Рішення

від 29.01.2009 по справі 2-55(22-5283)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048,

м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

29.01.09 р.                                                                                                      

Справа № 2-55(22-5283)                              

Господарський суд Донецької області

у складі колегії суддів:

Головуючий  Кододова О.В.,

Суддя  Гончаров С.А.,

Суддя  Мартюхіна Н.О.

При секретарі судового засідання

Котельніковій Н.В.

розглянув у відкритому судовому

засіданні господарського суду справу

за позовом - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3,  с. Очеретино

до відповідача:

Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Прогрес” , с.

Очеретино.                                                                                                               

про стягнення майнового паю.

представників сторін:

від позивачів - ОСОБА_3, ОСОБА_1.

від відповідача -  Ситнік С.В. (за довіреністю)

СУТЬ СПОРУ:

          Заявлено позови ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3,  ОСОБА_4,                с. Очеретино до

Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Прогрес” , с.

Очеретино про стягнення майнового паю на користь ОСОБА_1. - 15128,00грн.,  ОСОБА_2. - 7923,00грн.,  ОСОБА_3. - 2911,00грн., ОСОБА_4. -

83461,00грн.

 Ухвалою Олександрійського районного суду

Донецької області від 10 березня 2004року справи за позовами ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3,  ОСОБА_4, с. Очеретино до

Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Прогрес” , с.

Очеретино про стягнення майнового паю об'єднано в одне провадження .

Позивачі в обґрунтування своїх

вимог посилаються на те, що 11.02.1999року на загальних зборах засновників було

вирішено питання щодо виділення їм майнових паїв, однак розмір був визначений

не вірно, що призвело до зменшення розміру майнових паїв.

У письмових поясненнях від

07.05.2004року (т.1 а.с.139) представник позивачів зазначає, що  оскільки СТОВ “Прогресс” не надав баланс на

момент виходу родини Адамовських зі складу засновників, розрахунок зроблений на

підставі Балансу станом на 01.01.1999року.

У поясненнях  від 07.06.2004року (т.1.а.с.158) представник

позивачів просить суд  стягнути з

відповідача на користь родини Адамовських майно на суму 100623,17грн. згідно

структури  залишкової вартості на

01.01.1999року та витрати по сплаті державного мита у розмірі 259,62грн. Також

у поясненнях представник позивачів зазначає, що 

до травня 2002року родині Адамовських було видано майна та надано послуг

на суму 11204грн.

Зазначене пояснення судом до

розгляду не приймається, оскільки цими поясненнями збільшено суму позову, однак

воно подано не як заяву про збільшення позовних вимог, доказів додаткової

сплати державного мита не надано, також не надано доказів направлення цієї

заяви відповідачу у справі.

Відповідач у письмових поясненнях

від 07.06.2004року (т.1. а.с.160) просить суд 

вимоги позивачів задовольнити частково, виділивши позивачам склад

мінеральних добрив. Одночасно у поясненнях відповідач зазначає, що після

проведення та узгодження розрахунку ОСОБА_4. діючим від свого імені та від

імені позивачів протягом 2000року було отримано майно в натурі на загальну суму

20094,83грн., по балансовій вартості. ОСОБА_4. недоотримано майна на суму

7053,17грн. Згідно рішення зборів вказана сума повинна бути  виділена у вигляді будівель та споруд по

структурі товариства. Однак до теперішнього часу згоди про засобів виділення

будівель та споруд на вказану суму з ОСОБА_4. не досягнуто.

Крім того відповідач зазначає,

що  розрахунок позивачів майна, що

дорівнює їх часткам у відповідності до балансу на 01.01.1999року суперечить ст.

54 Закону України “Про господарські товариства”.

Рішенням  Олександрійського районного суду Донецької

області  від 14 червня 2004року позов

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  с. Очеретино до Сільськогосподарського

товариства з обмеженою відповідальністю “Прогрес”, с. Очеретино про стягнення

майнового паю  задоволено частково.

