Постанова

від 07.10.2013 по справі 2а-8775/10/0870

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2013 року (11 год. 57 хв.) Справа № 2а-8775/10/0870 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді О.В. Конишевої,

при секретарі судового засідання Я.М. Муха

за участю представників сторін :

від позивача Седляров В.С.

від відповідача Варенов А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовною заявою : Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»

до : Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управляння Міндоходів

про : визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0001280805/0 від 24.09.2010 та № 0001280805/1 від 20.10.2010

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (далі - позивач) до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управляння Міндоходів (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0001280805/0 від 24.09.2010 та № 0001280805/1 від 20.10.2010.

В судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про заміну відповідача, оскільки 03.06.2013 відбулася державна реєстрація юридичної особи - Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів, яка є правонаступником Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя. Враховуючи вищевикладене, суд на місці ухвалив замінити відповідача Спеціалізовану Державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя її правонаступником - Спеціалізованою Державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, зокрема зазначивши, що висновок податкового органу про завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 889 038 грн. є безпідставним та неправомірним. Адміністративний позов просить задовольнити у повному обсязі, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0001280805/0 від 24.09.2010 та № 0001280805/1 від 20.10.2010.

Представник відповідача позов не визнав, вважає, що оскаржувані рішення прийняті обґрунтовано, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань правових взаємовідносин з контрагентом ТОВ «Буделектроіндустрія» (код ЄДРПОУ 33837037) за період з 01.01.2008 р. по 31.01.2010 р., якою завищення податкового кредиту з податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 889 038 грн., внаслідок порушення норм п. п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ.

За результатами перевірки складено акт № 394/08-05/00130926 від 14 вересня 2010 р.

ВАТ "Запоріжжяобленерго" не погодилось з висновками, що викладені в Акті перевірки, і 17.09.2010 надало СДПІ у м. Запоріжжі свої заперечення за № 008-82/6064 від 17.09.2010 відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 N 327; зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 за N 925/11205).

Відповідач листом № 9875/10/08-05 від 22.09.2010 повідомив позивача про відсутність підстав для задоволення вказаних заперечень.

24.09.2010 позивач отримав прийняте Відповідачем за наслідками Акту перевірки податкове повідомлення-рішення № 0001280805/0 від 24.09.2010, яким ВАТ „Запоріжжяобленерго" визначено податкове зобов'язання на суму 1 321 020,00 грн. (в т.ч. основний платіж - 889 038,00 грн., штрафні санкції - 431 982,00 грн.) за платежем податок на додану вартість.

Внаслідок застосування платником, процедури узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням від 24.09.10 р. № 0001280805/0, прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.10.2010 р. № 0001280805/1, сума податкового зобов'язання в якому, залишилася незмінною.

Вказане в акті перевірки порушення Відповідач обґрунтовав тим, що на його думку ВАТ "Запоріжжяобленерго" в 2008-2009 роках неправомірно віднесло до складу валових витрат витрати з придбання послуг (виконання робіт з капітального ремонту та модернізації основних засобів (обладнання) ВАТ "Запоріжжяобленерго") за 34 договорами підряду, укладеними з ТОВ "Буделектроіндустрія".

Зазначений висновок податкового органу ґрунтується на вироку Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12.05.2010 у справі №1-287/2010, яким встановлено, що в діях гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_5 (які в різні періоди часу займали посаду директора ТОВ "Буделектроіндустрія") вбачаються ознаки злочину, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво), ч. 3 ст. 209 КК України (легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом), ч. 3 ст. 28, ч.2 ст. 358 КК України (підроблення документів, складання, видача чи використання підроблених документів), ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України (службове підроблення).

Враховуючи це, Відповідач дійшов висновку, що укладені між позивачем та ТОВ "Буделектроіндустрія" договори та складені відповідні акти приймання виконаних підрядних робіт не спрямовані на реальне настання правових наслідків у відповідності до ст.ст. 203, 215 та 216 Цивільного кодексу України.

