Постанова
від 10.10.2013 по справі 5011-8/15337-2012
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2013 р. Справа№ 5011-8/15337-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

за участю представників сторін:

позивача: Рачок Н.М., довіреність №08.6-186/84-35 від 03.01.2013 року,

відповідача: Шолудченко А.А., довіреність б/н від 09.10.2013 року,

третя особа: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дона"

на рішення господарського суду міста Києва

від 25.06.2013 року

у справі №5011-8/15337-2012 (суддя - Полякова К.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дона"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Енглер-Україна"

про звернення стягнення на предмет іпотеки у розмірі 2176518,00 грн. та визнання права власності на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Урсоцбанк" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дона", за участі третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Енглер-Україна" про звернення стягнення на предмет іпотеки у розмірі 2176518,00 грн. та визнання права власності на предмет іпотеки.

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.06.2013 року позов Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дона" за участі третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Енглер-Україна" про звернення стягнення на предмет іпотеки у розмірі 2331011,84 грн. та визнання права власності на предмет іпотеки - задоволено повністю.

У рахунок часткового погашення суми заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Енглер-Україна" (03127, місто Київ, вулиця 40-річчя Жовтня, будинок 120, корпус 1; код ЄДРПОУ 31721290) перед Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" (03150, місто Київ, вулиця Ковпака, будинок 29; код ЄДРПОУ 00039019), а саме суми заборгованості за відсотками у розмірі 2331011 (два мільйони триста тридцять одна тисяча одинадцять) гривень 84 копійки з ПДВ за Договором відновлювальної кредитної лінії №18/059-КВ від 06.06.2007, звернуто стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 06.06.2007, зареєстрованого у реєстрі за №3596, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" (03150, місто Київ, вулиця Ковпака, будинок 29; код ЄДРПОУ 00039019) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дона" (04053, місто Київ, вулиця Гоголівська, будинок 37/2; код ЄДРПОУ 31732281) та знаходиться за адресою: Україна, місто Київ, вулиця Гоголівська, будинок 37/2 шляхом набуття права власності Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" (03150, місто Київ, вулиця Ковпака, будинок 29; код ЄДРПОУ 00039019) на предмет іпотеки - нежилі приміщення (в літері Б), двоповерхова будівля загальною площею 158,50 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Гоголівська, будинок 37/2.

Оціночна вартість предмета іпотеки 2176800 (два мільйони сто сімдесят шість тисяч вісімсот) гривень 00 копійок з ПДВ.

Визнано за Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" (03150, місто Київ, вулиця Ковпака, будинок 29; код ЄДРПОУ 00039019) право власності на нежилі приміщення (в літері Б), двоповерхова будівля загальною площею 158,50 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Гоголівська, будинок 37/2 та належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Дона" (04053, місто Київ, вулиця Гоголівська, будинок 37/2; код ЄДРПОУ 31732281) на праві власності на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2005 року у справі №36/667, яке набрало законної сили, зареєстрованого у Комунальному підприємстві бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна згідно реєстраційного напису 30.12.2005 року, записаного у реєстрову книгу №128-п-170 за реєстровим №7668-п.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дона" (04053, місто Київ, вулиця Гоголівська, будинок 37/2; код ЄДРПОУ 31732281) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150, місто Київ, вулиця Ковпака, будинок 29; код ЄДРПОУ 00039019) судовий збір у розмірі 43530 (сорок три тисячі п'ятсот тридцять) гривень 36 копійок. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дона" (04053, місто Київ, вулиця Гоголівська, будинок 37/2; код ЄДРПОУ 31732281) у дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3089 (три тисячі вісімдесят дев'ять) гривень 88 копійок.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 25.06.2013 року по справі №5011-8/15337-2012 за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" до ТОВ "Дона", третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Енглер-Україна" про визнання права власності на предмет іпотеки.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував і порушив норми процесуального та матеріального права.

09.10.2013 року до відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дона" надійшло письмове клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи. В обґрунтування свого клопотання відповідач зазначив, що проведена на замовлення позивача оцінка предмету іпотеки з визначеною його вартістю у розмірі 2 176 800,00 грн. є неправомірною, оскільки остання проведена з порушенням ч. 1 ст. 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", згідно якої Замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб. Предмет іпотеки перебуває на законних підставах у відповідача, який жодних доручень на проведення оцінки третім особам не давав. Наданий позивачем звіт про незалежну оцінку вартості нерухомого майна, яким визначено ринкову вартість іпотеки, є недопустимим доказом, оскільки останній одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для його задоволення. При цьому суд виходить з наступного.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.03.2013 року у справі №5011-8/15337-2012 призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Дона" оплатити вартість витрат по проведенню експертизи, ухвалу разом зі справою направлено до експертної установи.

