Постанова

від 10.10.2013 по справі 820/6719/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Харків

10 жовтня 2013 р. справа № 820/6719/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагайдак В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Іванчуківське хлібоприймальне підприємство" до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Іванчуківське хлібоприймальне підприємство", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд:

- скасувати повністю податкові повідомлення-рішення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області №№ 0000212220, 0000222220 від 18.05.2013 р.;

- скасувати повністю податкові повідомлення-рішення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області №№ 0000242220, 0000232220 від 21.05.2013 р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на підставі акту перевірки від 23.04.2013 р. № 321/2220/33168696 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства "Іванчуківське хлібоприймальне підприємство" (код ЄДРПОУ 33168696) з питань перевірки правильності відображення у податковому обліку операцій з контрагентом ТОВ «Право» (код ЄДРПОУ 33168696) по операціям з придбання товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) по податковим накладним за травень 2011 рік та подальшого використання їх у господарській діяльності", відповідачем винесені податкові повідомлення - рішення від 18.05.2013 р. № 0000212220 та № 0000222220. На підставі акту перевірки від 26.04.2013 р. № 336/2220/33168696 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ПрАТ «Іванчуківське ХПП» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2012 р., валютного законодавства за період з 01.10.2001 р. по 31.12.2012 р., іншого законодавства за період з 01.10.2001 р. по 31.12.2012 р., відповідачем винесені податкові повідомлення - рішення від 21.05.2013 р. № 0000232220 та № 0000242220. Позивач вважає висновки актів перевірки неправомірними, а вказані податкові повідомлення - рішення такими, що підлягають скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував, зазначивши, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в актах перевірки, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на законних підставах, просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПрАТ «Іванчуківське ХПП» зареєстроване рішенням Виконавчого комітету Ізюмської міської ради 22.02.2005 р., перебуває на обліку в органах державної податкової служби з 14.03.2005 р. за № 02/88, є платником ПДВ, згідно свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 20.06.2011 р. № 100341021, індивідуальний податковий номер 331686920141.

Фахівцями Ізюмської ОДПІ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПрАТ «Іванчуківське ХПП» з питань перевірки правильності відображення у податковому обліку операцій з контрагентом ТОВ «Право» по операціям з придбання товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) по податковим накладним за травень 2011 рік та подальшого використання їх у господарській діяльності.

Результати перевірки оформлені актом від 23.04.2013 р. № 321/2220/33168696 (т. 1 а.с. 25-43). В акті зазначено про порушення ПрАТ «Іванчуківське ХПП»:

- п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.4 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, ПрАТ «Іванчуківське ХПП» віднесено до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування витрати по придбаним послугам в результаті операцій, які не мають реальності здійснення, чим завищено витрати на суму 2102708,00 грн., у тому числі за 2-3 квартал 2011 року в сумі 2102708,00 грн.;

- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, ПрАТ «Іванчуківське ХПП» завищено податковий кредит на суму 24866,67 грн., які проведені на підставі операцій, які не мають реальності здійснення, в т.ч. в травні 2011 року на 24866,67 грн.

Таким чином, враховуючи порушення, викладені в акті позапланової виїзної документальної перевірки, перевіркою встановлено заниження: податку на прибуток в сумі 483623,00 грн., в т.ч. за 2-3 квартал 2011 року в сумі 483623,00 грн., податку на додану вартість в сумі 24867,00 грн., в т.ч. за травень 2011 року в сумі 24867,00 грн. (т. 1 а.с. 42-43).

На підставі висновків вказаного акту відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення від 18.05.2013 р. № 0000212220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 483623,00 грн., та податкове повідомлення - рішення від 18.05.2013 р. № 0000222220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 24868,00 грн., з яких 24867,00 грн. - за основним платежем, 1,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (т. 1 а.с. 23, 24).

Фахівцями Ізюмської ОДПІ була проведена документальна планова виїзна перевірка ПрАТ «Іванчуківське ХПП» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2012 р., валютного законодавства за період з 01.10.2001 р. по 31.12.2012 р., іншого законодавства за період з 01.10.2001 р. по 31.12.2012 р.

