Постанова

від 02.10.2013 по справі 826/12593/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02 жовтня 2013 року 18 год. 24 хв. № 826/12593/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Данилишина В.М., суддів Келеберди В.І., Кобилянського К.М., при секретарі судового засідання Стадницькій Ю.Є., за участю представників позивачів, відповідача та третьої особи-1, без участі представника третьої особи-2, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Десятинка" та громадської організації "Андріївсько-Пейзажна ініціатива" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи: Київська патріархія Української православної церкви Київського патріархату та товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інтергал-Буд", про визнання протиправними дій відповідача, а також визнання нечинним та скасування рішення відповідача.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі - КАС України) у судовому засіданні 02 жовтня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 05 серпня 2013 року надійшов позов об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Десятинка" (також далі - позивач-1) та громадської організації "Андріївсько-Пейзажна ініціатива" (також далі - позивач-2) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (також далі - відповідач) , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Київська патріархія Української православної церкви Київського патріархату (також далі - третя особа-1) та товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інтергал-буд" (також далі - третя особа-2) , про визнання протиправними дій відповідача щодо видачі замовнику - третій особі-1, та генеральному підряднику - третій особі-2, дозволу на виконання будівельних робіт від 18 червня 2013 року № ГУ 114131690331 (також далі - оскаржуваний дозвіл) , а також визнання нечинним та скасування оскаржуваного дозволу.

В обґрунтування позову представники позивачів зазначили, що оскаржуваний дозвіл виданий відповідачем протиправно, оскільки такі дії відповідача суперечать чинному законодавству. Документ, який підтверджує право на користування земельною ділянкою, не дає права на проведення на ній нового будівництва, а тільки передбачає можливість користування та експлуатації існуючих об'єктів. Оскаржуваний дозвіл не мав бути виданий, оскільки проектна документація не відповідає містобудівним умовам та обмеженням, встановленим для земельної ділянки, не погоджена органом охорони культурної спадщини на місцевому рівні та Українським товариством охорони пам'яток історії та культури, Комітет Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО про заплановане будівництво не повідомлявся та погоджень або пропозицій щодо його реалізації не надавав.

Ухвалою суду від 08 серпня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, у якій призначено попереднє судове засідання.

Відповідними ухвалами суду від 04 вересня 2013 року відмовлено у задоволенні письмового клопотання представників позивачів про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного дозволу та заборони третій особі-1 і третій особі-2 проводити будь-які будівельні роботи на території оспорюваної земельної ділянки, а також закінчено підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні колегією суддів.

Ухвалою суду від 02 жовтня 2013 року відмовлено у задоволенні письмового клопотання представника позивачів про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи.

Крім того, у судовому засіданні 02 жовтня 2013 року судом, згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 53 КАС України, відмовлено у задоволенні письмового клопотання представника позивачів про залучення Головного управління містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

У ході судового розгляду справи представники позивачів позов підтримали та просили задовольнити його повністю.

Представники відповідача позов не визнали та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду у судовому засіданні 21 серпня 2013 року. Пояснили, що оскаржуваний дозвіл, який є актом індивідуальної дії, тобто актом, який породжує права та обов'язки для суб'єктів, яким він адресований, у даному випадку, для третьої особи-1 і третьої особи-2, не погоджує будь-яких прав та обов'язків для позивачів, отже не порушує їх прав та законних інтересів. До того ж, оскаржуваний акт виданий відповідачем у порядку та на підставі, що передбачені чинним законодавством у сфері містобудівної діяльності.

Представник третьої особи-1 позов також не визнала та просила відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду у судовому засіданні 21 серпня 2013 року. Пояснила, що відсутні будь-які підстави для задоволення позову, оскільки доводи представників позивачів про порушення відповідачем положень законодавства у сфері містобудівної діяльності є безпідставними та необґрунтованими.

Представник третьої особи-2 у судові засідання не прибув, хоча про дати, час та місце судового розгляду справи третя особа-2, відповідно до ч. 11 ст. 35, ст. 38 КАС України, повідомлена належним чином, заяви про розгляд справи за відсутності її представника до суду не надійшли.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем 18 червня 2013 року видано третій особі-1, як замовнику, та третій особі-2, як генеральному підряднику (підряднику), оскаржуваний дозвіл на виконання будівельних робіт з будівництва (нового будівництва) комплексу будівель адміністративного та господарського призначення із житловими приміщеннями службового призначення (також далі - комплекс) на земельній ділянці, розташованій за адресою: провулок Десятинний, 3 (літери А, Б) та 5 (літера Д) у Шевченківському районі міста Києва (також далі - земельна ділянка) .

