Постанова

від 21.01.2009 по справі 2/318-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2009 р.                                                          

Справа № 2/318-08 

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Токар М.В., судді Івакіна В.О.,  Фоміна В. О.

при секретарі Міщенко О.А.

за участю представників

сторін:

позивача -

Гордієнко Р.П. (довіреність № 1 від 12.01.09 р.), Мараховський О.В. - директор

відповідача

-  ОСОБА_2, ОСОБА_3 (довіреність у

справі)

розглянувши у

відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного

господарського суду апеляційну скаргу відповідача за первісним позовом вх. №

2902С/1-8 на рішення господарського суду Сумської області від 12.11.08 р.

по справі № 2/318-08 

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

“Гарант-Сервіс+”, м. Суми

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Суми

про стягнення 13 451 грн. 25 коп.

та за

зустрічним позовом  Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Суми

до Товариства з обмеженої відповідальності

“Гарант-Сервіс+”, м. Суми

про визнання недійсним договорів, -

встановила:

      Позивач, ТОВ “Гарант-Сервіс+”, звернувся

до господарського суду Сумської області з позовною заявою до ФОП ОСОБА_1 та

після уточнення вимог просив   стягнути

13 451 грн. 25 коп., в т.ч. - 10 951 грн. 25 коп. заборгованості, 2500 грн. 00

коп. витрат на юридичні послуги,  134

грн. 51 коп. витрат по сплаті державного мита,    118 грн. 00 коп. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 

ФОП ОСОБА_1

подав зустрічний позов, в якому просив суд визнати недійсними з моменту

укладання договори оренди нежитлового приміщення № 1/06/07 від 01.06.2007 року

та № 1/03/08 від 01.03.2008 року; стягнути судові витрати, пов'язані з

розглядом справи.

Рішенням

господарського суду Сумської області від 12.11.2008 р. по справі № 2/318-08

(суддя Миропольський  С.О.) первісний

позов задоволено. З урахуванням ухвали від 5.12.2008 р. стягнуто с ФОП ОСОБА_1

на користь ТОВ “Гарант-Сервіс+” 13 451 грн. 25 коп. боргу, 2500 грн. 00 коп.

витрат по оплаті послуг адвоката, 134 грн. 25 коп. витрат по сплаті державного

мита та 118 грн. витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволені зустрічного позову відмовлено.

Відповідач за

первісним позовом, ФОП ОСОБА_1, з 

рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до

Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій

зазначає, що  не погоджується із

зазначеним рішенням, оскільки викладені в ньому висновки не відповідають обставинам

справи. Судом не було враховано, що позивач не є власником нежитлових

приміщень, які передані в оренду.  Крім

того господарський суд Сумської області своїм рішенням стягнув з відповідача за

первісним позовом на користь позивача за первісним позовом 13 451,25 грн.

боргу, 3000 грн. витрат по оплаті послуг адвоката, чим вийшов за межі позовних

вимог, оскільки позивач за первісним позовом в уточненні до позовної заяви № 14

від 31.07.2008 р. просив стягнути 10 951,25 грн. -суму заборгованості та 2500

грн. збитків, понесених в зв'язку з витратами на юридичну допомогу. Таким

чином, при винесенні оскаржуваного рішення господарський суду Сумської області

порушив норми процесуального права щодо розгляду справи в межах позовних вимог.

Також в матеріалах справи відсутні будь-які докази понесення позивачем за

первісним позовом витрат по оплаті послуг адвоката. Просить скасувати рішення

господарського суду Сумської області від 12.11.2008 року по справі № 2/318-08

та прийняти нове рішення, яким в позові ТОВ “Гарант-Сервіс+” відмовити в

повному обсязі, зустрічний позов ФОП ОСОБА_1 задовольнити, а саме: визнати

недійсним з моменту укладання договори оренди нежитлового приміщення № 1/06/07

від 01.06.2007 р. та № 1/03/08 від 01.03.2008 р., укладені між ТОВ

“Гарант-Сервіс+” та ФОП ОСОБА_1

 ТОВ “Гарант-сервіс+“  у відзиві на апеляційну скаргу  зазначає, що при винесені рішення судом

першої інстанції була допущена помилка, а саме: в рішенні зазначено, що з

відповідача за первісним позовом стягнуто 3000 

грн. витрат по оплаті послуг адвоката, замість 2500 грн., дана помилка

була виправлена ухвалою господарського суду Сумської області від 05.12.08 р.

відповідно до якої з ФОП ОСОБА_1 на користь ТОВ “Гарант-сервіс+“ стягнуто 2500

грн. збитків понесених позивачем у зв'язку з витратами на юридичну допомогу.