Результати перевірки оформлені актом від 26.04.2013 р. № 336/2220/33168696 (т. 1 а.с. 139-183). В акті зазначено про порушення ПрАТ «Іванчуківське ХПП», зокрема:

По податку на прибуток:

- в порушення п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п.п. 139.1.9, п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України, ПрАТ «Іванчуківське ХПП» у 4 кварталі 2011 року завищено витрати від операційної діяльності на суму 76405,00 грн. по операціям з ТОВ «Гарант-Фінанс», які не підтверджені документально;

- в порушення п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового Кодексу України, ПрАТ «Іванчуківське ХПП» у 4 кварталі 2011 завищено витрати від операційної діяльності на суму 48925,00 грн. по операціям з ТОВ «Гарант-Фінанс», які не підтверджені документально;

- в порушення п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України, ПрАТ «Іванчуківське ХПП» у 3 кварталі 2012 року завищено витрати від операційної діяльності на суму 12750,00 грн. по операціям з ТОВ «АРП», які мають ознаки відсутності факту реального здійснення;

- в порушення п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України, ПрАТ «Іванчуківське ХПП» у 3 кварталі 2012 року завищено витрати від операційної діяльності на загальну суму 12037,00 грн. по операціям з «ЕЛКО-ЛТД», які мають відсутність факту реального здійснення, у тому числі: в 2 кварталі 2012 року на суму 11850,00 грн., у 4 кварталі 2012 року на суму 187,00 грн.;

- в порушення п.п. 153.2.6 п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України, ПрАТ «Іванчуківське ХПП» включено до складу витрат від операційної діяльності собівартість товарів, реалізованих пов'язаній особі - ПП «Агро-Трейд» у повному обсязі, внаслідок чого витрати завищено на загальну суму 147150,00 грн., у тому числі: у 2 кварталі 2012 року на 25165,00 грн., у 3 кварталі 2012 року на 121985,00 грн.

Усього, за результатами перевірки правильності визначення Приватним акціонерним товариством «Іванчуківське ХПП» податку на прибуток за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2012 р. встановлено заниження об'єкту оподаткування по податку на прибуток на загальну суму 297267,00 грн., у тому числі за 4 квартал 2011 року у сумі 125330,00 грн., за 2 квартал 2012 року у сумі 49765,00 грн., за 3 квартал 2012 року у сумі 121985,00 грн., за 4 квартал 2012 року у сумі 187,00 грн.

Відповідно, зниження податку на прибуток складає 64933,00 грн. у тому числі за 4 квартал 2011 року у сумі 28826,00 грн., за 2 квартал 2012 року у сумі 10451,00 грн., за 3 квартал 2012 року у сумі 25617,00 грн., за 4 квартал 2012 року сумі 39,00 грн.

По податку на додану вартість:

- встановлено порушення ПрАТ «Іванчуківське ХПП» п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в частині включення до податкового кредиту сум податку, що не підтверджені документально, внаслідок зазначеного порушення підприємством завищено суму податкового кредиту за жовтень 2011 року на 15281,00 грн.;

- встановлено порушення ПрАТ «Іванчуківське ХПП» п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в частині включення до податкового кредиту сум податку, що не підтвердженні документально, внаслідок зазначеного порушення підприємством завищено суму податкового кредиту за листопад 2011 року на 9783,00 грн.;

- встановлено порушення ПрАТ «Іванчуківське ХПП» п. 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України в частині включення до складу податкового кредиту сум податку, нарахованого у зв'язку із проведенням операцій з контрагентом ТОВ «АРП», які не мають реальності здійснення, внаслідок зазначеного порушення податковий кредит завищено у квітні 2012 року на суму 5100,00 грн.

- встановлено порушення ПрАТ «Іванчуківське ХПП» п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України в частині включення до складу податкового кредиту сум податку, нарахованого у зв'язку із проведенням операцій з контрагентом ТОВ «ЕЛКО-ЛТД», які не мають реальності здійснення, внаслідок зазначеного порушення податковий кредит завищено у червні 2012 року на суму 2370,00 грн. та у листопаді 2012 року на суму 37,00 грн.;

- встановлено порушення ПрАТ «Іванчуківське ХПП» п. 198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України в частині включення до складу податкового кредиту сум податку, нарахованого у зв'язку із проведенням операцій з контрагентом ТОВ «Право», які не мають реальності здійснення, внаслідок зазначеного порушення у листопаді 2011 року підприємством завищено суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на суму 375175,00 грн.

