Рішення

від 11.10.2013 по справі 907/832/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.10.2013 Справа № 907/832/13

За позовом прокурора Тячівського району в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації, м. Ужгород

до Тячівської районної державної адміністрації, м. Тячів

до приватного підприємства „Укрелектробуд", м. Ужгород

з участю у справі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області, м. Ужгород

з участю у справі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Держземагенства в Тячівському районі, м. Тячів

про визнання недійсним розпорядження голови Тячівської районної державної адміністрації № 738 від 27.10.2009 року „Про затвердження документації грошової оцінки та надання в оренду земельної ділянки" приватному підприємству „Укрелектробуд", визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між Тячівською районною державною адміністрацією та приватним підприємством „Укрелектробуд" щодо надання у платне тимчасове користування земельної ділянки площею 0,0526 га та 0,0084 га за межами населеного пункту на території Краснянської сільської ради Тячівського району, зареєстрованого у державному реєстрі земель 25.11.2009 року, та зобов'язання приватного підприємства „Укрелектробуд" повернути земельну ділянку власнику.

Суддя господарського суду - В.В.Мокану

представники :

Позивача - Свистак В.В., довіреність № 06-20/887 від 01.04.2013 року

Відповідача Тячівської РДА - Голубка М.Ф., довіреність № 02-37/249 від 16.09.2013 року

Відповідача ПП „Укрелектробуд" - Страшко С.О., директор

Третьої особи Держсільгоспінспекції - Головнич Ю.Ю., довіреність від 03.07.2013 року

Третьої особи Управління Держземагенства - Криць В.М., довіреність № 148 від 21.02.2013 року

В судовому засіданні взяв участь Малинич А.А., прокурор відділу прокуратури міста Ужгорода

СУТЬ СПОРУ: прокурором Тячівського району заявлено позов в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації, м. Ужгород до Тячівської районної державної адміністрації, м. Тячів та до приватного підприємства „Укрелектробуд", м. Ужгород про визнання недійсним розпорядження голови Тячівської районної державної адміністрації № 738 від 27.10.2009 року „Про затвердження документації грошової оцінки та надання в оренду земельної ділянки" приватному підприємству „Укрелектробуд", визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між Тячівською районною державною адміністрацією та приватним підприємством „Укрелектробуд" щодо надання у платне тимчасове користування земельної ділянки площею 0,0526 га та 0,0084 га за межами населеного пункту на

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 11.10.2013 року у справі № 907/832/13

території Краснянської сільської ради Тячівського району, зареєстрованого у державному реєстрі земель 25.11.2009 року, та зобов'язання приватного підприємства „Укрелектробуд" повернути земельну ділянку у власність держави. Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 13.08.2013 року до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Державну інспекцію сільського господарства в Закарпатській області, м. Ужгород. Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 30.08.2013 року до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Управління Держземагенства в Тячівському районі, м. Тячів.

Прокурор підтримав позовні вимоги. Зауважив, що вимога про повернення земельної ділянки заявлена в порядку застосування наслідків визнання недійсним договору оренди, які полягають у зобов'язанні ПП „Укрелектробуд" повернути земельну ділянку власнику. В обґрунтування позовних вимог посилається на порушення вимог земельного законодавства, які встановлені актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 30.04.2013 року, складеним Державною інспекцією сільського господарства в Закарпатській області. Крім того, стверджує про недотримання встановленого порядку зміни цільового призначення земельної ділянки. Прокурором подано письмові пояснення на заяви відповідачів щодо пропуску строку позовної давності, якими, посилаючись на розділ 3 „Прикінцеві та перехідні положення" Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" стверджує, що до вимоги про визнання незаконним правового акту органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи, встановлюється 3 річний строк позовної давності, однак, у зв'язку тим, що до цього моменту позовна давність на такі вимоги не поширювалася, Законом встановлено початок перебігу позовної давності з дня набрання ним чинності, тобто з 15.01.2012 року, який закінчується 15.01.2015 року, незалежно від дня прийняття оскаржуваного правового акту та моменту, коли прокуратура довідалася про виявлені перевіркою порушення. Також поданими поясненнями посилається на лист Управління Держземагенства від 11.09.2013 року, зі змісту якого вбачається, що спірні земельні ділянки згідно форми 6 ЗЕМ відносяться до земель енергетики, а до передачі земельної ділянки в оренду вказані земельні ділянки відносилися до земель сільськогосподарського призначення. Стверджує, що Тячівською РДА розпорядження про зміну цільового призначення земельної ділянки не приймалось, про що Тячівська РДА повідомила в листі № 03-32/2116 від 20.09.2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні 17.09.2013 року в порядку ст. 78 ГПК України подав заяву про відмову від заявленого прокурором позову. Враховуючи, що відмова позивача від позову не є обов'язковою для прокурора, така відмова не означає вибуття позивача з процесу чи зміни його процесуального статусу, спір підлягає вирішенню по суті.

