Рішення

від 08.10.2013 по справі 918/1151/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" жовтня 2013 р. Справа № 918/1151/13

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді

Торчинюка В.Г.

при секретарі судового засідання Гузь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Прайм Тайм" (далі - ТОВ "КУА "Прайм Тайм")

до відповідача Дочірнього підприємства "Гранд Фуд Сервіс" спільного українсько-американського підприємства "Гранд-Готель" (далі - ДП "Гранд Фуд Сервіс")

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Маршал Трейд Ойл" (далі - ТОВ "Маршал Трейд Ойл")

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-трейд-ойл" (далі - ТОВ "Транс-Трейд-Ойл")

про стягнення боргу в сумі 475 000 грн. 00 коп.

представники:

позивача: - Прокопчук С.В., довіреність б/н від 26.11.2012р.;

відповідача: - не з'явився;

третя особа 1: - не з'явився;

третя особа 2: - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - ТОВ "КУА "Прайм Тайм", звернувся до господарського суду Рівненської області із позовом до ДП "Гранд Фуд Сервіс", третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ТОВ "Маршал Трейд Ойл", третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ТОВ "Транс-трейд-ойл" про стягнення 475 000 грн. 00 коп. заборгованості згідно укладеного договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ 181012/2/1 від 18 жовтня 2012 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ТОВ "Маршал Трейд Ойл" та ТОВ "Транс Тренд Ойл" було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів, на виконання умов вказаного договору перший продає другому простий вексель вартість якого становить 2 013 000 грн. 00 коп., розрахунок за умовами договору повинен був відбутися до 31 грудня 2012 року. Проте, в порушення умов договору ТОВ "Транс Трейд Ойл" не виконало покладені на нього зобов'язання згідно договору та не розрахувалося у встановлені строки за цінним папером - простим векселем. 06 листопада 2012 року було укладено договір про перевід боргу в частині 475 000 грн. 00 коп. на ДП «Гранд Фуд Сервіс", а 02 січня 2013 року було укладено договір про відступлення право вимоги, згідно якого до нового кредитора ТОВ "КУА "Прайм Тайм" переходило право вимоги виконання зобов'язання в розмірі 475 000 грн. 00 коп. Відтак, керуючись статтями 526, 530, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 193 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГК України) та ст. 1, 2, 54 - 57, 66 - 67 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивач просить суд, стягнути з ДП "Гранд Фуд Сервіс" суму боргу в розмірі 475 000 грн. 00 коп., а також стягнути з відповідача в користь позивача сплачений судовий збір.

Ухвалою господарського суду Рівненької області від 06 серпня 2013 року порушено провадження у справі № 918/1151/13, розгляд якої було призначено на 20 серпня 2013 року.

20 серпня 2013 року у судовому засіданні представник позивача подав супровідний лист в додатках до якого долучив частину документів які витребовувалися ухвалою суду від 06 серпня 2013 року.

20 серпня 2013 року у судовому засіданні оголошено перерву до 03 вересня 2013 року.

03 вересня 2013 року ухвалою господарського суду Рівненької області розгляд справи відкладено на 17 вересня 2013 року.

17 вересня 2013 року ухвалою господарського суду Рівненької області розгляд справи відкладено на 01 жовтня 2013 року, також ухвалою залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ТОВ "Маршал Трейд Ойл" та ТОВ "Транс-трейд-ойл".

01 жовтня 2013 року ухвалою господарського суду Рівненької області розгляд справи відкладено на 08 жовтня 2013 року та продовжено строк розгляду справи на 15 днів.

08 жовтня 2013 року у судовому засіданні представник позивача надав частину документів які витребовувалися ухвалами суду від 17 вересня 2013 року та 01 жовтня 2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні 08 жовтня 2013 року підтримав позов в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника у судові засідання, призначені на 03 вересня, 17 вересня, 01 жовтня та 08 жовтня 2013 року, витребуваних судом документів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи із зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив.

Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (далі - Постанова) визначено, що за змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали суду про порушення провадження у даній справі та про відкладення розгляду справи були надіслані відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві та витязі з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 33027, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Київська, будинок 108 А. Повідомлення про вручення поштових відправлень були повернуті з відмітками про вручення повноважному представнику відповідача підприємством поштового зв'язку (а.с. а.с. 67, 79, 81).

Отже, за змістом вищезазначеної норми відповідач завчасно та належним чином був повідомлений про місце, дату та час судового засідання, крім того, останньому надавалося достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, письмових пояснень та додаткових документів.

