Постанова

від 25.09.2013 по справі 5013/1656/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2013 року Справа № 5013/1656/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Мележик Н.І. - головуючого (доповідача),

Кочерової Н.О.,

Самусенко С.С.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу Вищого навчального закладу

"Відкритий міжнародний університет

розвитку людини "Україна"

в особі відособленого підрозділу

Кіровоградського інституту розвитку людини

вищого навчального закладу

"Відкритий міжнародний університет

розвитку людини "Україна"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.07.2013 року

у справі № 5013/1656/12

господарського суду Кіровоградської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Кіровоградський обласний центр

післядипломного навчання працівників

АПК"

до Вищого навчального закладу

"Відкритий міжнародний університет

розвитку людини "Україна"

в особі відособленого підрозділу

Кіровоградського інституту розвитку людини

вищого навчального закладу

"Відкритий міжнародний університет

розвитку людини "Україна"

про стягнення 69 000 грн.

за участю представників:

позивача - Ткаченка В.В.

відповідача - Горінштейна Л.О., Воробйова В.В.

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіровоградський обласний центр післядипломного навчання працівників АПК" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом до Вищого навчального закладу "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" в особі відособленого підрозділу Кіровоградського інституту розвитку людини вищого навчального закладу "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" про стягнення неустойку за користування річчю у березні 2012 року за час прострочення її повернення у розмірі сумі 69 000 грн.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 22.04.2013р. (суддя Змеул О.А.) в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.07.2013 року (судді: Герасименко І.М., Кузнецова І.Л., Сизько І.А.) рішення першої інстанції у даній справі скасовано; прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача неустойку у розмірі 61 200 грн. та судові витрати в сумі 2 469,75грн.; в іншій частині позову відмовлено.

В касаційній скарзі Вищий навчальний заклад "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" в особі відособленого підрозділу Кіровоградського інституту розвитку людини вищого навчального закладу "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" просить скасувати постанову апеляційного господарського суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та порушення вимог процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин і повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 103, ч. 1 ст. 104, ч. 2 ст. 105 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення місцевого господарського суду повністю або частково і прийняти нове рішення. Підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Апеляційний господарський суд у разі скасування або зміни рішення місцевого господарського суду, у постанові повинен зазначити доводи, за якими апеляційна інстанція не погодилась з висновками суду першої інстанції.

Разом з тим, оскаржувана постанова апеляційного господарського суду зазначеним вимогам закону не відповідає.

Так, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, апеляційний господарський суд скасував судовий акт місцевого господарського суду про відмову в позові та частково задовольнив позовні вимоги про стягнення неустойки за користування орендованим приміщенням після закінчення договору оренди у сумі 61 200 грн. (з огляду на встановлення сторонами орендної плати в січні 2012р. у розмірі 30 600 грн.), посилаючись на безпідставне користування відповідачем майном після 01.02.2012 року, оскільки договір на лютий - грудень 2012р. не укладався.

При цьому, апеляційний господарський суд виходив того, що 01.01.2012 року між сторонами укладено договір оренди, строком дії до 31.01.2012 року, підписаний зі сторони орендодавця директором ТОВ "Кіровоградський обласний центр післядипломного навчання працівників АПК" Вакуленком О.В., а зі сторони орендаря - колишнім ректором Кіровоградського інституту розвитку людини "Україна" Барно О.М. на підставі довіреності та Положення про Кіровоградський інститут розвитку людини.

Згідно умов цього договору ТОВ "Кіровоградський обласний центр післядипломного навчання працівників АПК" передав Вищому навчальному закладу "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" в особі відособленого підрозділу Кіровоградського інституту розвитку людини в користування для організації навчального процесу приміщення учбового корпусу, а саме: 2 - 4 поверхи, загальною площею 1700 кв.м., розташоване у місті Кіровограді по вулиці Покровській, 73, з орендною платою 30 600 грн. на місяць.

Проте, такі висновки суду апеляційної інстанції є помилковими, оскільки при винесенні постанови апеляційна інстанція, в порушення вимог пункту 2 статті 83 ГПК України, за відсутності клопотання ТОВ "Кіровоградський обласний центр післядипломного навчання працівників АПК", вийшла за межі позовних вимог, пославшись на договір оренди спірного приміщення, укладений між сторонами 01.01.2012 року (наявність якого заперечував позивач), тоді як позовні вимоги заявлені на підставі договору оренди від 01.10.2011 року з вартістю орендної плати у розмірі 49 800 грн.

