Ухвала

від 03.10.2013 по справі 14/906/10-б/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

УХВАЛА

Від "03" жовтня 2013 р. Справа № 14/906/10-Б/13-Г

За заявою Управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області (смт.Любар, Житомирська область)

До боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк" (с.Нова Чортория, Любарський район, Житомирська область)

про визнання банкрутом

Суддя Костриця О.О.

В засіданні суду прийняли участь:

від ініціюючого кредитора: Поварчук Н.В. дов. №4972/01 від 25.09.2013р.

від кредитора: Вержаківський В.В. дов. №17 від 10.04.2013р., представник Чуднівської МДПІ.

від боржника: Черниш О.М. - ліквідатор

В провадженні господарського суду Житомирської області перебуває справа №14/906/10-Б/13-Г про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк" (с.Нова Чортория, Любарський район, Житомирська область).

Ухвалою господарського суду від 03.01.2013р. за заявою Управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області (смт. Любар, Житомирська область) було порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк" (с.Нова Чортория, Любарський район, Житомирська область), за правилами статей 6, 7, 12 та 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою суду від 21.03.2013р. визнано банкрутом Товариство з обмежено відповідальністю "Маяк", відкрито ліквідаційну процедуру Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк" (с.Нова Чортория, Любарський район, Житомирська область) строком на дванадцять місяців до 21.03.2014р. включно, призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк" арбітражного керуючого Черниша Олександра Миколайовича.

Ухвалою суду від 16.07.2013р. було, зокрема, взято до відома проміжний звіт ліквідатора Черниша О.М.; відкладено розгляд заяви УПФУ в Любарському районі Житомирської області №2955/03 від 03.06.2013р. про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 93505,95грн.; відкладено розгляд заяви Чуднівської МДПІ Житомирської області ДПС №588/10/10 від 04.06.2013р. про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 3086,05грн.

16.07.2013р. на адресу суду від ВДВС Любарського районного управління юстиції надійшла постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 13.08.2013р. для виконання та до відома, винесена на підставі виконавчого листа №3140/13 від 23.04.2013р., виданого Житомирським окружним адміністративним судом.

27.08.2013р. на адресу суду від УПФУ в м.Авдіївці Донецької області надійшов лист №2754/03 від 14.08.2013р. в якому пенсійний фонд просить прийняти копії документів з пенсійних справ отримувачів пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" по ТОВ "Маяк" (ідентифікаційний номер 23349314) для залучення до судової справи.

Окрім того, просить взяти до уваги, що п.9 Ухвали зобов'язано УПФУ в м. Авдіївці надати пенсійні справи працівників ТОВ "Маяк" в кількості 21 особи, однак отримувачами пенсії в управлінні із наданого переліку є тільки 6 осіб а саме:

1) Заінковський Володимир Дмитрович (п/с № 136374);

2) Гончаренко Петро Михайлович (п/с № 138037);

3) Петрова Наталія Григорівна (п/с № 138205);

4) Редько Сергій Володимирович (п/с № 138279);

5) Саєнко Валентин Олександрович (п/с № 138733);

6) Удот Сергій Петрович (п/с № 139000).

Також, на виконання п. 8 абз. 3 Ухвали, було надіслано копії відривних талонів з поштового відділення, банківські виписки та розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій вищевказаним пенсіонерам (6 осіб).

30.08.2013р. до господарського суду Житомирської області надійшла заява УПФУ в Любарському районі Житомирської області №4419/06 від 20.08.2013р. про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 30189,16 грн.

Ухвалою суду від 12.09.2013р. вищезазначену заяву УПФУ в Любарському районі Житомирської області №4419/06 від 20.08.2013р. про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 30189,16 грн. прийнято до розгляду в засіданні господарського суду.

Суд переходить до розгляду справи по суті.

З 19.01.2013 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22 грудня 2011 року № 4212-VI.

Відповідно до п. 1-1 Прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного Закону, положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Абзацом третім п.1-1 вищезазначених положень передбачено, що положення цього закону, які регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Слід зазначити, що до тексту нової редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не увійшла норма, яка в попередній редакції була закріплена в ст. 52, а саме щодо спрощеної процедури банкрутства відсутнього боржника та можливості звернутися до суду із заявою у разі, якщо вимоги до боржника менші ніж встановлено загальними правилами.

