Постанова

від 07.10.2013 по справі 5011-61/12330-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2013 року Справа № 5011-61/12330-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСаранюка В.І. - доповідача у справі суддівКролевець О.А. Попікової О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Біофарма" на ухвалу відгосподарського суду міста Києва 03.06.2013 та на постанову відКиївського апеляційного господарського суду 22.07.2013 у справі господарського суду№ 5011-61/12330-2012 міста Києва за позовомВідкритого акціонерного товариства "Киїмедпрепарат" до 1. Приватного акціонерного товариства "Біофарма" 2. Компанії "АХХО GmbH" провизнання недійсним договору в частині за участю представників сторін:

від позивача - Іванів А.Р.

від відповідача 1 - Тимошенко В.О.

від відповідача 2 - не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Киїмедпрепарат" звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Біофарма" та до Компанії "АХХО GmbH" про визнання недійсним договору про ексклюзивне постачання від 10.11.2008 в частині додатку № 1 від 10.11.2008, додатку № 1 від 15.01.2009 та додатку № 2 від 06.12.2010.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.06.2013 у справі № 5011-61/12330-2012 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Івченко А.М., судді Літвінова М.Є., Спичак О.М.) провадження у справі зупинено до проведення судової технічної експертизи документів та отримання висновку експерта.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2013 у справі № 5011-61/12330-2012 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді Жук Г.А., Мальченко А.О.) за наслідками розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Біофарма" ухвалу господарського суду міста Києва від 03.06.2013 залишено без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

У судовому засіданні Приватне акціонерне товариство "Біофарма", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 03.06.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2013 у даній справі та направити справу на розгляд до господарського суду міста Києва.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду мотивовані посиланням на ст.ст. 41, 79, 106 Господарського процесуального кодексу України. При цьому суди попередніх інстанцій виходили із того, що у даній справі призначено судову технічну експертизу документів, що є підставою для зупинення провадження у справі.

В обґрунтування касаційної скарги Приватне акціонерне товариство "Біофарма" посилається на порушення судами попередніх інстанцій ст. 203 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4 7 , 41, 43 Господарського процесуального кодексу України. При цьому скаржник посилається на порушення його права пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Також заявник касаційної скарги зазначає, що суд не вказав, яким чином висновок експерта встановить наявність чи відсутність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними.

Колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість доводів касаційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

З наведеної правової норми випливає, що експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті. При цьому за змістом ст. 41 Господарського процесуального кодексу України господарський суд сам визначає, чи є у нього необхідність у спеціальних знаннях і, відповідно, призначення для цього експертизи, чи такої необхідності немає і суд може вирішити спір на підставі інших доказів, поданих у справі.

Призначаючи судову технічну експертизу документів у справі, місцевий господарський суд ухвалою від 03.06.2013 поставив перед експертом питання, що стосуються спеціальних знань.

Як роз'яснено у п. 19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" від 23.03.2012 № 4 у разі коли апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується ухвали про зупинення провадження у справі, вона може бути розглянута господарським судом у загальному порядку виключно з точки зору наявності чи відсутності передбаченої законом підстави для такого зупинення.

Підстави зупинення провадження у справі встановлені статтею 79 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до п. 1 ч. 2 якої господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення судової експертизи.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що зупиняючи провадження у справі на час проведення призначеної ним експертизи, господарський суд вчинив дії у межах наданих йому законом повноважень.

Посилання скаржника на порушення його права пропонувати питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом, визнаються колегією суддів безпідставними, оскільки у скаржника було достатньо часу для реалізації вказаного процесуального права. Так, як вбачається з матеріалів справи, з дати подання (01.10.2012) позивачем клопотання про проведення у справі технічної експертизи до її призначення судом ухвалою від 03.06.2013 минуло більше восьми місяців. При цьому позивач був присутній у судовому засіданні 01.10.2012, у якому позивачем заявлялось клопотання про призначення технічної експертизи, а отже, з цього часу мав можливість у відзиві або в окремому письмовому клопотанні внести пропозиції щодо питань, які мають бути поставлені перед судовим експертом.

Інші доводи касаційної скарги стосуються ухвали про призначення судової експертизи, оскарження якої окремо від рішення суду господарським процесом не передбачено, а тому підстав для скасування ухвали господарського суду міста Києва від 03.06.2013 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2013 у справі № 5011-61/12330-2012 колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 106, 111 5 , 111 7 , 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Біофарма" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 03.06.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2013 у справі № 5011-61/12330-2012 залишити без змін.

Головуючий суддя Саранюк В.І.

Судді Кролевець О.А.

Попікова О.В.