Таким чином, вважає, що вказане в апеляційній скарзі, питання порушення

господарським судом Сумської області норм процесуального права щодо розгляду

даної справи в межах позовних вимог не обґрунтоване.  В іншій частині рішення  вважає законним та обґрунтованим, а доводи викладені

в апеляційній скарзі необ'єктивними. Просить апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1

залишити без задоволення, а рішення господарського суду Сумської області від

12.11.2008 р. по справі № 2/318-08 - без змін.

        Дослідивши матеріали справи, заслухавши

в судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність

застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та

процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського

суду встановила наступне.

01.06.2007р.

між ТОВ “Гарант-сервіс+“ (орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (орендар) укладено

договір оренди нежитлових приміщень № 1/06/07( а. с. 8).

Відповідно до

п.1.1 договору 1/06/07 орендодавець передав орендарю у тимчасове платне

користування нежитлові приміщення розташовані за адресою: м. Суми, вул. 2-я

Залізнична, 1 загальною площею 135 кв. м. Строк оренди встановлений з 1.06.2007

р. по 31.05.2009 р. ( п. 1.2 договору).  

Розмір орендної  плати

складає  600 грн. 00 коп. (п. 4.1.

договору), які повинні вноситись орендарем   

щомісячно  на розрахунковий

рахунок (п. 4.2. договору), але не пізніше 5 числа наступного за звітним

місяцем.

01.03.2008р.

між ТОВ “Гарант-сервіс+“ (орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (орендар) був

укладений  договір оренди нежитлових

приміщень № 1/03/08 ( а. с. 10).

Відповідно до

п.1.1 договору № 1/03/08 орендодавець передав орендарю у тимчасове платне

користування нежитлові приміщення розташовані за адресою: м. Суми, вул. 2-я

Залізнична, 1 загальною площею 112,1 кв. м . Орендна плата встановлена сторонами

п. 4.1 договору, складає 3480 грн. 84 коп. та повинна сплачуватись щомісячно на

розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 5 числа наступного за звітний

місяць  ( п. 4.2. договору).

21.04.2008 року

між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 1 до договору

від 01.03.2008 року № 1/03/08 відповідно до якої розмір орендної плати з

01.05.2008 року по 01.08.2008 року був зменшений до 1500 грн. 00 коп.

Факт надання

послуг по оренді приміщення підтверджений актами від  31.03 2008 р. та 30.04.2008 р. підписаними на

скріпленими печатками сторін. ( а. с. 25, 26).

Однак, ФОП

ОСОБА_1 умови договорів оренди нежитлових приміщень від 01.06.07 № 1/06/07, від

01.03.08 р. № 1/03/08  щодо своєчасної та

повної сплати орендної плати не виконав, внаслідок чого  утворилась заборгованість, яка згідно

розрахунку (а. с. 24) складає 10951,25 грн.

Відповідно до

ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином

відповідно до умов  договору  та 

вимог  цього  Кодексу, 

інших актів цивільного законодавства, 

а за відсутності таких умов та вимог - 

відповідно до  звичаїв   ділового 

обороту  або  інших 

вимог,  що  звичайно ставляться.

       Згідно ст. 530.  Цивільного кодексу України,  якщо 

у  зобов'язанні  встановлений 

строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у

цей строк (термін).

Враховуючи вище

викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно визнав

вимоги позивача за первісним позовом щодо стягнення з відповідача  суми заборгованості по орендній платі

обґрунтованими  та такими що підлягають

задоволенню.

Судом першої

інстанції  з урахування  ухвали від 5.12.08 р. про виправлення описки

правомірно задоволені вимоги позивача про стягнення витрати за послуги

адвоката.   Ці послуги надані на підставі

договору № 27-05/08 від 27.05.2008 р. ( а. с. 

19, 20) та оплата  послуг

здійснена позивачем платіжними дорученнями № 120 від 23.06.2008 р.  в сумі 2100 грн. та № 93 від 30.05.2008 р. в

сумі 500 грн.

Щодо зустрічних

позовних вимог,  колегія суддів  зазначає наступне.

        В обґрунтування зустрічних позовних

вимог ФОП ОСОБА_1 посилається на те, що позивач за первісним позовом

зобов'язався передати в оренду за договорами № 1/06/07 від 01.06.07 р. та  № 1/03/08 від 01.03.08 р. нерухоме майно,

власником якого він не являється, що є порушення вимог ст. 761  Цивільного кодексу України та в момент

укладання спірних договорів позивачем за первісним позовом не додержано вимог,

встановлених ч. 1, 2 ст. 203 Цивільного кодексу України, що є підставою для

визнання договору недійсними з моменту укладення.

Колегія суддів

не може погодитись із таким твердженням ФОП ОСОБА_1 з огляду на наступне.

        Відповідно до ст. 328 Цивільного

кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені

законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно,

якщо інше прямо не випливає із Закону або незаконність набуття права власності

не встановлена судом.