Всього, за результатами перевірки повноти та правильності нарахування податку на додану вартість Приватним акціонерним товариством «Іванчуківське ХПП» встановлено заниження податку на додану вартість за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2012 р. на загальну суму 407750,00 грн. (т. 1 а.с. 181-182).

На підставі висновків зазначеного акту відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення від 21.05.2013 р. № 0000242220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 82987,00 грн., з яких 64933,00 грн. - за основним платежем, 18054,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, та податкове повідомлення - рішення від 21.05.2013 р. № 0000232220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 611625,00 грн., з яких 407750,00 грн. - за основним платежем, 203875,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (т. 1 а.с. 136. 137).

Підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугував висновок податкового органу про порушення контрагентами позивача ТОВ «Право», ТОВ «Гарант-Фінанс», ТОВ «ОКРО АЕР», ТОВ «АРП», ТОВ «ЕЛКО-ЛТД» своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад).

В основу висновку Ізюмської ОДПІ покладено відомості акту Харківської ОДПІ від 13.06.2012 р. № 184/153/25470735 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Право» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за періоди з квітня 2008 року по квітень 2012 року; акту Індустріальної МДПІ м. Харкова від 09.01.2013 р. № 40/22-207/30654978 про результати проведення позапланової документальної невиїзної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ «АРП» щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами; акту ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 23.01.2013 р. № 124/229/36206440 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ЕЛКО-ЛТД» з питань фінансово-господарських відносин з контрагентами. Згідно вказаних актів, зазначені підприємства мають ознаки нереальності здійснення господарської діяльності. Також, на думку податкового органу, господарські операції позивача з ТОВ «Гарант-Фінанс», ТОВ «ОКРО АЕР» не підтверджені документально.

Таким чином, відповідач дійшов висновку, що правочини, укладені ПрАТ «Іванчуківське ХПП» з ТОВ «Право», ТОВ «Гарант-Фінанс», ТОВ «ОКРО АЕР», ТОВ «АРП», ТОВ «ЕЛКО-ЛТД» мають ознаки відсутності факту реального здійснення.

Судом встановлено, що в перевіряємому періоді (травень 2011 року) позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Право». Між ПрАТ «Іванчуківське ХПП» (Покупець) та ТОВ «Право» (Продавець) 11.05.2011 р. було укладено договір поставки № 1105п1 (т. 1 а.с. 56-57), згідно якого позивачу було поставлено 504,65 т. соняшника урожаю 2010 року на загальну суму 2523250,00 грн., в т.ч. ПДВ - 420541,67 грн.

ТОВ «Право» були виписані на адресу позивача видаткові накладні (т. 1 а.а. 121-133) та податкові накладні: № 14/2 від 25.05.2011 р, № 10/2 від 23.05.2011 р., № 4/2 від 13.05.2011 р., № 3/2 від 12.05.2011 р., № 5/2 від 16.05.2011 р., № 6/2 від 17.05.2011 р., № 7/2 від 18.05.2011 р., № 8/2 від 19.05.2011 р., № 2/2 від 11.05.2011 р., № 12/2 від 24.05.2011 р., № 15/2 від 26.05.2011 р., № 9/2 від 20.05.2011 р., № 16/2 від 27.05.2013 р. (т. 1 а.с. 68, 205-216).

Суми ПДВ по вказаним податковим накладним були включені позивачем до податкового кредиту листопада 2011 року, сума ПДВ у розмірі 24866,67 грн. за податковою накладною від 27.05.2013 р. № 16/2 була включена позивачем до податкового кредиту травня 2011 року.

Транспортування товару від ТОВ «Право» до позивача підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними (т. 1 а.с. 69-120). Позивачем була здійснена оплата поставленого товару (т. 1 а.с. 59-67).

