Постанова

від 01.10.2013 по справі 31/5005/8671/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2013 року Справа № 31/5005/8671/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Пархоменко Н.В., Чередка А.Є.

при секретарі судового засідання: Ревковій Г.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача : представник Тулаінов В.І., довіреність № 35 від 10.07.2013р.;

за участю прокурора: прокурор відділу прокуратури Дніпропетровської області Волкогон Т.В., посвідчення НОМЕР_1 від 05.06.2013р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2013 року у справі № 31/5005/8671/2012

за позовом Дніпропетровського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілікатчик", м. Дніпропетровськ

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілікатчик" про зміну п. 3.2. договору оренди земельної ділянки від 27.12.2002 року, укладеного між Дніпропетровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сілікатчик", посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за № 5577, державна реєстрація якого відбулась 21.01.2003 року за № 2812, виклавши його в такій редакції: "3.2. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 541 910, 96 грн., не є сталою та може змінюватись у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки та обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі орендної плати, що встановлюється цим кодексом. Орендна плата вноситься на розрахунковий рахунок Держказначейства за місцем податкового звіту щомісячно (до 15 числа наступного місяця) і на майбутній період вноситься на термін не більше одного календарного року.".

22.11.2012 року прокурор подав до господарського суду Дніпропетровської області письмові уточнення до позовної заяви, якими прохальну частину позову доповнив вимогою наступного змісту: скасувати п. 3.1. договору оренди земельної ділянки від 27.12.2002 року, укладеного між Дніпропетровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сілікатчик", посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за № 5577, державна реєстрація якого відбулась 21.01.2003 року за № 2812.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2013 року у справі № 31/5005/8671/2012 (суддя Єременко А.В.) в позові відмовлено.

Господарським судом першої інстанції розглянута по суті лише вимога про зміну пункту 3.2. договору оренди земельної ділянки. Господарський суд не розглядав вимогу про скасування пункту 3.1. договору оренди земельної ділянки, пославшись на те, що звернення з наведеною вимогою є зміною предмета позову, а уточнення до позовної заяви, у яких наведена ця вимога, подані до суду після початку розгляду справи по суті.

Приймаючи рішення про відмову у позові щодо зміни пункту 3.2. договору оренди земельної ділянки, господарський суд виходив з обставин:

неправильного визначення прокурором розміру орендної плати;

невідповідності вимогам статті 288 Податкового кодексу України запропонованої прокурором редакції п. 3.2. договору, оскільки залишається незміненим п. 1.3. договору, яким визначена нормативна грошова оцінка земельної ділянки у сумі 6 147 856, 28 грн., що суперечить витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 09.07.2012р.;

залишення без змін п. 3.1. договору, яким сума орендної плати за користування земельною ділянкою визначена на дату укладання договору, у зв'язку з чим задоволення позовних вимог призведе до того, що розмір орендної плати не буде чітко визначений договором;

внесення змін до договору в частині розміру орендної плати без внесення змін до договору в частині розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та без виключення п. 3.1. договору унеможливить належне виконання сторонами умов такого договору, оскільки наведені пункти договору будуть суперечити один іншому;

запропонована прокурором редакція п. 3.2. договору в частині строку внесення орендної плати суперечить вимогам ст. 287 Податкового кодексу України, якою встановлений інший строк сплати плати за землю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, заступник прокурора Дніпропетровської області подав апеляційну скаргу, вважає, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог прокурора у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги заступник прокурора зазначає, що під час розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку саме судом допущено математичну помилку, оскільки неправильно застосовано правила округлення чисел. Також, за доводами, наведеними в апеляційній скарзі, зі змісту умов договору - його пунктів 3.3., 3.4., 7.4., враховуючи положення ст.ст. 18, 20 Закону України "Про оцінку земель", вбачається, що сторони при укладенні договору дійшли згоди про необхідність автоматичного врахування зміненого розміру нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки під час визначення розміру орендної плати, що свідчить про хибність висновку суду стосовно суперечливості п. 1.3. та п. 3.2. договору, у разі внесення до останнього змін щодо розміру орендної плати.

У судовому засіданні 01.10.2013р. прокурор також зазначив, що суд першої інстанції неправомірно не прийняв до розгляду уточнення до позовної заяви, які подані до господарського суду 22.11.2012р. та у яких наведена вимога про скасування п. 3.1. договору оренди земельної ділянки.

