Ухвала

від 06.11.2013 по справі 805/11116/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Кошкош О.О.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2013 року справа №805/11116/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів: Гайдара А.В.

Яковенко М.М.

при секретарі судового засідання:

за участю сторін:

від позивача:

від відповідача:

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу

Левченко Г.О.

Мельник О.М. - керівник, за законом

Криворучко В.Ж. - за дов. від 5 листопада 2013 року

Жукова Л.Ф. - за дов. від 5 листопада 2013 року

Дмитроняк А.С. - за дов. від 27 серпня 2013 року

Степаненко М.В. - за дов. від 1 листопада 2013 року

Чикало Я.С. - за дов. від 13 травня 2013 року

Державної фінансової інспекції в Донецькій області

на постанову

Донецького окружного адміністративного суду

від 25 вересня 2013 року (повний текст постанови складений та підписаний 30 вересня 2013 року)

по адміністративній справі № 805/11116/13-а (суддя Кошкош О.О.)

за позовом Маріупольського міжрайонноного управління водного господарства

до

Державної фінансової інспекці в Донецькій області

про

скасування пунктів 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 вимоги від 3 липня 2013 року № 05-07-10-14/7635, -

ВСТАНОВИВ :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 версня 2013 року задоволенні позовні вимоги Маріупольського міжрайонного управління водного господарства (далі управління, позивач у справі) до Державної фінансової інспекції в Донецькій області (далі інспекція, відповідач у справі) про скасування пунктів 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 вимоги від 3 липня 2013 року № 05-07-10-14/7635, внаслідок чого скасовані наведені пункти спірної вимоги (том 2 арк. справи 226-232).

Ухвалюючи постанову суд першої інстанції виходив із обґрунтованості заявлення позову та часткової протиправності спірної вимоги.

В апеляційній скарзі інспекція (відповідач у справі) посилаючись на повне встановлення обставин справи, але невірно дану правову оцінку фактам просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове рішення, яким відмовити у задоволені позову (том 3 арк. справи 1-14).

Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Маріупольське міжрайонне управління водого господарства є юридичною особою, державною установою, включене до ЄДРПОУ за кодом 01034544, зареєстрована Першотравнева районна державна адміністрація Донецької області (том 1 арк.справи 14-16).

Статус державної фінансової інспекції, її функції та правової основи діяльності визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-12, (надалі Закон України № 2939).

Головні завдання інспекції окреслені статтею 2 Закону України № 2939, права передбачені статтею 10 зазначеного Закону, з посиланням на пункт 7 якої позивачу пред'явлені вимоги, зокрема та яка є спірною у межах даної справи

Вимоги є способом реалізації владних управлінських функцій відповідачем, як суб'єктом владних повноважень.

Пункт 7 статті 10 Закону України 2939 передбачає право контрольно - ревізійному управлінню пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, зокрема вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів.

Відповідачем проведено ревізію фінансово-господарської діяльності управління за період з 1 липня 2010 року по 1 квітня 2013 року, за наслідками якої складено акт ревізії від 30 травня 2013 року № 07-18/009, та направлено вимогу від 3 липня 2013 року № 05-07-10-14/7635 (том 1 арк. справи 19-23, 109-129).

Пунктом шостим вимоги встановлено порушення вимог пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2008 року № 943 «Про економію бюджетних коштів, передбачених для утирмання органів державної влади тв інших державних органів» (далі постанова 943), пункту 5.46 «Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ», затвердженого постановою КМУ від 28 лютого 2002 року № 228 (постанова 228), відносно проведення Управлінням зайвих виплат бюджетних коштів внаслідок не проведення заходів щодо економного та раціонального використання електроенергії, а саме: використання електроенергії в години полупік замість використання електроенергії в години пік.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи в управлінні із метою виконання пункту 6 постовнови 943 проводиться системна і послідовна робота спрямована на економію енергоресурсів та коштів які виділяються із державного бюджету на її придбання.

Актом перевірки зазначено та підтверджено під час апеляційного провадженя, що управлінням протягом періоду з 1 липня 2010 року по 31 грудня 2011 року, відповідно до звітів про економію коштів на оплату електроенергії в багато тарифному режимі, рахунків за електроенергію, меморіальних ордерів № 6, головної книги, проводилися витрати на оплату електроенергії ПАТ «Донецькобленерго» в багато тарифному режимі на 8 насосних станціях у період часу з 08:00 до 11:00 та з 23:00 до 22:00, а саме у період пік. За період з 1 липня 2010 року по 31 грудня 2012 року управління використало електроенергії у період пік 2 827,0 кВт/год. на загальну суму 4 240,00 грн.