Передано у власність ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, 

ОСОБА_4 приміщення ремонтної майстерні, що належить СТОВ, споруди

1987року, дійсною вартістю 42341грн. Стягнуто з ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3,

ОСОБА_4. на користь відповідача 13168,83грн.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької

області  від 18 серпня 2004року  апеляційну скаргу ОСОБА_1., ОСОБА_2.,

ОСОБА_3, ОСОБА_4.  відхилено. Рішення

Олександрійського районного суду Донецької області від 14 червня 2004року

залишено без змін.

Постановою Вищого господарського

суду України  від 30.05.2007р. по

справі            № 2-55 (22-5283) ухвалу

Апеляційного суду Донецької області від 18.08.2004року та рішення Олександрійського

районного суду від 14.06.2004року у справі 2-55 (22-5283) скасовано, справу

передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області. У постанові

від 30.05.2007року Вищий господарський суд України зазначив, що під час нового

розгляду суду необхідно всебічно і повно з'ясувати всі фактичні обставини справи,

об'єктивно оцінити докази, з'ясувати дійсні права та обов'язки сторін, зокрема

належить врахувати порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що

підлягають виплаті учасникам, які виходять з товариства. У постанові зазначено,

що  ухвалюючи рішення, із висновком якого

погодився й суд апеляційної інстанції, районний суд виходив з того, що

розрахунок вартості частки позивачів в майні товариства потрібно розраховувати

не на день виходу, а після звіту за рік, в якому вони вийшли з товариства,

тобто в даній справі на 01 січня 2000року. Проте даний висновок суду суперечить

ст. 54 Закону України „Про господарські товариства”.

Ухвалою господарського суду

Донецької області від 18 червня 2007року 

призначено розгляд справи №2-55 (22-5283).

Ухвалою господарського суду

Донецької області від 15 квітня 2008року 

припинено провадження у справі №2/55(22-528) відносно позовних вимог

ОСОБА_4, що є позивачем, у зв'язку із смертю.

Позивачка - ОСОБА_2 подала до суду

заяву про збільшення позовних вимог від 31 березня 2008року (вхід. №02-41/9829)

у якій зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер та згідно Свідоцтва про права на

спадщину спадкоємцем права та майновий пай є його дружина ОСОБА_2, у зв'язку з

чим позивачка збільшила розмір позовних вимог ОСОБА_2. до СТОВ „Прогрес” на

вартість успадкованого майнового паю 66405,00грн. Заяву про збільшення позовних

вимог прийнято судом до розгляду.

         Господарський суд Донецької області

ухвалою від 15 квітня 2008року  призначив

по справі  судово

економічно-бухгалтерську експертизу, проведення якої доручив Донецькому

науково-дослідному інституту судових експертиз. Перед експертом при проведенні

експертизи поставлені наступні питання: Встановити вартість майна

Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Прогрес” станом

на 11.02.1999р., (на підставі даних балансу, документів первинного

бухгалтерського обліку та інше)? Чи відповідають дані балансів

Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Прогрес” за

1999, 2000роки дійсності (в порівнянні з іншими даними бухгалтерського обліку

підприємства і т. інше)?  Визначити

частку кожного з позивачів окремо 

виходячи із розрахунку вартості усього майна, що належить товариству, в

тому числі основних засобів, матеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого

призначення, тощо станом на 11.02.1999року з урахуванням вже сплачених сум ?

На адресу господарського суду

Донецької області 29 грудня 2008року надійшов висновок експертизи №2226/25 та

матеріали справи №№2-55 (22-5283), у зв'язку з чим ухвалою господарського суду

від 05 січня 2009року провадження у справі поновлено.

Судовий процес  фіксувався 

технічними  засобами , а саме

програмно-апаратного комплексу “Діловодство суду”.         

Розглянувши матеріали справи,

заслухавши пояснення представників сторін господарський суд, встановив :

ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3,  ОСОБА_4 були членами КСП ім. Ульянова .

