Постанова

від 16.10.2013 по справі 913/1532/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

15.10.2013 р. справа №913/1532/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: суддівРадіонової О.О. Зубченко І.В., Марченко О.А. секретаря Валової В.Ю. від позивача:Семендяєв О.С., представник за дов. від 11.12.12р. №113-д від відповідача:не з»явився розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" м. Луганськ на рішення господарського судуЛуганської області від 15.08.2013 року у справі№ 913/1532/13 (суддя Хухрянська І.В.) за позовомЛуганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" м. Луганськ до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сатурн" м. Луганськ простягнення 34091,12 грн. ВСТАНОВИВ:

03.06.2013 року Луганське міське комунальне підприємство "Теплокомуненерго" звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сатурн" м. Луганськ про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію за договором на постачання теплової енергії №150 від 01.08.2011р. в сумі 26741,20грн., 3 % річних у сумі 820,88грн. та пені у розмірі 3422,77 грн. (а.с.2-3).

25.07.2013р. позивач надав суду заяву про збільшення позовних вимог б/н від 24.07.2013р., в якій, у зв»язку з помилковим віднесенням суми за теплову енергію у розмірі 21000грн. на контрагента ОСББ «Сатурн», а потрібно було на ОСББ «Рубін», просив збільшити розмір суми боргу до 47741,20грн., 3% річних до 1650,24грн. та пені до 3969,32грн. (а.с. 113).

01.08.2013р. позивач звернувся до суду з заявою про зменшення позовних вимог, в якій просив суд зменшити заявлені до стягнення суму боргу до 12464,16грн., 3% річних до 104,49грн. та пені до 522,47грн. (а.с 123).

09.08.2013р. надав суду заяву про збільшення позовних вимог б/н від 09.08.2013р., в якій, у зв»язку з технічною помилкою не було враховано зараховану суму у розмірі 21000грн., просив збільшити розмір належної суми боргу до стягнення до 33464,16грн., інші позовні вимоги залишити без змін (а.с. 137).

Рішенням господарського суду Луганської області від 15.08.2013р. у задоволенні позовних вимог Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" відмовлено (а.с. 143-145).

Судове рішення мотивоване тим, що позовні вимоги позивача є недоведеними та необґрунтованими, оскільки позивач не довів правомірність заявлених позовних вимог, а відтак у задоволені позову було відмовлено.

Позивач, Луганське міське комунальне підприємство "Теплокомуненерго" звернувся із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення господарського суду Луганської області від 15.08.2013р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі ( а.с. 152-156).

Зокрема, в апеляційній скарзі заявник, посилаючись на закони України «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання», Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, зазначає, що бездовільне відключення від мереж централізованого опалення не свідчить про неотримання теплової енергії відповідачем.

Також скаржник зазначає, що сума у розмірі 21000грн. не була врахована при підписанні акту звірки станом на 31.08.2012р. та при укладанні договору на реструктуризацію заборгованості від 07.11.2012р., оскільки згідно бухгалтерської довідки за липень 2013р. факт помилкового зарахування був встановлений саме у липні 2013р., тобто після підписання акту звірки та укладення договору на реструктуризацію заборгованості. Скаржник зауважив, що відповідач не заперечує проти факту зайвого зарахування йому суми у розмірі 21000грн., більш того докази сплати 21000грн. в лютому 2012р. відповідач не надав.

13.09.2013 року на адресу Донецького апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд в задоволенні апеляційної скарги відмовити (а.с.163-164).

09.10.2013 року на адресу Донецького апеляційного господарського суду від відповідача надійшов розрахунок заборгованості ОСББ «Сатурн» перед ЛМКП «Теплокомуненерго» станом на 01.10.2012р. для укладення договору реструктуризації, лист №47 від 25.09.2012р., рахунок за вересень 2012р., акт звірки розрахунків від04.09.2012р., акт про відключення багатоквартирного будинку від систем ЦО та ГВП від 23.09.2012р. та договір на реструктуризацію від 07.11.2012р., які колегією суддів розглянуті та залучені до матеріалів справи (а.с.166-172).

Представник апелянта у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

З огляду на те, що явка сторін у судове засідання не визнавалася обов»язковою, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за відсутності належним чином повідомленої сторони.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Заслухавши представника позивача, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

Позивач, Луганське міське комунальне підприємство "Теплокомуненерго" (ідентифікаційний код 24047779) є юридичною особою, що підтверджено Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, довідкою з ЄДРПОУ та Статутом (а.с.6-21).

Відповідач, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сатурн" (ідентифікаційний код 21796664) є юридичною особою, що підтверджено Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, витягом із ЄДР та Статутом (а.с.34-35, 85, 86-100).

