Постанова

від 06.02.2014 по справі 18/24пд

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2014 року Справа № 18/24пд

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Могил С.К. (головуючий), Борденюк Є.М., Вовк І.В. (доповідач),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Електра" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.10.2013 року у справі № 18/24пд за позовом Відділу реклами Луганської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Електра" про розірвання договорів та стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

У березні 2008 року позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за тимчасове користування місцями розташування спеціальних конструкцій, які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Луганська в сумі 64 180,78 грн. та пені в сумі 2 240,80 грн., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договорів від 26.12.2007 року № 411 та від 17.05.2007 року № 364, про розірвання зазначених договорів та демонтування рекламних конструкцій.

Під час розгляду спору в суді першої інстанції позивач зменшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача заборгованість у сумі 64 180,78 грн. та пеню в сумі 1665,52 грн., відмовившись від позову в частині розірвання договорів від 26.12.2007 року № 411 та від 17.05.2007 року № 364 і демонтування рекламних конструкцій.

У травні 2013 року позивач уточнив заявлені вимоги та зменшив розмір основного боргу до 64 180,38 грн.

Рішенням господарського суду Луганської області від 15.05.2013 року (суддя Корнієнко В.В.) позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 64 180,38 грн. та пеню в сумі 1665,52 грн., а в решті позову провадження у справі припинено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.10.2013 року (судді Колядко Т.М., Бойченко К.І., Шевкова Т.А.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач вважає, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відзив на касаційну скаргу від позивача до суду не надходив.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю його представника в розгляді іншої судової справи та політичними подіями у м. Києві не підлягають задоволенню, оскільки такі обставини не зумовлюють відкладення розгляду справи.

Дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, що між Відділом реклами Луганської міської ради та ТОВ "ВКФ "Електра" були укладені договори від 26.12.2007 року № 411 та від 17.05.2007 року № 364 про надання в тимчасове користування та використання місць, для розташування спеціальних конструкцій (що використовується для розміщення рекламоносіїв), які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Луганська, за умовами п. 1.1. яких позивач передає, а відповідач приймає по Акту приймання-передачі, який є невід'ємною частиною цього договору і додається до нього (Додаток №1), у тимчасове платне користування рекламне місце, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Луганська.

ТОВ "ВКФ "Електра" зобов'язалося вносити позивачу плату за користування вказаними місцями в сумі 12 348,94 грн. за договором № 364 (п.п. 4.2., 4.3 договору) та 18 663,96 грн. за договором № 411 (п.п. 4.2., 4.3. договору) щомісячно до 20 числа звітного календарного місяця шляхом перерахування на розрахунковий рахунок.

Згідно п. 5.5 договорів у випадку несвоєчасної, або неповної сплати за місця розташування рекламних засобів, "Розповсюджувач реклами" сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період прострочення.

За актами приймання-передачі від 17.05.2007 року та від 26.12.2007 року позивач передав, а відповідач прийняв місця для розташування на них спеціальних конструкцій згідно укладених договорів.

Предметом даного судового розгляду є вимоги про стягнення з відповідача заборгованості та пені у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання з оплати за тимчасове користування місцями розташування спеціальних конструкцій за договорами про надання в тимчасове користування та використання місць, для розташування спеціальних конструкцій, які перебувають у комунальній власності.

Висновок судів обох інстанцій про задоволення позову в частині стягнення заборгованості та пені обґрунтовано встановленням обставин порушення відповідачем зобов'язання з оплати за тимчасове користування місцями розташування спеціальних конструкцій за спірними договорами, а висновок про припинення провадження у справі щодо решти позову мотивовано відмовою від позову у вказаній позивачем частині.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За вимогами ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вимогами ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судами обох інстанцій встановлено обставини належного виконання зобов'язання позивачем за спірними договорами та неналежного виконання відповідачем зобов'язання з оплати за тимчасове користування місцями розташування спеціальних конструкцій у липні 2007 року - лютому 2008 року, і наявність правових підстав та передбачених договорами умов для стягнення з відповідача заборгованості та пені.

Виходячи з наведеного, суди попередніх інстанцій дали належну оцінку обставинам справи і, з урахуванням вимог застосованих правових норм та умов договорів, дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 64 180,38 грн. та пені в сумі 1665,52 грн., припинивши провадження в решті позову.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів.

За таких обставин, оскаржені судові рішення є законними й обґрунтованими, і тому підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Електра" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.10.2013 року - без змін.

Головуючий суддя С.Могил

Судді Є.Борденюк

І.Вовк