Також суд зазначає, що у судовому засіданні від 20 серпня 2013 року представник відповідача з'явився у судове засідання та не заперечив проти позовних вимог, борг визнав у повному обсязі, проте зазначив, що підприємство наразі не має можливості погасити заборгованість, зазначене підтверджується протоколом судового засідання від 20 серпня 2013 року який містить підписи повноважних представників позивача та відповідача.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі відповідача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

18 жовтня 2012 року між ТОВ "Маршал Трейд Ойл" (далі - продавець) та ТОВ "Транс-Трейд-Ойл" (далі - покупець) було укладено договір купівлі продажу цінних паперів № БВ 181012/2/1 (далі - договір купівлі-продажу, а.с. 13 - 14) відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця цінні папери, що зазначені у п. 1.2. договору купівлі-продажу, а покупець зобов'язується забезпечити прийом таких цінних паперів та сплатити за них грошову суму, визначену умовами договору.

Пунктом 1.2. договору купівлі-продажу зазначаються відомості про цінні папери, які є предметом договору: вид цінного паперу - Простий вексель; форма випуску та існування цінного паперу - ордерна, документарна; серія та номер цінного паперу - АА 0886465; дата складання - 31 липня 2012 року; дата платежу - за пред'явленням; сума векселя (грн.) - 2 013 886 грн. 20 коп.; вартість продажу цінного паперу - 2 013 000 грн. 00 коп.; найменування особи, що видала цінний папір та її код за ЄДРПОУ - ТОВ "КОН-ЛЕКС", 33990808.

Відповідно до п. 1.2.1. договору купівлі-продажу всього по договору продавець зобов'язується передати у власність покупця один цінний папір, виданий на суму 2 013 000 (два мільйони тринадцять тисяч) гривень 00 копійок, а покупець зобов'язується забезпечити прийом такого цінного паперу та провести розрахунок з продавцем у відповідності до умов визначених договором.

Згідно з п. 2.1. покупець зобов'язується до 31 грудня 2012 року оплатити суму договору, вказану у п. 1.2. договору, шляхом перерахування з свого рахунку на рахунок продавця грошових коштів у розмірі 2 013 000 грн. 00 коп.

Продавець зобов'язується протягом 3 (трьох) робочих днів з дати підписання договору передати покупцю цінний папір визначений у п. 1.2. договору шляхом вчинення на цінному папері індосаменту. Передача цінного паперу здійснюється за Актом приймання-передавання цінних паперів, що укладається у день його фактичної передачі продавцем покупцю. Право власності на цінний папір переходить до покупця з моменту вчинення на цінний папір індосаменту (пункти 3.1., 3.2., 3.3. договору купівлі-продажу).

Відповідно до п. 6.1. договору купівлі-продажу договір набуває чинності з дати його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Зазначений договір купівлі-продажу скріплений відтисками печаток продавця та покупця і містить підписи повноважних представників останніх.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору 18 жовтня 2012 року між ТОВ "Маршал Трейд Ойл" та ТОВ "Транс-Трейд-Ойл" було укладено акт приймання-передавання цінних паперів до договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ 181012/2/1 (далі - акт, а.с. 15).

Згідно із п. 1 акту продавець передав, а покупець прийняв, відповідно до умов договору купівлі-продажу цінні папери, які є предметом договору і які зазначалися вище по тексту.

Пунктом 2 акту продавець і покупець погодили, що зобов'язання виконані.

Зазначений акт скріплений відтисками печаток продавця та покупця і містить підписи повноважних представників останніх.

Тобто, з усього вищезазначеного вбачається, що продавцем було передано покупцю цінні папери, які зазначені в договорі купівлі-продажу. Про належні виконання умов договору в частині передачі цінних паперів свідчить і індосамент вчинений покупцем на цінному папері (а.с. 63, 69).

Суд зазначає, відносини, пов'язані з обігом векселів в Україні, регулюються Конвенцією, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (з урахуванням застережень, передбачених у додатку II до неї), Конвенцією про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Конвенцією про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів (підписані в Женеві 07.06.1930 року), а також законами України від 05.04.2001 року № 2374-ІІІ "Про обіг векселів в Україні" (ст. 2 якого містить застереження стосовно дії окремих положень Уніфікованого закону на території України), від 23.02.2006 року № 3480-ІУ "Про цінні напери та фондовий ринок", від 06.07.1999 року № 826- XIV "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", від 06.07.1999 року № 827-ХІУ "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", від 06.07.1999 року № 828-ХІУ "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів".