Відповідач Тячівська РДА проти позову заперечує, посилається на помилковість твердження прокурора про перевищення Тячівською РДА повноважень при прийнятті оспорюваного розпорядження, оскільки у відповідності до п. 12 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України Тячівська РДА мала право на розпорядження землями державної власності за межами населених пунктів. Подала заяву № 04-04/18 від 10.10.2013 року про застосування строку позовної давності.

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 11.10.2013 року у справі № 907/832/13

Відповідач ПП „Укрелектробуд" поданим відзивом на позовну заяву від 17.09.2013 року наголошує на пропущенні прокурором строку позовної давності при зверненні з даним позовом, у зв'язку з чим просить застосувати позовну давність. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що і прокурору Тячівського району, і Закарпатській ОДА ще у грудні 2009 року було відомо про існування оспорюваного розпорядження голови Тячівської РДА. Крім того, стверджує, що наявність порушень при передачі земельної ділянки у користування на умовах оренди з боку органу державної влади щодо компетенції районної державної адміністрації, визначеної ст. 122 Земельного кодексу України, сама по собі не може бути безумовною підставою для визнання недійсними розпорядження про передачу земельної ділянки та договору оренди земельної ділянки, якщо вони не допущені внаслідок винної, протиправної поведінки самого ПП „Укрелектробуд", якому земельна ділянка була передана в користування. Додатково зазначає, що прокурором при зверненні з позовом та при розгляді справи не наведено жодних належних та допустимих доказів порушення інтересів держави у зв'язку з прийняттям оскаржуваного розпорядження та укладенням спірного договору.

Третя особа Держсільгоспінспекція поданими поясненнями повністю підтримала заявлений прокурором позов, посилаючись на перевищення Тячівською РДА повноважень при прийнятті оспорюваного розпорядження.

Третя особа Управління Держземагенства поданим відзивом на позовну заяву просить відмовити у задоволенні позовних вимог прокурора, оскільки надання земельної ділянки для будівництва малої гідроелектростанції оцінює як таке, що призначено для обслуговування жителів територіальної громади району, здійснено РДА у відповідності до визначеної ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України компетенції; наголошує на спливі строку позовної давності.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників учасників спору, суд встановив:

Розпорядженням голови Тячівської районної державної адміністрації № 738 від 27.10.2009 року затверджено приватному підприємству „Укрелектробуд" звіт нормативної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення, яка намічена для надання в користування на умовах оренди і розташована за межами населеного пункту Красна на землях запасу сільської ради (землі водного фонду), площею 0,0526 га та площею 0,0084 га для будівництва малої гідроелектростанції. Пунктом 2 вказаного розпорядження приватному підприємству „Укрелектробуд" надано в оренду зазначену земельну ділянку площею 0,0526 га та площею 0,0084 га для будівництва та обслуговування малої гідроелектростанції строком на 49 років.

На підставі вказаного розпорядження між Тячівською РДА та ПП „Укрелектробуд" укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 2124483200:01:002:0011 та 2124483200:01:002:0012 площею 0,0526 га та 0,0084 га для будівництва та обслуговування малої гідроелектростанції строком на 49 років, зареєстрований Закарпатською регіональною філією ДП „Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" 25.11.2009 року під № 040924700002.

Судовий порядок оскарження рішень місцевих державних адміністрацій визначено ст. ст. 43, 50 Закону України „Про місцеві державні адміністрації".

Відповідно до ст. 43 Закону України „Про місцеві державні адміністрації" підставою для скасування актів місцевих державних адміністрацій є їх суперечність Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України, іншим актам законодавства.

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 11.10.2013 року у справі № 907/832/13

Згідно статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Дослідивши аргументи учасників спору щодо відповідності оспорюваного розпорядження № 738 від 27.10.2009 року діючому законодавству, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги з огляду на наступне.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у сфері земельних відносин належить: розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм з питань використання та охорони земель; координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель; підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок; викуп земельних ділянок для суспільних потреб у межах, визначених законом; підготовка висновків щодо встановлення та зміни меж сіл, селищ, районів, районів у містах та міст; здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок; координація діяльності державних органів земельних ресурсів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин.

Відповідно до ч. 1 п. 12 розділу Х „Перехідні положення" ЗК України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Частинами 1, 2 ст. 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону; набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування визначені у ст. 122 ЗК України, згідно з ч. 3 якої районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті. Обласні державні адміністрації згідно ч. 4 ст. 122 ЗК України передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 11.10.2013 року у справі № 907/832/13

межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.

За нормою ст. 20 Закону України „Про землеустрій" при наданні земельних ділянок обов'язковим є проведення землеустрою на землях усіх категорій незалежно від форми власності.

