Постанова

від 15.10.2013 по справі 904/3670/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2013 року Справа № 904/3670/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Герасименко І.М. (доповідач)

судді : Кузнецова І.Л., Сизько І.А.

секретар судового засідання: Турбуєва А.О.

за участю представників сторін:

представник позивача: ОСОБА_1

представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи попереджений належним чином;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства "Гарантія-СА", м.Дніпропетровськ,

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2013 р. у справі № 904/3670/13

за позовом Суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м. Дніпропетровськ,

до Приватного підприємства "Гарантія-СА", м. Дніпропетровськ,

про стягнення 11 226, 00 грн.

В С Т А Н О В И В :

Суб`єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2, м.Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду з позовною заявою до Приватного підприємства "Гарантія-СА", м. Дніпропетровськ, в якій просить стягнути11226,00грн. збитків.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2013.року по справі №904/3670/13 (суддя Коваленко О.О.) Позовні вимоги задоволено. Стягнуто з приватного підприємства "Гарантія-СА" на користь суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 11226,00грн. (одинадцять тисяч двісті двадцять шість грн. 00 коп.) - збитків; 1720,50грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) - судового збору.

Відповідач не погодився з рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що суд першої інстанції виніс рішення в супереч діючого законодавства, обставини визнані судом встановленими недоведені з неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для вирішення спору та порушенням норм матеріального та процесуального права.

В своїй апеляційній скарзі відповідач просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2013 року. по справі №904/3670/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволені позову відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем не доведено розмір збитків.

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 17.09.2013 року представник позивача просить рішення суду залишити без змін; представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи попереджений належним чином. Колегією суддів винесено ухвалу про відкладення розгляду справи до 01.10.2013р.

01.10.2013р. у судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду представник позивача просить рішення суду залишити без змін; представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи попереджений належним чином. Розгляд справи відкладено до 15.10.2013р. Строк розгляду спору в порядку ст. 69 ГПК України продовжено на 15 днів до 16.10.2013р.

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 15.10.2013р. представник позивача просить рішення суду залишити без змін; представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи попереджений належним чином.

Колегія суддів, дослідивши докази по справі, в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 06.09.2010р. між приватним підприємцем ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір № 01/09/10 оренди нерухомого майна, згідно з п.1.1 якого орендодавець (ОСОБА_3) передає, а орендар приймає в строкове платне користування приміщення загальною площею 36,85м 2 , розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 10.1 договору № 01/09/10 від 06.09.2010р. зазначений договір укладено на три роки до 01.09. 2013р.

Відповідно до доказів, які наявні у даній справі, позивач - ОСОБА_2 вперше уклала шлюб 17.09.1999р. маючи дівоче прізвище ОСОБА_2 з ОСОБА_5 та взяла його прізвище, тобто змінила прізвище ОСОБА_2 на ОСОБА_2. В подальшому, 26.12.2006р. шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 розірвано.

06.06.2008р. позивач вдруге уклала шлюб з ОСОБА_6 та взяла його прізвище, тобто змінила ОСОБА_2 на ОСОБА_2.

01.09. 2011р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 0109-т2/11 на централізовану технічну охорону об'єкту (а.с. 27-35 том 1), відповідно до п.1.1 умов якого клієнт (позивач) передає, а охорона (відповідач) приймає під централізовану охорону об'єкт - нежитлове приміщення. Об'єкт, що передається під централізовану охорону, обладнується засобами охоронної сигналізації та підключається до пульту централізованого нагляду охорони (відповідача). Охорона об'єкта полягає в наступному: здійснення централізованого нагляду за станом сигналізації на об'єкті та негайний виїзд нарядів охорони (відповідача) при спрацюванні засобів сигналізації, що встановлюється на об'єкті з метою затримання сторонніх осіб, що незаконно проникли на об'єкт протягом періоду охорони. Охорона (відповідач) не приймає на зберігання і не вступає у володіння цим майном. "Охорона" приймає на себе зобов'язання про централізовану охорону "Об'єкта" в цілому шляхом забезпечення його цілісності і збереження майна "Клієнта" (позивача), що в ньому знаходиться, у період знаходження "Об'єкта" під охороною. Періодом охорони вважається час з моменту прийняття "Об'єкта" під охорону до його зняття з охорони Клієнтом (позивачем). Цей час фіксується автоматично за допомогою пульту централізованої охорони. Особливими умовами Договору можуть бути передбачені обставини або умови, за яких період охорони вважається припиненим.

На виконання умов укладеного між сторонами договору оренди № 0109-т2/11 від 01.09.2011р., позивач передав відповідачу нежитлове приміщення загальною площею 36,85м 2 , розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яке обладнано відповідачем засобами охоронної сигналізації та підключено до пульту централізованого нагляду охорони (відповідача).