Разом з тим, з огляду на те, що провадження у даній справі було порушено до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011р. №4212-VI, та зважуючи на те, що нова редакція Закону не передбачає провадження справи про банкрутство відсутнього боржника в порядку статті 52, при вирішення судом даної справи застосовуються положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року за № 2343-XII в редакції, яка була чинною до 18.01.2013 року включно.

Окрім того, відповідно до абз. 6 п.40 Інформаційного листа ВГСУ №01-06/606/2013р. від 28.03.2013р. "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (у редакції Закону України від 22.12.2011р. №4212VI)", норми нової редакції Закону у справах про банкрутство відсутнього боржника не застосовуються, оскільки процедура банкрутства такого боржника цією редакцією Закону не передбачена. Тому заява (заяви) про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника, подана (подані) до 19.01.2013р. розглядаються за правилами попередньої редакції Закону.

В силу ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

На підставі положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у справі про банкрутство спір не вирішується по суті, а лише встановлюються грошові вимоги кредиторів на підставі поданих документів.

Згідно ч.1 ст.5 Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

За загальним правилом, визначеним ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона належними засобами доказування повинна довести підстави своїх вимог.

Незважаючи на визнання боржником грошових вимог кредитора, суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.

Отже, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства, заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт, тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В засіданні суду розглядається заява Чуднівської МДПІ Житомирської області ДПС №588/10/10 від 04.06.2013р. про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 3086,05 грн.

Кредиторські вимоги Чуднівської МДПІ грунтуються та підтверджуються уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість за листопад 2011р. (а.с.232-234 том 1).

Представник Чуднівської МДПІ Житомирської області ДПС в засіданні суду підтримав вищезазначену заяву у повному обсязі та надав довідку №585 від 02.10.2013р., розрахунок по платежам до бюджету по ТОВ "Маяк" станом на 01.10.2013р. та уточнений розрахунок податкових зобв'язань з податку на додану вартість.

Ліквідатор в засіданні суду визнав вимоги кредитора у повному обсязі (протокол засідання суду від 03.10.2013р.)

Дослідивши вищезазначену заяву Чуднівської МДПІ, заслухавши ліквідатора, господарський суд вважає за необхідне задовольнити вказану заяву, виходячи з наступного.

Чуднівська МДПІ у встановлений Законом 30-тиденний строк звернулась до суду із заявою від 04.06.2013р. №588/10/10 про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 3086,05 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Маяк" є платником податків і зборів, перед бюджетами усіх рівнів та перебуває на податковому обліку в Чуднівській МДПІ з 13.07.1995р. №314.

Чуднівська МДПІ в своїй заяві зазначає, що у даного платника податків і зборів обліковується узгоджена заборгованість, яка виникла на підставі самостійно поданого телекомунікаційним зв'язком уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за листопад 2011р. (довідка №585 від 02.10.2013р., а.с.7 том 4).

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.п. 16.1.3, 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 49.3. ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до абз. 1 п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно ст. 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п.п. 4.1.175. ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що кредиторські вимоги на суму 2736,59 грн. заборгованості по податку на додану вартість та 85,00 грн. штрафу грунтуються та підтверджуються уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість за листопад 2011р. (а.с.232-234 том 1).

Стосовно нарахованої податковою інспекцією пені в розмірі 264,46 грн., слід зазначити наступне:

Згідно п.п. 129.1.1. ст.129 Податкового кодексу України, пеня нараховується:

- після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом;

Нарахування пені закінчується, зокрема, у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України) (п.п.129.3 ст.129 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 131.1. ст.131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

В пункті 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України, передбачено, що при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

З огляду на зазначене та з урахуванням винесення судом 03.01.2013р. ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Мир" податковою було здійснено остаточний розрахунок пені, який згідно розрахунку складає 264,46 грн. (а.с.8-9 том 4).

Таким чином матеріалами справи підтверджується, що за боржником рахується заборгованість перед податковою інспекцією на загальну суму 3086,05 грн., з яких: 2736,59 грн. основного боргу, 349,46 грн. штрафних санкцій.

Згідно ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом.

З огляду на зазначене, черговість задоволення частини вимог кредитора в розмірі 2736,59 грн. основного боргу, є третьою.

В свою чергу, черговість задоволення частини вимог кредитора в розмірі 349,46грн. штрафних санкцій, є шостою, у яку задовольняються всі інші вимоги кредиторів до банкрута.