Разом з тим, вирішуючи зазначений спір та залишаючи без задоволення позов ТОВ "Кіровоградський обласний центр післядипломного навчання працівників АПК", місцевий господарський суд виходив з того, що відповідач продовжує користуватись учбовим корпусом для організації навчального процесу та постійно вносить орендну плату на користь позивача.

Так, як встановлено місцевим господарським судом, 01.10.2011 року між ТОВ "Кіровоградський обласний центр післядипломного навчання працівників АПК" (орендодавцем) та Вищим навчальним закладом "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна", від імені якого діє територіально відокремлений підрозділ Кіровоградський інститут розвитку людини" (орендарем) в особі ректора цього інституту Барно О.М., який діє на підставі довіреності та Положення про Кіровоградський інститут розвитку людини вищого навчального закладу "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна", укладено договір оренди нежитлового приміщення учбового корпусу, розташованого у місті Кіровограді по вулиці Покровській, 73, а саме: 2 - 4 поверхів, їдальні, аудиторії № 6, кімнати № 5, фойє, площею 2490 кв.м., з орендною платою 20 грн. за кв.м. на місяць, загальною сумою орендної плати на місяць - 49 800 грн., строком дії до 30.10.2011 року.

01.11.2011 року сторонами укладено новий аналогічний договір оренди на тих самих умовах на строк до 30.11.2011 року, після закінчення дії якого відповідач продовжував користуватись орендованим майном.

Посилаючись на безпідставне користування вищевказаним майном, позивач, на підставі статті 785 Цивільного кодексу України, просив стягнути з відповідача неустойку у заявленому розмірі за час прострочення у березні 2012 року, вказавши, при цьому, на зарахування ним зустрічних однорідних вимог на суму 30 600 грн. (внесення орендної плати відповідачем у березні 2012 року).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд обгрунтовано виходив з їх безпідставності, зважаючи на відсутність доказів припинення між сторонами договірних відносин, що підтверджується відсутністю акта передачі орендарем орендодавцеві спірного майна, відсутністю заперечень позивача щодо користування відповідачем об"єктом оренди після закінчення строку договору оренди від 01.01.2012 року, внесенням орендних платежів та відсутністю намірів сторін припинити договірні відносини, про що свідчить договір оренди учбового корпусу, укладений між сторонами 01.01.2013 року зі строком дії до 31.12.2013 року для організації навчального процесу.

При цьому, судом першої інстанції обгрунтовано спростовані доводи позивача щодо повідомлення відповідача листом від 23.12.2011 року № 26/12 про закінчення 01.12.2011 року дії договору від 01.11.2011 року, в якому міститься прохання про наділення представника Вищого навчального закладу "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" відповідними повноваженнями на укладення наступного договору оренди.

Також місцевим господарським судом правильно відхилені доводи позивача про неукладення сторонами договору оренди спірних приміщень на січень 2012 року, оскільки докази отримання відповідачем листа ТОВ "Кіровоградський обласний центр післядипломного навчання працівників АПК" від 30.01.2012 року з повідомленням про необхідність передачі орендованого майна відсутні.

Крім того, відповідають вимогам закону висновки місцевого господарського суду щодо безпідставності посилань позивача на обмеження повноважень колишнього керівника інституту Барно О.М. на укладення спірного договору оренди нерухомого майна згідно довіреності від 26.12.2011 року за № 1/17-69, з огляду на схвалення Вищим навчальним закладом "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" договору оренди від 01.01.2012 року на суму 30 600 грн., що підтверджується прийняттям його до виконання, користуванням приміщенням та внесенням орендної плати.

Статтею 785 ЦК передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно частини третьої статті 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Частиною другою статті 795 цього ж Кодексу передбачено, що повернення наймачем предмета договору найму оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Відтак, зважаючи на вищевказані приписи цивільного законодавства, недоведення позивачем позовних вимог та ненадання останнім доказів на їх підтвердження, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого господарського суду про відсутність підстав для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді стягнення заявленої неустойки.

За таких обставин, оскаржувану постанову не можна визнати законною та обгрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню з одночасним залишенням в силі рішення господарського суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 111 5 - 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Вищого навчального закладу "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" в особі відособленого підрозділу Кіровоградського інституту розвитку людини вищого навчального закладу "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.07.2013 року у справі № 5013/1656/12 скасувати.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 22.04.2013 року у справі № 5013/1656/12 залишити в силі.

Головуючий суддяН.І. Мележик СуддіН.О. Кочерова С.С. Самусенко