Згідно ст. 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Відповідно до ст. 77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, запровадженого Женевською конвенцією 07.06.1930 (надалі - Уніфікований закон), до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, в т.ч. стосовно індосаменту (статті 11 -20); строку платежу (статті 33 - 37); платежу (статті 38 - 42); права регресу у разі неплатежу (статті 43 - 50, 52 - 54).

Згідно ст. 11 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі визначає, що будь-який переказний вексель, навіть виданий без прямого застереження про наказ, може бути переданий шляхом індосаменту.

Відповідно до ст. 13 зазначеного Уніфікованого закону, індосамент повинен бути написаний на переказному векселі або на приєднаному до нього аркуші (алонжі). Він повинен бути підписаний індосантом. Індосамент може не містити найменування особи, на користь якої він вчинений, або може складатися лише з одного підпису індосанта (бланковий індосамент). В останньому випадку для того, щоб мати чинність, індосамент повинен бути написаний на звороті переказного векселя або на приєднаному до нього аркуші (алонжі).

Відповідно до ст. 16 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, власник переказного векселя вважається його законним держателем, якщо його право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим. Як зазначено в абз. 4 п. 7 постанови Пленуму ВСУ від 8 червня 2007 року N 5, якщо останній індосамент є бланковим або на пред'явника (тобто в ньому не зазначено особу, що отримує вексель), законним векселедержателем такого векселя вважається особа, у якої вексель фактично знаходиться. Така особа має всі права за векселем, у тому числі право вимоги платежу за ним.

06 листопада 2012 року між ТОВ "Маршал Трейд Ойл" (далі - кредитор) та ТОВ "Транс-Трейд-Ойл" (далі - первісний боржник) та ДП "Гранд Фуд Сервіс" (далі новий боржник) було укладено правочин про перевід боргу (далі - правочин) відповідно до умов якого первісний боржник передає, а новий боржник приймає на себе частину зобов'язання первісного боржника по проведенню розрахунків згідно договору купівлі-продажу в розмірі 475 000 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 2.1. правочину за даним правочином новий боржник зобов'язується виконати наступні зобов'язання первісного боржника: - провести розрахунок згідно договору купівлі-продажу в розмірі 475 000 грн. 00 коп.

Кредитор зобов'язується прийняти виконання новим боржником зобов'язань первісного боржника. З укладанням даного правочину виникає зобов'язання первісного боржника перед новим боржником сплатити грошові кошти в розмірі переведеного боргу. Первісний боржник зобов'язаний сплатити дані кошти новому боржнику в термін до 31 грудня 2012 року (пункти 2.3., 2.4. правочину).

Пунктом 3.1. визначено, що даний правочин вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Зазначений правочин скріплений відтисками печаток кредитора, первісного боржника та нового боржника і підписаний повноважними представниками останніх.

Відповідно до ст. 520 ЦК України передбачено, що боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Оскільки правочин про перевід боргу погоджений кредитором, про що свідчить відтиск печатки останнього і підпис його повноважного представника на правочині, то відповідно, новий боржник повинен був виконати покладені на нього зобов'язання по розрахунку в розмірі 475 000 грн. 00 коп. за договором купівлі продажу.

02 січня 2013 року між ТОВ "Маршал Трейд Ойл" (далі - первісний кредитор) та ТОВ "КУА "Прайм Тайм" (далі - новий кредитор) та ДП "Гранд Фуд Сервіс" (далі - боржник) було укладено правочин про відступлення права вимоги відповідно до умов якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги виконання в повному обсязі зобов'язань боржника по поверненню розрахунків згідно правочину про перевід боргу від 06 листопада 2012 року в розмірі 475 000 грн. 00 коп. при цьому первісний кредитор уступає, а новий кредитор приймає основні вимоги і права, що забезпечують виконання зобов'язань.

Відповідно до п. 3 правочину про відступлення права вимоги первісний кредитор уступає новому кредитору право вимоги на загальну суму заборгованості 475 000 грн. 00 коп. і відповідає перед ним лише за дійсність уступленої вимоги (ст. 519 ЦК України).

Згідно з п. 11 боржник підписанням даного правочину про відступлення права вимоги надає свою згоду на відступлення права вимоги первісним кредитором новому кредиторові.

