Ухвала

від 30.07.2013 по справі 4/126-10-4049

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

30 липня 2013 року Справа № 4/126-10-4049

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Кота О.В., суддів:Бакуліної С.В., Заріцької А.О., Малетича М.М., Панової І.Ю. розглянувши заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Каштан Плюс" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 21.03.2013 у справі№4/126-10-4049 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі, якою є філія "Інфоксводоканал" Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" доОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Каштан Плюс" проукладення договору

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Одеської області від 24.10.2012 у справі №4/126-10-4049, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.12.2012, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" задоволено: зобов'язано Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Каштан Плюс" укласти договір на послуги водопостачання та водовідведення №179/1/3 від 06.08.2010 у частині пунктів 2.2.1, 2.3.2, 2.3.4., 2.4.3., 2.4.6., 2.4.8, 2.4.14, 2.4.15, 3.5, 3.9 та преамбули в редакції позивача.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.03.2013 у даній справі

постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.12.2012 залишено без змін.

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Каштан Плюс" звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 21.03.2013 у справі №4/126-10-4049, у якій просить зазначену постанову скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 22.03.2011 у справі №8/40-10-3985, від 01.12.2009 у справі №17/415-08, від 27.04.2010 у справі №2/254пд, від 19.10.2011 у справі №18/66пд/2011, від 10.05.2011 у справі №5002-30/5228-2010 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, зокрема статей 179, 181 Господарського кодексу України, частини першої статті 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", частини першої статті 19, статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та незастосуванням статей 11, 22 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 частини першої цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Як вбачається зі змісту постанови від 21.03.2013 у справі

№4/126-10-4049, про перегляд якої подано заяву, Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволення позову про зобов'язання укласти договір на послуги водопостачання та водовідведення у частині відповідних пунктів та преамбули в редакції позивача. Такого висновку суди попередніх інстанцій дійшли, враховуючи встановленні фактичні обставини справи, а саме: наявність між сторонами переддоговірних відносин; сторонами погоджено укладення договору вцілому, однак, не врегульовано розбіжності в частині пунктів та преамбули; позивачем прийняті всі необхідні дії для їх врегулювання з відповідачем (складено протокол узгодження розбіжностей та запропоновано відповідачу підписати його в порядку, встановленому статтями 6, 627, 635 Цивільного кодексу України); також враховано, що предметом діяльності відповідача, відповідно до Статуту, є забезпечення сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами.

Водночас, у постановах від 22.03.2011 у справі №8/40-10-3985, від 01.12.2009 у справі №17/415-08, від 27.04.2010 у справі №2/254пд, від 19.10.2011 у справі №18/66пд/2011, від 10.05.2011 у справі №5002-30/5228-2010, на які посилається заявник, суд касаційної інстанції, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, визнав обґрунтованими висновки судів щодо відмови у задоволенні позову про зобов'язання відповідача укласти договір на послуги водопостачання та водовідведення у зв'язку з тим, що:

- відповідач не є суб'єктом господарювання, на який покладено обов'язок щодо укладення спірного договору, оскільки відсутня пряма вказівка Закону "Про житлово-комунальні послуги" та Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" про це і оскільки він не має наміру укладати такий договір (справи №17/415-08, №2/254пд, №18/66пд/2011, №5002-30/5228-2010, №8/40-10-3985);

- запропонований позивачем проект договору не відповідає Типовому договору, який діяв на час пропозиції укласти договір (справа №17/415-08).

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

Крім того, колегія суддів зазначає про те, що Вищим господарським судом України в постанові, про перегляд якої просить заявник, не здійснювалось посилання на статті 11, 22 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", про що зазначено й в заяві Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Каштан Плюс". Незастосування Вищим господарським судом України норм матеріального права при розгляді справи не є підставою для перегляду справи, передбаченою статтею 111 16 ГПК України.

У зв'язку з цим відсутні передбачені статтею 111 16 ГПК України підстави для допуску справи №4/126-10-4049 до провадження Верховного Суду України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Каштан Плюс" у допуску справи №4/126-10-4049 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяО.Кот Судді: С.Бакуліна А.Заріцька М.Малетич І.Панова