Відповідно до ч. 9 ст. 123 Земельного кодексу України, яка регламентує порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок; надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання із затвердженням умов надання.

Згідно Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 677, який діяв на час прийняття оспорюваного розпорядження, проект відведення земельної ділянки розробляється на підставі: рішення сільської, селищної, міської рад, районної, Київської або Севастопольської міської держадміністрації, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок; укладених договорів між землевласниками і землекористувачами та розробником проекту відведення земельної ділянки; судового рішення. Розроблення проекту відведення земельної ділянки було обов'язковим, зокрема, у разі зміни цільового призначення земельної ділянки. Порядком передбачалось, що погоджений проект відведення земельної ділянки підлягає державній експертизі; після одержання позитивного висновку державної експертизи проект відведення земельної ділянки розглядається сільською, селищною, міською радою, районною, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, затверджується ними або в установленому порядку подається до інших органів, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок ( п.п. 10, 11).

Відповідно до ст. 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Судом встановлено, що надання земельної ділянки приватному підприємству „Укрелектробуд" оспорюваним розпорядженням здійснено з порушенням встановленого земельним законодавством порядку, яке полягає як у перевищенні Тячівською районною державною адміністрацією наданих їй повноважень, так і у порушенні процедури надання земельної ділянки у користування.

Як зазначено вище, до повноважень районних державних адміністрацій, пов'язаних з розпорядженням земельними ділянками державної власності за межами населених пунктів відповідно до ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України належить передача їх у власність або у користування для сільськогосподарського використання; ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті. Отже, надання земель для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель та

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 11.10.2013 року у справі № 907/832/13

споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ та організацій до повноважень районної державної адміністрації не належить. Зазначене питання відноситься до компетенції Закарпатської обласної державної адміністрації.

Слід зазначити, що оспорюваним розпорядженням затверджено приватному підприємству „Укрелектробуд" звіт нормативної грошової оцінки земельної ділянки, тоді як за нормою вищевказаної ч. 9 ст. 123 Земельного кодексу України надання земельної ділянки має відбуватися шляхом затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Доказів затвердження у встановленому порядку поданого до матеріалів справи проекту відведення земельної ділянки в користування на умовах оренди, виготовленого ТОВ „Землемер", суду не подано. Зазначений проект не пройшов державну експертизу.

З матеріалів справи вбачається, що з передачею земельної ділянки фактично відбулась зміна її цільового призначення: розпорядженням надано в користування земельну ділянку, яка до передачі в оренду відносилась до земель сільськогосподарського призначення, після передачі згідно форми 6-зем відноситься до підприємств з виробництва електроенергії (арк. справи 61).

За інформацією Тячівської РДА, розпорядження щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, наданої в оренду приватному підприємству „Укрелектробуд" за межами населеного пункту Красна площею 0,0526 га та 0,0084 га для будівництва малої гідроелектростанції не приймалися (арк. справи 176).

Отже, спірна земельна ділянка надана в оренду ПП „Укрелектробуд" без проведення обов'язкової зміни її цільового призначення відповідним розпорядженням із категорії земель сільськогосподарського призначення на землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відповідно до ст. 21 Земельного кодексу України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам, а також визнання недійсними угод щодо земельних ділянок.

Наведені вище порушення вимог земельного законодавства надають підстави для визнання недійсним розпорядження голови Тячівської районної державної адміністрації № 738 від 27.10.2009 року „Про затвердження документації грошової оцінки та надання в оренду земельної ділянки" приватному підприємству „Укрелектробуд".

Щодо вимоги про визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між Тячівською районною державною адміністрацією та приватним підприємством „Укрелектробуд" щодо надання у платне тимчасове користування земельної ділянки площею 0,0526 га та 0,0084 га за межами населеного пункту на території Краснянської сільської ради Тячівського району, зареєстрованого у державному реєстрі земель 25.11.2009 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства. Недодержання стороною (сторонами) в момент вчинення правочину вимог, які встановлені частиною першою ст. 203 Цивільного кодексу України, є відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину.

Враховуючи встановлений судом правовий режим спірної земельної ділянки, допущені порушення порядку передачі її в оренду, визнану судом обґрунтованість вимоги про визнання недійсним розпорядження голови Тячівської районної

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 11.10.2013 року у справі № 907/832/13

державної адміністрації № 738 від 27.10.2009 року „Про затвердження документації грошової оцінки та надання в оренду земельної ділянки" приватному підприємству „Укрелектробуд", суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовної вимоги про визнання недійсним оспорюваного договору оренди землі.

Щодо вимоги прокурора про застосування наслідків недійсності договору оренди та повернення земельної ділянки власнику, суд зазначає, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Враховуючи, що договір оренди землі може бути припиненим лише на майбутнє, оскільки неможливе повернути вже здійснене за ним користування земельною ділянкою, вимога прокурора повернути спірну земельну ділянку власнику підлягає задоволенню, земельна ділянка має бути повернута до земель запасу Краснянської сільської ради.