ТОВ “Прогрес” утворилося у процесі

реорганізації і є юридичним правонаступником КСП ім. Ульянова.

Позивачі вступили до ТОВ “Прогрес”

та внесли до Статутного фонду внески у розмірі своїх майнових паїв у КСП ім.

Ульянова, а саме : ОСОБА_4. - 66445грн (0,80%), 

ОСОБА_1.-  11990грн. (0,14%),  ОСОБА_3. - 2316грн. (0,03%), ОСОБА_2. -

6318грн. (0,08%). (том 1 а.с. 111).

На загальних зборах ТОВ “Прогрес”

11 лютого 1999року було вирішено питання про вихід із учасників товариства

згідно поданих заяв ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, 

ОСОБА_4, виділення майнового паю у відповідності до структури майна,  згідно прийнятої товариством методики ,

виходячи з результатів інвентаризації станом на 01.02.1999року та оцінки БТІ.

Як вбачається з матеріалів справи

та не заперечується сторонами у рахунок виплати майнових паїв позивачами була

отримана техніка, повісний матеріал, будівельні матеріали та інші послуги на

загальну суму 20094,83грн. Позивачі у письмових поясненнях від 29.01.2009року

(вхід. №02-41/3829) підтвердили факт отримання від відповідача майно на суму

20094,83грн.

ОСОБА_4згідно свідоцтва про право

на спадщину за законом помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та спадкоємцем його цілої частки

майна є  його дружина ОСОБА_2. Спадкове

майно, на яке у вказаній частці видане свідоцтво складається з  права на майновий пай розміром 66405грн., що

знаходиться на зберіганні в пайовому фонді майна КСП ім. Ульянова

Олександрійського району.

У зв'язку з наведеним позивачка -

ОСОБА_2. збільшила позовні вимоги на суму успадкування.

Згідно п.14.2 Статуту ТОВ

“Прогрес”  при виході учасника ТОВ із ТОВ

йому виплачується вартість частини майна ТОВ, що пропорційна частці такого

учасника ТОВ у майні ТОВ, а також належна йому частка прибутку, одержана ТОВ у

рік виходу учасника ТОВ  з ТОВ до моменту

виходу учасника ТОВ із ТОВ. Виплата проводиться після затвердження звіту ТОВ за

фінансовий рік, в якому учасник ТОВ 

вийшов з товариства.

Відповідно до п.7.1 Установчого

договору  та статуту товариства

розрахунок вартості частини майна, що підлягає виплаті учасникові, який

виходить з товариства, здійснюється на основі даних балансу на момент виходу

такого учасника з товариства. Для цілей зазначеного розрахунку вартість майна

визначається як різниця між активами і пасивами балансу.

Відповідно до ст.148 ЦК

України  учасник товариства з обмеженою

відповідальністю має право вийти  з

товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці

до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Учасник, який виходить із

товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини

майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.

Подання заяви про вихід з

товариства є дією, спрямованою на припинення корпоративних прав та обов'язків

учасника товариства. Право учасника товариства на вихід з товариства не

залежить від згоди товариства чи інших його учасників. Разом з тим, подання

такої заяви тягне за собою певні правові наслідки не тільки для учасника,

який  подав заяву про вихід, але і для

самого товариства у вигляді зобов'язання сплатити долю такого учасника в

статутному капіталі та внести відповідні зміни до статутних документів.

Відповідно до ст. 54 Закону України

“Про господарські товариства” при виході учасника з товариства з обмеженою

відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства,

пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі.  Виплата провадиться після затвердження звіту

за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.

На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю

або частково в натуральній формі.

Учаснику, який вибув, виплачується

належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту

його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування,

повертається в натуральній формі без винагороди.

Вартість майна та розмір частини

прибутку товариства, належні до виплати учаснику, який виходить, повинні

обчислюватись на дату волевиявлення учасника вийти з товариства, тобто на дату

подання учасником заяви про вихід з товариства.