В перевіряємому періоді (листопад 2011 року) позивач мав взаємовідносини з ТОВ «ОКРО АЕР». Між ПрАТ «Іванчуківське ХПП» (Покупець) та ТОВ «ОКРО АЕР» (Продавець) 14.11.2011 р. було укладено договір поставки № 14/11 (т. 2 а.с. 3-4), згідно якого позивачу було поставлено 10120 л. пічного палива.

ТОВ «ОКРО АЕР» була виписана на адресу позивача видаткова накладна від 14.11.2011 р. № РН-1411 та податкова накладна від 14.11.2011 р. № 22, сума ПДВ - 9782,67 грн. (а.с. 6, 7).

Транспортування товару від ТОВ «ОКРО АЕР» до позивача підтверджується наявною в матеріалах справи товарно-транспортною накладною від 14.11.2013 р. № 14/11-1 (т. 2 а.с. 5). Позивачем була здійснена оплата поставленого товару (т. 2 а.с. 8).

В перевіряємому періоді (жовтень 2011 року) позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Гарант Фінанс». Між ПрАТ «Іванчуківське ХПП» (Покупець) та ТОВ «Гарант Фінанс» (Продавець) 01.07.2011 р. було укладено договір № 10711 (т. 2 а.с. 9), згідно якого позивачу було поставлено паливо СЖТ-КМ.

ТОВ «Гарант Фінанс» були виписані позивачу видаткові накладні від 12.10.2011 р. № РН-0053 та від 27.10.2011 р. № РН-0062, та податкові накладні від 12.10.2011 р. № 7, сума ПДВ - 9785,00 грн., від 27.10.2011 р. № 16, сума ПДВ - 5496,00 грн. (т. 2 а.с. 10-13).

Транспортування товару від ТОВ «Гарант Фінанс» до позивача підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними від 12.10.2011 р. та 27.10.2011 р. (т. 2 а.с. 14, 15). Позивачем була здійснена оплата поставленого товару (т. 2 а.с. 16, 17).

В перевіряємому періоді (червень, листопад 2012 року) позивач мав взаємовідносини з ТОВ «ЕЛКО-ЛТД», у якого позивачем було придбано апарат повітряно-плаз. різання ІСКРА, компресор ZA 65-100, наконечник, електрод (т. 1 а.с. 234, 235). ТОВ «ЕЛКО-ЛТД» були виписані на адресу позивача податкові накладні: від 05.06.2012 р. № 12, сума ПДВ - 2370,00 грн., від 16.11.2012 р. № 43, сума ПДВ - 37,40 грн. (т. 1 а.с. 236, 237), та видаткові накладні: від 07.06.2012 р. № 160.00 та від 16.11.2012 р. № 321.03 (т. 1 а.с. 234, 235). Позивачем була здійснена оплата поставленого товару.

В перевіряємому періоді (квітень 2012 року) позивач мав взаємовідносини з ТОВ «АРП», у якого позивачем було придбано швидкісну пару до редуктора Ц2У 315. ТОВ «АРП» були виписані на адресу позивача податкові накладні: від 13.04.2012 р. № 23, сума ПДВ - 2500,00 грн., від 26.04.2012 р. № 39, сума ПДВ - 2600,00 грн. (т. 1 а.с. 230, 240), та видаткову накладну від 27.04.2012 р. № РН-270401 (т. 1 а.с. 238). Позивачем була здійснена оплата поставленого товару.

Суд вважає необґрунтованою позицію відповідача, що правочини між ПрАТ «Іванчуківське ХПП» та ТОВ «Право», ТОВ «Гарант-Фінанс», ТОВ «ОКРО АЕР», ТОВ «АРП», ТОВ «ЕЛКО-ЛТД» здійснені без мети настання реальних наслідків з огляду на наступне.

Проведення господарських операцій підприємства підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Отже, згідно вказаної правової норми, первинні документи по відображенню господарських операцій, є основою для податкового обліку. Порядок формування валових витрат платниками податку на прибуток визначений Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України, витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.8 ст. 138 ПК України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загально виробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно п.п. 139.1.9 п.139.1 ст. 138 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Водночас, статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Матеріалами справи встановлено, що первинні документи бухгалтерського та податкового обліку позивача, які надані ним в підтвердження формування валових витрат, відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Доказів зворотнього судовим розглядом справи не встановлено.

Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування валових витрат від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання формування валових витрат поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

В даному випадку виконання угод між позивачем та ТОВ «Право», ТОВ «Гарант-Фінанс», ТОВ «ОКРО АЕР», ТОВ «АРП», ТОВ «ЕЛКО-ЛТД» підтверджується податковими та видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, які містяться в матеріалах справи, отже, можливо зробити висновок, що витрати з придбання товарів вірно віднесено до валових витрат позивача.

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість платниками податку визначений Податковим кодексом України. Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З огляду на викладені положення, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПК України).

Таким чином, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

З огляду на встановлені обставини у справі, враховуючи індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, встановлений статтею 61 Конституції України, суд зазначає, що у разі порушення контрагентами платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податків (в даному випадку, ПрАТ «Іванчуківське ХПП») права на віднесення сум до складу податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови його отримання (сплатив ПДВ у ціні замовлених та фактично отриманих товарів) та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

З наведених норм законодавства та досліджених матеріалів справи, суд зазначає, що ПрАТ «Іванчуківське ХПП» виконало вимоги законодавства, сплативши податок на додану вартість в ціні придбаних товарів контрагентів ТОВ «Право», ТОВ «Гарант-Фінанс», ТОВ «ОКРО АЕР», ТОВ «АРП», ТОВ «ЕЛКО-ЛТД», які в свою чергу, виконали вимоги діючого законодавства, видавши позивачу належним чином оформлені податкові накладні на сплачені суми податку.

Відповідно до ст. 202 Цивільного Кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин повинен відповідати вимогам зазначеним у ст.203 ЦК України. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Слід відмітити, що притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст.228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати ПДВ покладається на відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит через можливі порушення податкового законодавства контрагентами.

Якщо контрагент можливо не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, суд приходить до висновку, що досліджені первинні документи в сукупності свідчать про реальність виконання укладених між ПрАТ «Іванчуківське ХПП» та ТОВ «Право», ТОВ «Гарант-Фінанс», ТОВ «ОКРО АЕР», ТОВ «АРП», ТОВ «ЕЛКО-ЛТД» правочинів, та як наслідок, правомірність віднесення позивачем сум податку на додану вартість до податкового кредиту та правомірність формування позивачем валових витрат.

Виконання договорів підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, договори між позивачем і контрагентами мали реальний характер. Судом не встановлені факти, які б свідчили, що зміст договорів не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Отримані позивачем від контрагентів зазначені податкові накладні не мають недоліків, відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, що спричиняють втрату нею статусу первинного документа.

Оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованості висновків акту перевірки, суд приходить до висновку, що правочини відповідають положенням чинного законодавства України. Фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та контрагентами і правомірність включення до складу податкового кредиту у відповідному звітному періоді сум ПДВ по отриманим податковим накладним та формування у відповідних звітних періодах валових витрат.

З огляду на викладене, доводи відповідача щодо нікчемності угод є безпідставними і судом до уваги не приймаються, оскільки укладені договори виконані з боку ПрАТ «Іванчуківське ХПП» в повному обсязі, на момент розгляду справи є чинними і в установленому законодавством порядку судом недійсними не визнавались, а податкові накладні в установленому законодавством порядку недійсними не визнані, є чинними на момент розгляду справи і в сукупності з іншими доказами у справі дають суду підстави для висновку про достовірність підтвердження фактичності здійснення господарських операцій, сплати податку на прибуток та податку на додану вартість і його сум.

Також, в акті перевірки податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем п.п. 153.2.6 п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України, а саме ПрАТ «Іванчуківське ХПП» включено до складу витрат від операційної діяльності собівартість товарів, реалізованих пов'язаній особі - ПП «Агро-Трейд» у повному обсязі, внаслідок чого витрати завищено на загальну суму 147150,00 грн., у тому числі: у 2 кварталі 2012 року на 25165,00 грн., у 3 кварталі 2012 року на 121985,00 грн.

