків, пов'язаних із функціональними повноваженнями управління, є неправомірним. Отже, суд приходить до висновку щодо скасування пункту 8 вимоги №05-07-10-14/7635 від 3 липня 2013 року.

Щодо пункту 9 вимоги відповідача, відносно стягнення з водіїв управління коштів у сумі 5,80 тис.грн. та забезпечення їх перерахування до державного бюджету, суд зазначає наступне.

З акту перевірки вбачається, що позивачем у період з 01.01.2011 року по 01.04.2013 року нараховані та сплачені надбавки за класність та доплати за ненормований робочій день водіям Управління за невідпрацьований час на загальну суму 5 800,02 грн. (у т.ч. за 2011 рік - 1 718,92 тис.грн., за 2012 рік - 2 588,83 грн., за І квартал 2013 року - 1 492,26 грн.) та перерахувано єдиний соціальний внесок у сумі 2 105,41 грн. (у т.ч. за 2011 рік - 623,97 тис.грн., за 2012 рік - 939,75 грн., за І квартал 2013 року - 541,69 грн.) (том 1 а.с.137).

Водії - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_13, є штатними працівниками позивача та не надають транспортні послуги, а виконують посадові обов'язки. Таким чином, заробітну плату та надбавки до неї вони отримують не на підставі подорожних листів, а згідно штатного розкладу та колективного договору з додатками.

Судом встановлено, що табель робочого часу водіїв ведеться відносно фактично відпрацьованого часу. Розділом 3 пункту 3.10 колективного договору на 2011-2013 роки та пункту 5.5 положення «Про оплату праці працівників Маріупольського міжрайводгоспу» водіям автотранспортних засобів встановлюється надбавка за класність, водіям 2 класу-10%, водіям 1 класу - 25% установленої тарифної ставки за відпрацьований час та доплати за ненормований робочий день - у розмірі 25% тарифної ставки за відпрацьований час. Облік та підрахунок відпрацьованого водіями часу в управлінні здійснюється в табелі обліку робочого часу (том 1 а.с.239-252, том 2 а.с. 101-149). Згідно листа №57/13/84-09 від 23.01.2009року Міністерства праці та соціальної політики України фактично відпрацьованим водієм часом, вважаються години проставлені в табелі обліку робочого часу, якщо водій у робочий час не виїжджав, але був на роботі, йому проводиться оплата за ці години.

Таким чином, суд приходить до висновку щодо правомірного нарахування та сплати надбавки за класність та доплати за ненормований робочій день водіям, внаслідок чого пункт 9 вимоги №05-07-10-14/7635 від 3 липня 2013 року підлягає скасуванню.

Відповідач вимагає провести коригування та звірку розрахунків з Пенсійним фондом України щодо зайво перерахованого єдиного соціального внеску, нарахованого по незаконно сплаченим сумам по оплаті праці, в частині його зменшення на загальну суму 7,22 тис.грн.

З урахуванням встановлених обставин по пункту 8 та 9 вимоги №05-07-10-14/7635 від 3 липня 2013 року, що слугувало зробленим висновкам відповідача щодо зайво перерахованого єдиного соціального внеску, нарахованого по незаконно сплаченим сумам по оплаті праці, в частині його зменшення на загальну суму 7,22 тис.грн., суд приходить до висновку, що пункт 10 вказаної вимоги не може вважатися законною та підлягає скасуванню.

Відповідач вимагає відобразити дебіторську заборгованість за зайво сплачені кошти на суму 12,36 тис.грн, та стягнути їх з ТОВ «Булат».

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку, що пункт 11 вимоги не може вважатися законним з наступних підстав.

Пунктом 2.15 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 року №88 передбачено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документах обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув'язка окремих показників.

Пунктом 2.16 вищевказаного Положення передбачено, що у разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку, такі документи, з письмовим обґрунтуванням, передаються керівнику підприємства, установи.

Судом встановлено, що між ТОВ «Булат» та Маріупольським міжрайонним управлінням водного господарства укладений договір №169 від 28.09.2010 року щодо виконання робіт, а саме капітального ремонту електродвигуна АО-2 у кількості 2 штук, з встановленою сумою договору - 12 360,00 грн. (том 1 а.с 82). Затверджений локальний кошторис №2-1-1 (том 1 а.с.84), укладений протокол погодження договірної ціни на послуги з капітального ремонту електродвигунів (том 1 а.с.85).

30 вересня 2010 року підписаний акт приймання виконаних робіт за вересень 2010 року, на підставі якого проведена оплата за ремонт у сумі 12 359,91 грн. платіжним дорученням №570 від 30.09.2010 року (том 1 а.с.86-88)

Водночас, листом №31 від 07.08.2013 року ТОВ «Булат» надано пояснення щодо надання необхідних документів із затримкою, що вимагалися при зустрічній перевірці, після підписання довідки про зустрічну перевірку, оскільки вона проводилась у період травневих свят, під час яких доступу до архіву не було (а.с.78).

