Постанова

від 09.10.2013 по справі 18/24пд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

09.10.2013 р. справа №18/24пд

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Колядко Т.М. суддівБойченко К.І. , Шевкової Т.А. за участю представників сторін: від позивача:не з"явився, від відповідача:Косова Н.Г. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Електра", м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 15.05.2013 року по справі№18/24пд (Корнієнко В.В.) за позовомВідділу реклами Луганської міської ради, м.Луганськ доТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Електра", м.Луганськ пророзірвання догвору та стягнення 66421,58грн. В С Т А Н О В И В:

Господарський суд Луганської області (суддя Корнієнко В.В.) рішенням від 15.05.2013р. частково задовольнив позовні вимоги відділу реклами Луганської міської ради, м.Луганськ та стягнув з Товариства з обмеженою відповідальнісю "Виробничо-комерційна фірма «Електра», м.Луганськ (далі - ТОВ «ВКФ "Електра") 64180,38грн. боргу за тимчасове користування місцями розташування спеціальних конструкцій (що використовується для розміщення рекламо носіїв), пеню в сумі 1665,52грн. за договорами №364 від 17.05.2007р. та №411 від 26.12.2007р. В частині вимог про розірвання договорів №364 від 17.05.2007р. та №411 від 26.12.2007р. та демонтування рекламних конструкцій судом провадження у справі припинено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій рішення господарського суду Луганської області від 15.05.2013р. по справі № 18/24пд просить скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, заявник в апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції не досліджено відповідних доказів по справі, а саме: не вказана загальна сума, яка підлягає сплаті ТОВ «ВКФ "Електра" за договорами; сума, яка сплачена та відсутнє посилання на докази, що підтверджують сплату; сума, яка залишилася не сплаченою та докази направлення вимог відділу реклами Луганської міської ради, м.Луганськ про сплату заборгованості.

Крім того, судом не надано оцінки рішенням господарського суду у справах про визнання недійсними договорів, у зв"язку з розглядом яких провадження у справі судом зупинялось.

Позивач свого представника у судові засідання 25.09.2013р. та 09.10.2013р. не направив, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення 23.08.2013р.

Крім того, через канцелярію суду позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд апеляційну скаргу ТОВ «ВКФ «Електра» залишити без задоволення, рішення - без змін.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги у судовому засіданні 09.10.2013р.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відділ реклами Луганської міської ради, м.Луганськ звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з ТОВ «ВКФ «Електра» про розірвання договорів №411 від 26.12.2007р. та №364 від 17.05.2007р., стягнення заборгованості за тимчасове користування місцями розташування спеціальних конструкцій, які перебувають у комунальній власності територіальної громади м.Луганська, в сумі 64180,78грн. та пені в сумі 2240,80грн., з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договорів № 411 від 26.12.2007р. та №364 від 17.05.2007р.

Заявою №б/н від 30.04.2013р. позивач зменшив розмір пені до 1665,52грн. та відмовився від позову в частині розірвання договорів №364 від 17.05.2007р. та №411 від 26.12.2007р. та демонтування рекламних конструкцій. Судом заяву прийнято та розглянуто по суті (а.с. 77).

Заявою №б/н від 15.05.2013р. уточнив позовні вимоги та зменшив розмір заявленого боргу до 64180,38грн. Судом заяву прийнято та розглянуто по суті (а.с. 93).

Як вбачається з матеріалів справи, між відділом реклами Луганської міської ради (Робочий орган) та ТОВ «ВКФ «Електра» (Користувач) були укладені договори №411 від 26.12.2007р. та №364 від 17.05.2007р. (далі - Договір), за умовами якого Робочий орган передає, а Користувач приймає по Акту приймання-передачі, який є невід'ємною частиною цього Договору (п. 1.1. Договорів) і додається до нього (Додаток №1), у тимчасове платне користування рекламне місце, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м.Луганська.

ТОВ «ВКФ «Електра» зобов'язався вносити позивачу плату за користування вказаними місцями в сумі 12348,94 грн. на місяць за договором № 364 (п.п. 4.2., 4.3 договору) та 18663,96 грн. на місяць за договором № 411 (п.п. 4.2., 4.3. договору).

Згідно п.5.5 Договорів у випадку несвоєчасної, або неповної сплати за місця розташування рекламних засобів, «Розповсюджувач реклами» сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період прострочення.

Оскільки відповідач не виконав належним чином умов договорів №411 від 26.12.2007р. та №364 від 17.05.2007р. щодо своєчасної та повної оплати за тимчасове користування місцями на розміщення зовнішньої реклами у м.Луганську, позивач звернувся до суду з позовом про розірвання договору та стягнення з відповідача боргу.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідач свої зобов'язання щодо внесення плати за користування місцем розташування спеціальних конструкцій (що використовуються для розміщення рекламоносіїв) в повному обсязі не виконав, в зв'язку з чим, за період: липень 2007 р. - лютий 2008 р. у нього виник борг в сумі 64180,38 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог зазначених Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в частині першій статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), яка також передбачає, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов"язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов"язання.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком першої інстанції, що відповідач на підставі п.5.5 Договорів №364 та №411 допустив прострочення розрахунків та несе відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідач будь-яким чином розрахунок позовних вимог в частині боргу та пені не спростував, доказів оплати боргу суду не надав.

Також, апеляційний суд погоджується з висновком першої інстанції, щодо припинення провадження в частині вимог про розірвання договорів №364 від 17.05.2007р. та №411 від 26.12.2007р. та демонтування рекламних конструкцій, оскільки позивач відмовився від цієї вимоги.

Як свідчать матеріали справи, ухвалою господарського суду Луганської області від 08.04.2013р. провадження по справі №18/24пд було зупинено до розгляду пов"язаних з нею справ №9/53 та №3/11 про визнання договорів частково недійсними.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 05.04.2013р. провадження по справі №18/24пд поновлено після усунення обставин, які були підставою зупинення розгляду справи, втім до матеріалів справи рішення господарського суду у справах не були залучені.

Для повного та всебічного розгляду цієї справи ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 25.09.2013р. було витребувано у відповідача належним чином завірені копії рішень господарського суду Луганської області по справам №9/53пд та 3/11, які були підставою для зупинення провадження у справі №18/24пд.

На виконання вимог ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 25.09.2013р. відповідачем у судовому засіданні 09.10.2013р. було надано копії цих рішень, які залучені до матеріалів справи.

Рішеннями по справам №9/53пд від 17.12.2012р. та 8/127пд (18/153пд) (3/11пд) у задоволенні позову ТОВ "ВКФ "Електра" про визнання договорів частково недійсними відмовлено.

У зв"язку з чим, зазначені рішення не впливають на розгляд позову про стягнення з ТОВ "ВКФ "Електра" заборгованості та штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга ТОВ "Виробничо-комерційна фірма «Електра" задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Луганської області від 15.05.2013р. по справі № 18/24пд підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Електра», м.Луганськ залишити без задоволення, а рішення господарського суду Луганської області від 15.05.2013р. по справі №18/24пд залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Т.М. Колядко

Судді: К.І. Бойченко

Т.А. Шевкова

Надруковано: 5 прим.

1. позивачу

2. відповідачу

3 у справу

4 ДАГС

5 г/с Луганськ.обл.