Суд не погоджується з доводами представників позивачів щодо наявності підстав для визнання протиправними дій відповідача та визнання нечинним і скасування оскаржуваного дозволу, виходячи з аналізу наявних у матеріалах справи доказів та наступних положень і обставин.

Так, згідно з п. 1, підпунктом 5 п. 4 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 08 квітня 2011 року № 439/2011, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного

архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.

Держархбудінспекція України відповідно до покладених на неї завдань у визначених законодавством випадках видає дозволи на виконання будівельних робіт, відмовляє у видачі таких дозволів, анулює дозволи на виконання будівельних робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 34, ч.ч. 1-6, 8 ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) , замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - органи державного архітектурно-будівельного контролю), - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

Форма дозволу на виконання будівельних робіт, форма заяви, що подається для його отримання, перелік документів, що додаються до заяви, форма відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт, порядок видачі та анулювання дозволу на виконання будівельних робіт визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Відмова у видачі дозволу на виконання будівельних робіт видається заявнику в письмовому вигляді з відповідним обґрунтуванням у строк, передбачений для видачі дозволу.

Підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт є: 1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу; 2) невідповідність поданих документів вимогам законодавства; 3) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.

Відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт може бути оскаржено до суду.

У разі якщо в установлений цією статтею строк органом державного архітектурно-будівельного контролю не видано дозвіл на виконання будівельних робіт або відмову в його видачі, замовник звертається до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, для вжиття протягом десяти

робочих днів заходів, пов'язаних з видачею зазначеного дозволу або відмовою в його видачі. У разі якщо протягом зазначеного строку не буде видано дозвіл на виконання будівельних робіт або відмову в його видачі, право на виконання будівельних робіт виникає на десятий робочий день з дня реєстрації звернення до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, а дозвіл вважається виданим.

Дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано: 1) органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: а) подання замовником заяви про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт; б) наявності відомостей про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем (замовником), смерті фізичної особи - замовника або визнання її безвісно відсутньою; 2) адміністративним судом за позовом органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо застосування такого заходу реагування у разі перешкоджання проведенню перевірки посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю, якщо таке перешкоджання було здійснено протягом одного року після накладення штрафу за зазначене порушення.

Замовник зобов'язаний протягом семи календарних днів з дня видачі дозволу на виконання будівельних робіт або з дня набуття права на виконання таких робіт відповідно до ч. 5 цієї статті письмово поінформувати виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, місцеву державну адміністрацію за місцезнаходженням об'єкта будівництва про початок виконання будівельних робіт.

Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, місцева державна адміністрація повідомляють через місцеві засоби масової інформації про початок виконання будівельних робіт на об'єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Згідно з п.п. 17, 18 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466, дозвіл на виконання будівельних робіт (далі - дозвіл) щодо об'єкта, проект якого затверджено Кабінетом Міністрів України, який розміщено на території кількох регіонів або вплив (відповідно до проектної документації) від діяльності якого після прийняття в експлуатацію буде поширюватися на два і більше регіони (Автономна Республіка Крим, області, мм. Київ та Севастополь), видається Держархбудінспекцією, а щодо іншого об'єкта - її територіальним органом за місцезнаходженням об'єкта за формою згідно з додатком 4 на безоплатній основі.

Документи для отримання дозволу, що видається Інспекцією, приймаються в дозвільному центрі за місцезнаходженням об'єкта будівництва.

Для отримання дозволу замовник (його уповноважена особа) має право подати особисто або надіслати рекомендованим листом з описом вкладення до Інспекції за місцезнаходженням об'єкта заяву про отримання дозволу за формою згідно з додатком 5.

До заяви додаються: копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку; копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або письмова згода його власника на проведення будівельних робіт у разі реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єкта; копія ліцензії, яка дає право на виконання будівельних робіт, засвідчена в установленому порядку (подається у разі потреби); копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд; копії кваліфікаційних сертифікатів, засвідчені в установленому порядку, подаються з 01 червня 2012 року (крім сертифікатів інженерів технічного нагляду, які подаються з дня набрання чинності цим Порядком).

З викладених положень вбачається, що за умови надання необхідних документів та відсутності підстав для відмови, відповідач протягом десяти робочих днів повинен видати дозвіл, який є єдиним і достатнім документом для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика.