Позивач письмових пояснень щодо поданої апеляційної скарги не надав. Присутній у судовому засіданні 20.08.2013р. представник позивача пояснив, що повністю погоджується як з доводами, так і з вимогами, наведеними в апеляційній скарзі.

Відповідач вважає, що посилання в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції вимог матеріального та процесуального права безпідставні, господарським судом Дніпропетровської області винесено правомірне та законне рішення. Відповідач просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити повністю, а рішення місцевого господарського суду у даній справі залишити без змін.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.08.2013р. апеляційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області у даній справі прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Коваль Л.А. (доповідач), судді - Пархоменко Н.В., Чередко А.Є.

У судовому засіданні 20.08.2013р. оголошено перерву на 01.10.2013р.

У судовому засіданні 01.10.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено рішенням суду першої інстанції, 27.12.2002р. між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та Закритим акціонерним товариством "Сілікатчик" (орендар), правонаступником усіх прав та обов'язків якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Сілікатчик", створене шляхом перетворення Закритого акціонерного товариства "Сілікатчик", що підтверджується статутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілікатчик", державну реєстрацію проведено 29.07.2005р., укладений договір оренди земельної ділянки (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1.) орендодавець передає, а орендар приймає в оренду на умовах цього договору земельну ділянку площею 2, 4000 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Індустріальний район, вул. Комісара Крилова, 2г, для фактичного розміщення комплексу виробництва по випуску силікатної цегли і силікатної маси, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 1210100000:04:018:0001 згідно з планом земельної ділянки, що додається.

Договір в дату його укладення, тобто 27.12.2002р., посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстровано в реєстрі за № 5577.

Договір зареєстровано в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 2812 від 21.01.2003р.

Підставою для передачі земельної ділянки в оренду є рішення міської ради від 06.11.2002р. № 181/4 (п. 1.2. Договору).

Земельна ділянка передається до 06.11.2017р. Після закінчення терміну Договору його дія скінчується (п. 2.1. Договору).

Пункт 3.1. Договору передбачає, що сума орендної плати за користування земельною ділянкою на термін дії Договору складає 922 178, 50 грн.

Орендна плата за користування земельною ділянкою сплачується у грошовій формі в розмірі земельного податку, вноситься на розрахунковий рахунок Держказначейства за місцем податкового звіту щомісячно (до 15 числа наступного місяця) і на майбутній період вноситься на термін не більше одного календарного року (п. 3.2. Договору).

Згідно з п. 3.3. Договору розмір земельного податку переглядається у разі законодавчої зміни ставок земельного податку.

Сума орендної плати індексується у разі збільшення ставок земельного податку за умови виплати її у повному обсязі до закінчення терміну дії Договору (п. 3.4. Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору цільове призначення земельної ділянки: фактичне розміщення комплексу виробництва по випуску силікатної цегли і силікатної маси.

Зміна умов Договору можлива за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо умов Договору оренди та інші спори вирішуються у судовому порядку (п.п. 8.1., 8.2. Договору).

З 01.01.2011р. набув чинності Податковий кодекс України.

Статтею 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно з пунктом 288.4., підпунктами 288.5.1., 288.5.2. пункту 288.5. статті 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України" від 02.12.2010р. № 2756-VI, який набрав чинності з дня набрання чинності Податковим кодексом України, до частини другої ст. 21 Закону України "Про оренду землі" внесені зміни, в силу яких розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Таким чином, Податковий кодекс України встановлює не конкретний розмір орендної плати за землю, який має бути зазначений у договорі оренди, а лише порядок її визначення та граничні розміри орендної плати.

Приписами ст. 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу місцевого самоврядування у встановленому законом порядку.

Вказане відповідає правовій позиції Вищого господарського суду України щодо зазначеного, наведеній у п. 2.19. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" з подальшими змінами.

02.02.2011р. Дніпропетровською міською радою прийнято рішення № 216/8 "Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства".

Міська рада вирішила до моменту прийняття міською радою рішення про визначення розміру річної орендної плати за земельні ділянки залежно від їх функціонального використання встановити розмір річної орендної плати за користування земельними ділянками у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України, незалежно від мети використання.

