Постанова

від 10.10.2013 по справі 923/661/13

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2013 р.Справа № 923/661/13

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Журавльова О.О.

суддів Ярош А.І., Філінюк І.Г.

(відповідно до розпорядження в.о. голови суду від 09.10.2013р. №807 розгляд апеляційної скарги здійснюється даною судовою колегією)

при секретарі судового засідання Селиверстовій М.В.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Коломійчук І.О.

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Херсонської області

на рішення господарського суду Херсонської області від 23 липня 2013 року

по справі №923/661/13

за позовом Каховського міжрайонного прокурора Херсонської області, в інтересах держави, в особі Каховської міської ради

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Новий Ковчег"

про визнання недійсним договору купівлі-продажу та застосування наслідків недійсності.

В С Т А Н О В И В:

Каховський міжрайонний прокурор Херсонської області звернувся до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави, в особі Каховської міської ради, до ТОВ „Новий Ковчег" про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна, що підлягає приватизації шляхом викупу серії ВМІ №282750, укладеного між Каховською міською радою та ТОВ „Новий Ковчег", посвідченого приватним нотаріусом Новокаховського міського нотаріального округу Сушко С.В. 26.06.2009 року та зареєстрованого в реєстрі за № 2390; зобов'язання ТОВ „Новий Ковчег" повернути Каховській міській раді нежитлову будівлю-гуртожиток казарму загальною площею 3529 м 2 фактичною вартістю 1497400 грн., що знаходиться у відповідача за адресою м. Каховка, вул. П. Морозова, 4а; зобов'язання Каховську міську раду повернути ТОВ „Новий Ковчег" 30146 грн.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 23 липня 2013 року у справі №923/661/13 (суддя Александрова Л.І.) у задоволенні позовних вимог Каховського міжрайонного прокурора Херсонської області, в інтересах держави, в особі Каховської міської ради відмовлено в повному обсязі.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що під час укладення сторонами оспорюваного договору купівлі-продажу порушено вимоги щодо проведення оцінки майна, яке підлягало приватизації, отже договір суперечить ст. 10, ч. 1 ст. 12 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", ч. 2 ст. 10, ч. 3 ст. 13 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", п.п. 17, 20 Методики. Приймаючи до уваги заяву відповідача про застосування строків позовної давності, в задоволенні позову було відмовлено саме у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, заступник прокурора Херсонської області звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов Каховського міжрайонного прокурора Херсонської області, в інтересах держави, в особі Каховської міської ради в повному обсязі, з посиланням при цьому на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права і не повне з'ясування обставин справи, з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Представник скаржника у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні.

Представники позивача (Каховської міської ради) у судові засідання не з'явились, про час, дату і місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать відповідні повідомлення про вручення поштових відправлень від 15.08.2013р. та від 13.09.2013р. Окрім того, 26.09.2013р. до канцелярії Одеського апеляційного господарського суду надійшла заява від Каховської міської ради, в якій сповіщалось, що представник позивача не має можливості прийняти участь в судових засіданнях та просить розглянути апеляційну скаргу прокурора без участі представника міської ради.

Представники відповідача (ТОВ „Новий Ковчег") у судові засідання не з'явились, про час, дату і місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать відповідні повідомлення про вручення поштових відправлень від 15.08.2013р. та від 13.09.2013р. Окрім того, 07.10.2013р. до канцелярії Одеського апеляційного господарського суду надійшла клопотання від ТОВ „Новий Ковчег", в якому відповідач просив розглянути апеляційну скаргу прокурора без участі представника відповідача, при цьому, відповідач вказав, що не погоджується з апеляційною скаргою прокурора та просить залишити її без задоволення.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу заступника прокурора Херсонської області за відсутністю представників Каховської міської ради та відповідача у судовому засіданні.

