Рішення

від 16.01.2009 по справі 15/220

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв

ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.09                                                                                

Справа № 15/220

За

позовом

приватного

підприємства “АЗЧ-Сервіс”, с.

Тернова Харківського району Харківської області

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Антрацит Луганської області

про стягнення 31

034 грн. 33 коп.

Суддя Пономаренко

Є.Ю.

за

участю:

від

позивача - Хорунджий А.П., представник за довіреністю б/н від 28.11.08;

від відповідача -

представник не прибув.

До

початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування  судового процесу з допомогою

звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст.

4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом

не здійснювалося.

Суть

спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 31 034 грн. 33

коп., з яких:

6 270

грн. 23 коп. -сума основного боргу за договором комісії № АС/К009-14 від

01.02.07;

13

044 грн. 18 коп. - штраф, відповідно до п. 6.7 договору;

1 164

грн. 97 коп. -3% річних від простроченої суми;

7 320

грн. 96 коп. -інфляційні витрати;

3 233

грн. 99 коп. -штраф, відповідно до п. 6.5 договору.

Представник

позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач

витребувані судом документи не представив, участь свого представника у судовому

засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був

повідомлений належним чином: ухвали суду направлялися за адресою, яка є

офіційним місцезнаходженням підприємства та підтверджена довідкою державного

реєстратора у виконавчому комітеті.

Відповідно

до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України,

затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з

подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник

процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на

звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний

штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний

реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа,

дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка

є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам

та іншим учасникам судового процесу.

Водночас

до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного

місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників

судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому

відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з

поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах

від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм

Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках

про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N

01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського

процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу

господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від

18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм

Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках

про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

У

першому з названих листів викладено й правову позицію, згідно з якою примірники

повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами

зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і

т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними

доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників

судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно

до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну

заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути

розглянуто за наявними в ній матеріалами.

На

підставі викладеного справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши

матеріали справи, додатково надані 

документи та вислухавши представника позивача, встановивши фактичні

обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов

висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Між

сторонами у справі укладено договір комісії №АС/К0009-14 від 01.02.2007 р., за

яким позивач зобов'язався поставити товар, а відповідач, як комісіонер, за

договором зобов'язався прийняти товар, здійснювати його продаж та викуп.

На

виконання даного договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму

130 441 грн. 88 коп., що підтверджується:

- актом прийому-передачі

№ РЦ-0000006 від 19.02.2007р. на суму 18797,60 грн.;

- актом прийому-передачі

№ РЦ-0000007 від 19.02.2007р. на суму 28292,69 грн.;

- актом прийому-передачі

№ РЦ-0000008 від 19.02.2007р. на суму 4954,71 грн.;

- актом прийому-передачі

№ РЦ-0000009 від 19.02.2007р. на суму 40970,64 грн.;

-

актом прийому-передачі № РЦ-0000010 від 19.02.2007р. на суму 37426,24 грн.

Одержання

даного товару на підставі вказаного договору підтверджується також поясненнями

позивача та не заперечується відповідачем.

Відповідно

до п. 3.9. договору Комісіонер приймає на себе зобов'язання здійснювати

щомісячну реалізацію товару на суму 17% від вартості партії товару, переданої

Комісіонеру у відповідності з актами приймання - передачі. Отримані від

реалізації товару в рамках звітного періоду грошові кошти Комісіонер

перераховує Комітентові протягом 1 банківського дня з моменту здійснення оплати

кінцевим покупцям.

Відповідач

не сплачував кошти отримані від реалізації товару.

Відповідно

до п. 3.10. договору, Комісіонер зобов'язаний, незалежно від місячного об'єму

продажу, щомісячно здійснювати викуп у Комітента Товару, який - находиться у

Комісіонера на реалізації, на загальну суму не менш ніж 17% від вартості партії

Товару, яка передана Комісіонеру Актом (Актами) прийому-передачі. Під викупом

Товару слід розуміти перерахування грошових коштів за Товар на поточний рахунок

Комітента.

Згідно

абз. 2 п. 3.11. договору перерахування грошових коштів за Товар на поточний

рахунок Комітента здійснюється Комісіонером в термін не пізніше 5 числа місяця,

який слідує за звітнім.

Виходячи

з загальної вартості переданого відповідачу товару та дати передачі, відповідач

був зобов'язаний викупати товар на суму не менше 21 740,31 грн. у такі строки:

- до

05.04.2007р. на суму 21740,31 грн.;

- до

05.05.2007р. на суму 21740,31 грн.;

- до

05.06.2007р. на суму 21740,31 грн.;

- до

05.07.2007р. на суму 21740,31 грн.;

- до

05.08.2007р. на суму 21740,31 грн.;

- до

05.09.2007р. на суму 21740,31 грн.,

Проте,

наведене грошове зобов'язання, передбачене п.3.10. договору, відповідач не

виконав.