З огляду на зазначене, суд вважає що вимоги Чуднівської МДПІ підтверджені належними доказами, тому підлягають визнанню в повному обсязі та включенню 2736,59 грн. до третьої черги реєстру вимог кредиторів боржника, 349,46 грн. штрафних санкцій до шостої черги реєстру вимог кредиторів боржника. У зв'язку із звільненням кредитора - Чуднівської МДПІ від сплати судового збору за подачу заяви до господарського суду, підлягає сплаті боржником 1147,00 грн. в дохід Державного бюджету України, які включити до першої черги реєстру вимог кредиторів боржника.

В засіданні суду розглядається заява УПФУ в Любарському районі Житомирської області №2955/03 від 03.06.2013р. про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 93505,95грн.

Представник УПФУ в Любарському районі в засіданні суду підтримав вищезазначену заяву у повному обсязі та надав розрахунок суми заборгованості ТОВ "Маяк".

Ліквідатор в засіданні суду надав відзив на заяву УПФУ в Любарському районі (а.с.3 том 40), в якому вимоги управління за період з січня по червень 2013р. у розмірі 93505,95 грн. визнав у повному обсязі.

Дослідивши вищезазначену заяву УПФУ в Любарському районі, заслухавши ліквідатора, господарський суд вважає за необхідне частково задовольнити вказану заяву, виходячи з наступного.

Управління Пенсійного фонду в Любарському районі звернулося до господарського суду із заявою про визнання кредиторських вимог на суму 93505,95 грн. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з січня 2013р. по червень 2013р.

Свою заяву кредитор обгрунтовує наступними документами:

- постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 28.03.2013р. у справі №806/1391/13-а про стягнення з ТОВ "Маяк" на користь УПФУ в Любарському районі Житомирської області 31525,04 грн.;

- постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 23.04.2013р. у справі №806/2279/13-а про стягнення з ТОВ "Маяк" на користь УПФУ в Любарському районі 15164,95 грн. заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за березень 2013р.;

- розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за квітень - червень 2013р. на суму 46815,96 грн.

Таким чином, ТОВ "Маяк" зобов'язано відшкодувати УПФУ в Любарському районі витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за період з січня по червень 2013р. в сумі 93505,95 грн.

Статтею 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 р. № 400 визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та ін. установи та організації, об'єднання громадян та ін. юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

З 01.01.2004 року набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058, який визначив принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Відповідач у справі є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України "Про збір обов'язкове державне пенсійне страхування", а також платником страхових внесків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058, який повинен своєчасно та у повному обсязі сплачувати збір та внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди застрахованим вищезгаданим особам пенсії призначаються за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058 у разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058.

Таким чином, відповідно до розділу 15 (Прикінцеві положення) Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсії на пільгових умовах призначаються на підставі законодавства, що діяло раніше, тобто на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-XII.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1 частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", підприємства і організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та ін. корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20% з наступним збільшенням її щороку на 10 % до 100 відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Порядок відшкодування фактичних витрат по виплаті та доставці пенсій передбачений Інструкцією про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004р. за № 64/8663.

Відповідно до п.6.1 вказаної Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році; 30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році; 40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році; 50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році; 60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році; 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році; 80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році; 90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році; 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Пунктами 6.8, 6.9 Інструкції, передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Як свідчать матеріали справи, боржник здійснював свою діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи і був відповідно до п. 2.1.1 вказаної Інструкції платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Діюче законодавство, що регулює спірні правовідносини, не містить виключень щодо наявності умов за яких у підприємств та організацій не виникає обов'язку відшкодовувати понесені пенсійним фондом витрати щодо доставки та виплати пенсій особам, пенсії яким призначені за Списками № 1 та № 2.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою господарського суду від 21.03.2013р. ТОВ "Маяк" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Відповідно до вимог ч.1 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів ( обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.