Згідно з розпорядженням в.о. голови суду від 09.10.2013р. №807 розгляд апеляційної скарги здійснювався судовою колегією у складі: головуючий суддя Журавльов О.О., судді Ярош А.І., Філінюк І.Г.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши представника прокурора, апеляційний господарський суд дійшов до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та перевірено під час апеляційного перегляду справи, 29.04.2009р. Каховською міською радою Херсонської області було прийнято рішення 47 сесії 5 скликання за №771/47, відповідно до якого було затверджено перелік об'єктів комунальної власності міста, які підлягають приватизації в 2009р., зокрема, гуртожиток, казарма, розташоване за адресою: м. Каховка, Херсонська область, вул. П. Морозова, 4-А, способом приватизації якого визначено викуп ТОВ „Новий Ковчег".

09.06.2009р. Міським головою Карасевичем О.П. було надіслано лист КП „Каховське БТІ", відповідно до якого Карасевич О.П. просив виготовити технічну документацію, підготувати свідоцтво про право власності та витяг з реєстру прав власності і підготувати звіт про оціночну вартість об'єкту приватизації за рішенням сесії міської ради від 29.04.2009р. №771/47.

16.06.2009р. між Каховською міською радою (замовник) та КП „Каховське БТІ" (виконавець) було укладено договір підряду на виконання робіт №34, за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати, зокрема, експертну оцінку казарми, розташованої за адресою: м. Каховка, Херсонська область, вул. П. Морозова, 4.

На виконання договору підряду на виконання робіт №34 від 16.06.2009р. КП „Каховське БТІ" було складено звіт про оцінку будинку гуртожитку казарми, розташованої за адресою: м. Каховка, Херсонська область, вул. П. Морозова, 4, за яким вартість об'єкту оцінки склала 30146 грн.

18.06.2009р. розпорядженням міського голови Каховської міської ради №108-р затверджено вартість гуртожитку, казарми, розташованої за адресою: м. Каховка, Херсонська область, вул. П. Морозова, 4 в сумі 30146 грн., встановлено аналогічну ціну продажу вказаного майна та прийнято рішення щодо забезпечення укладання відповідного договору купівлі-продажу майна.

19.06.2009р. рішенням виконавчого комітету Каховської міської ради Херсонської області №323 було вирішено присвоїти адресний номер: вул. П.Морозова, 4-А будівлі гуртожитку, казарми, яка знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Каховка та рішенням сесії міської ради від 29.04.2009р. №771/47 включена до переліку об'єктів комунальної власності міста, які підлягають приватизації у 2009 році шляхом викупу ТОВ „Новий Ковчег" по вул. П. Морозова, 4.

26.06.2009р. між Каховською міською радою (позивач, продавець) та ТОВ „Новий Ковчег" (відповідач, покупець) було укладено договір купівлі-продажу майна (надалі-договір), що підлягає приватизації шляхом викупу, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю окреме індивідуально визначене майно - нежиле приміщення, - гуртожиток, казарма, розташоване за адресою: м. Каховка, Херсонська область, вул. П. Морозова, 4-А. (надалі - майно, об'єкт реєстрації).

Відповідно до п.1.3 договору згідно зі звітом про вартість об'єкту приватизації, який затверджений КП „Каховське БТІ" Херсонської обласної ради 31.05.2009р. ринкова вартість об'єкта приватизації становить 30146 грн.

Вказаний договір підписано належними представниками сторін та скріплено печатками.

26.06.2009р. вказаний договір зареєстровано нотаріально за №2390 приватним нотаріусом Сушко С.В.

26.06.2009р. вказане майно було передано Каховською міською радою відповідачу, що підтверджується актом приймання-передачі нерухомого майна за договором купівлі-продажу за №2390 від 26.06.2009р.

23.07.2009р. відповідачем було перераховано Каховській міській раді на виконання умов договору 30146 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3 від 23.07.2009р.

