Рішення

від 08.10.2013 по справі 902/802/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 жовтня 2013 р. Справа № 902/802/13

Провадження № 14/902/60/13

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю:

секретаря судового засідання Резніченко Ю.В.

представників:

відповідача 1.: Олійника А.М., довіреність №18 від 17.07.2013 року, посвідчення водія НОМЕР_1 видане Вінницьким МРЕВ 24.04.2003 року; Горбового С.В., довіреність №146 від 23.08.2013 року, паспорт серії НОМЕР_2 виданий Могилів-Подільським МРВ УМВС України у Вінницькій обл. 17.02.2006р.;

у відсутності позивача та відповідача 2.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альтера" (вул. Університетська, 80-В, м. Донецьк, 83114)

до 1 : товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта-Він" (вул. Лебединського, буд. 34, м. Вінниця, 21034)

до 2: фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)

про стягнення 273855,31 грн. заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альтера" заявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта-Він" про стягнення 273855,31 грн. заборгованості згідно договору поставки №К-Ю-13 від 29.10.2012р.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на не виконання відповідачем умов договору поставки №К-Ю-13, укладеного між ними 29.10.2012р., внаслідок у останнього виникла заборгованість по оплаті отриманого товару в сумі 273855 грн. 31 коп., з яких 254992 грн. 82 коп. основний борг, 15718 грн. 74 коп. пеня, 3143 грн. 75 коп. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 03.06.2013р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №902/802/13 з призначенням її до розгляду.

Слухання справи неодноразово відкладалося з об'єктивних причин, про що свідчать ухвали суду від 11 липня, 25 липня, 05 вересня та 24 вересня 2013 року. При цьому, ухвалою суду від 08 серпня 2013р. залучено до участі у справі в якості іншого відповідача фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 (відповідач 2.) та розпочато розгляд даної справи заново.

В судове засідання на визначену дату (08.10.2013р.) з'явилися представники відповідача 1. (ТОВ «Атлантв-Він»), які щодо позову заперечили, просили суд відмовити в його задоволенні. Додатково зазначили, як уже наголошувалося відповідачем у поданому до суду поясненні вх. №08-46/9797/13 від 08.08.2013р. (а.с. 90), із ТОВ «Торговий дім» Альтера» працює декілька філій ТОВ «Атланта-Він». Договір поставки №К-Ю-13 від 29.10.2012р. укладено між ТОВ «Торговий дім»Альтера» та Миколаївською філією ТОВ «Атланта-Він», директором якої являється ОСОБА_3. За вказаним договором була здійсненна передоплата за продукцію в розмірі 10000 грн. Однак, відвантаження продукції на виконання умов вказаного договору не здійснювалось. Поряд з цим, останніми зауважено, що із ТОВ «Торговий дім»Альтера» здійснює співпрацю також ФОП ОСОБА_3 Між позивачем та нею укладено договір №К-10-2 від 15.12.2011р. на поставку продукції. Складські приміщення ФОП ОСОБА_3 знаходяться за тією ж адресою, що й значаться приміщення Миколаївської філії ТОВ «Атланта-Він». Саме ФОП ОСОБА_3 прийняла товар від ТОВ «Торговий дім» Альтера» по видатковим накладним, поставка продукції згідно яких є предметом розгляду даного спору. На підтвердження зазначеного, відповідачем до письмових пояснень додано лист-відповідь ОСОБА_3 на звернення директора ТОВ «Атланта-Він» (а.с. 91-92).

Натомість, представники позивача та відповідача 2. правом участі в судовому засіданні не скористалися не зважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання вони повідомлялися належним чином ухвалою від 24.09.2013р., яка їм надсилалася рекомендованою кореспонденцією, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення останніх (а.с. 133-134).

Разом з тим, під час попередніх судових засідань представник позивача (Користін А.Г.) заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позові, при цьому зазначаючи, що продукцію згідно умов договору поставки №К-Ю-13 від 29.10.2012р. отримано саме Миколаївською філією ТОВ «Атланта-Він».

