Постанова

від 10.10.2013 по справі 7/5005/6395/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2013 року Справа № 7/5005/6395/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В. суддівГоголь Т.Г. (доповідач), Фролової Г.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін за первісним позовом: позивача: не з'явились, повідомлені належно, відповідача: Бакун Т.В. - директор, Лукінчук Р.А. - дов. від 01.10.13 (були присутні у судовому засіданні 03.10.13) касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Тракс" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.06.13 у справі№7/5005/6395/2012 за позовомПриватного підприємства "Адоніс" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Тракс" про за зустрічним позовом до про визнання права власності на автотранспортний засіб Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Тракс" Приватного підприємства "Адоніс" розірвання договору оренди автотранспортного засобу, стягнення 49932,46 грн. орендних платежів та 17138,20 грн. пені

У судовому засіданні 03.10.13 оголошувалася перерва до 10.10.13.

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 10.10.13 для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію суддів у складі: Добролюбової Т.В. - головуючого, Гоголь Т.Г., Фролової Г.М.

Слухання справи розпочиналося з початку у зв'язку із зміною колегії суддів.

Приватне підприємство "Адоніс" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом (з урахуванням змін) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Тракс" про зобов'язання відповідача виконати умови договору оренди транспортного засобу з правом викупу від 20.05.10 і укласти договір купівлі-продажу автомобіля вантажного, сідлового тягача, 2002 року випуску, марки (моделі) KENWORTH T2000, об'єм двигуна 15000 куб.см, шасі №1ХКТDВ9Х53J886199, реєстраційний номер АА7372ВК, та стягнути з відповідача 262765,77 грн. зайво перерахованих коштів, 9500 грн. витрат на правову допомогу . Позивач наголошував на тому, що ним, як то передбачено умовами спірного договору оренди, було достроково сплачено відповідачеві вартість автомобіля, втім відповідач ухиляється від переоформлення на позивача права власності на транспортний засіб та укладання в договору купівлі-продажу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер Тракс" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із зустрічним позовом до Приватного підприємства "Адоніс" про розірвання договору оренди транспортного засобу з правом викупу №4 від 23.02.10 та стягнення з відповідача 49932,46 грн. заборгованості зі сплати орендних платежів з березня до серпня 2012 року і 17138,20 грн. пені за несвоєчасне їх внесення. В обґрунтування зустрічного позову, товариство посилалося на неналежне виконання ПП "Адоніс" зобов'язань за договором оренди транспортного засобу з правом викупу №4 від 23.02.10 в частині вчасного внесення орендних платежів, страхування автомобіля, повернення об'єкта оренди після закінчення строку оренди.

При новому розгляді справи, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.13 (суддя Кощеєв І.М.) первісний позов задоволено частково. Зобов'язано ТОВ "Інтер Тракс" виконати зобов'язання за договором оренди транспортного засобу з правом викупу від 20.05.10 та укласти договір купівлі-продажу спірного автомобіля. Стягнуто з відповідача за первісним позовом на користь позивача 119960 грн. зайво перерахованих коштів. У решті первісного позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено. Господарський суд установив, що зобов'язання сторін за договором оренди транспортного засобу з правом викупу №4 від 23.02.10 припинилися у зв'язку з укладенням ними 20.05.10 нового договору оренди з правом викупу. Суд визнав, що позивачем за первісним позовом було сплачено відповідачеві за первісним позовом вартість спірного автомобіля, проте останній ухиляється від оформлення права власності та укладання договору купівлі-продажу. Водночас суд установив і те, що позивач за первісним позовом перерахував відповідачеві за первісним позовом 200000 грн. в якості оплати за автомобіль, і це перевищує фактичну вартість автомобіля за спірним договором. Відтак, стягненню з відповідача за первісним позовом підлягає 119960 грн. зайво перерахованих коштів. Разом з тим, суд визнав недоведеною та необґрунтованою решту суми надмірно сплачених коштів та суму витрат на правову допомогу. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, господарський суд виходив з того, що дія договору №4 від 23.02.10 припинилася у зв'язку з укладенням сторонами нового договору оренди транспортного засобу з правом викупу від 20.05.10; що ПП "Адоніс" здійснив оплату вартості спірного автомобіля достроково, у липні 2011, а відтак відсутні підстави для розірвання договору №4 від 23.02.10 та стягнення за ним заборгованості за період березень-серпень 2012 року і штрафних санкцій за його невиконання.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.06.13 (судді: Тищик І.В., Верхогляд Т.А., Джихур О.В.) перевірене рішення господарського суду залишено без змін з тих же підстав.

