Ухвала

від 05.06.2014 по справі 904/3670/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

05.06.2014 Справа № 904/3670/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Кощеєва І.М., Чередка А.Є.,

при секретарі судового засідання: Губенко Ю.Е.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: директор Таршикова К.Ю., наказ № 06/К від 10.03.2011р., представник Шлемензон Е.О., довіреність № б/н від 03.06.2014р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.10.2013р. у справі № 904/3670/13

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємства "Гарантія-СА", м. Дніпропетровськ

про стягнення 11 226, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до приватного підприємства "Гарантія-СА" про стягнення з останнього на свою користь грошових коштів за відшкодування викраденого майна, а саме: операційна система Windows XP PRO OEM вартістю 1 250, 00 грн., встановлена в ноутбук, ноутбук марки TQ4RP-7998T-47KD4-89WKP-TB3M3 вартістю 3 850, 00 грн., ноутбук марки ASUS model Eee-PC4G ser. № 830AAQ20455 вартістю 2 957, 00 грн., ноутбук марки HP Compaq NX6110 Ci M360 (PY496EA) вартістю 3 899, 00 грн., які належать фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3, на загальну суму 10 959, 00 грн., суму спричинених збитків за розбите скло вітрини - 270, 00 грн., всього стягнути суму спричиненої шкоди та збитків у розмірі 11 226, 00 грн. Також, у складі судових витрат позивач просить стягнути з відповідача витрати на правовому допомогу у сумі 2 845, 00 грн. та витрати на видачу нотаріально завіреного доручення у сумі 250, 00 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2013 року у справі № 904/3670/13 (суддя Коваленко О.О.) позовні вимоги задоволено; стягнуто з приватного підприємства "Гарантія-СА" на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 11 226, 00 грн. збитків, 1720, 50 грн. судового збору.

Додатковим рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2013 року у справі № 904/3670/13 мотивувальну частину рішення у справі доповнено наступним:

"Не підлягають задоволенню витрати на правову допомогу у розмірі 2 845, 00 грн. на підставі укладеного між сторонами договору "Про надання правової допомоги" від 11.03.2013 року, так як, по-перше, витрати позивача за цивільно-правовою угодою про отримання юридичної допомоги не знаходяться в безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з фактом неналежного виконання відповідачем спірного зобов'язання і ці витрати не мають обов'язкового характеру; по-друге, договір укладено строком на один рік й адвокат за укладеним між сторонами договором взяв на себе зобов'язання надавати правову допомогу не лише за даною справою, а саме позивачу з широкого кола питань.

Не підлягають задоволенню і вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на видачу доручення нотаріально завіреного у розмірі 250, 00 грн., так як позивача представляв адвокат, що підтверджується свідоцтвом про право зайняття адвокатською діяльністю № 1206 (а.с.94), належним чином засвідчена копія якого залучена до матеріалів справи, у зв'язку з чим повноваження адвоката як представника могли посвідчуватися ордером. До ордера обов'язково додається витяг з договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору (положення ст. 28 Господарського процесуального кодексу України). Позивач не позбавлений права надати адвокату, як представнику, нотаріально засвідчену копію довіреності, однак прямої потреби у цьому не було."

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.10.2013 року у справі № 904/3670/13 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Герасименко І.М., судді: Кузнецова І.Л., Сизько І.А.) апеляційну скаргу приватного підприємства "Гарантія-СА" задоволено частково; рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2013 року по справі № 904/3670/13 скасовано частково; стягнуто з приватного підприємства "Гарантія-СА" на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 270, 00 грн. збитків, 41, 38 грн. судового збору, витрати на послуги адвоката у сумі 68, 42 грн.; в іншій частині позову відмовлено.