Водночас, відповідачем 2. (ФОП ОСОБА_3) у раніше поданому до суду клопотанні про розгляд справи без її участі вх. 08-46/10542/13 від 02.09.2013р. щодо обставини отримання лікеро-горілчаної продукції за накладними №1ТДЦ002207 від 30.10.2012р. та №1ТДЦ002208 від 30.10.2012р. зазначено, що за існуючим у неї даними обліку вказана продукція дійсно була розвантажена 31.10.2012р. за адресою м. Миколаїв, вул. Херсонське шосе, 102-Д. На підтвердження вказаного останньою додано видаткові накладні, згідно яких здійснювалася поставка-передача продукції та акти бою (а.с. 77-90).

З огляду на належне повідомлення позивача та відповідача 2. про дату, час та місце розгляду справи та зважаючи на достатність наявних у справі доказів для об'єктивного прийняття рішення, суд дійшов висновку розглядати справу за відсутності останніх.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників відповідача 1., всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

29.10.2012р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альтера" (позивач, постачальник) та Миколаївською філією товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта-Він" (відповідач, покупець) укладено договір поставки №К-Ю-13 (а.с. 7-10).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується поставити покупцю алкогольні напої (товар) партіями згідно замовлення останнього, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах договору.

Найменування, асортимент, ціна, кількість товару кожної партії зазначається у видаткових та товарно-транспортних накладних (п. 1.2 Договору).

Згідно із п. 1.4 Договору замовлення від іменні покупця мають право здійснювати його структурні підрозділи (філіали), при наявності письмового підтвердження покупця про їх повноваження.

Пунктом 3.9 Договору сторони обумовили, що кількість поставленого товару визначається згідно видаткових накладних (товарно-транспортних) на фактичний відпуск товару на протязі строку дії договору.

Згідно із п. 4.1 Договору ціни на товар являються вільними. У випадку якщо супровідні документи на товар: видаткова накладна чи рахунок постачальника містить вказівку на іншу ціну, яка відрізняється від ціни, зазначеної у прайс-листі, то діє ціна, зазначена в прайс-листі.

Відповідно до п. 4.3 Договору оплата партії товару здійснюється покупцем з відстрочкою платежу в 30 (тридцять) календарних днів з моменту отримання товару.

Якщо покупцем не здійснюється оплата на протязі обумовленого строку відстрочки платежу, зазначеному у п. 4.3 Договору, постачальник в односторонньому порядку припиняє відвантаження товару. Поставка товару поновлюється після повного погашення покупцем простроченої заборгованості за раніше поставлений товар із врахуванням штрафних санкцій і пені, передбаченої п. 7.2, 7.3, 7.4 Договору (п. 4.4 Договору).

Даний договір вступає в силу з моменту (дати) підписання його сторонами і діє до 31.12.2012р., а по грошовими зобов'язанням (п. 6.1 Договору).

Судом встановлено, що взяті на себе зобов'язання відповідно до умов Договору позивач виконав належним чином, передавши товар на загальну суму 265210 грн. на підставі наступних видаткових накладних: №1ТДЦ002207 від 30.10.2012р. на суму 103687 грн. та №1ТДЦ002208 від 30.10.2012р. на суму 161523 грн. на яких присутні підписи обох сторін щодо передачі та приймання товару (а.с. 12-13).

Поряд із цим встановлено, що в матеріалах справи містяться екземпляри вказаних накладних із ідентичними реквізитами, проте із суперечливими одна одній даними в частині, що стосується одержувача товару. Так по одним екземплярам товар одержав відповідач 1., а по іншим цей же товар відповідач 2.

На запити суду від 05.09.2013р. та від 24.09.2013р. до податкових органів за місцем реєстрації платників податку (ТОВ «Атланта-Він» та ФОП ОСОБА_3) щодо відображення господарських операцій із позивачем на виконання умов договору поставки №К-Ю-13 від 29.10.2012р. (ухвала суду від 05.09.2013р. та від 24.09.2013р.), державною податковою інспекцію у Заводському районі м. Миколаєва головного управління Міністерства доходів і зборів України та Вінницькою ОДПІ головного управління Міністерства доходів і зборів України надіслано податкові звітності останніх (відповідачів 1, 2).