В листі Вищого господарського суду України від 05.02.2010р. №05-06/520/78 "Щодо деяких питань розгляду справ про банкрутство" зазначено, що відповідно до статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у зв'язку з визнанням боржника банкрутом в такої особи виникає особливий статус, який є значно відмінним від статусу боржника. Виходячи з аналізу положень статей 23, 25, 30, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в ліквідаційній процедурі нові зобов'язання у банкрута в особі його органу управління - ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть виникати виключно у випадках, прямо передбачених Законом про банкрутство. Такими випадками є зобов'язання з оплати комунальних і експлуатаційних витрат та інших витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури (ч.9 статті 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Згідно з абз. 10 ч. 1 ст. 25 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - ліквідатор повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю, тому після звільнення працівників підприємства - банкрута фонд оплати праці не формується і не сплачуються витрати на виплату і доставку пенсій.

Виходячи зі змісту вказаної норми, поточні кредитори можуть звернутися в ліквідаційну процедуру з грошовими вимогами до банкрута, які виникли за період після порушення провадження у справі і до дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом.

У зв'язку з чим, вимоги УПФУ в Любарському районі в розмірі 46689,99грн. які виникли за період січень-березень 2013р. та підтверджуються судовими рішеннями підлягають визнанню господарським судом в повному обсязі.

Відносно вимог в розмірі 46815,96 грн., які виникли за період з квітня по червень 2013р. та підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за квітень - червень 2013р., суд приходить до висновку, що дані вимоги не мають характеру поточних, оскільки виникли після винесення постанови про визнання боржника банкрутом.

Відповідно до ч.ч. 8,9 ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника, з якого здійснюються виплати кредиторам, у порядку, передбаченому ст. 31 Закону, з основного рахунку проводяться такі виплати: поточні комунальні та експлуатаційні платежі, інші витрати, пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури.

В статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначено склад витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, яка також не передбачає сплату фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в зв'язку з чим, суд вважає, що вимоги заявника не є ані витратами четвертої черги, ані поточними зобов'язаннями, виходячи зі змісту спеціального Закону.

Отже, вимоги кредитора в розмірі 46815,96 грн., які виникли за період з квітня по червень 2013р. судом відхиляються.

Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 18.09.2013р. у справі №6/108-09.

Відповідно до ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у другу чергу задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства), крім вимог, задоволених у першу чергу, зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані в цьому Фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також вимоги громадян- довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників).

Оскільки вимоги УПФУ становлять заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а не зобов'язання зі сплати єдиного внеску, заявлені вимоги підлягають включенню до четвертої черги задоволення.

Крім того, відповідно до пункту 11.5 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду від 04 червня 2004 року №04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" поточні кредиторські вимоги визнані судом, включаються до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу.

З огляду на зазначене, суд вважає що вимоги УПФУ в Любарському районі підтверджені належними доказами, тому підлягають визнанню та включенню 46689,99 грн. до четвертої черги реєстру вимог кредиторів боржника. В решті вимог слід відмовити.

Відповідно до п.4.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013р. №7, розподіл сум судового збору (так само як й інших судових витрат) у непозовному провадженні, зокрема, як-от у справах про банкрутство, здійснюється оскільки інше не передбачено законом, за загальними правилами ст.49 ГПК.

З огляду на зазначене, судові витрати покладаються на боржника пропорційно розміру задоволених кредиторських вимог.

У зв'язку із звільненням кредитора - УПФУ в Любарському районі від сплати судового збору за подачу заяви до господарського суду, підлягає сплаті боржником 572,73 грн. в дохід Державного бюджету України, які включити до першої черги реєстру вимог кредиторів боржника.

В засіданні суду розглядається заява УПФУ в Любарському районі Житомирської області №4419/06 від 20.08.2013р. про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 30189,16грн.

Свою заяву кредитор обгрунтовує розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за липень - серпень 2013р. на суму 30189,16 грн.

Представник УПФУ в Любарському районі в засіданні суду підтримав вищезазначену заяву у повному обсязі.

Ліквідатор в засіданні суду в усній формі вимоги пенсійного за період з липня по серпень 2013р. у розмірі 30189,16 грн. визнав у повному обсязі (протокол судового засідання від 03.10.2013р.)

Дослідивши вищезазначену заяву УПФУ в Любарському районі, заслухавши ліквідатора, господарський суд прийшов до висновку відмовити в задоволенні заяви УПФУ в Любарському районі Житомирської області №4419/06 від 20.08.2013р. про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 30189,16грн. за липень - серпень 2013р., з огляду на нормативно-правове обгрунтування суду викладене вище при розгляді аналогічної заяви та з урахуванням судової практики при розгляді даної категорії заяв.