Суд вважає такий висновок відповідача необґрунтованим та незаконним з огляду на наступне.

Як було встановлено судом, у червні 2012 року позивачем було поставлено Приватному підприємству "Агро-Трейд" 26,287 т соняшнику на суму 85432,00 грн. (без ПДВ). У липні 2012 року позивачем було поставлено Приватному підприємству "Агро-Трейд" 107,644 т олії соняшникової на суму 813080,00 грн. (без ПДВ). Отже, позивачем реалізовано ПП «Агро-Трейд» товар на загальну суму 898513,00 грн. При перевірці податковим органом встановлено, що собівартість реалізованого позивачем товару становила 1045663,00 грн., та внаслідок зазначених операцій позивачем отримано збитки у сумі 147150,00 грн.

Відповідно до абз. 2 п.п. 153.2.6 п. 153.2 ст. 153 ПК України (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), витрати, понесені у зв'язку з продажем/обміном товарів, виконанням робіт, наданням послуг пов'язаним з таким платником податку особам або за операціями з давальницькою сировиною, визнаються в розмірі, що не перевищує доходи, отримані від такого продажу/обміну.

Положеннями п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що пов'язані особи - юридичні та/або фізичні особи, взаємовідносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють і які відповідають будь-якій з наведених нижче ознак, зокрема серед іншого, юридична особа, що здійснює контроль за господарською діяльністю платника податку або контролюється таким платником податку чи перебуває під спільним контролем з таким платником податку. Під контролем господарської діяльності платника податку слід розуміти, зокрема, володіння безпосередньо або через пов'язаних фізичних та/або юридичних осіб часткою (паєм, пакетом акцій) статутного фонду платника податку в розмірі не менш як 20 відсотків статутного фонду платника податку.

Вищевказаний висновок ОДПІ щодо пов'язаності позивача з ПП «Агро-Трейд» був зроблений на підставі статуту ПрАТ «Іванчуківське ХПП», в якому вказано, що ПП «Агро-Трейд» володіє 30% частки у статутному капіталі підприємства (т. 2 а.с. 80), проте дане твердження не відповідає дійсності, оскільки в статуті зазначено кількість акцій, яка належала ПП «Агро-Трейд» як засновнику на момент створення товариства, проте станом на червень-липень 2012 року та на теперішній час згідно реєстру акціонерів, кількість акцій, що належить ПП «Агро-Трейд», складає 6% статутного капіталу ПрАТ «Іванчуківське ХПП» (т. 2 а.с. 82), що також відображено відповідачем в акті документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Іванчуківське ХПП» від 23.04.2013 р. № 321/2220/33168696 (т. 1 а.с. 26).

Таким чином, в розумінні п.п. 14.1.159 п. 14.1. ст. 14 ПК України, ПП «Агро-Трейд» володіє пакетом акцій, що складає менше 20% статутного фонду ПрАТ «Іванчуківське ХПП», тому не є пов'язаною особою з ПрАТ «Іванчуківське ХПП», а отже суд вважає неправомірними дії відповідача щодо донарахування позивачу основного платежу з податку на прибуток в сумі 30901,00 грн. в податковому повідомленні - рішенні від 21.05.2013 р. № 0000242220.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам, вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень. За таких умов, оскаржувані позивачем податкові повідомлення - рішення від 18.05.2013 р. № 0000212220, №0000222220 та від 21.05.2013 р. № 0000242220, № 0000232220 не відповідають вимогам закону, що є підставою для їх скасування.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення документально підтверджених судових витрат з держбюджету на користь позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Іванчуківське хлібоприймальне підприємство" до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати повністю податкові повідомлення-рішення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 18.05.2013 р. № 0000212220, № 0000222220.

Скасувати повністю податкові повідомлення-рішення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 21.05.2013 р. № 0000242220, № 0000232220.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код 37999628, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, р/р 31217206784011) на користь Приватного акціонерного товариства "Іванчуківське хлібоприймальне підприємство" (64322, Харківська обл., Ізюмський р-н, с. Іванчуківка, вул. Привокзальна, 11, код ЄДРПОУ 33168696) судові витрати у розмірі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні 00 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Сагайдак В.В.