У надісланій Вінницькою ОДПІ головного управління Міністерства доходів і зборів України податковій звітності (супровідний лист вх. №08-46/11977/13 від 08.10.2013р.), зокрема додатку 5 до декларації з ПДВ товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта-Він" (вул. Лебединського, буд. 34, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ 37898439) за період жовтня 2012р., у графі 106 розділу ІІ «Податковий кредит» відображено постачальника останнього- ТОВ "Торговий дім "Альтера", обсяг здійсненої ним поставки та суму ПДВ.

Таким чином, за даними позивача перед ним виникла заборгованість по оплаті поставленого товару в сумі 254992 грн. 82 коп., враховуючи часткову проплату в сумі 10000 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською довідкою вих. №012/1483 від 16.05.2013р. (а.с. 14-15), та списання 217 грн. 18 коп. із загальної суми заборгованості на бій на рахунок останнього.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З моменту укладення сторонами договору поставки №К-Ю-13 від 29.10.2012р. між ними виникли зобов'язання, які регулюються параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України "Поставка".

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу (ч. 1 ст. 693 ЦК України).

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.632 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З системного аналізу положень чинного законодавства та з"ясованих і досліджених у справі обставин, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 1. товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта-Він" 254992 грн. 82 коп. боргу за поставлений товар правомірною та обґрунтованою, з огляду на що задовольняє її в повному обсязі. При цьому, судом не беруться до уваги заперечення відповідача 1. заявлені ним на протязі всього розгляду справи щодо отримання товару на виконання умов договору поставки №К-Ю-13 від 29.10.2012р. згідно видаткових накладних саме фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, а не Миколаївською філією ТОВ «Атланта-Він» під керівництвом ОСОБА_3, так як наявними у матеріалах справи документами підтверджується отримання товару на виконання умов договору поставки №К-Ю-13 від 29.10.2012р. саме Миколаївською філією ТОВ «Атланта-Він». По-перше, в матеріалах справи наявні належним чином оформленні накладні на отримання відповідачем 1. товару. При цьому посилаються накладні саме на договір, укладений з відповідачем 1., а не з ОСОБА_3 По-друге, в усіх товаротранспортних накладних одержувачем зазначено відповідача1. По-третє, відповідач 1. частково розрахувався за поставлену по накладній продукцію, що стверджується відповідною банківською довідкою вих. №012/1483 від 16.05.2013р. (а.с. 14-15).

Крім того, господарська операція з поставки відображена у податковій звітності відповідача 1., зокрема, у додатку 5 до декларації з ПДВ товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта-Він" (вул. Лебединського, буд. 34, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ 37898439) за період жовтня 2012р., у графі 106 розділу ІІ «Податковий кредит» вказано постачальника останнього- ТОВ "Торговий дім "Альтера", обсяг здійсненої ним поставки та суму ПДВ.

До того ж, як стверджує у своїх письмових поясненнях ФОП ОСОБА_3 (а.с. 91), між нею та позивачем існують договірні відносини та давні партнерські стосунки на підставі договору поставки №К-10-2 від 15.12.2011р. , а не будь-якого іншого договору (зокрема договору поставки №К-Ю-13 від 29.10.2012р. ), що також в свою чергу спростовує доводи відповідача 1. щодо отримання даного товару згідно видаткових накладних (а.с. 52, 56) на виконання договору поставки №К-Ю-13 від 29.10.2012р. ФОП ОСОБА_3 Окрім того, як зазначає відповідач 2. у письмових поясненнях, договір поставки №К-10-2 від 15.12.2011р. припинив свою дію 21.10.2012р., проте як вбачається із наданих нею видаткових накладних (а.с. 52, 56) товар згідно них поставлявся на виконання саме умов договору поставки №К-Ю-13 від 29.10.2012р., який укладено між товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альтера" (позивач, постачальник) та Миколаївською філією товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта-Він". Більше того, з пояснень останньої також випливає відсутність у неї ліцензії на право здійснення оптової торгівлі алкогольними напоями на момент отримання товару згідно накладних, що в силу положень п. 3.2 Договору №К-Ю-13 від 29.10.2012р. унеможливлює поставку алкогольних напоїв ОСОБА_3 як суб"єкту підприємницької діяльності. Однак, вказані відповідачем 2. обставини в якості доказу та в сукупності із іншими доказами у справі не береться судом до уваги, оскільки не узгоджується із іншими доказами та не спростовують встановлених в судовому засіданні обставин. Таким чином, належними та допустимими доказами підтверджено отримання товару відповідачем 1., відтак і виникнення в останнього зобов"язань щодо його оплати, в результаті чого позовні вимоги до відповідача 2. не підлягають задоволенню, оскільки він не є належним відповідачем.