Як вбачається з матеріалів справи, в порядку прокурорського нагляду за додержанням та застосуванням законів у Каховській міській раді з питань додержання вимог законодавства при відчужені комунального майна - будівлі гуртожитку казарми, що знаходиться за адресою м. Каховка, вул. П.Морозова,4-А Каховською міжрайонною прокуратурою було проведено перевірку на підставі постанови №43 від 11.03.2013р.

У зв'язку з наявністю у прокуратури сумнівів щодо дійсної вартості будівлі гуртожитку-казарми що знаходиться за адресою м. Каховка, вул. П.Морозова,4-А було проведено судову будівельно-технічну експертизу по визначенню дійсної ринкової вартості вказаного майна.

Відповідно до висновку експерта №13/250 від 15.04.2013р. станом на 31.05.2009р. вартість будівлі казарми-гуртожитку, дворового покриття, площею 2365,85 кв.м, розташованого за адресою м. Каховка, вул. П.Морозова,4-А складає 1497400 грн., без врахування ПДВ.

Враховуючи вищевикладене, вважаючи, що вартість відчуженого майна розташованого за адресою м. Каховка, вул. П.Морозова,4-А значно занижена, Каховський міжрайонний прокурор Херсонської області в інтересах держави, в особі Каховської міської ради, звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна, що підлягає приватизації шляхом викупу серії ВМІ №282750, укладеного між Каховською міською радою та ТОВ „Новий Ковчег", посвідченого приватним нотаріусом Новокаховського міського нотаріального округу Сушко С.В. 26.06.2009 року та зареєстрованого в реєстрі за № 2390; зобов'язання ТОВ „Новий Ковчег" повернути Каховській міській раді нежитлову будівлю-гуртожиток казарму загальною площею 3529 м 2 фактичною вартістю 1497400 грн., що знаходиться у відповідача за адресою м. Каховка, вул. П. Морозова, 4а; зобов'язання Каховську міську раду повернути ТОВ „Новий Ковчег" 30146 грн.

Дослідивши матеріали та обставини справи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Згідно за ст. 3 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, приватизація об'єктів малої приватизації здійснюється, зокрема, шляхом викупу.

Відповідно до ст. 7 вказаного Закону Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у державній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають: продажу на аукціоні, за конкурсом; викупу. Включення об'єктів малої приватизації до переліків, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється відповідно до Державної та місцевих програм приватизації або з ініціативи відповідних органів приватизації чи покупців.

Статтею 8 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" встановлено, що підготовка об'єкта малої приватизації до продажу здійснюється органами приватизації, які:

- визначають ціну продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, або початкову вартість продажу об'єкта на аукціоні, за конкурсом;

- готують та публікують інформацію про об'єкти малої приватизації у відповідних інформаційних бюлетенях та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації;

- проводять у разі необхідності реорганізацію або ліквідацію державного підприємства;

- замовляють у разі потреби проведення екологічного аудиту.

За ст. 10 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" відповідний орган приватизації публікує в інформаційному бюлетені та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації, перелік об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, який містить назву об'єкта приватизації та його місцезнаходження. Зазначений перелік публікується не пізніш як за 15 днів з дня прийняття рішення про затвердження переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу.

Як вбачається з матеріалів справи, перелік об'єктів комунальної власності міста, які підлягають приватизації в 2009 році затверджено рішенням Каховської міської ради від 29.04.2009р. №771/47, до якого внесено і гуртожиток, казарма за адресою: м. Каховка Херсонської області, вул. П.Морозова, буд. 4-А.

Апеляційний господарський суд зауважує, що сторонами не надано жодних доказів на підтвердження того, що вказаний перелік був опублікований в інформаційному бюлетені та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації.

Приписами ст. 9 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" передбачено, що за рішенням органів приватизації проводиться інвентаризація майна об'єкта малої приватизації із залученням, у разі необхідності, аудитора (аудиторської фірми) та здійснюється його оцінка в порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. Акт інвентаризації затверджується керівником та головним бухгалтером підприємства, акт оцінки вартості об'єкта приватизації - керівником органу приватизації. Ціна продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, та початкова вартість продажу об'єкта малої приватизації на аукціоні або за конкурсом визначаються відповідно до методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Також, відповідно до ст. 12 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" встановлено, що ціна продажу об'єкта, який підлягає приватизації шляхом викупу, визначається шляхом проведення незалежної оцінки.