12.06.2013 року Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз матеріали справи №5011-8/15337-2012 повернуто до господарського суду міста Києва, а ухвалу від 14.03.2013 року залишено без виконання у зв'язку із незабезпеченням попередньої оплати за проведення експертизи.

Колегія суддів відзначає, що відповідачем не надано суду належних доказів та обґрунтувань того, що у разі призначення апеляційним господарським судом експертизи у справі, буде здійснена попередня оплата для її проведення, а тому підстави для повторного призначення у справі судової експертизи відсутні.

При цьому скаржником не надані належні докази, які б спростовували висновки спеціаліста щодо оцінки вартості предмета іпотеки.

За таких обставин колегія суддів Київського апеляційного господарського суду визнала клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Дона" про призначення судової будівельно-технічної експертизи необґрунтованим, а тому відмовляє в його задоволенні.

Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу просив апеляційний господарський суд рішення господарського суду міста Києва від 25.06.2013 року залишити без змін у зв'язку з відсутністю підстав для його скасування, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дона" без задоволення.

Третя особа в судове засідання повноважних представників не направила, відзиву на апеляційну скаргу не подала.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

06.06.2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", правонаступником якого є позивач - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енглер-Україна" (позичальник) укладено Договір відновлювальної кредитної лінії №18/059-КВ.

У подальшому між сторонами укладено ряд додаткових угод до Договору відновлювальної кредитної лінії №18/059-КВ, якими змінювалися умови договору, зокрема: збільшувався розмір ліміту кредитування, збільшувався розмір процентів річних за кредитом та комісій, продовжувалися строки дії договору, встановлювалися нові графіки погашення заборгованості, збільшувалися та зменшувалися відсоткові ставки за користування кредитними коштами, тощо.

Із врахуванням додаткових угод до Договору відновлювальної кредитної лінії №18/059-КВ від 06.06.2007 пунктом 1.1.1. договору із наступними змінами передбачено, що банк здійснює позичальнику надання кредиту окремими частинами, - траншами, зі сплатою 14% процентів річних за Кредитом та комісій, в розмірі та в порядку визначеному тарифами на послуги по наданню кредитів, що містяться у Додатку 1 до цього договору, який є невід'ємною частиною цього Договору, в межах максимального ліміту заборгованості позичальника за кредитом в сумі 1000000,00 доларів США, відповідно до графіку зниження максимального ліміту заборгованості.

Досліджуючи умови укладеного між сторонами Договору про відновлювальну кредитну лінію з додатковими угодами, судом встановлено, що відповідно до п. 2.3. Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно в останній робочий день поточного місяця за період з останнього робочого дня попереднього місяця по день, що передує останньому робочому дню поточного місяця, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі, за методом "факт/360", де "факт" - фактична кількість днів у періоді, за яким здійснюється нарахування процентів, а " 360" - умовна кількість днів у році.

Пунктом 2.4. Договору про надання відновлювальної кредитної лінії визначено, що сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті виданого кредиту щомісячно не пізніше п'ятого числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані відсотки, а також в день повернення заборгованості за Кредитом в повній сумі на рахунок відкритий в ПАТ "Укрсоцбанк".

На виконання Кредитного договору позичальник зобов'язався своєчасно та в повному обсязі погашати кредит із нарахованими процентами за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями в порядку, визначеними умовами договору.

Після спливу терміну дії Договору кредиту (04.07.2010), Позичальником, в порушення п.п. 1.1., 2.4, 3.3.6, 3.3.7 Договору кредиту, не сплачено заборгованість по кредиту та не сплачено відсотки за користування кредитними коштами.

Як передбачено п. 4.1. Договору кредиту, у разі прострочення Позичальником строків погашення Кредиту та/або сплати відсотків, комісій, зазначених у п.п. 1.1.1., 3.3.6.1., 3.3.15., 3.3.17., 2.4., 2.5. цього Договору, Позичальник сплачує кредитору пеню в національній валюті в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період невиконання зобов'язань за цим договором, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, починаючи з наступного дня за днем прострочення.