Крім того, робота насосного агрегату Д1250х125 Павлопільської ЗС протягом 1,40 годин 5 липня 2010 року спрямована на перевірку цілісності трубопроводу після ремонту; 10 серпня 2013 року робота насосного агрегату Д1250х125 Павлопільської ЗС протягом 20хв спрямована на уточнення місця розриву трубопроводу, перед виконання ремонтних робіт аварійною бригадою; 02.09.2011 року робота насосного агрегату Д 1250х125 Приморської ЗС протягом 25хв спрямована на уточнення місця розриву для виконання ремонтних робіт, що підтверджується службовими записками про встановлення технічних неполадок, журналами диспетчерської служби та актами виконаних аварійно-відновлюваних робіт (том 1 арк.справи 166-173).

Таким чином, доводи апелянта щодо завдання збитків державі у сумі 1,67 тис. грн. є безпідставними. З огляду на недоведеність бюджетного правопорушення заходи запропоновані відповідачем пунктом шостим спірної вимоги є безпідставними.

Пунктом сьомим спірної вимоги з посиланням на положення зазначених нормативно-правових актів зазначено про проведення Управлінням зайвих виплат бюджетних коштів у загальній сумі 39,91 тис.грн. внаслідок оплати електричної енергії, використаної на власні потреби та на роботу трансформаторів по насосних станціях, які за період з 1 липня 2010 року по 31 грудня 2012 року не здійснювали подачу води.

Під час апеляційного провадження встановлено, щодо технічного обґрунтування витрат на власні потреби, при цьому встановлено безпідставне посилання вимогою на акт ревізії від 30 травня 2013 року № 07-17/009, як такий що стосується іншої установи та не має жодного відношення до позивача. З огляду на недоведеність безпідставного витачання бюджетних коштів на власні потреби та на роботу трансформаторів по насосних станціях заходи запропоновані вимогою є безпідставними.

З акту прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії), акту подачі води, передбачено, що електроенергія використана на власні потреби включається до основного технологічнго циклу і її окремий облік неможливий.

Посадовою інструкцією охоронця (сторожа) насосної станції, що тимчасово не задіяна у роботі передбачена охорона насосної станції, трансформаторної підстанції, гідротехнічних споруд, об'єктів та майна (обладнання) яке перебуває на території об'єкту, та забезпечується шляхом періодичного обходу за встановленим маршрутом. Крім того, територія об'єкту у темну частину доби має бути належним чином освітлена.

Використання електроенергії на вищевказаних об'єктах управління, що тимчасово не задіяні у роботі і знаходяться під цілодобовою охороною управління, здійснюється у межах кошторисних призначень, що підтверджується штатним розписом 2010-2012 років, розрахунком потреби; кошторисом та у відповідності із статтями 4, 5, 19, 33 Закону України «Про охорону праці», та п. 1.2, 2.2.5, 2.2.14, 2.2.19, 2.3.6, 2.7.1, 2.7.2 наказу Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду № 55 від 12.03.3010року (зареєстровано у Мінюсті 1 апреля 2010 року за № 271/17566) (том 1 арк. справи 72-75, 89-90, 202-207).

З урахуванням викладеного, колегія судів погоджує висновок суду першої інстанції про відсутність завдання матеріальної шкоди на загальну суму 39911,41 грн. та безпідставність вимоги про необхідність відобразити дебіторську заборгованість за зайво сплачені кошти на суму 39,91 грн., а також необхідність провести претензійну-позовну роботу та забезпечити повернення до державного бюджету коштів в сумі 39,91 грн. або стягнути її з винних осіб.

Пунктом восьмим спірної вимоги зазначено про порушення вимог пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про оплати праці працівників на осові Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30 серпня 2002 року № 1298 (постанова 1298), (зі змінами), пунктів 5, 46 «Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ», затвердженого постановою КМУ від 28 лютого 2002 року № 228, відносно зайво нарахованих та сплачених надбавок за високі досягнення у праці начальнику Новоазовської експлуатаційної дільниці, начальнику насосної станції та техніку-гідротехніку І категорії у 2012 році при погіршенні показників роботи в загальній сумі 14,10 тис.грн.