Згідно зі ст. 3 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

За ст. 7 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін.

Проведення оцінки майна є обов'язковим, зокрема, у випадку приватизації та іншого відчуження у випадках, встановлених законом, оренди, обміну, страхування державного майна, майна, що є у комунальній власності, а також повернення цього майна на підставі рішення суду.

Частиною 2 ст. 10 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що у випадках, визначених нормативно-правовими актами з оцінки майна, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, суб'єкти оціночної діяльності - органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють оцінку майна самостійно на підставі наказу керівника. При цьому, якщо законодавством передбачена обов'язковість проведення незалежної оцінки майна, органи державної влади та органи місцевого самоврядування виступають замовниками проведення такої оцінки майна шляхом укладання договорів з суб'єктами оціночної діяльності - суб'єктами господарювання, визначеними на конкурсних засадах у порядку, встановленому законодавством.

У статті 12 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Зміст, форма, порядок складання, затвердження та строк дії акта оцінки майна встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За статтею 13 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна). Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) може виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації, оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а також інших органах, зазначених у статті 5 цього Закону. Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов'язковим.

Пунктом 15 Методики оцінки майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 р. №1891 (далі за текстом - Методика) та в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, для проведення незалежної оцінки майна суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання визначаються державними органами приватизації у таких випадках: приватизації (корпоратизації); внесення державного або комунального майна до статутних фондів господарських товариств, у тому числі холдингових і державних акціонерних компаній; повернення об'єктів приватизації у державну власність.

Відбір суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання здійснюється на конкурсних засадах у порядку, що встановлюється Фондом державного майна.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з листа №02-13/3301 від 09.07.2013 р. конкурс з відбору суб'єкта оціночної діяльності для проведення оцінки нерухомого майна по вул. П.Морозова, 4-а не проводився, що підтверджується також листом начальника відділу контролю за використанням комунального майна та землі Каховської міської ради.

Рецензування звіту про оцінку майна також не здійснювалось.

Відповідно до п.п. 17, 18 Методики прийняття, погодження та затвердження оцінки майна державними органами приватизації, органами, уповноваженими управляти державним майном, чи виконавчими органами відповідних органів місцевого самоврядування здійснюється на підставі результатів рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) згідно із Законом України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та національними стандартами.

Затвердження оцінки майна здійснюється шляхом видання наказу про затвердження акта оцінки майна або скріплення печаткою та підписом керівника державного органу приватизації (органу, уповноваженого управляти державним майном), чи виконавчого органу відповідного органу місцевого самоврядування висновку про вартість майна.

Оскільки, згідно Закону України „Про місцеве самоврядування" до повноважень міських рад не належить видання наказів, затвердження висновку про вартість майна мало бути здійснено шляхом скріплення печаткою та підписом керівника державного органу приватизації (органу, уповноваженого управляти державним майном), чи виконавчого органу відповідного органу місцевого самоврядування висновку про вартість майна.

Згідно з п. 20 Методики акти оцінки майна та висновки про вартість майна, складені під час приватизації комунального майна, затверджуються виконавчими органами органів місцевого самоврядування.