Відповідно до п.8.1 договору № 0109-т2/11 від 01.09.2011р. зазначений договір укладено строком на один рік і набуває чинності з дня його підписання. Якщо за один місяць до закінчення строку дії договору ні одна із сторін не вимагатиме його припинення, або переукладання, тоді він залишається в силі на попередніх умовах і на кожний наступний рік.

01.05.2012р. між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору № 0109-т2/11 від 01.09. 2011р., відповідно до п.2 сторони дійшли взаємної згоди про автоматичне продовження дії договору № 0109-т2/11 від 01.09. 2011р. на той же строк на тих же умовах.

Позивач в позовній заяві послався на те, що 22.12.2012р. в період часу з 18 год. 15 хв. по 08 год. 55 хв. невстановлені особи проникли в приміщення магазину «Мотор рад»,взятого під охорону та таємно, шляхом розбиття вітрини магазину, викрали майно на загальну суму 10959,00грн., а саме:

- операційна система Windows XP PRO OEM вартістю 1250,00грн., яка була встановлена в ноутбук TQ4rp-7998t-47КД4-89wkp-TBЗм3 вартістю 3850,00грн., який викрали;

- ноутбук марки Asus Eee PС4G ser. № 830ААQ20455 вартістю 2957,00грн.;

- ноутбук марки HP Compag NX6110 Cі M360 (PY496EA) вартістю 3899,00грн.

Вартість розбитої вітрини складає 270,00грн. Враховуючи викладене позивач вказав, що збитки що виникли в результаті неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № 0109-т2/11 від 01.09.11р. складають 11226,00грн.

Враховуючи викладене крадіжка з орендованого позивачем приміщення сталася в період дії договору № 0109-т2/11 від 01.09.2011р.

Відповідач, окрім іншого, зобов'язаний забезпечити терміновий виїзд та прибуття нарядів охорони на об'єкт у випадку спрацювання сигналізації (п.2.3). При виявленні нарядом охорони ознак проникнення сторонній осіб на об'єкті вжити термінові заходи щодо їх затримання, здійснювати охорону місця пригоди, викликати на об'єкт клієнта або його довірених осіб, сповістити районну чергову частину МВС України в м. Дніпропетровську, організувати пошук по гарячих слідах зловмисників (п.3.3).

В порушення взятих на себе зобов'язань відповідач не з'явився по виклику коли спрацювала кнопка виклику "Напад" на охоронному об'єкті , такі факти виявилися коли 22.12.2012р. о 09 год. 00 хв. працівник магазину ОСОБА_7 виявив, що вітрина магазину розбита, однак наряду охорони на місці скоєння злочину не було та саме працівник позивача викликав наряд міліції. Сигналізація працювала справно, що і підтвердили працівники агентства охорони, коли приїхали перевіряти встановлене ними технічне обладнання та проти чого не заперечував і представник відповідача ні у запереченнях на позов, ні у судових засіданнях.

Факт звернення позивача до Кіровського РВ Дніпропетровського МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області підтверджується повідомленням про початок досудового розслідування за № 40/4569-10 від 04.07.2013р., але зі змісту повідомлення про початок досудового розслідування №40/4569-СО від 04.07.2013р. (а.с. 140, том 1) не вбачається встановлення факту викрадення вказаного в позовній заяві майна гр. ОСОБА_5, а повідомляється про надходження повідомлення ОСОБА_2 про те, що 22.12.2012р. невстановлені особи в період часу з 18.15 годин 21.12.2012 р. по 08.55 годин 22.12.2012р. проникли до приміщення магазина «ІНФОРМАЦІЯ_1», що розташований у АДРЕСА_1, звідки таємно викрали майно гр. ОСОБА_5, та ОСОБА_2, а саме три ноутбуки на загальну суму 10959 грн., та пошкодили при проникненні майно у вигляді розбитого скла на суму 270 грн.

Позивач надав суду письмові пояснення стосовно вартості предметів, які начебто були викрадені з приміщення, яке за поясненням позивача знаходилося під охороною відповідача, а саме:

вартість операційної системи Windows XP PRO OEM складала 1250,00грн., вона була встановлена в ноутбуці TQ4rp-7998t-47КД4-89wkp-TBЗм3 вартість якого ,на момент покупки складала 3850,00грн.,що підтверджується накладною № чек від 24.06.07р. (а.с.82);

вартість ноутбука марки Asus Eee PС4G ser. № 830ААQ20455 ,на момент покупки ,складала 2957,00грн.,що підтверджується товарним чеком № 221109-1 від 22.11.09р. (а.с.83);

вартість ноутбуку марки HP Compag NX6110 Cі M360 (PY496EA) ,на момент покупки складала 3899,00грн.,що підтверджується видатковою накладною № ДПП002176 від 02.12.05р.; вартість вітрини у розмірі 270,00грн. підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 011 від 25.12.12р.