У відповідності до ч. 1 статті 510 ЦК України визначено, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Пунктом 1 ч. 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 статті 513 ЦК України встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Приписами статті 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. (стаття 516 ЦК України).

З зазначеного вище вбачається, що первісний кредитор відступив новому кредиторові право вимоги, що підтверджується матеріалами справи, зокрема правочином про відступлення права вимоги (а.с. 11), таким чином боржник повинен був виконати покладені на нього зобов'язання згідно правочину про перевід боргу, який був укладений на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів перед новим кредитором.

Оскільки договором купівлі-продажу було визначено що покупець (боржник) повинен був виконати покладені на нього зобов'язання по розрахунку до 31 грудня 2012 року то і боржник повинен був виконати покладені на нього зобов'язання згідно правочину про перевід боргу та правочину про відступлення права вимоги також до 31 грудня 2012 року.

Приписами п. 3 ч. 1 ст. 3, ст. 627 ЦК України, встановлено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Також суд зазначає, що однією з загальних засад цивільного законодавства згідно зі ст. 3 ЦК України є свобода договору.

Волевиявлення ТОВ "Маршал Трейд Ойл" та ТОВ "Транс Трейд Ойл" підтверджується наявністю на договорі купівлі-продажу відтисків печатки останніх та підписів повноважних їх представників.

Що стосується правочину про перевід боргу та правочину про відступлення права вимоги, то судом встановлено, що волевиявлення ТОВ "Маршал Трейд Ойл", ТОВ "Транс-Трейд-Ойл", ДП "Гранд Фуд Сервіс" та ТОВ "КУА "Прайм Тайм" стверджується матеріалами справи, зокрема відтисками печаток на зазначених правочинах та підписами їх повноважних представників.

А відтак, враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку, що укладаючи правочини, зазначені вище, сторони були вільними в їх укладенні визначенні (погодженні) їх умов, а відтак дія учасників правочинів, які реалізували свої права на набуття цивільних прав та обов'язків шляхом укладання (підписання) правочинів, відповідала внутрішній волі сторін.

Також, судом враховуються положення ст. 204 ЦК України, в якій йдеться про те, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином суд зазначає, що у ст. 204 ЦК проголошується презумпція правомірності правочину. Усі інші треті особи, у тому числі державні органи, не можуть нехтувати правами і обов'язками, що виникли в учасників такого правочину, а відтак не повинні порушувати ці права та не перешкоджати здійсненню їх обов'язків. Така презумпція може бути спростована у двох випадках: в разі недійсності (нікчемності) правочину та в разі встановлення недійсності правочину судом (оспорювані правочини).

Так як, матеріали справи не містять і учасниками судового процесу не надано доказів недійсності або оспорюваності договору купівлі-продажу, правочину про перевід боргу та правочину про відступлення права вимоги, суд приходить до висновку, що всі вищезазначені правочини є дійсними і ні ким не оспорювані, а отже усі їх умови повинні виконуватися сторонами в повному обсязі та належним чином.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем порушені умови договору купівлі-продажу, правочину про перевід боргу та правочину про відступлення права вимоги і відповідач не розрахувався з позивачем у визначені договором строки.

Відтак, статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

Обов`язок належного виконання зобов`язання також встановлений ч. 1 ст.193 ГК України.

Згідно ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 ГК України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

За приписом ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно - правовими актами щодо окремих видів договорів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів погашення заборгованості за зазначеними договорами і відповідач (боржник) визнав позов у судому засіданні, про що зазначалося вище по тексту.

Відповідно до ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

В силу вимог ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, положення норм ст. ст. 32, 33, 34, 43 ГПК України, та оцінюючи усі докази, які містяться у матеріалах справи у сукупності, господарський суд дійшов висновку про те, що позивачем надано суду докази, які достовірно підтверджують факт допущення відповідачем порушення передбачені договором та чинним законодавством України, а тому позов підлягає задоволенню.

На відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору на підставі ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 81 - 1, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Гранд Фуд Сервіс" спільного українсько-американського підприємства "Галич Інкорпорейтед США" (33027, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Київська, будинок 108 А, ідентифікаційний код 22417002) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Прайм Тайм" (43010, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Дубнівська, будинок 23, ідентифікаційний код 34148141) 475 000 (чотириста сімдесят п'ять тисяч) грн. 00 коп. та 9 500 (дев'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 10 жовтня 2013 року

Суддя Торчинюк В.Г.