Таким чином, фактично в акті перевірки податковим органом зроблений висновок, що укладені між позивачем та ТОВ "Буделектроіндустрія" договори підряду є недійсними, внаслідок чого здійснені позивачем за цими договорами витрати не можуть бути віднесені до складу валових витрат.

Проте суд із зазначеними висновками Відповідача не може погодитися в зв'язку з наступним.

Згідно з пп.7.4.1 Закону України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон про ПДВ) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп.7.4.5 цього ж Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6). У разі коли на момент перевірки платника податку органом ДПС суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Як зазначено у п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та пп. 198..2 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої із подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків.

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця і реєстрі отриманих податкових накладних покупця, (пп..7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.п.201.4, 201.6 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ).

Відповідно до п.п.7.2.4 п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. 168/97-ВР, право на нарахування та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Аналогічні приписи містить п.п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ

Згідно ч.2 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

За приписами п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 цього ж Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (роботи, послуги) на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Таким чином, згідно з чинним законодавством право на податковий кредит виникає з моменту настання першої з подій: або дати списання коштів з рахунку, або дати отримання податкової накладної. При цьому закон встановлює, що до складу податкового кредиту не включаються тільки суми, сплачені в рахунок оплати товару, що не підтверджені податковими накладними.

В Акті перевірки відповідачем не заперечується фактичне перерахування коштів з боку позивача, а також наявність у позивача, як у покупця всіх податкових накладних, які надані (виписані) ТОВ «Буделектроіндустрія» за відповідними договорами, так само як і не висувається ніяких конкретних зауважень на предмет змісту податкових накладних згідно вимог пп. 7.2.1. Закону «Про податок на додану вартість».

Враховуючи викладене, Позивач виконав усі передбачені законом умови щодо підтвердження свого права на податковий кредит та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до п.1.3. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» платником податку є особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до пп. 10.1., 10.2. ст. 10 Закону «Про податок на додану вартість» платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Отже, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Таким чином, позивач не повинен відповідати за дії свого контрагенту ТОВ «Буделектроіндустрія».

При здійсненні господарських операцій між позивачем та його контрагентом, позивач, в контексті Закону «Про податок на додану вартість» виступав як покупець, сплатив податок в загальній сумі коштів (вартості товарів та послуг), перерахований ТОВ Буделектроіндустрія».

Таким чином, виходячи з вищенаведених норм Закону «Про податок на додану вартість», саме останній, як продавець, був зобов'язаний здійснити утримання та внести до бюджету відповідну суму податку, тому і несе відповідальність за повноту та своєчасність сплати ПДВ до бюджету.

Крім того, судом встановлено, що під час здійснення передачі електроенергії місцевими (локальними) електромережами і постачання електроенергії, для задоволення потреб споживачів електроенергії у позивача виникла необхідність заміни, або капітальних ремонтів окремих силових трансформаторів, поновлення маслосприймальних ям під силовими трансформаторами, ремонтів масляних вимикачів, або заміни їх не елегазові, монтажу площин для обслуговування елегазових вимикачів, оновлення кабельного господарства та вторинних комунікацій, установки комутаційного обладнання.

Для виконання зазначених робіт позивач уклав ряд підрядних договорів з ТОВ "Буделектроіндустрія", окремі з яких укладалися з вказаним товариством як з переможцем відкритих торгів в порядку, визначеному Положенням про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008 року N 921 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2008 року N 1017 ).

Наданими Позивачу документами ТОВ "Буделектроіндустрія" підтвердило свою відповідність як учасника торгів визначеним тендерною документацією кваліфікаційним вимогам відповідно до п. 24. вказаного Положення.

Згідно з умовами підрядних договорів приймання робіт здійснювалось шляхом підписання сторонами актів приймання виконаних підрядних робіт (ТФ КБ-2в). Перевіркою не надано доказів того, що передбачені умовами договорів роботи не були виконані.