Таким чином, посилання відповідача щодо ненадання документів, які підтверджують вартість використаних матеріалів для виконання вищезазначених робіт та акт прийому використаних робіт по капітальному ремонту, внаслідок чого допущено завдання матеріальної (шкоди) збитків на загальну суму 12 359,91 грн., судом не приймаються. Таким чином, суд приходить до висновку щодо скасування пункту 11 вимоги №05-07-10-14/7635 від 3 липня 2013 року.

Відповідно до пункту 12 вимоги відповідач вимагає стягнути з осіб, винних у зайвій виплаті бюджетних коштів в сумі 93,24 тис.грн., шкоду заподіяну у порядку та розмірі встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України, враховуючи те, що договори із водоспоживачами за 2011 та 2012 роки виконані у повному обсязі.

Відповідач, вважає що при розрахунку дефіциту бюджетного фінансування при наданні послуг, пов'язаних з подачею води юридичним та фізичним особам з меліоративних систем і водних джерел на полив зрошувальних або зволоження осушених земель для покриття дефіциту бюджетного фінансування позивачем неправомірно використано замість 50 % надходжень від послуг з подачі води для зрощення огородів, садів та комунальні потреби - 100%. З цим твердженням суд не погоджується з огляду на наступне.

Маріупольське міжрайонне управління водного господарства - це бюджетна неприбуткова організація, що фінансується з Державного бюджету. Дефіцит бюджетного фінансування покривається за рахунок коштів спеціального фонду бюджету. Джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є власні надходження бюджетних установ.

Відповідно до ст.13 п.4 Бюджетного Кодексу України, п.17,18,19, 23 Постанови Кабінету Міністрів України №228 від 28.02.2002 роках доходи спеціального фонду внесені в кошторис управління на підставі розрахунків відповідно до напрямів надходжень та використання згідно зведених показників спеціального фонду бюджету за затвердженою формою, за всіма джерелами надходження коштів та відповідними напрямами їх використання.

Пунктом 4 статті 13 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 року № 2456-VI передбачено, що власні надходження бюджетних установ поступають додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету. Власні надходження бюджетних установ поділяються на такі групи: перша група - надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством.

Пунктом 9 статті 51 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 року № 2456-VI передбачено, що у разі, якщо обсяги надходжень бюджетних установ перевищують відповідні витрати, розпорядник бюджетних коштів передбачає направлення таких сверхпланових обсягів в перу чергу на погашення заборгованості по оплаті праці, нарахованої на заробітну плату, стипендії, комунальні послуги та енергоносії. У разі відсутності такої заборгованості, розпорядник бюджетних коштів спрямовує 50 відсотків коштів на заходи, що здійснюються за рахунок власних надходжень, та 50 відсотків коштів - на заходи, необхідні для виконання основних функцій, але не забезпечені коштами загального фонду бюджету по відповідній бюджетній програмі. В такому випадку розпорядник бюджетних коштів здійснює перерозподіл обсягів взятих бюджетних обов'язків загального фонду бюджету для проведення видатків по цим зобов'язанням із спеціального фонду бюджету.

Водночас, стаття 51 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI діє у випадку, коли об'єми власних надходжень перевищують відповідні витрати, та не може бути застосована в даному випадку, оскільки згідно довідок про спрямування обсягів власних надходжень, які перевищують відповідні витрати, затверджені законом про Державний бюджет України на 2011рік, 2012рік (том 1 а.с.80, 81) власні надходження фактично не перевищували затверджені надходження на рік, про що складена бухгалтерська довідка із зазначенням фінансового результату як профіциту, а не дефіциту (а.с.79).

Таким чином, суд приходить до висновку щодо скасування пункту 12 вимоги №05-07-10-14/7635 від 3 липня 2013 року.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги Маріупольського міжрайонного управління водного господарства суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

Керуючись статтями 2, 8-12, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-164, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Маріупольського міжрайонного управління водного господарства до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про скасування пунктів 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 вимоги від 03.07.2013 року № 05-07-10-14/7635 задовольнити повністю.

Скасувати пункт 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 вимоги Державної фінансової інспекції в Донецькій області від 03.07.2013 року № 05-07-10-14/7635.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Маріупольського міжрайонного управління водного господарства (ЕДРПОУ 01034544) судові витрати у розмірі 34,41 грн.

Повний текст постанови буде виготовлений 30 вересня 2013 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови особами, які беруть участь у справі, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кошкош О.О.