Згідно п. 3.2.7. Договору кредиту, кредитор має право у разі порушення Позичальником зобов'язань, визначених у п.п. 3.3.3.-3.3.18. цього Договору кредиту, за письмовим повідомленням Кредитора до Позичальника, в односторонньому порядку розірвати цей Договір, що має наслідком дострокове, протягом 30 (тридцяти) календарних днів від дня отримання Позичальником відповідної письмової вимоги кредитора, виконання Позичальником всіх своїх зобов'язань за Договором кредиту, а саме: повернення Кредиту, сплату процентів, комісій, а також сплату можливої неустойки (пені, штрафів) та відшкодування збитків,завданих простроченням виконання. Після погашення зазначених вимог цей Договір вважається розірваним.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 "Позика" глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад" ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Положеннями ч. 1 ст. 1048 ЦК України зазначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 193 ГК України, приписи якої кореспондуються з приписами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Окрім цього, відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання.

Позивач наполягав на тому, що ним виконано свої зобов'язання за кредитними договорами, зокрема, надано позичальнику грошові кошти в обумовленій сторонами сумі, що підтверджено копіями листів-заявок, наявними у матеріалах справи.

Проте, позичальником не виконано взяті на себе за Договором відновлювальної кредитної лінії зобов'язання, а саме, не повернуто основну суму кредиту та не сплачено процент користування кредитними коштами, отже, станом на 30.03.12 року заборгованість ТОВ "Енглер-Україна" складає 11298074 (одинадцять мільйонів двісті дев'яносто вісім тисяч сімдесят чотири) гривні 23 копійок, а саме: сума заборгованості за кредитом - 929 524 (дев'ятсот двадцять дев'ять тисяч п'ятсот двадцять чотири) дол. США 22 центи, що за курсом НБУ складає 7 423 831 (сім мільйонів чотириста двадцять три тисячі тридцять одна) гривня 09 копійок; сума заборгованості за відсотками - 291 861 (двісті дев'яносто одна тисяча вісімсот шістдесят один) дол. США 70 центів, що за курсом ІІБУ складає 2 331 011 (два мільйони триста тридцять одна тисяча одинадцять) гривень 84 копійок; сума заборгованості за комісіями - 6 424 (шість тисяч чотириста двадцять чотири) дол. США 54 центи, що за курсом НБУ складає 51 310 (п'ятдесят одна тисяча триста десять) гривень 87 копійок; розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту - 154 387 (сто сорок чотири тисячі сімдесят шість) дол. США 48 центів, що за курсом НБУ складає 1 232 974 (один мільйон двісті тридцять дві тридцять дві тисячі дев'ятсот сімдесят чотири) гривні 61 копійок; розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків - 32 422 (тридцять дві тисячі двісті тридцять дев'ять) дол. США 13 центів, що за курсом НБУ складає 258 945 (двісті п'ятдесят вісім тисяч дев'ятсот сорок п'ять) гривень 82 копійки.

Із поданого до суду розрахунку вбачається, що у межах даного позову позивач заявляє до стягнення суму заборгованості за відсотками, що складає 2331011,84 грн.

Відповідачем не заперечувався та не спростовувався факт наявності заборгованості за Договором відновлювальної кредитної лінії №18/059-КВ.

Судом також встановлено, що у забезпечення виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Енглер-Україна" між ПАТ "Укрсоцбанк" (Іпотекодержатель) та ТОВ "Дона" (Іпотекодавець), яка виступає майновим поручителем ТОВ "Енглер-Україна" укладено Іпотечний договір від 06.06.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івашко Н.П., зареєстрований у реєстрі за №3596, за умовами якого Іпотекодавцем, передано Банку в іпотеку нерухоме майно, а саме: нежилі приміщення (в літ. Б), двоповерхового приміщення загальною площею 158,50 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Гоголівська, буд. 37/2 та належать Відповідачу (Іпотекодавцю) на праві приватної власності на підставі рішення господарського суду м. Києва від 16.12.2005 року у справі №36/667, яке набрало законної сили, зареєстрованого в КП "Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухоме майно", згідно реєстраційного напису від 30.12.2005 року, записаного у реєстрову книгу №128-П-170 за реєстровим №7668-п.

Також, у зв'язку із внесенням змін до кредитних договорів відповідні зміни вносились до Іпотечного договору, шляхом укладання договорів про внесення змін.