Ліквідатор в засіданні суду надав лист Чуднівського ВРЕР УДАІ УМВС України в Житомирській області №2110 від 17.08.2013р., в якому відділення повідомляє, що на реєстрації в Чуднівському ВРЕР згідно бази даних АІС "Автомобіль", за ТОВ "Маяк" місце розташування Любарський район, с.Чортория, по ідентифікаційному коду 23349314 транспортні засоби не зареєстровані; лист Відділу Держземагентства у Любарському районі №1213/01-10 від 22.07.2013р., в якому відділ повідомив, що згідно державної статистичної звітності форма 6-зем на території Любарського району земельні ділянки у ТОВ "Маяк" с.Нова Чортория у власності, користуванні та оренді не перебувають. Разом з тим, ліквідатор вимоги ухвали суду від 16.07.2013р. виконав частково.

Враховуючи викладене та з метою витребування додаткових доказів по справі, суд вважає за необхідне відкласти розгляд справи.

Керуючись ст. ст.77, 86 ГПК України, ст.ст.22-25, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній до 18.01.2013р.), господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Визнати вимоги кредитора - Чуднівської МДПІ на суму 2736,59 грн., які віднести до третьої черги реєстру вимог кредиторів боржника, 349,46 грн. штрафних санкцій, які віднести до шостої черги реєстру вимог кредиторів боржника. У зв'язку із звільненням кредитора - Чуднівської МДПІ від сплати судового збору за подачу заяви до господарського суду, підлягає сплаті боржником 1147,00 грн. в дохід Державного бюджету України, які включити до першої черги реєстру вимог кредиторів боржника.

2. Визнати вимоги кредитора - УПФУ в Любарському районі на суму 46689,99грн., які віднести до четвертої черги реєстру вимог кредиторів боржника. В решті вимог відмовити.

У зв'язку із звільненням кредитора - УПФУ в Любарському районі від сплати судового збору за подачу заяви до господарського суду, підлягає сплаті боржником 572,73 грн. в дохід Державного бюджету України, які включити до першої черги реєстру вимог кредиторів боржника.

3. Відмовити в задоволенні заяви УПФУ в Любарському районі Житомирської області №4419/06 від 20.08.2013р. про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 30189,16грн.

4. Відкласти розгляд справи.

5. Призначити наступне засідання суду на "12" листопада 2013 р. о 10:40 в приміщенні господарського суду Житомирської області, каб.№407.

6. Зобов'язати ліквідатора Черниша О.М.:

- надати господарському суду проміжний звіт про хід ліквідаційної процедури банкрута;

- виявити додаткові докази про наявність/відсутність у банкрута майна на праві власності/користування;

- здійснити інвентаризацію майнових активів та заборгованості банкрута, в тому числі, перед найманими працівниками;

- надати докази припинення трудових відносини підприємства-банкрута з найманими працівниками відповідно до законодавства України про працю;

- виявити документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню;

- надати докази користування печаткою та штампом банкрута;

- надати акт приймання-передачі бухгалтерської та іншої документації банкрута, печатки і штампів, матеріальних та інших цінностей;

- надати відомості про стан та рух коштів на рахунках боржника в установах банків, що його обслуговують;

- надати відповіді на запити ініціюючого кредитора до реєструючих органів за попереднім місцем реєстрації боржника;

- надати відомості про заборгованість боржника по заробітній платі перед найманими працівниками або її відсутність;

- надати відомості про дебіторську заборгованість;

- надати витяг з ЄДР юридичних та фізичних осіб - підприємців, з внесеними до нього відомостями щодо ліквідатора банкрута Черниша О.М., як керівника юридичної особи, особу, уповноважену представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами та особу, яка має право вчиняти від імені юридичної особи дії без довіреності, у тому числі підписувати договори;

- вжити заходи щодо встановлення місцезнаходження керівника боржника;

- включити визнані судом вимоги до реєстру вимог кредиторів боржника;

- надати реєстр вимог кредиторів складений з врахуванням вимог статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Викликати в судове засідання уповноважених представників кредиторів та ліквідатора Черниша О.М.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в установленому законом порядку.

Суддя Костриця О.О.

1-до справи;2-ініціюючому кредитору (реком.); 3- ліквідатору Черниш О.М.; 4-Чуднівській МДПІ Житомирської області ДПС (реком.).