Ухвала

від 10.10.2013 по справі 2а-0770/4095/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2013 р. Справа № 9104/61408/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Сеника Р.П., Яворського І.О.

з участю секретаря судових засідань Сердюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.02.2012 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Мукачівська автобаза» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство «Мукачівська автобаза» звернулося в суд з адміністративним позовом до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 13.07.2011 року за № 0001482340, № 0001492340 та № 0002112340 від 09 вересня 2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що податковим органом в порушення положень Податкового кодексу України 02.12.2010 № 2755-VI помилково зроблено висновок щодо нікчемності договорів укладених між позивачем та ПП «Херсонський завод пластикових виробів» та при цьому необґрунтовано збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток. На момент вчинення господарських операцій відомості про вказаних контрагентів знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та останні були зареєстрованими платниками податку на додану вартість. Валові витрати та податковий кредит сформовані відповідно до вимог п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 08.12.1994 року та пп.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року у зв'язку з виконанням контрагентом договору. При цьому понесені валові витрати та сформований податковий кредит підтверджуються первинними, розрахунковими документами та податковими накладними. Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.02.2012 року задоволено позовні вимоги, оскільки суд погодився з наведеними позивачем доводами.

Не погодившись з постановою суду її оскаржив відповідач - Мукачівська ОДПІ, який просить скасувати дану постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

При цьому апелянт обґрунтовує та мотивує свої вимоги аналогічно обґрунтуванням заперечень на позовні вимоги, зокрема зазначає, що в ході перевірки підприємства встановлено нікчемність господарських операцій останнього з ПП «Херсонський завод пластикових виробів». Дана обставина встановлена за наслідками перевірки ПП «Херсонський завод пластикових виробів» працівниками Херсонської ОДПІ (акт перевірки № 1624/23-2/35028611 від 18.05.2011 року) з питання підтвердження правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за листопад, грудень 2010 року, січень 2011 року.

Вважає перевіркою доведеним, що укладення договорів спрямовано на здійснення операцій з отримання податкової вигоди з метою штучного формування податкового кредиту та валових витрат.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити з наступних мотивів. Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Приватне акціонерне товариство «Мукачівська автобаза» 29.04.2011 року зареєстровано виконавчим комітетом Мукачівської міської ради (створено на базі ВАТ«Мукачівська автобаза») та 01.12.1991 року взято на податковий облік і на момент проведення перевірки знаходиться на обліку в Мукачівській ОДПІ та було платником податку на додану вартість.

Працівниками Мукачівської ОДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку ПрАТ «Мукачівська автобаза» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року.

01.07.2011 року за результатами перевірки складено акт перевірки № 703/23-01/01034979, яким встановлено порушення підприємством вимог пп.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року внаслідок чого занижено податок на додану вартість в сумі 192963 грн., в тому числі в листопаді 2010 року на суму 170000 грн. та грудень 2010 року на суму 22963 грн.; п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 08.12.1994 року в результаті чого занижено податок на прибуток за ІУ кв. 2010 року на загальну суму 241204 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом 13.07.2011 року прийнято щодо підприємства податкові повідомлення-рішення № 0001482340, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 301505 грн., в тому числі за основним платежем 241204 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 60301 грн., № 0001492340, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 218225 грн., в тому числі за основним платежем 174580 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 43645 грн.

За наслідками розгляду скарги Мукачівською ОДПІ 09.09.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002112340 за яким збільшено підприємству суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, визначену податковим повідомленням-рішенням № 0001492340 від 13.07.2011 року, на 18383 грн. та штрафної (фінансової) санкції на 1 грн.

Висновки відповідача ґрунтуються на нікчемності договору купівлі продажу від 08.10.2010 року по взаємовідносинах позивача з ПП «Херсонський завод пластикових виробів».

Аналізуючи вимоги ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІУ від 16.07.1999 року, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України №334/94-ВР від 08.12.1994 року, пп.7.4.1 п.7.4, 7.7.10 п.7.7. ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 року необхідно вказати, що підставою для формування валових витрат та податкового кредиту є наявність первинного документа та податкової накладної, що підтверджують понесені підприємством валові витрати та сформований податковий кредит. При цьому слід враховувати, що в податковому обліку відображаються виключно господарські операції вчиненні підприємством в рамках господарської діяльності та спрямовані на отримання в майбутньому прибутку.

Суд першої інстанції встановив, що видами діяльності ПрАТ «Мукачівська автобаза» за КВЕД є: діяльність автомобільного вантажного транспорту, організація перевезення вантажів, діяльність у сфері інжирінгу, інші види оптової торгівлі.