До Вищого господарського суду України з касаційною скаргою (з урахуванням доповнень) звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер Тракс", в якій просить рішення у справі скасувати, а справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду першої інстанції. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник вказує на порушення судами приписів статей 16, 328, 610, 611, 615, 617, 631, 640, 764, 765, 785 Цивільного кодексу України, статей 284, 286 Господарського кодексу України, статей 43, 84 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник посилається на істотне порушення відповідачем за зустрічним позовом умов договору №4 від 23.02.10, а відтак вважає підставним його розірвання та стягнення з останнього заборгованості з орендних платежів і пені. Скаржник також наголошує на неукладеності та фіктивності договору оренди транспортного засобу з правом викупу від 20.05.10, оскільки спірний транспортний засіб не передавався за цим договором, грошові кошти на його виконання не перераховувалися.

Від позивача за первісним позовом відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представників відповідача , переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Господарськими судами установлено та підтверджено матеріалами справи, що 23.02.10 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Тракс" - орендодавцем та Приватним підприємством "Адоніс" - орендарем був укладений договір оренди транспортного засобу з правом викупу №4. За умовами цього договору орендодавець зобов'язався передати орендарю у строкове платне користування транспортний засіб (сідловий тягач виробництва США; марка KENWORTH (Кенворт); модель Т-2000; рік випуску-2002; колісна формула 6х4, номер шасі 1XKTDB9Х53J886199, двигун CATTERPILLER-C15, номер двигуна 6NZ66784, колір синій, державний реєстраційний номер АА 7372 ВК) з наступним переходом права власності на нього до орендаря, а орендар зобов'язався прийняти транспортний засіб у строкове платне користування, а згодом і у власність та сплачувати орендну плату в порядку і на умовах договору. Оціночна вартість транспортного засобу на момент його передачі становить 200000 грн. (пункт 1.3 договору). Цей автомобіль 26.04.10 за актом прийому-передачі був переданий орендареві. Господарськими судами також установлено, що, в подальшому, 20.05.10 між цими ж сторонами було укладено новий договір оренди зазначеного транспортного засобу з правом викупу. Договір оренди транспортного засобу з правом викупу від 20.05.10 сторони нотаріально посвідчили, змінили порядок, строки і ціну автотранспортного засобу та обумовили, що попередні домовленості, котрі мали місце до укладання цього договору і не відображені у ньому, не матимуть правового значення. Отже, як встановили суди, договір від 20.05.10 є укладеним. Так, за умовами нового договору строк оренди транспортного засобу сторонами визначений з 20.05.10 до 20.05.12; вартість автомобіля - 80040 грн.; щомісячна орендна плата - 3335 грн. (пункти 2, 8 договору). Пунктом 8 договору також передбачено, що у разі затримки орендної плати упродовж одного місяця транспортний засіб належить поверненню орендодавцю без повернення попередніх оплат орендарю; орендар має право достроково сплатити за даний транспортний засіб. Орендований транспортний засіб переходить у власність орендаря за умови сплати ним на користь орендодавця вартості автомобіля у сумі 80040 грн. Перехід права власності оформлюється шляхом укладання договору купівлі-продажу автомобіля, з урахуванням платежів, зроблених відповідно до пункту 8 договору. У разі дострокової оплати вказаної суми, перехід права власності на транспортний засіб від орендодавця до орендаря підлягає оформленню у 5-ти денний термін (пункт 9 договору). При розгляді цього спору господарські суди установили, що між сторонами відбулася заміна первісного зобов'язання (договір оренди транспортного засобу з правом викупу №4 від 23.02.10) новим зобов'язанням між тими ж сторонами (договір оренди транспортного засобу з правом викупу від 20.05.10). Новий договір від 20.05.10 припинив зобов'язання сторін за первісним договором №4 від 23.02.10, тобто відбулася новація зобов'язання. Установили суди і те, що 19.07.11, достроково, ПП "Адоніс" повністю оплатило вартість спірного транспортного засобу; що ТОВ "Інтер Тракс" ухиляється від виконання своїх договірних зобов'язань та укладення договору купівлі-продажу автомобіля (як то передбачено сторонами у договорі від 20.05.10). Як убачається з матеріалів справи, предметом первісного позову є вимога Приватного підприємства "Адоніс" заявлена до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Тракс" про зобов'язання останнього виконати умови договору оренди транспортного засобу з правом викупу від 20.05.10 і укласти договір купівлі-продажу автомобіля вантажного, сідлового тягача, 2002 року випуску, марки (моделі) KENWORTH T2000, об'єм двигуна 15000 куб.