Положеннями

пункту 6.7. договору передбачена відповідальність за невиконання умов п. 3.10.

договору. Так,  у випадку невиконання

Комісіонером зобов'язання по викупу товару, передбаченого п. 3.10. договору

протягом 1 місяця з кінцевої дати оплати, він зобов'язаний сплатити Комітенту

штраф в розмірі 10% від суми Товару, що не був викуплений.

На

підставі вказаних положень договору позивачем нараховано штраф у сумі 13044,18

грн., розмір якого є обґрунтованим.

Відповідно

до п. 3.12. договору після закінчення строку комісії комісіонер зобов'язаний

викупити у підприємства весь товар, що знаходиться у нього на реалізації на

момент припинення дії договору. Оплата здійснюється Комісіонером в строк до 5 числа

місяця, наступного за останнім місяцем строку комісії.

Таким

чином, згідно п. 3.12. Товар, що залишався на реалізації мав бути остаточно

викуплений в строк до 05.09.2007р.

Від

загальної кількості товару переданого відповідачу за договором на суму 130 441

грн. 88 коп., відповідачем було повернуто товар: 30.03.2007р. на суму 210,02

грн.; 31.05.2007р. на суму 4448,15 грн.: 17.07.2007р. на суму 17983,89 грн.

(Всього 22642,06 грн.)

Станом

на день закінчення строку дії договору у відповідача залишався товар на суму

107799,82 грн. (130 441,88 -22642,06).

Так,

відповідно до п. 3.12 договору відповідач в строк до 05.09.2007 р. зобов'язаний

був сплатити 107799,82 грн.

Положеннями

п. 6.5. договору передбачена сплата відповідачем штрафу у  випадку порушення строку оплати передбаченого

п. 3.12 договору в розмірі 3% від суми боргу.

На

підставі п. 6.5. договору позивачем обґрунтовано нараховано штраф у розмірі

3233,99 грн., який підлягає стягненню з відповідача.

Після

закінчення строку дії договору відповідачем ще було повернуто товару на

загальну суму 101529,59 грн., який прийнято позивачем.

Так,

сума боргу на день звернення позивача до суду з позовом та на день прийняття

даного судового рішення складає 6 270 грн. 23 коп.

Згідно

ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання

сторонами.

Відповідно

до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним

чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів

законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193

Господарського кодексу України.

Згідно

п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх

заходів,  необхідних  для належного 

виконання нею зобов'язання, 

враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського

інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських

санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно

до ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України

кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які

вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем

доводи позивача не спростовано, належних доказів виконання зобов'язань, на

підставі яких заявлено позовні вимоги не надано.

Згідно

ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання

грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з

урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3

проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не

встановлений договором.

Відповідно

до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від

відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Нараховані

позивачем інфляційні нарахування в сумі 7320 грн. 96 коп. та 3% річних в сумі

1164 грн. 97 коп. підлягають стягненню з відповідача.

Таким

чином, оцінивши доводи позивача та надані докази, суд дійшов висновку, що позов

підлягає задоволенню повністю, з відповідача підлягає стягненню борг у сумі 6

270 грн. 23 коп., штраф у сумі 16 278 грн. 17 коп. (13 044 грн. 18 коп. штраф

на підставі п. 6.7 договору та 3233 грн. 99 коп. штраф на підставі п. 6.5

договору), інфляційні втрати у сумі 7320 грн. 96 коп., 3% річних у сумі 1164 грн.

97 коп. (Всього 31 034 грн. 33 коп.).

Відповідно

до ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати у

складі: 310 грн. 34 коп.  державного

мита, а також 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу.

На

підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського

процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.

Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути

з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за

адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь приватного

підприємства «АЗЧ-Сервіс», с. Тернова Харківського району Харківської

області, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 33092533: борг у сумі 6 270 грн. 23

коп., штраф у сумі 16 278 грн. 17 коп., інфляційні втрати у сумі 7

320 грн. 96 коп., 3% річних у сумі 1 164 грн. 97 коп., витрати зі

сплати державного мита у сумі 310 грн. 34 коп. та на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі  118 грн. 00 коп. Наказ видати

позивачу.

Рішення

набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання

повного тексту рішення оформленого відповідно до ст. 82 Господарського

процесуального кодексу України.

Рішення

підписано 21.01.2009р.

Суддя

Є.Ю.

Пономаренко