Постанова

від 10.10.2013 по справі 39/264пд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

07.10.2013 р. справа №39/264пд

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Шевкової Т.А. суддівБойченка К.І., Чернота Л.Ф. за участю представників сторін: від позивача: Не з'явився від відповідача:Не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «АзовЕлектроСталь», м.Маріуполь, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 05.08.2013 року у справі№ 39/264пд (головуючий суддя: Ю.В. Сич; судді: О.В. Говорун, Р.М. Колесник) за позовомЗакритого акціонерного товариства «АзовЕлектроСталь», м.Маріуполь, Донецька область до Приватного підприємства «Югдонмонтаж», м.Маріуполь, Донецька область провизнання договору №184АЕСр від 28.01.2008 року недійсним

В С Т А Н О В И В :

Закрите акціонерне товариство «АзовЕлектроСталь», м.Маріуполь, Донецька область звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства «Югдонмонтаж», м.Маріуполь, Донецька область про визнання договору №184АЕСр від 28.01.2008 року недійсним, зважаючи на те, що даний договір підписаний неуповноваженою особою з боку позивача, посилаючись на ст.ст. 203, 207, 215, 238, 527, 638 Цивільного кодексу України.

Господарський суд Донецької області у рішенні від 05.08.2013 року у справі №39/264пд дійшов до висновку про відсутність доведених позивачем обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків, тому позовні вимоги про визнання договору №184АЕСр від 28.01.2008р. недійсним визнав такими, що задоволенню не підлягають та відмовив у задоволенні позовних вимог.

Закрите акціонерне товариство «АзовЕлектроСталь», м.Маріуполь , не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 05.08.2013 року у справі №39/264пд скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Заявник скарги вважає, що рішення господарського суду не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню згідно із ст.104 ГПК України, так як мало місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими. Вважає, що договір №184АЕСр від 28.01.2008 року та додатки до нього від імені позивача не підписані уповноваженим представником - головою правління Андрияш А.С., підпис на даних документах не відповідає підпису Андрияш А.С., що підтверджено висновком судової почеркознавчої експертизи № 6524/02 від 18.04.2012 року.

Представники заявника скарги та відповідача у судове засідання не з'явились, про поважність причин неявки суд не повідомили. Враховуючи ті обставини, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, в апеляційній скарзі заявник посилається лише на ті документи, що були предметом розгляду суду першої інстанції, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст.129 Конституції України, статей 4 4 , 81 1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Між Приватним підприємством «Югдонмонтаж» (підрядник) та Закритим акціонерним товариством «АзовЕлектроСталь» (замовник) 28.01.2008 року укладено договір підряду №184АЕСр, за умовами якого підрядник зобов'язується виконати роботи з ремонту м'якої крівлі корпусу 13 ЗАТ «АзовЕлектроСталь» на підставі локального кошторису №2-1-1/2 (додаток №2), складеного у відповідності з дефектною відомістю №1/301/36 від 16.01.2008р. (додаток №3), та ремонт заскління корпусу 13 ЗАТ «АзовЕлектроСталь» на підставі локального кошторису №2-1-1/3 (додаток №5), складений у відповідності з дефектною відомістю №1/301/37 від 16.01.2008р. (додаток №6), які є невід'ємними частинами цього договору (п.1.1. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи сторонами підписано та скріплено печатками акт приймання виконаних підрядних робіт за липень, вересень 2008 року за умовами договору №184АЕСр від 28.01.2008 року, довідка про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) за липень 2008р.

Позивач, вважаючи, що договір №184АЕСр від 28.01.2008 року підписаний неуповноваженою особою з боку позивача, посилаючись на ст.ст. 203, 207, 215, 238, 527, 638 Цивільного кодексу України, звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним вищевказаного договору.

Предмет та підстави позову позивачем не змінювались.

Згідно статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована сторона заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Зазначені пункти статті 203 ЦК України визначають, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин , повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 241 ЦК України встановлено, що правочин вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.

Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку представляють, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину .

Наступним схваленням спірного договору №184АЕСр від 28.01.2008 року є те, що на виконання умов договору відповідачем виконані обумовлені в договорі підрядні роботи, в підтвердження чого до матеріалів справи додані підписані та скріплені печатками підприємств акт приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2В), довідка про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3).