08.10.2010 року між ПрАТ «Мукачівська автобаза» (покупець) та ПП «Херсонський завод пластикових виробів» (продавець) укладено договір купівлі-продажу № 0810 на поставку сорго зернове в кількості 22000 кг., горіхи волоські без шкарлупи в кількості 29127 кг., насіння гарбуза (каліброване) не для сівби в кількості 9650 кг., шипшини сушеної в кількості 4830 кг. та чорнослив сушений в кількості 590 кг., на загальну суму 964814,50 грн. в тому числі ПДВ становить 192962,90 грн.

Зазначені товари на підставі договору комісії № 1211 від 12.11.2010 року, укладеного з ПП «БИДЖИЕН», за актами приймання-передачі було передано комітентом (в день отримання відповідної партії товару від ПП «Херсонський завод пластикових виробів») комісіонеру і реалізовано та експортовано комісіонером за межі митної території України компанії SECONDARY POLYMER CORPORATION LLC (22 тонний зернового сорго згідно ВМД № 508000009/2010/010187 від 30.12.2010 року) та компанії ООО «Магнит»(29,127 тонн грецького горіху без шкарлупи, 9,65 тонн насіння гарбуза, 4,83 тонни сушеної шипшини та 0,59 тонни сушеного чорносливу згідно ВМД № 508000009/2011/000015 від 05.01.2011 року та ВМД № 508000009/2011/000057 від 11.01.2011 року).

Факт отримання позивачем товару від ПП «Херсонський завод пластикових виробів», а також реальність цього товару підтверджується вантажно-митними деклараціями № 508000009/2010/010187, № 508000009/2011/000015 та № 508000009/2011/000057, з відмітками Херсонської митниці на зазначених ВМД, які підтверджують, що зазначений в цих ВМД товар перетнув митний кордон України.

Окрім цьому суд першої інстанції, вірно вказав, що виконання договору стверджується видатковими та податковими накладними, актами прийому-передачі товару, платіжними дорученнями.

Щодо посилань відповідача у акті перевірки та запереченнях на позов на відсутність об'єкту оподаткування у контрагента позивача, то суд першої інстанції вірно зазначає, що законодавство України, яке було чинне на час виникнення спірних правовідносин, не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Відповідно до ч.3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003р. №755-ІV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до п.9.8 ст.9 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР реєстрація платником податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

При цьому, згідно з п.п.7.2.4 п.7.2 ст 7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

На момент вчинення господарських операцій ПрАТ «Мукачівська автобаза» з ПП «Херсонський завод пластикових виробів» відомості про вказаного контрагента знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та не заперечуються податковим органом в акті перевірки і під час розгляду судової справи по суті.

Також на момент вчинення оспорюваних господарських операцій контрагент - ПП «Херсонський завод пластикових виробів» було в установленому порядку зареєстроване платником податку на додану вартість з правом складання податкових накладних.

Вказані обставини не заперечуються податковим органом в акті перевірки і під час розгляду судової справи по суті.

Також необхідно зазначити, що відповідно до п.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Згідно з п.6 даного Порядку, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Однак, всупереч наведеним вимогам, акт перевірки не містить об'єктивного аналізу господарських операцій вчинених позивачем з ТОВ «Алькор-Ник», натомість ґрунтується виключно на припущеннях про те, що вони не могли відбутись, а отже є нікчемними.

Зважаючи на наведене, суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги посилання відповідача на нікчемність господарських операцій, оскільки відповідачем не доведено, а судом не встановлено, що цивільна правоздатність та дієздатність позивача або його контрагента на час укладання правочину була обмежена рішенням будь-якого суду. Також в порядку, передбаченому чинним законодавством не надано суду судових рішень про визнання недійсними установчих документів на час укладання правочину, чи будь-якого іншого рішення суду або іншого органу, до компетенції якого віднесено встановлення таких фактів.

Окрім, цього акт перевірки Херсонської ОДПІ за № 1624/23-2/35028611 від 18.05.2011 року щодо неможливість здійснення ПП «Херсонський завод пластикових виробів» господарської діяльності в ІУ кв. 2010 року, немає юридичної сили для позивача та не породжує для нього жодних юридичних наслідків, а також відповідачем не представлено доказів наявності рішень, що приймались за наслідками складання вказаних актів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в спосіб, визначений ст.162 КАС України, оскільки відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, та не довів правомірність прийнятого рішення.

В зв'язку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та об'єктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи.

З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що Закарпатський окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції - залишити без задоволення.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.02.2012 року у справі №2а-4095/11 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.П.Сапіга

Судді: Р.П.Сеник

І.О.Яворський

Повний текст виготовлено 11.10.2013р.