Дослідженнями акту ревізії та долученими до матеріалів справи документами доведена правомірність виплати надбавки за високі досягнення у праці, внаслідок чого запропоновані вимогою заходи є безпідставними.

Пунктом дев'ятим вимоги встановлені порушення пункту третього постанови 1298 , пунктів 5, 46 «Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ», затвердженого постановою 228, відносно зайво нарахованих та сплачених надбавок за класність та доплати за ненормований робочій день водіям Управління за невідпрацьований час (при відсутності подорожніх листів службових автомобілів на відповідні дати) у загальній сумі 5,80 тис.грн.

Виходячи з того, що табель робочого часу водіїв ведеться відносно фактично відпрацьованого часу. Розділом 3 пункту 3.10 колективного договору на 2011-2013 роки та пункту 5.5 положення «Про оплату праці працівників Маріупольського міжрайводгоспу» водіям автотранспортних засобів встановлюється надбавка за класність, водіям 2 класу-10%, водіям 1 класу - 25% установленої тарифної ставки за відпрацьований час та доплати за ненормований робочий день - у розмірі 25% тарифної ставки за відпрацьований час.

Облік та підрахунок відпрацьованого водіями часу в управлінні здійснюється в табелі обліку робочого часу (том 1 арк.справи 239-252, том 2 арк.справи 101-149). Згідно листа № 57/13/84-09 від 23 січня 2009 року Міністерства праці та соціальної політики України фактично відпрацьованим водієм часом, вважаються години проставлені в табелі обліку робочого часу, якщо водій у робочий час не виїжджав, але був на роботі, йому проводиться оплата за ці години.

Заробітну плату та надбавки до неї водії отримують не на підставі подорожних листів, а згідно штатного розкладу та колективного договору з додатками. З огляду на встановлені обставини, висновок інспекції наведений в пункті дев'ятому вимоги є безпідставним.

Пунктом десятим зобов'язано управління провести коригування та звірку розрахунків з Пенсійним фондом України щодо зайво перерахованого єдиного соціального внеску, нарахованого по незаконно сплаченим сумам по оплаті праці, в частині його зменшення на загальну суму 7,22 тис.грн.

Виходячи із встановлених обставин по пункту 8 та 9 вимоги № 05-07-10-14/7635 від 3 липня 2013 року, що слугувало зробленим висновкам відповідача щодо зайво перерахованого єдиного соціального внеску, нарахованого по незаконно сплаченим сумам по оплаті праці, в частині його зменшення на загальну суму 7, 22 тис.грн., суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що пункт 10 вказаної вимоги не може вважатися законною.

Пунктом одинадцятим вимоги зазначені порушення пунктів 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24 травня 1995 року № 88, пункту 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пунктів 5, 46 «Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ», затвердженого постановою № 228, умови укладеного договору відносно зайво сплачених Управлінням коштів товариство з обмеженою відоповідальністю «Булат» за виконання у 2010 році робіт з комунального ремонту електродвигуна в загальній сумі 12,36 тис.грн. при відсутності у товариства «Булат» підтверджуючих документів щодо виконання вищезазначених робіт.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи між ТОВ «Булат» та Маріупольським міжрайонним управлінням водного господарства укладений договір №169 від 28.09.2010 року щодо виконання робіт, а саме капітального ремонту електродвигуна АО-2 у кількості 2 штук, з встановленою сумою договору - 12 360,00 грн., затверджений локальний кошторис № 2-1-1, укладений протокол погодження договірної ціни на послуги з капітального ремонту електродвигунів, 30 вересня 2010 року підписаний акт приймання виконаних робіт за вересень 2010 року, на підставі якого проведена оплата за ремонт у сумі 12 359, 91 грн. платіжним дорученням № 570 від 30 вересня 2010 року.

Зазначене спростовує посилання апелянта, що ненадання контрагентом позивча документів, які підтверджують вартість використаних матеріалів для виконання вищезазначених робіт та акт прийому використаних робіт по капітальному ремонту, призвело до завдання матеріальної (шкоди) збитків на загальну суму 12 359, 91 грн. Вимога у цій частині є протиправною.