Викладене не спростовано позивачем, тобто ЗАТ «АзовЕлектроСталь» після підписання договору №184АЕСр від 28.01.2008 року вчинив дії, які свідчать про схвалення вчиненого правочину , а саме позивач отримав від відповідача роботи, підписав акт виконаних робіт, довідку про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3), що підтверджує факт виконання сторонами спірного договору.

Зазначене доводить, що позивач, отримавши роботи без жодних заперечень та зауважень, діяв свідомо виконуючи умови спірного договору, тим самим вчиняв дії щодо його схвалення.

Суду сторонами не представлені докази того, що між ними укладалися інші договори, крім спірного.

Згідно частин 1, 2 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин , повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Цивільна дієздатність юридичної особи визначена статтею 92 цього Кодексу. За змістом частини 3 вказаної статті орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Відповідно до п. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин , який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її уставними документами та скріплюється печаткою.

Приписами ст. 65 Господарського кодексу України визначено, що управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Договір з боку позивача підписаний головою правління Андріяш О.С., який діє на підставі статуту.

Відповідно до висновку судової почеркознавчої експертизи №6524/02 від 18.04.2012р. експертом встановлено, що підписи від імені Андріяша Олександра Сергійовича в договорі підряду №184АЕСр від 28.01.2008р., розташований на лицевій стороні третього аркушу документа, в графі «Заказник», у рядку «..А.С. Андріяш», додатку №1 до договору підряду №184АЕСр від 28.01.2008р., розташований в графі: «Руководитель предприятия (организации ) заказника», додатку №4 до договору підряду №184АЕСр від 28.01.2008р., розташований в графі: «Руководитель предприятия (организации ) заказника», виконані не Андріяшем Олександром Сергійовичем, а іншою особою.

Відповідно до приписів ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

За приписами ст. 237 Цивільного кодексу України юридична особа може набувати прав та обов'язків через інститут представництва. Правовідносини представництва виникають відповідно на підставі закону, договору або акту органу юридичної особи.

Підпис представника позивача у договорі скріплений відбитками печаток підприємства позивача.

Позивачем не надано суду доказів звернення до правоохоронних органів з приводу втрати, крадіжки або службового розслідування щодо незаконного використання печатки; не надано рішення відповідних органів згідно ст.97 КПК України за результатами розгляду вказаного звернення.

Крім того, згідно ст. 92 ч. 3 Цивільного кодексу України у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

У відповідності до статті 11 Цивільного Кодексу України договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до умов ст.180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Приписами статей 627, 628 Цивільного Кодексу України передбачено, що сторони є вільними при укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. При цьому зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Спірний договір №184АЕСр від 28.01.2008 року укладено в письмовій формі та в порядку, передбаченому законодавством України.

У главі 20 Господарського Кодексу України встановлений загальний порядок укладення господарських договорів, згідно якого за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором, після чого сторони погоджують розбіжності, які виникли та договір підписується на взаємоузгоджених умовах.

Як вбачається з матеріалів справи договір №184АЕСр від 28.01.2008 року підписано без протоколу розбіжностей, інших заперечень про невідповідність умов договору не наведено.

Наведене дає підстави вважати, що сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, підписання спірного договору за викладеними в ньому умовами здійснювалося за вільним вибором сторін.

Аналізуючи умови спірного договору, колегія суддів встановила, що зміст договору не суперечить вимогам чинного законодавства, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, їх волевиявлення було вільним та відповідало їх волі, умови договору націлені на реальне настання наслідків, обумовлених вказаним договором, за умовами договору здійснені роботи, що свідчить про схвалення договору позивачем.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 05.08.2013 року у справі №39/264пд про залишення без задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами не вбачається.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на заявника скарги.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «АзовЕлектроСталь», м.Маріуполь , Донецька область залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 05.08.2013 року у справі №39/264пд залишити без змін.

Головуючий Т.А. Шевкова

Судді К.І. Бойченко

Л.Ф. Чернота

Надруковано 5 прим: 1, 2 - позивачу, відповідачу;

3 - до справи; 4 - гос. суду Донецької обл.;

5- ДАГС.