Ухвала

від 10.10.2013 по справі 913/2376/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

10 жовтня 2013 року Справа № 913/2376/13

Провадження № 6/913/2376/13

За позовом Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК», м. Київ, в особі Луганського головного регіонального відділення АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК»,м. Луганськ

до: 1-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК «ДОРБУДІНВЕСТИЦІЯ», м. Луганськ;

2-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРБУДІНДУСТРІЯ», м. Луганськ;

про стягнення 19 176 127 грн. 56 коп . та звернення стягнення на заставлене майно

Суддя Василенко Т.А.

Секретар судового засідання Лисенко В.П.

У засіданні брали участь :

від позивача - Наумов Б.Є., дов. № 289/03 від 22.07.2013;

від 1-го відповідача - ТОВ "ВК «ДОРБУДІНВЕСТИЦІЯ», - Суханов О.Ю., дов. б/н від 10.10.2013;

від 2-го відповідача - ТОВ «ДОРБУДІНДУСТРІЯ» - не прибув.

ВСТАНОВИВ:

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивачем заявлено вимоги:

1. Стягнути з ТОВ «ВК «Дорбіднівестиція» заборгованість за кредитним договором № 04/12 від 21.06.2013 в сумі: 19 176 127 грн. 56 коп., в тому числі - заборгованість за кредитом в сумі 14 400 000 грн. 00 коп., заборгованість за відсотками в сумі 2 892 108 грн. 88 коп., пеня за кредитом в сумі 1 595 471 грн. 81 коп., пеня за відсотками в сумі 148 546 грн. 87 коп., штраф в сумі 140 000 грн. 00 коп. З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог т.1 арк. справи 57-58).

2. Звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 21.06.2012 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №04/12 від 21.06.2012 в сумі 19 176 127 грн. 56 коп. , з яких: 14 400 000 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом; 2 892 108 грн. 88 коп. - заборгованість за відсотками; пеня за кредитом - 1 595 471 грн. 81 коп., пеня за відсотками - 148 546 грн. 87 коп., штраф за невиконання кредитного договору - 140 000 грн. 00 коп.

На виконання вимог ухвали суду від 19.09.2013 № 913/2376/13 позивач надав до канцелярії суду пояснення по справі з відповідними додатками до них, за якими останній зазначає, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору, тому позивач вважає, що вимога щодо звернення стягнення на іпотечне майно є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Суд прийняв до розгляду надані позивачем документи та долучив їх до матеріалів справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.09.2013 позивачем було подано до суду заяву про забезпечення позову з відповідними додатками до неї, за якою останній просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти у сумі 19 896 127 грн. 56 коп., що знаходяться на рахунках 1-го відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК «ДОРБУДІНВЕСТИЦІЯ» (код 37456234):

- на п/р № 26002201355521, п/р № 26002201355521, п/р № 26002201355521, відкритих у «Східно-Українському відділенні АТ «ОТП Банк» (місце знаходження: 91055, м.Луганськ, вул. Шевченка Т.Г., буд. 4);

- на п/р № 26002049436001, відкритому у Луганському головному регіональному відділенні АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» (місце знаходження: 91011, м. Луганськ, вул.Шелкового, буд. 1).

В обґрунтування заяви позивачем вказано на те, що пунктом 4.2.3 кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язується (крім іншого) відкрити в банку поточні рахунки та, починаючи з повного наступного місяця з місяця надання кредиту, перевести на них обіг грошових коштів з інших банків в повному обсязі.

Проте 1-й відповідач ухиляється від покладених на нього обов'язків та, на думку позивач, зловживає правами та нехтує обов'язками.

Позивач зазначає, що факт невиконання умов п. 4.2.3 підтверджується письмово, а саме: довідками з банку «ОТП» від 26.07.2013, 07.05.2013, 10.01.2013, 10.10.2012, рухом коштів у АТ «Брокбізнесбанк» від 14.05.2013, фінансовими звітами відповідача.