У ході розгляду справи судом з'ясовано, що 17 червня 2013 року третя особа-1 звернулась до відповідача із заявою про видачу дозволу на виконання будівельних робіт, розглянувши яку, 18 червня 2013 року відповідач видав третій особі-1 та третій особі-2 оскаржуваний дозвіл.

Відповідно до п. 32 рішення Київської міської ради VI сесії XXIV скликання від 25 вересня 2003 року № 31/905 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" (також далі - рішення № 31/905) , затверджено проект відведення земельної ділянки третій особі-1 для експлуатації та обслуговування адміністративних та господарських приміщень та передано третій особі-1, за умови виконання підпункту 32.1 рішення № 31/905, у довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку, площею 0,17 га, для експлуатації та обслуговування адміністративних та господарських приміщень, у тому числі: площею 0,13 га - за рахунок частини земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 16 грудня 1968 року № 2181/1 "Про відвод земельної ділянки Академії Наук Української РСР під будівництво Будинку вчених у Шевченківському районі"; 0,04 га - за рахунок земель міської забудови.

Згідно з підпунктом 32.1 п. 32 рішення № 31/905, третю особу зобов'язано: виконувати обов'язки землекористувача відповідно до ст. 96 Земельного кодексу України; у місячний термін замовити у Головному управлінні земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою; питання пайової участі вирішити відповідно до рішення Київської міської ради від 27 лютого 2003 року № 271/431 "Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва"; забезпечити вільний доступ для прокладання нових, ремонту та експлуатації існуючих інженерних мереж і споруд, розміщених у межах земельної ділянки; майново-правові питання вирішувати в установленому порядку; виконати вимоги, викладені у листах Головного управління містобудування та архітектури від 13 вересня 2002 року № 18-3153, Державного управління екології та природних ресурсів в місті Києві від 03 грудня 2002 року № 08-8-20/6584, головного державного санітарного лікаря міста Києва від 08 листопада 2002 року № 6065 та Управління охорони пам'яток історії, культури та історичного середовища від 27 листопада 2002 року № 4514.

На підставі п. 32 рішення № 31/905, 21 червня 2004 року між Київською міською радою та третьою особою-1 укладено договір оренди земельної ділянки (реєстраційний номер 604) (також далі - договір оренди) , за умовами якого Київська міська рада за актом приймання-передачі зобов'язалась передати, а третя особа-1 - прийняти в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку.

Відповідно до ст.ст. 2, 3 договору оренди, об'єктом оренди є земельна ділянка, розміром 1713 кв.м., цільове призначення - для експлуатації та обслуговування адміністративних та господарських приміщень, кадастровий номер - 8000000000:91:157: 0028. Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її активному використанню.

Договір укладено на 25 років.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23 квітня 2013 року у справі № 910/2475/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27 серпня 2013 року, відмовлено у задоволенні позову першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Української православної церкви Київського патріархату про розірвання договору оренди.

Згідно зі ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 14 грудня 2007 року № 1653 "Про надання Київській патріархії Української православної церкви Київського патріархату дозволу на проектування та будівництво комплексу будівель адміністративного та господарського призначення з житловими приміщеннями службового призначення на

пров. Десятинному, 3 літери А, Б та 5 літера Д у Шевченківському районі" (також далі - розпорядження № 1653) , дозволено третій особі-1 здійснити проектування та будівництво комплексу на земельній ділянці, яка надана згідно з п. 32 рішення № 31/905 та право користування якою посвідчене договором оренди.

Разом з тим, розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22 квітня 2009 року № 466 "Про внесення змін до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 14.12.2007 № 1653", до розпорядження № 1653 внесено зміни, а саме назву та абзац 1 п. 1 викладено у новій редакції.

Слід зазначити, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2013 року у справі № 826/1883/13-а, на яку, як на доказ протиправності виданого відповідачем оскаржуваного дозволу, посилаються представники позивачів, на час судового розгляду цієї справи не набрала законної сили, оскільки перебуває на перегляді в суді апеляційної інстанції, а тому п. 32 рішення № 31/905 та розпорядження № 1653 на час розгляду справи є чинними.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 254 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Проаналізувавши викладені положення та обставини, а також враховуючи надані у ході судового розгляду справи пояснення представників відповідача про те, що третьою особою-1 до заяви додано усі передбачені чинним законодавством документи для видачі дозволу на виконання будівельних робіт, суд прийшов до висновку про правомірність дій відповідача щодо видачі оскаржуваного дозволу, а також самого дозволу.

Стосовно тверджень представників позивачів про відсутність погодження проектної документації суд зазначає наступне.