Невідповідність розміру орендної плати, передбаченої умовами Договору, вимогам законодавства щодо мінімального розміру річної орендної плати, рішенню Дніпропетровської міської ради від 02.02.2011р. № 216/8 з наведеного питання, не досягнення сторонами Договору згоди про внесення до нього відповідних змін зумовили звернення прокурора з позовом до господарського суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (ч. 2 ст. 651 ЦК України).

Як наведено вище, на законодавчому рівні змінено розмір мінімальної річної орендної плати, річна сума платежу не може бути меншою для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України.

Згідно зі статтею 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Такі ж положення щодо зміни умов Договору сторонами включені до п.п. 8.1., 8.2. Договору.

Отже, нормами чинного законодавства, як вірно зазначено місцевим господарським судом, передбачено можливість зміни умов договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом.

Оскільки сторонами спірного Договору передбачена можливість внесення змін до Договору, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленого умовами Договору.

Позивач у порядку, встановленому ст. 188 ГК України, не звертався до відповідача з пропозицією про внесення змін до Договору в частині визначення розміру орендної плати, не направляв відповідачу проект змін до Договору.

Разом з тим, у газеті "Наше місто" від 22.02.2011р. № 26 (3306) та від 11.02.2012р. опубліковане повідомлення за підписом міського голови про необхідність приведення договорів оренди землі до вимог законодавства та рішення міської ради від 02.02.2011р. № 216/8.

Надсилання орендарю пропозицій про внесення змін до спірного Договору оренди є виключно правом, а не обов'язком орендодавця, тому недотримання орендодавцем вимог ч. 2 ст. 188 ГК України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов Договору оренди земельної ділянки не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до орендаря про зміну умов Договору за наявності спору, тобто відсутності згоди на зміну умов Договору.

Господарським судом першої інстанції встановлено, що згоди про внесення змін до Договору щодо розміру орендної плати, який би відповідав вимогам законодавства та рішенню міської ради від 02.02.2011р. № 216/8, на дату прийняття рішення у справі позивач з відповідачем у позасудовому порядку не досягли.

Відсутність такої згоди не спростована і при розгляді справи судом апеляційної інстанції, оскільки відповідні зміни до Договору в позасудовому порядку не внесені (відповідні докази в матеріалах справи відсутні).

В той же час, як зазначено вище, відповідно до підпункту 288.5.1 пункту 288.5. статті 288 Податкового кодексу України річний розмір орендної плати, що встановлюється у договорі оренди землі, для земель несільськогосподарського призначення не може бути меншим трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок (п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 271.1.1. пункту 271.1. статті 271 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом, є базою оподаткування податком за землю.

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі одного відсотка від їх нормативної грошової оцінки (ст. 274.1 Податкового кодексу України).

За приписами п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідно до п. 1.3. Договору грошова оцінка земельної ділянки складає згідно з довідкою про грошову оцінку земельної ділянки на момент укладення цього Договору 6 147 856, 28 грн.

Орендар зобов'язаний згідно з п. 3.3. Договору щорічно до 15 січня звертатися до Дніпропетровського міського управління земельних ресурсів за даними Державного земельного кадастру для розрахунку плати за землю (підпункт 7.4.2. пункту 7.4. Договору).

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 09.07.2012р., виданого Управлінням Держкомзему у м. Дніпропетровськ на вимогу Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комісара Крилова, 2-г (кадастровий номер 1210100000:04:018:0001), становить 18 063 698, 69 грн.

Розмір річної орендної плати у сумі 541 910, 96 грн. згідно з перерахунком збільшення податкового зобов'язання річної орендної плати за 2012 рік щодо орендованої на підставі Договору земельної ділянки, наданим прокурором до матеріалів справи, визначений Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська шляхом множення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки - 18 063 698, 69 грн. на 3 %.

Однак, розмір річної орендної плати з урахуванням чинного законодавства, рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02.2011р. № 216/8 та розрахований виходячи з нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки - 18 063 698, 69 грн., підтвердженої виданим витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку цієї земельної ділянки від 09.07.2012р., у трикратному розмірі земельного податку, встановленого Податковим кодексом України, становить 541 910, 97 грн. (математична формула: 18 063 698, 69 грн. х 1% = 180 636, 99 грн. х 3 = 541 910, 97 грн.).

Отже, апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду, наведеним у прийнятому рішенні, про те, що заявлені позовом зміни до Договору щодо розміру річної орендної плати в частині розміру річної орендної плати не відповідають вимогам законодавства (розмір річної орендної плати визначено невірно).