Також позивач посилається на Постанову Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову».

1-й відповідач - ТОВ "ВК Дообудінвестиція", надав до суду заперечення від 10.10.2013 на заяву позивача про забезпечення позову, за якими, зокрема, зазначив наступне.

Згідно з п.п. 2.2.1 п. 2.2. Додаткової угоди № 2 від 02.11.2012 р. до кредитного договору № 04/12 від 21.06.2012 р., що є невід'ємною частиною кредитного договору №04\12 від 21.06.2012 р. «Право на отримання Позичальником Кредиту виникає після укладання на прийнятих для Банку умовах, та набрання чинності договорів, які забезпечують виконання зобов'язань за цим Договором.

На виконання зазначеного пункту договору між позивачем та ТОВ «ВК Дорбудінвестиція» був укладений іпотечний договір № 182 від 21.06.2012 р. Згідно з предметом зазначеного договору, іпотекодавець з метою забезпечення основного зобов'язання, що випливає з кредитного договору, передає в іпотеку предмет іпотеки.

Предметом іпотеки за договором є промислова база і земельна ділянка площею 3,8979 га, що знаходиться за адресою: Луганська область, Станично-Луганський район, селище Вільхове, провулок Вільхівський, буд.68-б.

Так, ТОВ «ВК Дорбудінвестиція» та позивач в п. 1.4. зазначеного договору встановили, що вартість нежитлової будівлі - промислової бази визначається за згодою Сторін у сумі 21 704 829, 00 грн. Вартість земельної ділянки визначається за згодою Сторін у сумі 920 500, 00грн..

Також, на виконання умов кредитного договору, між ТОВ «Дорбудіндустрія» та позивачем було укладено іпотечний договір (з майновим поручителем) від 21.06.2012 р. Предметом іпотеки за зазначеним договором є нежитлова будівля «Вузол по виробництву бітумної емульсії», що знаходиться за адресою: Луганська область, Краснодонський район, смт. Новосвітлівка, вул. Лісна, буд.15, та земельна ділянка площею 1, 0200 га, що знаходиться за адресою: Луганська область, Краснодонський район, на території Новосвітлівської селищної ради, за межами населеного пункту.

В п. 1.4 договору було визначено, що вартість нежитлової будівлі «Вузол по виробництву бітумної емульсії» визначається за згодою сторін у сумі 9 115 314, 00 грн. Вартість земельної ділянки визначається за згодою сторін у сумі 156 600, 00грн.

Таким чином, відповідач вважає, що виконання зобов'язання за кредитним договором № 04/12 від 21.06.2012 р. вже забезпечено іпотекою на загальну суму 31 897 243,00 грн. (21 704 829,00 + 920 500,00 + 9 115 314,00 + 156 600,00), що у 1,7 разів більш, ніж заявлені позовні вимоги.

В той же час, згідно довідки № 72 від 09.10.2013 р. ТОВ «ВК Дорбудінвестиція», чисельність працюючих на підприємстві складає 24 людини, та фонд оплати праці найманих працівників підприємства становить 60 349, 03 грн.

Задоволення клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках, ставить підприємство у ситуацію, яка унеможливлює виконання обов'язку щодо оплати праці робітникам та у подальшому, взагалі, до скорочення чисельності працюючих що, в свою чергу, призведе до заборгованості по заробітній платі та порушить ст.43 Конституції України щодо прав громадян на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується та ст.ст.21, 22 Закону України «Про оплату праці», якими закріплено права працівника на оплату праці та гарантії закріплення прав щодо оплати праці.

Також, задоволення клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК «ДОРБУДІНВЕСТИЦІЯ» призведе до унеможливлення подальшої діяльності підприємства, до порушення виконання зобов'язань перед постачальниками, у результаті чого виникнуть нарахування з їх боку господарських санкції за порушення умов договорів, що, в свою чергу, у подальшому зумовлює неплатоспроможність підприємства та його банкрутство.