Водночас, апеляційний господарський суд зауважує, що звіт про оцінку будівлі гуртожитку казарми, розташованої за адресою: Херсонська область, м. Каховка, вул. П.Морозова, 4 не затверджений виконавчим комітетом Каховської міської ради.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що розпорядження міського голови №108-р від 18.06.2009р. не може бути прийняте судом як доказ затвердження висновку про вартість майна, оскільки не відповідає вимогам зазначених вище норм.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, під час укладення сторонами оспорюваного договору купівлі-продажу порушено вимоги щодо проведення оцінки майна, яке підлягало приватизації, отже договір суперечить ст. 10, ч. 1 ст. 12 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", ч. 2 ст. 10, ч. 3 ст. 13 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", п.п. 17, 20 Методики.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, невідповідність вартості об'єкта приватизації встановленій у звіті від 17.06.2009 року вартості встановленій у висновку експерта №13/250 від 15.04.2013 р. не може бути підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу такого об'єкта при дотриманні порядку визначення вартості встановленого нормами Законів України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та Методики.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України (в редакції, яка діяла під час укладення спірного договору) встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За ч.1, 3 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що договір купівлі-продажу майна, що підлягає приватизації шляхом викупу серії ВМІ №282750, укладеного між Каховською міською радою та ТОВ „Новий Ковчег", посвідченого приватним нотаріусом Новокаховського міського нотаріального округу Сушко С.В. 26.06.2009 року та зареєстрованого в реєстрі за № 2390 слід визнати недійсним на підставі ч.1 ст. 215, ч.1 ст. 203 ЦК України.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, у відзиві на позовну заяву від 19.06.2013р. відповідачем було заявлене клопотання про застосування строків позовної давності.

Законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності. Відтак її може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного. В останньому випадку воно обов'язково має бути зазначене в протоколі судового засідання (пункт 6 частини другої статті 811 ГПК; господарський суд може також запропонувати відповідачеві викласти таку заяву в письмовій формі та долучити її до матеріалів справи.

Аналогічні правові висновки викладено в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року №10 „Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів".

За ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску строку позовної давності.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. Щодо фізичної особи (громадянина) останніми можуть бути документально підтверджені тяжке захворювання, тривале перебування поза місцем свого постійного проживання (наприклад, за кордоном) тощо. Стосовно підприємства (установи, організації) зазначені обставини не можуть братися судом до уваги, оскільки за відсутності (в тому числі й з поважних причин) особи, яка представляє його в судовому процесі, відповідне підприємство (установа, організація) не позбавлене права і можливості забезпечити залучення до участі у такому процесі іншої особи; відсутність зазначеної можливості підлягає доведенню на загальних підставах.

Як зазначив господарський суд першої інстанції, початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 ЦК України. Якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем , то позовна давність обчислюватиметься від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор. У таких випадках питання про визнання поважними причин пропущення позовної давності може порушуватися перед судом як прокурором, так і позивачем у справі.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №10 „Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів".

Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи, зокрема, за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

За ч.ч.1, 2 ст. 29 ГПК України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача. З метою вирішення питання щодо наявності підстав для ініціювання перегляду судових рішень у справі, розглянутій без участі прокурора, вступу в розгляд справи за позовом іншої особи прокурор має право знайомитися з матеріалами справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі.

Таким чином, якщо прокурор звертається до суду з позовом в інтересах держави чи громадянина, він є процесуальним позивачем . Особа, яка ініціює порушення провадження у справі на захист прав і інтересів інших осіб у тих випадках, коли це прямо дозволено законом, іменуються процесуальним позивачем. Цей термін означає, що, по-перше, ці особи мають лише процесуальний інтерес, а, по-друге, їх участь може бути у справі лише на стороні позивача. Процесуальні позивачі відокремлюються від сторін:

З огляду на вищенаведене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що Каховський міжрайонний прокурор Херсонської області є процесуальним позивачем.