Також, господарським судом першої інстанції правильно зазначено, що запропонована прокурором редакція п. 3.2. Договору не відповідає вимогам ст. 288 Податкового кодексу України і тому, що залишається незміненим п. 1.3. Договору. Вказаним пунктом Договору визначена грошова оцінка земельної ділянки у сумі 6 147 856, 28 грн., яка не відповідає витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки від 09.07.2012р., виходячи з даних якого умовами Договору з урахуваннях запропонованих змін буде визначатись розмір річної орендної плати.

Залишається без змін і п. 3.1. Договору, яким визначена сума орендної плати за користування земельною ділянкою на термін дії Договору. Задоволення заявлених у справі позовних вимог та внесення у запропонованій прокурором редакції змін до Договору призведе до того, що розмір орендної плати не буде чітко визначений Договором.

Внесення змін до Договору в частині розміру орендної плати без внесення відповідних змін до Договору в частині розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та без внесення змін до Договору щодо виключення п. 3.1. Договору, унеможливить належне виконання сторонами умов Договору, оскільки умови Договору будуть суперечити одна іншій.

Окрім того, як зазначено вище, відповідно до частини другої ст. 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно з п. 288.7. ст. 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3. ст. 287 Податкового кодексу України).

В силу положень ст. 15 Закону України "Про оренду землі" строк, порядок внесення орендної плати є істотними умовами договору оренди землі.

Запропоновані прокурором зміни до п. 3.2. Договору в частині строку внесення орендної плати (щомісячно до 15 числа наступного місяця) суперечать вимогам ст. 287 Податкового кодексу України, якою встановлений інший строк сплати плати за землю.

Отже, запропонована прокурором редакція змін до п. 3.2. Договору передбачає внесення до Договору таких змін, з урахуванням яких істотні умови Договору не будуть відповідати вимогам законодавства.

З огляду на встановлені обставини справи, наведені приписи законодавства, колегія суддів вбачає підстави вважати, що оскаржуваним рішенням господарського суду Дніпропетровської області правомірно відмовлено в задоволенні заявлених прокурором позовних вимог.

Також, колегія суддів не вбачає порушення судом першої інстанції норм процесуального права у зв'язку з не розглядом по суті вимог прокурора про скасування п. 3.1. Договору, наведених прокурором в уточненнях до позовної заяви, що надійшли до місцевого господарського суду 22.11.2012р.

Статтею 22 ГПК України передбачено право позивача (прокурора) до початку розгляду господарським судом справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

За своїм характером вимога про скасування п. 3.1. Договору змінює предмет позову, оскільки матеріально-правова вимога за поданим позовом є вимогою про зміну п. 3.2. Договору шляхом викладення його в певній редакції.

Як вбачається зі змісту протоколу судового засідання господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2012р., у даному судовому засіданні господарський суд Дніпропетровської області розпочав розгляд справи по суті. Відповідно, уточнення до позовної заяви, у яких наведена вимога, що змінює предмет позову, подані до господарського суду першої інстанції після початку розгляду справи по суті, а відтак не підлягали розгляду, про що суд першої інстанції правильно зазначив в оскаржуваному рішенні та з чим погоджується апеляційний господарський суд.

Оскільки підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції, передбачені статтею 104 ГПК України, відсутні, апеляційна скарга заступника прокурора Дніпропетровської області задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення господарського суду підлягає залишенню без змін.

Також, з огляду на зазначене вище, суд відхиляє доводи, наведені в апеляційній скарзі в обґрунтування неправомірності прийнятого рішення.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України з урахуванням п. 4.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" підлягають стягненню з позивача до спеціального фонду Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2013 року у справі № 31/5005/8671/2012 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2013 року у справі № 31/5005/8671/2012 залишити без змін.

Стягнути з Дніпропетровської міської ради (49000, місто Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, будинок 75, ідентифікаційний код 26510514) до спеціального фонду Державного бюджету України (одержувач: Управління Державної казначейської служби України у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 37989274, рахунок № 31216206782004 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 22030001, код ЄДРПОУ Дніпропетровського апеляційного господарського суду 26005785) судовий збір у сумі 573 (п'ятсот сімдесят три) грн. 50 коп.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Повна постанова складена 07.10.2013р.

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя Н.В. Пархоменко

Суддя А.Є. Чередко