01.08.2011 року між Луганським міським комунальним підприємством „Теплокомуненерго" (за договором - постачальник, далі - позивач) та Об"єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Сатурн" (за договором - споживач, далі - відповідач) був укладений договір на постачання теплової енергії №150 (а.с. 22-28).

За умовами даного договору постачальник бере на себе зобов'язання подавати теплову енергію належної якості і у необхідних розрахункових об»ємах (додаток №1) до межі балансової і експлуатаційної належності (додаток №2), а споживач зобов»язується оплачувати теплову енергію у повному обсязі за затвердженими тарифами у строки, визначені договором (п.2.1 договору).

Об»єми споживання теплової енергії - загальна опалювальна площа 2905,40мІ, гаряче водопостачання 213 чоловік, приєднане теплове навантаження на опалення 0,242772 Гкал/год., приєднане теплове навантаження на ГВС 0,134190 Гкал/год. (п.2.2 договору).

Пунктом 4.2.5 договору сторони зазначили, що постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, спричинених порушеннями, які допустив споживач у період дії договору у випадку, зокрема, самовільного відключення споживача від теплових мереж постачальника.

Відповідно до п.6.1 договору розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються у грошовій формі у відповідності з затвердженими тарифами на підставі виставлених постачальником рахунків, які направляються споживачу по пошті або вручаються під розпис.

Споживач здійснює оплату за надані послуги з поставки теплової енергії в 5-денний строк з дня отримання рахунку (п.6.2 договору).

В платіжних дорученнях споживач обов'язково повинен вказувати номер договору, призначення платежу. При наявності заборгованості у споживача постачальник враховує кошти, які надійшли від споживача, як погашення заборгованості за теплову енергію, поставлену у попередні періоди, незалежно від зазначеного у платіжному дорученні призначення платежу (п.6.3 договору).

Розрахунковим періодом є календарний місяць, за який здійснено нарахування оплати за спожиту теплову енергію (п.6.4 договору).

Відповідно до п.6.6 договору тариф на момент підписання договору складав: для населення: а) за ЦО за 1 Гкал - 177,666 грн./міс. з ПДВ; за 1мІ - 4,71грн./міс. З ПДВ; при відсутності приладів обліку 1 люд. 57,49 грн./міс.; в) за 1 Гкал відпущеної теплової енергії 363,66 грн./міс.; за 1мі - 18,00грн./міс. з ПДВ.

Постачальник несе відповідальність за правильність здійснених нарахувань за теплову енергію ( п. 7.1.1 договору).

Споживач несе відповідальність за прострочення платежу за спожиту теплову енергію у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожний день прострочки, діючий у період, за який сплачується пеня (п.7.2.6 договору).

У розділі 8 „Порядок вирішення спорів" сторони дійшли згоди, що розбіжності та спори між сторонами, пов'язані з виконанням, розірванням або зміною умов договору, вирішуються шляхом переговорів і укладення додаткових угод. У разі неможливості досягнення згоди, сторони мають право звернутися до суду для вирішення спору по суті (п.п.8.1-8.2 договору).

Договір набуває чинності з 01.08.2011р. та діє до 01.08.2014р. (п.10.1).

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії о його розірванні не буде письмово заявлено однією із сторін. Договір вважається розірваним з моменту підписання додаткової угоди про його розірвання обома сторонами договору (п.10.3).

Договір підписаний сторонами у встановленому порядку та скріплений печатками.

З матеріалів справи, 25.09.2012р. відповідач листом №47 повідомив позивача про переривання дії договору №150 від 01.08.2011р., згідно рішення загальних зборів членів ОСББ «Сатурн» від 27.08.2012р. У вказаному листі відповідач просив позивача не нараховувати оплату за приєднану та теплову енергію (а.с. 82).

В матеріалах міститься Акт про відключення багатоквартирного житлового будинку від 23.09.2012р., який складений представниками відповідача та незалежною особою, яким встановлено відключення від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання багатоквартирного житлового будинку за адресою м.Луганськ, кв.Ольховський,12. Відключення виконано шляхом видимого розриву заварюванням вводів ЦО в кількості 2 шт. (а.с. 81).

02.10.2012р. позивач надіслав лист Управлінню ЖКГ Луганської міської ради № 15/42-7/2221 про несанкціоноване відключення житлового будинку від послуг централізованого теплопостачання з проханням дати правову оцінку наявній ситуації (а.с.83).

Між тим, 07.11.2012 року між Луганським міським комунальним підприємством „Теплокомуненерго" (за договором - кредитор, далі - позивач) та Об»єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Сатурн" (за договором - боржник, далі - відповідач) був укладений договір на реструктуризацію заборгованості №16 (а.с. 80).

За умовами даного договору боржник зобов»язується в строк до 31.10.2013р. здійснити оплату за спожиту теплову енергію в рахунок погашення заборгованості за договором №150 від 01.08.2011р. на постачання теплової енергії у сумі 44277,04грн. з правом дострокового погашення боргу (п.1 договору).