Враховуючи вищевикладене, в даному випадку слід враховувати не ч.1 п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №10 „Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", в якій роз'яснюються питання щодо застосування позовної давності у разі якщо прокурор не є позивачем , а саме ч.2 п.4.1 вказаної Постанови Пленуму, відповідно до якої, у разі коли згідно із законом позивачем у справі виступає прокурор (частина друга статті 29 ГПК), позовна давність обчислюється від дня, коли про порушення або про особу, яка його допустила, довідався або мав довідатися відповідний прокурор

Як вже було зазначено вище, в порядку прокурорського нагляду за додержанням та застосуванням законів у Каховській міській раді з питань додержання вимог законодавства при відчужені комунального майна - будівлі гуртожитку казарми, що знаходиться за адресою м. Каховка, вул. П.Морозова,4-А Каховською міжрайонною прокуратурою було проведено перевірку на підставі постанови №43 від 11.03.2013р.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, зокрема приписи ст. 261 ЦК України, апеляційний господарський суд приходить до висновку що Каховський міжрайонний прокурор Херсонської області довідався про порушення прав та інтересів держави в особі Каховської міської ради під час проведення відповідної перевірки 11.03.2013р.

За ч.ч.1, 2 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що у даному випадку Каховським міжрайонним прокурором Херсонської області не пропущено строки позовної давності, з огляду на що відповідне клопотання відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності підлягає відхиленню.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Каховського міжрайонного прокурора Херсонської області, в інтересах держави, в особі Каховської міської ради у повному обсязі.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід скасувати, а апеляційну скаргу заступника прокурора Херсонської області задовольнити.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу заступника прокурора Херсонської області задовольнити.

2.Рішення господарського суду Херсонської області від 23 липня 2013 року у справі №923/661/13 скасувати, виклавши резолютивну частину цього рішення в наступній редакції:

„Позовні вимоги Каховського міжрайонного прокурора Херсонської області, в інтересах держави, в особі Каховської міської ради задовольнити у повному обсязі:

Визнати договір купівлі-продажу майна, що підлягає приватизації шляхом викупу серії ВМІ №282750, укладеного між Каховською міською радою (74800, Херсонська область, м. Каховка, вул. К.Маркса, 103, код ЄДРПОУ 26433050) та ТОВ „Новий Ковчег" (73033, м. Херсон, просп. Будівельників, 19, код ЄДРПОУ 36013522), посвідченого приватним нотаріусом Новокаховського міського нотаріального округу Сушко С.В. 26.06.2009р. та зареєстрованого в реєстрі за №2390 недійсним.

Зобов'язати ТОВ „Новий Ковчег" (73033, м. Херсон, просп. Будівельників, 19, код ЄДРПОУ 36013522) повернути Каховській міській раді (74800, Херсонська область, м. Каховка, вул. К.Маркса, 103, код ЄДРПОУ 26433050) нежитлову будівлю-гуртожиток казарму загальною площею 3529 м 2 , що знаходиться у ТОВ „Новий Ковчег" за адресою м. Каховка, вул. П. Морозова, 4-а.

Зобов'язати Каховську міську раду (74800, Херсонська область, м. Каховка, вул. К.Маркса, 103, код ЄДРПОУ 26433050) повернути ТОВ „Новий Ковчег" (73033, м. Херсон, просп. Будівельників, 19, код ЄДРПОУ 36013522) 30146 (тридцять тисяч сто сорок шість) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Новий Ковчег" (73033, м. Херсон, просп. Будівельників, 19, код ЄДРПОУ 36013522) на користь Каховської міської ради (74800, Херсонська область, м. Каховка, вул. К.Маркса, 103, код ЄДРПОУ 26433050) 4014 (чотири тисячі чотирнадцять) грн. 50 коп. судового збору."

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Новий Ковчег" (73033, м. Херсон, просп. Будівельників, 19, код ЄДРПОУ 36013522) до державного бюджету України (отримувач коштів: ГУ ДКСУ в Одеській області; код ЄДРПОУ отримувача: 37607526; банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області; МФО 828011; № рахунку: 31217206782002; код бюджетної класифікації 22030001 „Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), символ звітності 206; код ЄДРПОУ суду 26016990) 2007 (дві тисячі сім) грн. 25 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

4.Доручити господарському суду Херсонської області видати відповідні накази із зазначенням реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 14 жовтня 2013 року.

Головуючий суддя Судді О.О. Журавльов А.І. Ярош І.Г. Філінюк