На момент здійснення господарських операцій з позивачем ТОВ "Буделектроіндустрія" було зареєстроване у встановленому порядку, включене до ЄДРПОУ, перебувало на податковому обліку та мало свідоцтво платника ПДВ. Протягом 2008-2009 років не існувало будь-яких судових рішень, якими ТОВ "Буделектроіндустрія" було б визнане фіктивним, а його установчі документи - недійсними.

Ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

За таких обставин позивач не мав будь-яких підстав вважати ТОВ "Буделектроіндустрія" фіктивним підприємством, а його діяльність - незаконною.

Вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12.05.2010 у справі №1-287/2010 не містить будь-яких даних про те, що:

- вищезазначені дії гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_5 мають будь-яке відношення до фінансово-господарських операцій, які здійснювалась за участю ВАТ "Запоріжжяобленерго";

- правовідносини ТОВ "Буделектроіндустрія" з ВАТ "Запоріжжяобленерго", які відбувались протягом 2008-2009 років, є протиправними та фіктивними;

- гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_5 були притягнені до кримінальної відповідальності саме за дії, пов'язані з господарськими відносинами з ВАТ "Запоріжжяобленерго".

Крім того, вироком суду не встановлені факти, які б могли свідчити про те, що фактично роботи за договорами, укладеними між ТОВ "Буделектроіндустрія" та позивачем, не виконувались, не приймались та не оплачувались; так само як ці договори недійсними не визнані.

Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України:

- підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (частина 1);

- якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) - частина 3.

Правочини щодо придбання позивачем послуг з виконання робіт у ТОВ "Буделектроіндустрія" не визнані судом недійсним у встановленому законом порядку, в акті перевірки відсутні будь-які висновки (посилання) податкового органу щодо їх нікчемності та спричинення шкоди державі наслідками цих правочинів.

Факт наявності вироку суду щодо посадових осіб "Буделекроіндустрія" не призводить до недійсності всіх угод, укладених під час їх перебування на посаді директора, та не позбавляє правового значення виданих ним документів з моменту їх видання. Тому первинні документи (договори, податкові накладні, акти приймання виконаних підрядних робіт, довідки про вартість виконаних підрядних робіт, платіжні доручення тощо), які є в наявності у позивача, не можуть не прийматись в якості доказу фактичного виконання та придбання послуг.

Таким чином, висновок Відповідача про те, що укладені між позивачем та ТОВ "Буделектроіндустрія" договори підряду є недійсними, суперечить приписам ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що висновки податкового органу про безпідставне віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ по операціях з придбання послуг (робіт) у ТОВ "Буделектроіндустрія" є неправомірними, отже податкові повідомлення-рішення №0001280805/0 від 24.09.2010 та № 0001280805/1 від 20.10.2010 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Крім того, Запорізьким окружним адміністративним судом розглядалася інша справа №2а-8776/10/0870 про визнання протиправними та скасуванню податкових повідомлень рішень, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток, підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень були висновку акту перевірки позивача від 14.09.2010 №394/08-05/00130926, саме цей акт перевірки і став підставою для прийняття оскаржуваних у даній справі податкових повідомлень-рішень якими позивачу було нараховано суму податкового зобов'язання за платежем по податку на додану вартість. Висновки відповідача про безпідставне віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ по господарським операціям з контрагентом позивача, є наслідком висновків відповідача про завищення позивачем валових витрат по тим самим господарським операціям. За результатами розгляду справи №2а-8776/10/0870 позовні вимоги були задоволенні у повному обсязі та скасовані оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

23.05.2013 Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом рішення по справі №2а-8776/10/0870 було залишено без змін.

Відповідно до п.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, відповідачем не доведено правомірність прийняття спірних рішень, внаслідок чого суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідності до п. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З урахуванням викладеного, на користь позивача з державного бюджету підлягають до стягнення судові витрати сплачені ним при подачі позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 69-71, 158, 160- 164 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0001280805/0 від 24.09.2010 та № 0001280805/1 від 20.10.2010

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» судовий збір у розмірі 3 грн.40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова виготовлена у повному обсязі 10.10.2013.

Суддя О.В. Конишева