Постанова

від 31.03.2009 по справі 43/338

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

43/338

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 31 березня 2009 р.                                                                                    № 43/338  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Панової І.Ю.–головуючого

Заріцької А.О.,

Хандуріна М.І.

розглянувши касаційну скаргуДПІ у Шевченківському районі м. Києва

на постановуна ухвалу

господарського суду м. Києва від 05.07.2007господарського суду м. Києва від 16.08.2007

у справі господарського суду№ 43/338м. Києва   

за заявою ТОВ "АРКА"

доТОВ "Аванкар Груп"

провизнання банкрутом

за участю представників сторін:

від ДПІ у Шевченківському районі м. Києва –Стеценко О.Л.

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду м. Києва від 05.07.2007 року у справі № 43/338 на підставі ст.ст.22,23,24,52 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом",  ТОВ "Аванкар Груп" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Ульянчука Ю.А.; зобов'язано ліквідатора письмово повідомити про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.08.2007 у справі       № 43/338   на підставі ст.32 п.5,ст. 40 п. 6, ст. 52 Закону України     " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом",   затверджений наданий суду звіт ліквідатора і ліквідаційний баланс, ліквідовано юридичну особу –ТОВ "Аванкар Груп" , провадження у справі про банкрутство припинено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду міста Києва від 05.07.2007  та ухвалу господарського суду міста Києва від 16.08.2007у справі  № 43/338, а провадження у справі припинити,   посилаючись на порушення місцевим судом норм ст. 52 Закону України  "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши в касаційному порядку  ухвалу та постанову місцевого господарського суду,  на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Ухвалою господарського суду міста Києва від  26.06.2007 порушено провадження у справі за ТОВ "АРКА" до ТОВ "Аванкар Груп" про банкрутство в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

Постановою господарського суду м. Києва від 05.07.2007 року у справі № 43/338 на підставі ст.ст.22,23,24,52 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом",  ТОВ "Аванкар Груп" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Ульянчука Ю.А.; зобов'язано ліквідатора письмово повідомити про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова господарського суду не відповідає вимогам спеціального Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", виходячи з такого.

Статтею  52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка має назву "Особливості банкрутства відсутнього боржника"  передбачено, що у разі, якщо громадянин-підприємець -  боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Наведена норма передбачає, що заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі й у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Місцевим господарським судом  в постанові від 05.07.2007, в порушення ст. 43 ГПК України, взагалі не надано  оцінки  та аналізу наявності у боржника ознак,   передбачених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до вимог ст.1   Закону України   “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців ”  місцезнаходження юридичної особи –адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені ( далі –виконавчий орган).

Згідно з ст.17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців ” в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Відповідно до вимог ч.1 ст.18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що, відповідно до вимог ст. 34 ГПК України,   лише факт внесення  відомостей про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням  до реєстру може слугувати доказом відсутності боржника.

          Однак,  матеріали справи не містять  підтвердження наявності в реєстрі запису про відсутність юридичної особи боржника за її місцем знаходження.

Виходячи з викладеного, Колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку, що господарський суд м. Києва  без належних правових підстав порушив провадження у справі  про банкрутство відсутнього боржника за спрощеною процедурою, в порушення вимог ст. 34 ГПК України,  без  належних доказів відсутності боржника за місцезнаходженням, незаконно продовжив процедуру банкрутства ТОВ "Аванкар Груп", визнав його банкрутом та оскаржуваною ухвалою припинив провадження у справі № 43/338 за спрощеною процедурою,  ліквідував підприємство –банкрута на підставі п.6  ст. 40 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у зв'язку з затвердженням звіту ліквідатора.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі м. Києва задовольнити частково.

Постанову господарського суду м. Києва від 05.07.2007 року  та ухвалу господарського суду м. Києва від 16.08.2007  у справі № 43/338  скасувати.

Справу передати на розгляд до господарського суду м. Києва.

Головуючий                                                                           І.Ю. Панова

Судді                                                                                                   А.О. Заріцька

          М.І. Хандурін