Ухвала

від 20.06.2014 по справі 923/661/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

20 червня 2014 року Справа № 923/661/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Селіваненка В.П., суддів:Вовка І.В., Грека Б.М., Стратієнко Л.В., Черкащенка М.М., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Новий ковчег" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 11.12.2013 у справі№923/661/13 за позовомКаховського міжрайонного прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Каховської міської ради Херсонської області дотовариства з обмеженою відповідальністю "Новий ковчег" провизнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності правочину,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 23.07.2013 у справі №923/661/13 відмовлено у задоволенні позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна, що підлягає приватизації шляхом викупу від 26.06.2009 серії ВМІ №282750, укладеного Каховською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Новий Ковчег".

Постановою Одеського апеляційного господарського від 10.10.2013 рішення місцевого господарського суду скасовано, позов задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.12.2013 постанову апеляційного господарського суду залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Новий ковчег" звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 11.12.2013 у справі №923/661/13, в якій заявник просить скасувати зазначену постанову та постанову суду апеляційної інстанції, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції положень статті 261 Цивільного кодексу України, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

В обґрунтування своїх вимог заявником подано постанови Вищого господарського суду України від 24.03.2014 у справі №5002-29/2719-2011 та 24.03.2014 у справі №5015/3683/11.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, враховуючи таке.

Відповідно до статті 111 16 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 статті 111 16 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Як вбачається зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 11.12.2013 у справі №923/661/13, про перегляд якої просить заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції щодо задоволення позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна, що підлягає приватизації шляхом викупу, виходячи з того, що спірний договір суперечить положенням статті 10, частини першої статті 12 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", частини другої статті 10, частини третьої статті 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", пунктам 17, 18, 20 Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 №1891. Крім того, суд касаційної інстанції зазначив, що прокурором доведено поважність причин пропущення позовної давності для звернення до суду з позовом у даній справі, оскільки про існування спірного договору від 16.06.2009 прокуратурі стало відомо лише 11.03.2013 при проведенні перевірки з питань додержання вимог законодавства при відчуженні комунального мана, що підтверджується постановою від 11.03.2013 №43.

Водночас, приймаючи постанову від 24.03.2014 у справі №5002-29/2719-2011, суд касаційної інстанції визнав обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанцій щодо відмови у задоволенні позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності на майно та спонукання до повернення майна, з огляду на пропущення прокурором позовної давності при звернення з відповідним позовом, про застосування якої заявлено відповідачем; разом з тим дата здійснення перевірки, на яку посилається прокурор як на джерело інформації про порушене право, не зазначена, матеріали перевірки суду не подані.

Таким чином, дані судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

Крім того, постанова Вищого господарського суду України від 24.03.2014 у справі №5015/3683/11, якою рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції, не може бути доказом неоднакового застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, оскільки прийняття касаційною інстанцією постанов про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі, а тому на відповідну постанову не може бути здійснено посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 111 16 ГПК України.

З огляду на викладене відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 111 16 ,111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Новий ковчег" у допуску справи №923/661/13 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяВ.Селіваненко Судді: І.Вовк Б.Грек Л.Стратієнко М.Черкащенко