Позовні вимоги мотивовані посиланням на ст. 224 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Зі змісту статті 225 Господарського кодексу України вбачається, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У відповідності до ст. ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п.4.2 договору, розмір збитків, нанесених клієнту через неналежне виконання охороною договірних зобов'язань, встановлюється відповідальними працівниками сторін, і повинен підтверджуватися відповідними документами та розрахунками вартості викраденого, пошкодженого чи знищеного майна і відповідати показникам аналітичного обліку клієнта (позивача).

Позивачем не надано будь-яких документів, складених за участю обох сторін, які доводять факт викрадення комп'ютерної техніки з нежитлового приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_1.

Дослідивши надані позивачем докази, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вони не можуть бути належними доказами знаходження вказаної комп»ютерної техніки в користуванні позивача та в тому, що техніка взагалі знаходилась в магазині мототехніки. Надані позивачем до суду апеляційної інстанції списки обладнання, що знаходиться на балансі ПП ОСОБА_8 (а.с.58-59) підписані одноособово ОСОБА_2, тому не можуть бути належним доказом знаходження на балансі вказаної техніки.

Таким чином, незважаючи на те, що відповідачем дійсно було порушене господарське зобов'язання, по наданню послуг з охорони за договором №0109-Т2/11 від 01.09.2011р. (п. 1.1, 2.3, 3.3 договору), але позивачем не було доведено як наявність так і розмір спричинених збитків в частині стягнення вартості комп'ютерної техніки. Позивачем не було доведено те, що в приміщенні за адресою АДРЕСА_1, знаходились ноутбуки, які вказані позивачем як викрадені з магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» (мотомагазин). З наданих позивачем документів не вбачається, що вказані ноутбуки придбавались позивачем та застосовувались в підприємницькій діяльності. Так, надані позивачем накладна(чек) від 24.06.2007р.на покупку ноутбуку та товарний чек №221109-1 від 22.11.2009р.на покупку нетбуку не містять назви одержувача товару(а.с.82,83) та не можуть бути належним доказом по справі. Накладна №ДПП002176 від 02.12.2005р. виписана на ім.»я ОСОБА_5 (а.с.84)і в зв'язку з відсутністю доказів знаходження цього майна в приміщенні магазина за договором оренди чи дарування не може бути належним доказом по справі, тому в частині стягнення збитків у розмірі вартості ноутбуків та нетбука слід відмовити.

Що стосується стягнення вартості розбитої вітрини - 270 грн., то в цій частині позов підлягає задоволенню, так як факт розбиття вітрини підтверджується матеріалами справи, і суд враховує, що саме розбиття вітрини стало умовою спрацювання сигналізації. Зважаючи на те, що збитки у вигляді розбитої вітрини були спричинені в результаті неналежного виконання своїх зобов'язань відповідачем, вони підлягають стягненню з останнього.

22.07.2013 року господарським судом Дніпропетровської області винесено додаткове рішення, яким доповнено мотивувальну частину рішення наступним: "Не підлягають задоволенню витрати на правову допомогу у розмірі 2845,00грн. на підставі укладеного між сторонами договору "Про надання правової допомоги" від 11.03.13р., так як по-перше, витрати позивача за цивільно-правовою угодою про отримання юридичної допомоги не знаходяться в безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з фактом неналежного виконання відповідачем спірного зобов'язання і ці витрати не мають обов'язкового характеру; по-друге, договір укладено строком на один рік й адвокат за укладеним між сторонами договором взяв на себе зобов'язання надавати правову допомогу не лише за даною справою, а саме позивачу з широкого кола питань.

Колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції в частині стягнення судових витрат.

Так, з матеріалів справи вбачається, що адвокатські послуги були надані саме по цій справі і вони підлягають відшкодуванню пропорційно задоволених позовних вимог. Також необхідно пропорційно задоволених позовних вимог стягнути з відповідача суму судового збору (ст.49 ГПК України).

Таким чином, рішення суду необхідно скасувати на підставі п.3 ч. 1 ст. 104 ГПК України та задовольнити позовні вимоги частково, в сумі 270 грн., а в іншій частині позову відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.99,101,103,104,105, ГПК України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Гарантія-СА", м. Дніпропетровськ, - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2013 року по справі №904/3670/13 - скасувати частково.

Стягнути з приватного підприємства "Гарантія-СА" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 52-А; ідентифікаційний код 33382740) на користь суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (юридична адреса: АДРЕСА_2; фактична адреса: АДРЕСА_3; індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) - 270 грн. (двісті сімдесят грн. 00 коп.) - збитків; 41 грн. 38 коп. (сорок одна грн. 39 коп.) - судового збору, витрати на послуги адвоката в сумі 68 грн. 42 коп. (шістдесят вісім грн. 42 коп.).

В іншій частині позову відмовити.

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати накази по справі.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України на протязі 20 днів.

Повний текст постанови підписано 21.10.2013р.

Головуючий І.М. Герасименко

Судді І.Л.Кузнецова

І.А.Сизько