см, шасі №1ХКТDВ9Х53J886199, реєстраційний номер АА7372ВК, та стягнути з відповідача 262765,77 грн. зайво перерахованих коштів. Предметом зустрічного позову є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Тракс" до Приватного підприємства "Адоніс" про розірвання договору оренди транспортного засобу з правом викупу №4 від 23.02.10 та стягнення з відповідача 49932,46 грн. заборгованості зі сплати орендних платежів з березня до серпня 2012 року і 17138,20 грн. пені за їх несвоєчасне внесення. Ухвалюючи судові акти у справі, господарські суди дійшли висновку про наявність підстав для часткового задоволення первісного позову та необґрунтованість вимог зустрічного позову. Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема є договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (стаття 626 названого Кодексу). Статтею 627 Цивільного кодексу України унормовано, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Главою 50 Цивільного кодексу України унормовано припинення зобов'язання. Згідно з приписами статті 604 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація). У розумінні приписів наведених норм сторони вправі припинити існуюче між ними зобов'язання за домовленістю. При цьому, сторони можуть укласти договір про припинення зобов'язання як до початку виконання зобов'язання, так і в процесі його виконання. Одним із способів припинення зобов'язання за домовленістю сторін є новація зобов'язання або заміна первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами. Новацію характеризують такі ознаки: наявність взаємної згоди сторін щодо припинення дії попереднього зобов'язання та щодо умов нового зобов'язання; наявність умови про припинення попереднього зобов'язання; припинення всіх додаткових зобов'язань; виникнення між тими ж особами нового зобов'язання, яке, як правило, містить умову про інший предмет чи спосіб виконання. Отже, законодавець пов'язує визначення існуючої домовленості сторін щодо первісного зобов'язання як новації та настання наслідків, передбачених зазначеними приписами, з волевиявленням сторін відповідно до змісту досягнутої ними домовленості. Як вже зазначалося, і це установили суди, договір оренди транспортного засобу з правом викупу від 20.05.10 припинив зобов'язання сторін за первісним договором №4 від 23.02.10, оскільки відбулася заміна первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація). Установили господарські суди і те, що позивач за первісним позовом виконав свої зобов'язання за договором від 20.05.10 та достроково сплатив відповідачеві за первісним позовом повну вартість спірного транспортного засобу; що відповідач за первісним позовом ухиляється від виконання своїх договірних зобов'язань та укладення договору купівлі-продажу автомобіля. Водночас судами було враховано і те, що в оплату спірного транспортного засобу ПП "Адоніс" було сплачено 200000 грн., що перевищує суму договірних зобов'язань. Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Дана норма кореспондує з приписами статті 193 Господарського кодексу України. Враховуючи викладене, господарські суди дійшли вірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення первісного позову. Водночас колегія суддів погоджується з висновком судів про необґрунтованість вимог зустрічного позову. Як вже зазначалося, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер Тракс", звертаючись із зустрічним позовом до Приватного підприємства "Адоніс", просило розірвати договір оренди транспортного засобу з правом викупу №4 від 23.02.10 , стягнути з відповідача 49932,46 грн. заборгованості зі сплати орендних платежів з березня до серпня 2012 року і 17138,20 грн. пені за їх невчасне внесення. При цьому, позивач за зустрічним позовом посилався на неналежне виконання ПП "Адоніс" умов договору оренди транспортного засобу з правом викупу №4 від 23.02.10, вважаючи договір від 20.05.10 неукладеним. Між тим, у задоволенні цих вимог суди відмовили, оскільки, як вже зазначалося, зобов'язання за договором №4 від 23.02.10 припинилися у зв'язку з новацією, укладенням сторонами нового договору оренди транспортного засобу з правом викупу від 20.05.10, порушень зобов'язань за яким з боку ПП "Адоніс", як установили суди, допущено не було. Відповідно до приписів статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Довід скаржника про те, що договір оренди транспортного засобу з правом викупу від 20.05.10 є неукладеним через те, що автомобіль за цим договором йому не передавався, не може бути підставою для скасування судових актів у справі, оскільки, по-перше, цьому доводу надавалася оцінка апеляційним господарським судом та він був відхилений ним як необґрунтований, а, по-друге, договір від 20.05.10 не створив, а змінив існуючі між сторонами правовідносини. Спірний транспортний засіб 26.04.10 за актом прийому-передачі був переданий орендареві. Решта доводів касаційної скарги також визнаються неспроможними, позаяк вони не спростовують встановленого господарськими судами та стосуються оцінки доказів, яка за приписами статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції.

В частині відмови у стягненні з ТОВ "Інтер Тракс" 142805,7 грн. судові акти у справі скаржником не оскаржені, а тому колегією суддів не переглядалися.

Враховуючи зазначене, керуючись статтями 108, 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.06.13 у справі №7/5005/6395/2012 залишити без змін.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Тракс"- без задоволення.

Головуючий суддя Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

Г.Фролова