Також судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1. пені в сумі 15718 грн. 74 коп. за період з 15.10.2012р. по 13.05.2013р. та 3143 грн. 75 коп. 3% річних за вказаний період прострочення, за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно із ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В силу ч.ч.1,2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Приписами ч.6 ст.232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із п. 7.3 Договору у випадку прострочення оплати прийнятого товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в момент прострочення, від суми заборгованості за кожен день такої прострочки.

При цьому, судом не береться до уваги доданий до позовної зави протокол розбіжностей №1 (а.с. 11), яким сторони виклали пункт 4.3 Договору у наступному змісті: «Оплата партії товару здійснюється покупцем з відстрочкою платежу в 45 (сорок п'ять) календарних днів з моменту отримання товару», оскільки у даному протоколі не зазначено номер та дату договору, до якого внесено дані розбіжності, а відтак суд при обрахуванні пені враховано положення саме п. 4.3 Договору без змін внесених вищевказаним протоколом розбіжності.

Отже, суд надаючи оцінку правильності визначеного позивачем періоду нарахування пені з урахуванням положень ч.2 ст.232 ГПК України, згідно із якими пеня не може нараховуватися більше ніж 6 місяців із дня, коли зобов'язання мало бути виконано, та положень п.4.3 договору поставки, згідно із яким оплата партії товару здійснюється покупцем з відстрочкою платежу в 30 (тридцять) календарних днів з моменту отримання товару, встановив, що вказаний період нарахування пені позивачем визначено невірно, оскільки пеня мала б нараховуватися в період з 30.11.2012р. по 13.05.2013р.

Відтак здійснивши обрахунок пені у правильному періоді за допомогою програми "ЛІГА.ЗАКОН", суд встановив наявність у відповідача заборгованість по пені в загальній сумі 17243 грн. 37 коп. , враховуючи те, що в даному випадку підстав, визначених п.2 ч.1 ст.83 ГПК України, для виходу за межі позовних вимог у суду немає, до стягнення підлягає заявлена позивачем в межах позовних вимог сума пені в розмірі 15718 коп. 74 коп.

З аналогічних підстав підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі 3% річних, оскільки при їх обрахунку судом отримано суму 3% річних- 3458 грн. 12 коп., тоді як заявлено 3143 грн. 75 коп., а відтак підлягає до стягнення 3% річних у заявлено розмірі.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч вище наведеному та вимогам ухвал суду відповідач 1. не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення основного боргу, пені, 3% річних в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Виходячи з наведеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача 1. відповідно до ч. 4 ст. 49 ГПК України. Разом з тим, суд вважає за необхідне стягнути з позивача в дохід спеціального фонду Державного бюджету України 2738 грн. 55 коп. судового збору, який останнім було недоплачено при зверненні з даним позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, ст.ст. 82, 84, 85, 86, 87, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта-Він" (вул. Лебединського, буд. 34, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ 37898439) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альтера" (вул. Університетська, 80-В, м. Донецьк, 83114, код ЄДРПОУ 36167449) 254992 грн. 82 коп. основний борг, 15718 грн. 74 коп. пеня, 3143 грн. 75 коп. - 3% річних та 5477 грн. 10 коп. витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альтера" (вул. Університетська, 80-В, м. Донецьк, 83114, код ЄДРПОУ 36167449) в дохід спеціального фонду Державного бюджету України 2738 грн. 55 коп. судового збору.

Видати накази в день набрання рішенням законної сили.

Копію рішення надіслати відповідачу 2. рекомендованим листом з повідомлення про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 11 жовтня 2013 р.

Суддя Тварковський А.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2,3- відповідачу 2. (АДРЕСА_1, м. Миколаїв, вул. Херсонське шосе, 102-Д)