Відповідно до

п.1.1 статуту перереєстрованого відділом державної реєстрації суб'єктів

підприємницької діяльності Сумської міської ради № 7924 від 28.02.03 р. ТОВ

“Гарант-сервіс+“ створено шляхом реорганізації ПВКП “Гарант-сервіс“.

Відповідно до

п. 1.2. цього статуту ТОВ “Гарант-Сервіс+“ є правонаступником Приватного

виробничо-комерційного підприємства “Гарант-сервіс“.

Отже, ТОВ

“Гарант-Сервіс+“ стало власником нерухомого майна з усіма правами та

обов'язками, які належали ПВКП “Гарант-сервіс“ за правонаступництвом.

Таким чином,

ТОВ “Гарант-Сервіс+“ набуло право власності на нерухоме майно, яке знаходиться

за адресою - м. Суми, вул. 2-га Залізнична, І, в розуміння ст. 328 Цивільного

кодексу України правомірно, оскільки таке набуття права власності на вказане

майно не  визнане судом незаконним.

Відповідно до

ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити актам

цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа , що

вчиняє право чин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.(ч.2 ст.

203 ЦК України)

Відповідно до

с. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є

недодержання в момент правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені

частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Зміст  спірних договорів не суперечить актам

цивільного законодавства,  в момент

укладання  договорів нежитлових приміщень

№ 1/06/07 від 01.06.07, № 1/03/08 від 01.03.08 р. ТОВ “Гарант-Сервіс+“ мало

повний обсяг цивільної дієздатності, при укладанні даних договорів були

дотриманні всі вимоги, які передбаченні ст. 203 

Цивільного кодексу України.

Крім того,

орендарем по спірним договорам оренди нежитлових приміщень є ФОП ОСОБА_1, який

одночасно є учасником та засновником  ТОВ

“Гарант-Сервіс+“, що підтверджується п. 1.7 статуту товариства та  йому належить 45% статутного фонду (п. 4.1

статуту).

Тобто,

укладаючи  договори оренди нежитлових

приміщень № 1/06/07 від 01.06.07, № 1/03/08 від 01.03.08 р. ФОП ОСОБА_1  не міг не знати та розуміти   щодо змісту правочину, дієздатності ТОВ

“Гарант-Сервіс+“ та наявності чи відсутності у позивача за первісним позовом

права власності на це майно та її державної реєстрації.

Безпідставним є

і посилання відповідача за первісним позовом, щодо порушення позивачем за

первісним позовом вимог ст. 182 Цивільного кодексу України, якою передбачено,

що право власності на нерухомі речі підлягає державній реєстрації, оскільки

відсутність державної реєстрації не доказує відсутність права власності.

Крім того, п. 5

ст. З Закону України  “Про державну

реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх 

обмежень“ передбачено,  що  право власності та інші речові права на

нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання

чинності цим Законом, визнаються державою.

Відповідно до

цього Закону реєстрація речових прав на нерухомість, їх обмежень здійснюється

лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою

власника (володільця) нерухомого майна.

Отже,  державна реєстрація права власності на

нерухоме майно є правом ТОВ “Гарант-Сервіс+“, а не обов'язком.

Окрім цього,

законодавець не зобов'язує при укладанні договору оренди, орендодавця

реєструвати своє майно.

Враховуючи вище

викладене, колегія суддів дійшла висновку, про відсутність підстав для визнання

договорів оренди нежитлових приміщень № 1/06/07 від 01.06.07 р. та  № 1/03/08 від 01.03.08 р. недійсними.

Не приймаються

до уваги твердження відповідача за первісним позовом, стосовно того, що

господарський суд Сумської області вийшов за межі  позовних вимог в частині стягнення з ФОП

Назаренко В.Г на користь ТОВ “Гарант-Сервіс+“ 3000 грн. витрат по оплаті послуг

адвоката, замість 2500 грн., оскільки ухвалою господарського суду першої

інстанції від 05.12.08 р. було виправлено допущену помилку.

Відповідно до

ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона

посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами

та іншими учасниками судового процесу.

Доводи

апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

          На підставі викладеного колегія

суддів дійшла висновку, що на рішення господарського суду Сумської області від

12.11.08 р. по справі № 2/318-08  прийняте

при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у

відповідності до норм матеріального і процесуального права і підстави  для його скасування відсутні, в зв'язку з

чим, апеляційна скарга  відповідача за

первісним позовом не підлягає задоволенню.

Керуючись

статтями 99, 101, 102, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського

процесуального кодексу України колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну

скаргу відповідача за первісним позовом залишити без задоволення.

Рішення

господарського суду Сумської області від 12.11.08 р. по справі № 2/318-08  залишити без змін.

         Головуючий суддя                                                                    Токар

М.В. 

                                 Судді                                                                   

Івакіна В.О. 

                                                 Фоміна

В. О.