Заставна вартість Предмету іпотеки за згодою сторін становить 1781180,00 грн., про що зазначено у Договорі від 29.07.2009р. про внесення змін до Іпотечного договору від 06.06.2007 року. Одночасно, умовами Іпотечного договору відображено балансову вартість предмета іпотека у розмірі 86300,00 грн. (п.1.3. Іпотечного договору).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язань нерухомим майном, що залишається у володінні ті користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі не виконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього божника у порядку встановленому цим законом.

За приписами статті 33 Закону України "Про Іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Цією ж статтею передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 37 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Як вбачається із умов Іпотечного договору від 06.06.2007, із врахуванням змін внесених Договором від 29.07.2009 про внесення змін до Іпотечного договору від 06.06.2007, пунктом 1.4. визначено суть та розмір забезпечених іпотекою вимог - виконання позичальником перед іпотекодержателем зобов'язань, зокрема, сплата процентів за користування Кредитом, в розмірі та порядку, визначеному Договором, яким обумовлено Основне зобов'язання та комісій, в розмірі та в порядку, визначеному Договором, яким обумовлено Основне зобов'язання.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за умови додержання статті 35 Закону України "Про іпотеку".

Пунктом 4.5. Договору іпотеки визначено, що Іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із перелічених в даному положенні договору способів, в тому числі шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку".

Частиною 3 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" визначено, що Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

У відповідності до Висновку про вартість майна від 16.10.2012 року, наданому суб'єктом оціночної діяльності ПП "Енергомакс" (сертифікат №12021/11 від 09.06.2011 р.), вартість Предмет іпотеки складає 2176800,00 грн. з ПДВ.

На виконання положення ст. 35 Закону України "Про іпотеку" щодо необхідності надсилання іпотекодавцю та боржнику вимоги про усунення порушення, позивач 09.12.2011 року надіслав відповідачу та третій особі письмові вимоги, в якій їм запропоновано погасити заборгованість за Кредитним договором, а також попереджено, що у випадку невиконання вимоги у тридцятиденний строк з моменту її отримання Банком будуть застосовані заходи щодо звернення стягнення на предмет іпотеки.

Визначені сторонами способи позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки не перешкоджають іпотекодержателю: або запропонувати іпотекодавцю укласти та посвідчити нотаріально окремий договір про позасудове врегулювання, або застосувати інші способи звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, звернутися до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису чи до суду із позовною заявою про звернення стягнення на предмет іпотеки.

У зв'язку з залишенням вказаних вимог без задоволення, Банком прийнято рішення про задоволення вимог до ТОВ "Енглер-Україна" за Договором про надання відновлюваної кредитної лінії №18/059-КВ від 06 червня 2007 року, шляхом набуття права власності на предмет іпотеки - нежилі приміщення (в літ. Б), двоповерхового приміщення загальною площею 158,5 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Гоголівська, буд. 37/2 та належить на праві власності ТОВ "ДОНА".

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Частиною 2 вказаної статті визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч.1 ст. 611 ЦК України).

При дослідженні судом умов укладеного між сторонами договору іпотеки, зокрема пункту 4.5. договору встановлено, що звернення стягнення на предмет іпотеки та його продаж для погашення заборгованості здійснюється за вибором іпотекодержателя одним із наступних способів: шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку"; шляхом продажу іпотекодержателем від свого імені предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України "Про іпотеку".

Так, відповідно до статті 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Право іншої особи з вищим пріоритетом щодо строкового користування нерухомим майном, набутим у власність іпотекодержателем, зберігає чинність відповідно до умов договору, яким обумовлено таке користування. Права та вимоги третіх осіб на предмет іпотеки, набутий у власність іпотекодержателем, які мають нижчий пріоритет, ніж вимога іпотекодержателя, втрачають чинність.

До особи, яка на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, включеного до іпотечного договору, набула право власності на предмет іпотеки (об'єкт нерухомого майна, об'єкт незавершеного будівництва та майнові права на них), розміщений на земельній ділянці, яка перебуває в оренді іпотекодавця, переходить право оренди на таку земельну ділянку, а зазначений договір про задоволення вимог іпотекодержателя або застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, включене до іпотечного договору, є документом, що посвідчує перехід права оренди земельної ділянки до нового власника предмета іпотеки і заміну особи орендаря у договорі оренди землі та підлягає державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

У відповідності до частини 2 статті 36 Закону України "Про іпотеку" обрання того чи іншого способу звернення стягнення на предмет іпотеки є правом іпотекодержателя, яке він реалізує на свій розсуд.