Наведені відповідачами заперечення проти позову судом відхиляються. Метою оренди у спірному розпорядженні та договорі зазначено будівництво та обслуговування малої гідроелектростанції, тобто діяльність, не пов'язана з обслуговуванням жителів територіальної громади району, а спрямована на одержання прибутку від виробництва електроенергії.

Згідно положень статей 38, 39 Земельного кодексу України об'єкти, пов'язані з обслуговуванням жителів територіальних громад, відносяться до об'єктів загального користування та розміщуються на землях житлової і громадської забудови. До них відносять школи, заклади культури, лікарні, підприємства торгівлі тощо. Про такі об'єкти іде мова в п. „в" ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України. Об'єкт, для будівництва якого надано спірну земельну ділянку, належить до об'єктів енергетичної системи, для яких відводяться землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони.

Не ґрунтується на законі і твердження ПП „Укрелектробуд" відносно дотримання порядку зміни цільового призначення землі, оскільки цільове призначення земельної ділянки визначено у проекті відведення земельної ділянки в користування на умовах оренди; такий висновок суперечить ст. 20 Земельного кодексу України.

Щодо заяв відповідачів про застосування строку позовної давності, суд констатує відсутність фактів пропуску строку позовної давності з огляду на розділ 3 „Прикінцеві та перехідні положення" Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства", відповідно до якого трьохрічний строк позовної давності, встановлений для вимоги про визнання незаконним правового акту органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи, починає відраховуватися з дня набрання чинності Законом, тобто з 15.01.2012 року та закінчується 15.01.2015 року. По вимозі про визнання недійсним договору оренди землі строк позовної давності також не пропущено, оскільки відповідачами не подано докази поінформованості прокурора та позивача про факт укладення та умови спірного договору.

Не приймаються до уваги і зауваження ПП „Укрелектробуд" стосовно необґрунтованості порушення інтересів держави у зв'язку з прийняттям оскаржуваного розпорядження та укладенням спірного договору. У позовній заяві наголошено, що порушеними є інтереси держави, які стосуються володіння,

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 11.10.2013 року у справі № 907/832/13

користування та розпорядження землями за межами населених пунктів, що суперечить принципам дотримання правового порядку у державі.

З огляду на викладене позов підлягає задоволенню з віднесенням судових витрат по сплаті судового збору у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідачів Тячівську РДА в сумі 1720 грн. 50 коп. (1147 грн. по вимозі про визнання недійсним розпорядження та 573 грн. 50 коп. - половина суми судового збору по вимозі про визнання недійсним договору оренди) та приватне підприємство „Укрелектробуд" в сумі 2294 грн. (573 грн.50 коп. - половина суми судового збору по вимозі про визнання недійсним договору оренди та 1720 грн. 50 коп. судовий збір по вимозі про повернення об'єкту оренди від суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки).

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив:

1. Позов задоволити повністю.

2. Визнати недійсним розпорядження голови Тячівської районної державної адміністрації № 738 від 27.10.2009 року „Про затвердження документації грошової оцінки та надання в оренду земельної ділянки" приватному підприємству „Укрелектробуд".

3. Визнати недійсним договір оренди землі, укладений між Тячівською районною державною адміністрацією та приватним підприємством „Укрелектробуд" щодо надання у платне тимчасове користування земельної ділянки площею 0,0526 га та 0,0084 га за межами населеного пункту на території Краснянської сільської ради Тячівського району, зареєстрований у державному реєстрі земель 25.11.2009 року.

4. Зобов'язати приватне підприємство „Укрелектробуд", м. Ужгород, вул. Тиха, 16/2 (код ЄДРПОУ 34022645) повернути земельну ділянку площею 0,0526 га та 0,0084 га, розташовану за межами населеного пункту на території Краснянської сільської ради Тячівського району, до земель запасу Краснянської сільської ради.

5. Стягнути з Тячівської районної державної адміністрації, м. Тячів, вул. Незалежності, 30 (код ЄДРПОУ 04053832) в доход Державного бюджету України (банк отримувача ГУДКУ у Закарпатській області, МФО 812016, отримувач коштів - державний бюджет м. Ужгород 22030001; рахунок отримувача - 31211206783002; код отримувача - 38015610) суму 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

6. Стягнути з приватного підприємства „Укрелектробуд", м. Ужгород, вул. Тиха, 16/2 (код ЄДРПОУ 34022645) в доход Державного бюджету України (банк отримувача ГУДКУ у Закарпатській області, МФО 812016, отримувач коштів - державний бюджет м. Ужгород 22030001; рахунок отримувача - 31211206783002; код отримувача - 38015610) суму 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 17.10.2013 року.

Суддя Мокану В.В.