Таким чином у даному випадку

відповідач повинен був  виплати вартість

частки вартості майна товариства після затвердження звіту за рік, в якому

позивачі вийшли з товариства, тобто затвердження звіту  у даному випадку за 1999рік та здійснити

розрахунок з позивачами протягом 12 місяців .

Відповідно до ст.33 ГПК України

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на

підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно висновку експертизи розмір

частки позивачів у гривневому еквіваленті у майні СТОВ „Прогрес” станом на

01.01.1999року складає 120718,50грн.: ОСОБА_4. - 91976,00грн., ОСОБА_1. -

16095,80грн., ОСОБА_2. -  9197,60грн.,

ОСОБА_3 - 3449,10грн.

Також у висновку експертизи

встановлено, що  при умові, що сім'ї

Адамовських було видано майно в натурі у рахунок відшкодування частки у майні

СТОВ „Прогрес” в сумі 20094,83грн., то розмір недовиплаченої суми частки  сім'ї Адамовських у мані СТОВ „Прогрес”

складає  на 01.01.1999р. - 100623,67грн.

(120718,50 - 20094,83).

У зв'язку з тим, що у рахунок

виплати майнових паїв позивачами була отримана техніка, повісний матеріал,

будівельні матеріали та інші послуги на загальну суму 20094,83грн. позовні

вимоги позивачів підлягають задоволенню у сумі 100623,67грн.

Позивачі та відповідач у письмових

поясненнях від 29.01.2009року погодилися з висновком експертизи, однак позивачі

зазначають що розмір частки повинен розраховуватись станом на момент виходу з

товариства тобто станом на 01.01.1999року та просять визнати розмір частки у

сумі 120718,50грн. Відповідач в свою чергу у письмових поясненнях зазначає, що

вартість пайової частки позивачів повинна бути розрахована виходячи з дійсної

вартості активів підприємства, а саме з фінансових показників, відображених у

балансі 2000року (53445,00грн.) враховуючи вартість виданого майна та наданих

послуг на суму 20094,83грн.

Відповідно до п.30 постанови

Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008року №13 у випадку

неврегульованості в установчих 

документах  вартість  частини майна 

товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих

активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством,

пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу,

складеного на дату виходу (виключення). Та враховуючи вказівки Вищого

господарського суду України викладені у постанові від 30.05.2007року, де

зазначено що під час нового розгляду суду необхідно всебічно і повно з'ясувати

всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, з'ясувати дійсні

права та обов'язки сторін, зокрема належить врахувати порядок і спосіб

визначення вартості частини майна, що підлягають виплаті учасникам, які

виходять з товариства, а саме здійснити розрахунок вартості частки на момент

виходу із складу учасників, тобто на 01.02.1999року. Відповідно до ст. 11112

Господарського процесуального кодексу України вказівки є обов'язковими для суду

першої інстанції під час нового розгляду справи.

Су зазначає, що облікова політика

підприємства визначається на підставі принципів та методів і процедур,

установлених, як національними положеннями (стандартами) бухгалтерського

обліку, так й іншими документами, що регулюють методологію бухгалтерського

обліку, розроблених відповідними органами в межах компетенції, установленої

положеннями ст. 6 Закону про бухоблік.

Відповідно до Положення (стандарт)

бухгалтерського обліку 1

"Загальні вимоги до фінансової

звітності" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31

березня 1999 р. N 87 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 червня

1999 р. за N 391/3684  баланс це звіт про

фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи,

зобов'язання і власний капітал. Згідно до п. 12. цього положення звітним

періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Баланс

підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду.

Суд погоджується із висновком

експертизи щодо визначення частки сім'ї Адамовських відповідно до балансу

станом на 01.01.1999року, тому що саме цей баланс передував виходу учасників зі

складу товариства, відтак вимоги позивачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, с.

Очеретино про стягнення  з відповідача на

користь родини Адамовських майно на суму 109423,00грн. підлягають задоволенню

частково у розмірі 100627,67грн.

Суд вважає, що не заслуговує на

увагу твердження відповідача, щодо необхідності визначення вартості частки

позивачів виходячи з даних балансу станом на 01 січня 2000року, за тих підстав,

що дане твердження суперечить ст. 54 Закону України „Про господарські

товариства”, яка передбачає  порядок

виплати вартості частки майна товариства при виході учасника з товариства, а

саме після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, а не

розрахунок вартості частки майна, що підлягає виплаті, саме на це звернув увагу

Вищий господарський суд України у постанові від 30 травня 2007року (т.2,

а.с.9).

Судові витрати понесенні  ОСОБА_1 у розмірі 151,28грн., ОСОБА_2. у

розмірі 79,23грн., ОСОБА_3 у розмірі 29,11грн. слід стягнути з відповідача, у

зв'язку з тим, що ОСОБА_4. при поданні позову судові витрати не сплачувались за

інвалідністю та при поданні заяви про збільшення позовних вимог ОСОБА_2. у

зв'язку із смертю чоловіка, була подана заява про звільнення від сплати

державного мита, яка судом задоволена, судові витрати у розмірі 664,05грн.

підлягають стягненню з відповідача в доход державного бюджету.

У судовому засіданні 29 січня

2009року за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі Закону України “Про

господарські товариства”, Цивільного кодексу України, ст.ст. 46,22, 33, 35, 43,

49, 67,ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,

 ВИРІШИВ

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3, с. Очеретино до Сільськогосподарського товариства з обмеженою

відповідальністю “Прогрес”,                    

с. Очеретино про стягнення майнових паїв у розмірі  109423,00грн. задовольнити частково.

Стягнути з Сільськогосподарського

товариства з обмеженою відповідальністю “Прогрес” (Донецька область,

Олександрійський район, с. Очеретино, ЄДРПОУ 00698006) на користь

ОСОБА_1(ІНФОРМАЦІЯ_2 , Донецька область, 

АДРЕСА_1) , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3, Донецька область,  АДРЕСА_2), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_4, Донецька

область, АДРЕСА_2), майнові паї у розмірі 

100623,67грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Сільськогосподарського

товариства з обмеженою відповідальністю “Прогрес” (Донецька область,

Олександрійський район, с. Очеретино, ЄДРПОУ 00698006) на користь

ОСОБА_1(ІНФОРМАЦІЯ_2 , Донецька область, 

АДРЕСА_1) витрати по сплаті державного мита у розмірі 151,28грн.

Стягнути з Сільськогосподарського

товариства з обмеженою відповідальністю “Прогрес” (Донецька область,

Олександрійський район, с. Очеретино, ЄДРПОУ 00698006) на користь ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_3, Донецька область, 

АДРЕСА_2) витрати по сплаті державного мита у розмірі 79,23грн.

Стягнути з Сільськогосподарського

товариства з обмеженою відповідальністю “Прогрес” (Донецька область,

Олександрійський район, с. Очеретино, ЄДРПОУ 00698006) на користь ОСОБА_3

(ІНФОРМАЦІЯ_4, Донецька область, АДРЕСА_2) витрати по сплаті державного мита у

розмірі 29,11грн.

Стягнути з Сільськогосподарського

товариства з обмеженою відповідальністю “Прогрес” (Донецька область,

Олександрійський район, с. Очеретино, ЄДРПОУ 00698006) на користь Державного

бюджету України державне мито у розмірі 664,05грн.

 Рішення суду набирає законної сили після

закінчення  десятиденного строку з дня

його прийняття  і може бути

оскаржене  через господарський суд

Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття

рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання

рішенням законної сили.

Видати відповідні накази після

набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складений та

підписаний 03 лютого 2009року.

               Суддя                                                                                                                      

Суддя                                       С.А.

Гончаров

Суддя                                                                                                       

Н.О. Мартюхіна