Боржник зобов»язується сплатити суму боргу у розмірі 442277,04грн. у строки та за графіком, визначеними у пункті 2 вказаного договору.

З матеріалів справи вбачається, що в спірний період з січня 2012 року по грудень 2012р. на виконання умов договору №150 від 01.08.2011р., позивачем було здійснено постачання теплової енергії відповідачу на суму 95471,44грн.

За надані послуги позивачем були направлені відповідачу для оплати рахунки (факт.) з теплопостачання №381 за січень 2012 р. на суму 17839,16грн., за лютий 2012 р. на суму 17839,16грн., за березень 2012 р. на суму 17839,16грн., за квітень 2012 р. на суму 8716,20грн., за травень 2012 р. на суму 4154,72грн., за червень 2012 р. на суму 4154,72грн., за липень 2012 р. на суму 4154,72грн., за серпень 2012 р. на суму 4154,72грн., за вересень 2012 р. на суму 4154,72грн., за жовтень 2012 р. на суму 4154,72грн., за листопад 2012 р. на суму 4154,72грн та за грудень 2012р. на суму 4154,72грн., а разом на суму 95471,44 грн. (а.с.44-55).

В матеріалах справи наявні докази направлення на адресу відповідача рахунків за спірний період, що підтверджено списками згрупованих поштових відправлень, які наявні у матеріалах справи (а.с.56-65)

Як зазначає позивач, відповідач свої зобов»язання по оплаті за надані послуги виконав частково у сумі 68730,24грн., у зв»язку з чим залишок заборгованості, яка утворилась за період з червня 2012р. по грудень 2012р. складає 26741,20грн.

Зобов'язання по сплаті позивачеві вартості спожитої теплової енергії за період з січня 2012 року по грудень 2012 року в обумовлені договором строки відповідачем не були виконані у повному обсязі та вчасно.

За таких обставин позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до відповідача про стягнення боргу за спожиту теплову енергію в період з січня 2012р. по грудень 2012р. у розмірі 26741,20 грн., 3 % річних у сумі 820,88грн. та пені у сумі 3422,77грн.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, позивач в процесу розгляду справи неодноразово збільшував та зменшував розмір позовних вимог стосовно суми основного боргу (а.с. 113, 123, 137).

Так, остаточно визначившись з позовними вимогами, позивач просить господарський суд стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 33464,16грн., 3% річних у розмірі 104,49грн. та пеню у розмірі 522,47грн.

Суть спірних правовідносин полягає у вирішення питання щодо стягнення заборгованості за договором про поставку теплової енергії.

Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004р. №1875-1У (далі -Закон № 1875), Законом України "Про теплопостачання" від 02.06.2005р. № 2633-1У (далі - Закон № 2633), Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" від 21.11.2001 року № 2866-III (далі - Закон України № 2866), Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. № 1198, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою КМУ від 21.07.2005 р. № 630.

Статтею 19 Закону України №1875 встановлено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

У відповідності до ч. 1 ст. 29 Закону України №1875 договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.

Статтею 1 Закону України №2866 визначено поняття об'єднання співвласників багатоквартирного будинку як юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Як вбачається зі Статуту відповідача, об'єднання співвласників є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між членами об'єднання, але може здійснювати господарську діяльність для забезпечення власних потреб безпосередньо або шляхом укладання договорів з фізичними чи юридичними особами.

Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання, регулювання відносин, пов'язаних з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищенням енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання визначає Закон України "Про теплопостачання".

Статтею 1 Закону України № 2633 визначено поняття теплової енергії - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Відповідно до п.2 ст.275 Господарського кодексу України, ст.1, п.4 ст.19 Закону України «Про теплопостачання» споживання теплової енергії допускається тільки на підставі договору, укладеного між Теплопостачальною організацією та Споживачем.

Послуги з надання теплопостачання за змістом ст. 1, п.1ч.1 ст. 13 Закону України "Про житлово - комунальні послуги" є одним з видів комунальних послуг.

Згідно зі ст. 19 Закону України № 2633 споживач зобов'язаний щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Основним обов'язком споживача теплової енергії, відповідно до ст. 24 зазначеного Закону, визначено додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

З матеріалів справи вбачається, 04.09.2012р. сторони за договором №150 від 01.08.2011р. підписали Акт звірки взаємних розрахунків за теплопостачання станом на 31.08.2012р., згідно якого зафіксована заборгованість відповідача в сумі 40122 грн. 32 коп. (а.с. 131). Позивач направив відповідачу рахунок за вересень 2012р. у сумі 4154,72грн., який останнім прийнятий до оплати.

Як зазначалось вище, 07.11.2012р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 16 про реструктуризацію заборгованості, яка виникла на підставі договору №150 від 01.08.2011р., за умовами якого, відповідач в строк до 31.11.2013р. здійснює оплату заборгованості в сумі 44277грн.04коп. в строки, передбачені договором.

Проте, як вбачається зі змісту вказаного договору, в ньому не конкретизовано період, за який утворилась заборгованість.

Позивачем з жовтня 2012р. по грудень 2012 року включно нараховані суми за приєднане теплове навантаження на загальну суму 12464,16грн. та виставлені відповідні рахунки: за жовтень 2012 року на суму 4154,72грн.; за листопад 2012 року на суму 4154,72грн.; за грудень 2012 року на суму 4154,72грн.

Як встановлено колегією суддів, нарахування сум за приєднане теплове навантаження позивачем припинено з 01.01.2013р. на підставі службової записки начальника відділу збуту (а.с 129) .

Крім заборгованості за жовтень-грудень 2012 р. позивач, згідно заяви від 09.08.2013р., просив стягнути суму у розмірі 21000грн., яка були сплачена іншим споживачем і помилково зарахована в погашення наданих послуг відповідачу. Звертаючись з даною вимогою, позивачем надано рахунок за грудень 2011р. на суму 17839,16грн.

При цьому, позивач, збільшуючи розмір позовних вимог 25.07.2013р. на цю суму, збільшив період заборгованості з березня 2012 р. по грудень 2012 р. (замість червень-грудень 2012 р.).

Потім, при зменшенні позовних вимог, позивач зменшив період заборгованості - жовтень-грудень 2012 р.

При подачі заяви про збільшення розміру позовних вимог 09.08.2013р. на раніше вказану суму - 21000грн., позивач не конкретизував періоду, за який утворилась ця заборгованість, наданий разом з заявами про збільшення позовних вимог рахунок за грудень 2011 р. свідчить, що вартість наданих послуг в цьому місяці складала 17839,16 грн.

Колегія суддів зазначає, що матеріалами справи не доведено, що дана сума не була врахована при підписанні Акта звірки від 04.09.2012р. станом на 31.08.2012р. та при укладанні договору про реструктуризацію заборгованості №16 від 07.11.2012р.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» передбачено, що рішення з господарського спору повинно прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, с достовірністю встановленими господарським судом, тобто з»ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відмови у задоволені позовних вимог за відсутністю підстав та необґрунтованістю нарахування відповідачу за період з січня 2012р. по грудень 2012 року оплати за послуги з централізованого опалення у розмірі 33464,16грн.

Позовні вимоги щодо стягнення 3 % річних та пені є похідними від основної вимоги, тому судом першої інстанції обґрунтовано не задоволені.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновок суду першої інстанції.

Зокрема, колегією суддів не приймаються до уваги твердження апелянта стосовно того, що споживачем не дотримані вимоги порядку відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води та має місце факт самовільного відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, з огляду на наступне.

Предметом вказаної справи є стягнення заборгованості за договором про поставку теплової енергії.

Порядок відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів врегульовано «Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 (далі-Правила).

Пунктами 24-28 вказаних Правил встановлено, що споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, але таке відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється виключно з дотриманням порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

В цих же пунктах Правил зазначено, що самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється. Для відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води необхідна наявність технічної можливості такого відключення, що має бути передбачено затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України „Про теплопостачання" схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 9 грудня 2005 року за №1478/11758 (далі-Порядок), встановлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та погоджується колегією суддів, за умовами п. 4.2.5 договору постачальник теплової енергії має право вимагати від споживача відшкодування збитків, заподіяних порушеннями, допущеними споживачем в період дії договору у випадку самовільного відключення споживача від теплових мереж постачальника.

Таким чином, вимоги про стягнення боргу за надані послуги з теплопостачання є необґрунтованими, оскільки матеріали справи свідчать, що фактично такі послуги у період з жовтня 2012р. по грудень 2012р. не надавались через самовільне відключення споживача від системи централізованого опалення. Самовільне відключення за умовами договору передбачає відповідальність у вигляді відшкодування збитків, що має бути вирішено у іншому судовому провадженні.

Питання про те, яким чином відбувалося постачання тепла при демонтованих опалювальних приладах у приміщення відповідача за період 23.09.2012р. по грудень 2012р., залишилось у судовому засіданні представником позивача без відповіді. Документів, які б підтверджували цей факт в матеріалах справи немає.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Луганської області від 15.08.2013 року у справі №913/1532/13 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" м. Луганськ залишити без задоволення, а рішення господарського суду Луганської області від 15.08.2013 року у справі № 913/1532/13 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.О.Радіонова

Судді І.В.Зубченко

О.А. Марченко

Надр.5 прим:1 -у справу; 1-позивачу; 1 -відповідачу; 1 -ДАГС; 1-ГС Луганської обл.