Свої доводи 1-й відповідач обґрунтовує посиланням на постанову Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», норми ГПК України та інші нормативні акти.

З приводу поданої позивачем заяви про забезпечення позову слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до п. 3 вказаної постанови умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

В даному випадку, позивач в обґрунтування заяви про забезпечення позову, зазначає, що 1-й відповідач в порушення умов кредитного договору ухиляється від обов'язку щодо відкриття в банку поточних рахунків та переведення на них грошових коштів з інших банків.

Як вбачається з матеріалів справи та було наведено вище, позивачем заявлені вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на заставне майно в межах суми заборгованості у розмірі 19 176 127 грн. 56 коп., але вартість заставного майна за погодженням сторін становить суму 31 897 243,00 грн., що перевищує суму заборгованості.

Виходячи із системного аналізу норм ст. ст. 66, 67 ГПК України, позиції ВГСУ, слід зазначити, що закон пов'язує можливість застосування заходів забезпечення позову у випадку, якщо незастосування таких заходів може ускладнити в майбутньому виконання рішення. При цьому, заявник повинен навести досить обґрунтовані припущення щодо необхідності застосування заходів до забезпечення позову. Але, в даному випадку, позивачем не надано суду будь-яких доказів та не наведено власних міркувань щодо того, що відповідне заставне майно або кошти відповідача можуть зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю.

Позивач також не наводить обґрунтувань щодо неможливості виконання рішення суду в майбутньому. При цьому, сам факт наявності у 1-го відповідача рахунків в інших банках, окрім банку позивача, не є підставою для застосування заходів щодо забезпечення позову.

Враховуючи викладене, у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти 1-го відповідача слід відмовити.

У судовому засіданні, представником 1-го відповідача заявлене усне клопотання про відкладення розгляду справи та надання йому можливості ознайомлення з матеріалами справи.

Представник позивача проти відкладення розгляду справи заперечив.

Враховуючи доводи представників сторін, відсутність представника 2-го відповідача у судовому засіданні, а також необхідність витребування від сторін додаткових доказів по справі, вирішити спір по суті у даному судовому засіданні не вбачається можливим, у зв'язку з чим розгляд справи слід відкласти.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 66, 67, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» в особі Луганського головного регіонального відділення АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.

2. Розгляд справи відкласти на 07.11.2013 об 11 годині 00 хвилин.

3. Судове засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Луганської області за адресою: м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а в каб. № 319 /суддя Василенко Т.А./ .

4. Зобов'язати позивача:

- надати заперечення на відзиви відповідачів (у разі їх отримання) з доказами надіслання останнім; документальне підтвердження і нормативне обґрунтування викладених у запереченнях доводів;

- уточнити розмір заборгованості за процентами та неустойкою (заява про збільшення позовних вимог від 18.09.2013 має протиріччя за текстом та прохальною частиною).

5. Зобов'язати 1-го відповідача:

- надати відзив на позовну заяву, викладений відповідно до вимог ст. 59 ГПК України, з доказами надіслання позивачу, документальне підтвердження і нормативне обґрунтування викладених у відзиві доводів;

- у разі погашення заявленої у позові суми надати оригінали відповідних платіжних документів для огляду у судовому засіданні, належним чином засвідчені копії - до матеріалів справи;

- при наявності заперечень щодо суми позову - детальний та обґрунтований контррозрахунок.

6. Зобов'язати 2-го відповідача:

- надати відзив на позовну заяву, викладений відповідно до вимог ст. 59 ГПК України, з доказами надіслання позивачу, документальне підтвердження і нормативне обґрунтування викладених у відзиві доводів;

- надати витяг зі статуту, свідоцтво про державну реєстрацію як юридичної особи, довідку про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (оригінали - для огляду у судовому засіданні, належним чином засвідчені копії - до матеріалів справи).

Суддя Т.А. Василенко