Згідно статей 36, 37 Закону України "Про іпотеку" набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки здійснюється на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, до якого дорівнюється відповідне застереження у договорі іпотеки.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

З положень статті 1 статті 15 Цивільного кодексу України вбачається, що будь-яке суб'єктивне цивільне право, в тому числі таке, що виникло на підставі договору, в тому числі, договору про задоволення вимог іпотекодержателя, підлягає захисту в суді, у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Положення статті 15 Цивільного кодексу України кореспондуються з положеннями частини 2 статті 124 Конституції України, яка передбачає, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Такий спосіб захисту суб'єктивних цивільних прав, як визнання права, передбачений статтею 16 Цивільного кодексу України.

Слід враховувати той факт, що відповідне застереження було включено сторонами спору до Іпотечного договору від 06.06.2007 у момент його укладення, тобто в той момент, коли були відсутні будь-які порушення умов Договору відновлювальної кредитної лінії №18/059-КВ з боку ТОВ "Енглер-Україна", а відповідно, і підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки.

За вказаних обставин, у суду відсутні підстави для позбавлення Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" судового захисту його права, яке виникло на підставі відповідного застереження у Іпотечному договорі від 06.06.2007 року.

Також, слід зазначити, що у разі, якщо такий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, як набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, передбачений договором іпотеки, іпотекодержатель може реалізувати його у судовому порядку, шляхом пред'явлення позову про визнання права власності на предмет іпотеки.

Суд звертає увагу на те, що за своєю правовою природою право іпотеки, що належить іпотекодержателю має похідну, залежну природу від вимоги, яка забезпечена іпотекою, та нерозривно з нею пов'язано. Це підтверджується положеннями чинного цивільного законодавства, зокрема, частиною 5 статті 3 Закону України "Про іпотеку", яка прямо зазначає, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

У матеріалах справи наявний Звіт про незалежну оцінку вартості нерухомого майна: окремої двоповерхової будівлі загальною площею 158,5 кв.м, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Гоголівська, буд. 37/2, складений експертною фірмою Приватним підприємством "Енергомакс", оцінювачем Чумаченко М.В., відповідно до якого ринкова вартість об'єкта оцінки складає 2176800,00 грн. (з ПДВ).

У матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про оскарження зазначеного висновку експерта, а також докази які б спростовували недостовірність зазначеної у ньому інформації.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про визнання права власності на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 06.06.2007 у рахунок погашення суми заборгованості за відсотками Товариства з обмеженою відповідальністю "Енглер-Україна" за Договором відновлювальної кредитної лінії №18/059-КВ від 06.06.2007 у розмірі 2331011,84 грн. підлягають задоволенню.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Беручи до уваги вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов висновку, про можливість задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, та визнання за позивачем права власності на предмет іпотеки, а також погоджується з доводами позивача про те, що він має право використовувати наступні способи звернення стягнення на іпотечне майно передбачені іпотечним договором.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дона" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Енглер-Україна" про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності на предмет іпотеки є доведеними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

З урахуванням наведеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 25.06.2013 року у справі №5011-8/15337-2012 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору.

У зв'язку з цим, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду міста Києва від 25.06.2013 року у справі №5011-8/15337-2012.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Києва від 25.06.2013 року у справі №5011-8/15337-2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дона" - без задоволення.

Головуючий суддя Андрієнко В.В.

Судді Буравльов С.І.

Шапран В.В.

СудКиївський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення10.10.2013
Оприлюднено16.10.2013
Номер документу34106593
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —5011-8/15337-2012

Постанова від 10.10.2013

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Андрієнко В.В.

Ухвала від 15.08.2013

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Андрієнко В.В.

Рішення від 25.06.2013

Господарське

Господарський суд міста Києва

Полякова К.В.

Ухвала від 14.06.2013

Господарське

Господарський суд міста Києва

Полякова К.В.

Ухвала від 14.03.2013

Господарське

Господарський суд міста Києва

Полякова К.В.

Ухвала від 14.03.2013

Господарське

Господарський суд міста Києва

Полякова К.В.

Ухвала від 02.11.2012

Господарське

Господарський суд міста Києва

Полякова К.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні