Постанова

від 20.02.2008 по справі 2-а-1771/08

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №2-а-1771/08

Справа №2-а-1771/08

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

«20» лютого 2008 року                                                                                                      м. Одеса

Одеський окружний адміністративний

суд у складі: головуючого судді Єфіменко К.С. при секретарі Деркач С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління

праці та   . соціального захисту

населення Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про

стягнення заборгованості у сумі 8335,60 грн., -

ВСТАНОВИ В:

З позовом до

суду звернувся ОСОБА_1 до

Управління праці та соціального захисту населення Приморської районної

адміністрації Одеської міської ради про стягнення заборгованості у сумі 8335,60

грн.

В судовому

засіданні 20.02.2008 року позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог виходячи з

того, що позивач на момент подання позову пропустив встановлений законом строк

на звернення до адміністративного суду за захистом.

Заслухавши

пояснення позивача, представника відповідача та дослідивши наявні в справі

письмові докази суд доходить до висновку про можливість часткового задоволення

позовних вимог з наступних підстав:

Відповідач на

підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення» є місцевим підрозділом

центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.10 цього ж Закону

здійснює повноваження щодо нарахування, встановлення, перерахунку та виплати

державних пенсій громадянам, в тому числі й одноразових виплат, передбачених

ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального

захисту», а його рішення з цього приводу на підставі ст.55 Конституції України,

п.1 ч.1 ст.17,104 КАС України можуть бути оскаржені до суду в порядку

адміністративного судочинства.

Позивач є

інвалідом війни другої групи, що підтверджується посвідченням інваліда війни

від 23.06.2004 року Серія Б №031749 (а.с.5).

Відповідно до

вимог статті 13 Закону України № 3551-ХП від 22.10.1993 року «Про статус

ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня інвалідам

війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам 2 групи

-восьми мінімальних пенсій за віком. Право на отримання щорічної разової

грошової допомоги інвалідам війни 2 групи у розмірі восьми мінімальних пенсій

за віком підтверджується рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007

року у справі № 6-рп/2007 року.

Абзац 1 частини

1 статті 28 Закону України № 1058-IV від 09.07.2003

року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлює, що

мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового

мінімуму для особи, яка втратила працездатність.

2

Таким чином, Управління праці та соціального

захисту населення повинно було виплатити позивачу щорічну разову грошову

допомогу як інваліду війни 1 групи у розмірі 8 мінімальних пенсій. Але, як встановлено

під час офіційного з'ясування обставин справи, за весь час виплати цієї

щорічної разової допомоги позивачу виплачували значно менше, а ніж встановлено

Законом.

Так, відповідно

до заперечень № 3531 від 10.12.2007 року (а.с.22-25) позивачем отримана щорічна

разова грошова допомога як інвалідом війни 2 групи у розмірі: у 2005 року - 330

грн., у 2006 року - 330 грн., у 2007р. - 360 грн.

Як встановлено

статтею 13 Закону України № 3551-ХП від 22.10.1993 року «Про статус ветеранів

війни, гарантії їх соціального захисту» в 2005 році повинні були виплатити не

330 грн., а 2626 грн. (332 грн. х 8 =2656 грн.), оскільки прожитковий мінімум

на 2005 рік складав 332 гривні (ст.1 Закону України № 2089-IV від

19.10.2004 року), Тобто, в 2005 році відповідачем не доплачено 2326,00 грн. з

щорічної разової допомоги. В 2006 році виплатили 330 грн., хоча повинні були

виплатити 2872 грн., оскільки прожитковий мінімум складав 359 грн. (ст.65

Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»). Сума недоплати на

2006 рік складає - 2542 грн.

В 2007 році

відповідач повинен був виплатити 3248 грн. (розмір прожиткового мінімуму

складає 406 грн.), а виплачено тільки 360 грн. Тобто, недоплата на 2007 рік

складає - 2888 грн.

Стаття 46

Конституції України передбачає право кожного громадянина на соціальний захист,

що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової

втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них

обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених Законом. Як

передбачено частинами 2 та 3 статті 22 Конституції України, конституційні права

гарантуються та не можуть бути скасованими.

Згідно з

частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи

місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в

межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і Законами України.

Оцінюючи дії

(бездіяльність) відповідача суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України та

приходить до висновку про їхню протиправність, але з урахуванням положень

ст.99,100 КАС України суд вважає за можливим частково задовольнити позовні

вимоги лише стосовно зобов'язання відповідача виплатити борг за виплатою за

2007 рік в межах встановленого законом терміну для звернення до суду для

захисту, оскільки на цьому наполягав представник відповідача.

Таким чином

підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача

здійснити виплату позивачу боргу за 2007 рік в розмірі 2888,00 грн., а в решті

позовних вимог слід відмовити.

Судові витрати

розподілити за правилами ст.94 КАС України. Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС

України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. 

Позовні вимоги задовольнити частково.

2.             

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту

населення Приморської районної адміністрації Одеської міської ради(65012,

м.Одеса, вул.Ясна 6) виплатити на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) одноразову виплату

до 9 травня за 2007 рік в сумі 2888 грн. 00 коп.

В інший частині

в задоволенні позовних вимог відмовити.

3

Постанова може бути оскаржена до

Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом

подачі в 10-денний строк з дня виготовлення та підписання постанови заяви про

апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної

скарги, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.

Повний текст

постанови складений та підписаний суддею 29.02.2008 року.