Пунктом 12 встановлено порушення вимог пункту 4 статті 13, пункту 9 статті 51 Бюджетного кодексу України від 8 липня 2010 року № 2456-6, пункту 23 «Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ», затвердженого постановою 228 відносно часткового проведення покриття витрат водоспоживачів, які використовують воду для зрошення городів, садів та комунальні потреби, за рахунок надходжень спеціального фонду державного бюджету, отриманих як плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю у 2011, 2012 роках в загальній сумі 93, 24 тис. грн. (том 1 арк. справи 19-23).

Інспекція вимагає стягнути з осіб, винних у зайвій виплаті бюджетних коштів в сумі 93,24 тис.грн., шкоду заподіяну у порядку та розмірі встановленому статтей 130-136 Кодексу законів про працю України, враховуючи те, що договори із водоспоживачами за 2011 та 2012 роки виконані у повному обсязі.

Апелянт доводить, що при розрахунку дефіциту бюджетного фінансування при наданні послуг, пов'язаних з подачею води юридичним та фізичним особам з меліоративних систем і водних джерел на полив зрошувальних або зволоження осушених земель для покриття дефіциту бюджетного фінансування позивачем неправомірно використано замість 50 % надходжень від послуг з подачі води для зрощення огородів, садів та комунальні потреби - 100%.

Як правильно зазначає апелянт Маріупольське міжрайонне управління водного господарства - це бюджетна неприбуткова організація, що фінансується з Державного бюджету. Дефіцит бюджетного фінансування покривається за рахунок коштів спеціального фонду бюджету. Джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є власні надходження бюджетних установ.

Відповідно до статті 13 пункту 4 Бюджетного Кодексу України, пунктів 17, 18, 19, 23 Постанови Кабінету Міністрів України № 228 від 28 лютого 2002 роках доходи спеціального фонду внесені в кошторис управління на підставі розрахунків відповідно до напрямів надходжень та використання згідно зведених показників спеціального фонду бюджету за затвердженою формою, за всіма джерелами надходження коштів та відповідними напрямами їх використання.

Пунктом 4 статті 13 Бюджетного кодексу України від 8 липня 2010 року № 2456-VI передбачено, що власні надходження бюджетних установ поступають додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету. Власні надходження бюджетних установ поділяються на такі групи: перша група - надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством.

Пунктом 9 статті 51 Бюджетного кодексу України від 8 липня 2010 року № 2456-VI передбачено, що у разі, якщо обсяги надходжень бюджетних установ перевищують відповідні витрати, розпорядник бюджетних коштів передбачає направлення таких сверхпланових обсягів в перу чергу на погашення заборгованості по оплаті праці, нарахованої на заробітну плату, стипендії, комунальні послуги та енергоносії. У разі відсутності такої заборгованості, розпорядник бюджетних коштів спрямовує 50 відсотків коштів на заходи, що здійснюються за рахунок власних надходжень, та 50 відсотків коштів - на заходи, необхідні для виконання основних функцій, але не забезпечені коштами загального фонду бюджету по відповідній бюджетній програмі. В такому випадку розпорядник бюджетних коштів здійснює перерозподіл обсягів взятих бюджетних обов'язків загального фонду бюджету для проведення видатків по цим зобов'язанням із спеціального фонду бюджету.

Пооження статті 51 Бюджетного кодексу України від 8 липня 2010 № 2456-VI діють у випадку, коли об'єми власних надходжень перевищують відповідні витрати, та не може бути застосована в даному випадку, оскільки згідно довідок про спрямування обсягів власних надходжень, які перевищують відповідні витрати, затверджені законом про Державний бюджет України на 2011 рік, 2012 рік (том 1 арк. справи 80, 81) власні надходження фактично не перевищували затверджені надходження на рік, про що складена бухгалтерська довідка із зазначенням фінансового результату як профіциту, а не дефіциту (том 1 арк. справи 79).

Відсутність обставин наведених пунктом 9 статті 51 БК України унеможливлює погодження позиції апелянта.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції порушені постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2013 року у справі № 805/11116/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2013 року у справі № 805/11116/13-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 6 листопада 2013 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 6 листопада 2013 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Р.Ф. Ханова

Судді: А.В. Гайдар

М.М. Яковенко