Так, у матеріалах справи містяться копії наступних документів:

- листа Інституту археології Національної академії наук України від 04 лютого 2010 року № 125/01-8-84/1 (також далі - лист № 125/01-8-84/1) , у якому зазначено, що Інститут не має заперечень стосовно розроблення проектно-кошторисної документації та будівництва комплексу на земельній ділянці за умов: розроблення концепції консервації та музеєфікації виявлених решток фундаментів, що мають найбільшу ступінь збереженості з можливим відтворенням деяких конструктивних особливостей розташування будівельних конструкцій давньоруського часу, яку обов'язково врахувати на стадії проектування об'єкта будівництва, та трасування фундаментних стрічок для відтворення на відповідних ділянках підлоги приміщень першого поверху покриттям контрастного кольору необхідної ширини; передбачення виділення приміщення на першому поверсі проектованого будинку площею до 100 кв.м. для розміщення музейного закладу (яке можливо сумістити з ділянкою, пропонованою для обов'язкової музеєфікації решток виявлених фундаментів);

- листа Українського товариства охорони пам'яток історії та культури Ради Київської міської організації від 11 листопада 2011 року № 57/7, у якому зазначено, що вказана Рада не проти розміщення на земельній ділянці та погоджує проектну документацію за умови виконання листа № 125/01-8-84/1;

- листа Міністерства культури України від 27 лютого 2012 року № 252/22/51-12, у якому зазначено, що вказане Міністерство погоджує проект будівництва комплексу на земельній ділянці;

- листа вказаного Інституту від 26 квітня 2012 року № 125/01-10-290, у якому зазначено, що умови листа № 125/01-8-84/1 виконано, у зв'язку з чим вказаний Інститут погоджує проекту документацію в розділі "Консервація та музеєфікація археологічної пам'ятки" комплексу.

Враховуючи наявність перелічених листів та зважаючи, що на земельній ділянці відсутні пам'ятки місцевого значення, а земельна ділянка розташована у межах пам'яток археології національного значення, суд прийшов до висновку про достатність та відповідність чинному законодавству погодження проектної документації комплексу із Міністерством культури України.

Згідно з п. 14 ст. 5 Закону України "Про охорону культурної спадщини", до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить: погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам'ятках національного значення, їх територіях, в історико-культурних заповідниках, на історико-культурних заповідних територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм і проектів, реалізація яких може позначитися на об'єктах культурної спадщини.

Стосовно тверджень представників позивачів щодо необхідності погодження проектної документації із Комітетом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО суд зазначає наступне.

У ході судового розгляду справи представник третьої особи-1 пояснила, що на час розгляду справи здійснюється укріплення прилеглих будинків від руйнації, забезпечується їх стійкість при будівництві. Після проведення вказаних робіт необхідні документи будуть подані до Секретаріату ЮНЕСКО з метою повідомлення про нове будівництво на земельній ділянці.

За переконанням представника третьої особи-1, інформування ЮНЕСКО про заплановане будівництво жодним чином не впливає на процедуру отримання третьою особою-1 та третьою особою-2 оскаржуваного дозволу.

Твердження представників позивачів про те, що оскаржуваний дозвіл видано на ім'я юридичної особи, яка не зареєстрована у встановленому законом порядку, тобто є такою, що фактично не існує, суд вважає недостовірними та безпідставними, оскільки оскаржуваний дозвіл, як вбачається з наявної у матеріалах справи його копії, виданий третій особі-1 та третій особі-2, які, як з'ясовано судом у ході розгляду справи, зареєстровані як юридичні особи у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

За переконанням суду, у ході судового розгляду справи представники позивачів не надали належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов, а представники відповідача та третьої особи-1 надали достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заперечення проти позову.

На підставі викладених положень та обставин суд прийшов до висновку, що позов об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Десятинка" та громадської організації "Андріївсько-Пейзажна ініціатива" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Київська

патріархія Української православної церкви Київського патріархату та товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інтергал-буд", про визнання протиправними дій відповідача, а також визнання нечинним та скасування рішення відповідача є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-12, 24, 25, 69-71, 86, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Десятинка" та громадської організації "Андріївсько-Пейзажна ініціатива".

Копії постанови у повному обсязі направити (вручити) сторонам та третім особам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Відповідно до ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Згідно зі ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя В.М. Данилишин

Суддя В.І. Келеберда

Суддя К.М. Кобилянський

Постанова у повному обсязі складена 07 жовтня 2013 року