Приймаючи постанову про часткове скасування рішення місцевого господарського суду, Дніпропетровський апеляційний господарський суд виходив з тих обставин, що факт звернення позивача до Кіровського РВ Дніпропетровського МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області підтверджується повідомленням про початок досудового розслідування за № 40/4569-10 від 04.07.2013 року, але зі змісту повідомлення про початок досудового розслідування №40/4569-СО від 04.07.2013 року не вбачається встановлення факту викрадення вказаного в позовній заяві майна гр. ОСОБА_4, а повідомляється про надходження повідомлення ОСОБА_3 про те, що 22.12.2012 року невстановлені особи в період часу з 18.15 годин 21.12.2012 року по 08.55 годин 22.12.2012 року проникли до приміщення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", що розташований у АДРЕСА_1, звідки таємно викрали майно гр. ОСОБА_4 та ОСОБА_3, а саме три ноутбуки на загальну суму 10 959 грн., та пошкодили при проникненні майно у вигляді розбитого скла на суму 270 грн.; незважаючи на порушення відповідачем господарського зобов'язання по наданню послуг з охорони за договором № 0109-Т2/11 від 01.09.2011 року (п.п. 1.1, 2.3, 3.3 договору), позивачем не доведено як наявність, так і розмір, спричинених збитків в частині стягнення вартості комп'ютерної техніки, не доведено те, що в приміщенні магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" (мотомагазин) за адресою: АДРЕСА_1 знаходились ноутбуки, які вказані позивачем як викрадені. Також, апеляційний господарський суд зазначив, що з наданих позивачем документів не вбачається, що вказані ноутбуки придбавались позивачем та використовувались в підприємницькій діяльності: надані позивачем накладна (чек) від 24.06.2007 року на купівлю ноутбуку та товарний чек № 221109-1 від 22.11.2009 року на купівлю нетбуку не містять назви одержувача товару та не можуть бути належним доказом по справі; накладна № ДПП002176 від 02.12.2005 року, виписана на ім'я ОСОБА_4, у зв'язку з відсутністю доказів знаходження цього майна в приміщенні магазину за договором оренди чи дарування не може бути належним доказом по справі. Виходячи з наведених обставин, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови в позові в частині стягнення збитків у розмірі вартості ноутбуків та нетбука.

Апеляційний господарський суд вбачав підстави дійти висновку про правомірність задоволення позову в частині позовних вимог про стягнення збитків у сумі 270, 00 грн. (вартості розбитої вітрини), оскільки факт розбиття вітрини підтверджується матеріалами справи та саме розбиття вітрини стало умовою спрацювання сигналізації; збитки у вигляді розбитої вітрини були спричинені неналежним виконанням своїх зобов'язань відповідачем.

Також, апеляційний господарський суд не погодився з висновками суду першої інстанції в частині стягнення судових витрат, зазначивши, що адвокатські послуги були надані саме по цій справі і вони підлягають відшкодуванню пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Ухвалами Вищого господарського суду України від 26.11.2013 року та від 13.01.2014 року у справі № 904/3670/13 касаційні скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.10.2013 року у даній справі повернуті скаржнику без розгляду.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.03.2014 року у цій же справі фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.10.2013 року, касаційну скаргу повернуто скаржнику без розгляду.

15.05.2014 року до Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшла заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.10.2013 року у справі № 904/3670/13.

Відповідно до поданої заяви фізична особа-підприємець ОСОБА_3 просить скасувати зазначену вище постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування поданої заяви позивач посилається на ті обставини, що апеляційний господарський суд не зазначив, які саме бухгалтерські документи та докази наявності майна у позивача необхідно надати до суду, не витребував їх у позивача, відкладаючи розгляд справи, ухвалою суду, а представник позивача, який приймав участь при розгляді справи судом апеляційної інстанції, не зрозумів, які бухгалтерські документи необхідно надати. Позивач зазначає, що після прийняття Дніпропетровським апеляційним господарським судом постанови від 15.10.2013 року у даній справі, дізнавшись про причини часткової відмови в задоволенні позову, позивач 16.10.2013 року звернулась до Кіровського РВ УМВС України в Дніпропетровській області з заявою про ознайомлення та зняття копій з матеріалів кримінального провадження № 12012040670000597 від 23.12.2012 року про факт викрадення комп'ютерної техніки з нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. При ознайомленні з матеріалами кримінального провадження, як стверджує позивач, нею виявлено оригінали повідомлення від 22.12.2012 року на адресу ПП "Гарантія-СА" по факту крадіжки та документи, які підтверджують наявність та вартість викраденого майна, інвентаризаційний опис основних засобів від 29.12.2011 року, акт звірки по розрахунку вартості викраденого майна у двох примірниках від 22.12.2012 року, акт від 22.12.2012 року про відмову ПП "Гарантія-СА" від отримання повідомлення від 22.12.2012 року по факту крадіжки та спричинених збитків та від підписання акту звірки по розрахунку вартості спричиненої шкоди, розписку ОСОБА_4 від 10.08.2010 року, розписку ОСОБА_3 від 10.08.2010 року. Окрім того, як зазначає позивач, після ретельного розшуку бухгалтерських документів в новому офісі, який змінила після крадіжки, позивач розшукала оригінал інвентаризаційного опису основних засобів від 30.12.2012 року, який було складено після крадіжки.

Наведені вище обставини, з'ясовані позивачем в ході ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, виявлені при цьому докази, які їх підтверджують, а також додатково розшукані докази, позивач вважає нововиявленими обставинами, які, на думку позивача, мають істотне значення для вирішення справи, не були відомі заявнику раніше під час розгляду справи та наявність яких, як стверджує позивач, є підставою для перегляду постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.10.2013 року у даній справі.

Позивач у судове засідання, призначене для розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не з'явилась особисто та не забезпечила явку свого повноважного представника. Про дату, час та місце проведення судового засідання позивач повідомлена належним чином за її місцезнаходженням згідно матеріалів справи.

До початку судового засідання від позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з хворобою дитини.

Відповідач у справі заперечує проти задоволення заяви позивача про перегляд постанови апеляційного господарського суду за нововиявленими обставинами, постанову апеляційного господарського суду вважає законною та обґрунтованою, прийнятою при повному та всебічному дослідженні доказів по справі при дотриманні норм матеріального та процесуального права, а також зазначає, що підстави для перегляду зазначеної постанови за нововиявленими обставинами відсутні.

За доводами відповідача, головною передумовою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є те, що ці обставини не були і не могли бути відомі особі, яка звертається з відповідною заявою, на час розгляду справи. Разом з тим, на думку відповідача, позивач нововиявленими обставинами вважає документи власного бухгалтерського обліку, підписані позивачем та долучені нею до матеріалів кримінального провадження, тобто документи, про складання та існування яких позивачу не могло бути невідомо. Також, відповідач вважає, що документи, які позивачем покладено в обґрунтування звернення до суду з заявою про перегляд постанови за нововиявленими обставинами, за своїм юридичним змістом та в контексті даної судової справи є не нововиявленими обставинами, а новими доказами у справі. Окрім того, як зазначає відповідач, ці докази не є такими, що могли б суттєво вплинути на висновок суду при винесенні ним рішення, оскільки вони не можуть беззаперечно свідчити про знаходження комп'ютерної техніки, вказаної позивачем як викраденої з приміщення магазину, в приміщенні магазину саме в момент здійснення крадіжки, а тому не доводять спричинених збитків у вигляді вартості вказаного майна.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.05.2014 року заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови апеляційного господарського суду від 15.10.2013 року у даній справі прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Коваль Л.А., судді - Пархоменко Н.В., Чередко А.Є.

Розпорядженням секретаря судової палати від 05.06.2014 року у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Пархоменко Н.В. визначено для розгляду даної справи колегію суддів у складі: головуючий суддя Коваль Л.А., судді - Кощеєв І.М., Чередко А.Є.; ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.06.2014 року заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови апеляційного господарського суду від 15.10.2013 року у даній справі зазначеним складом суду прийнято до свого провадження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача, апеляційний господарський суд вважає, що заява про перегляд постанови апеляційного господарського суду у даній справі за нововиявленими обставинами не підлягає задоволенню в силу наступного.

Відповідно до пункту першого частини другої статті 112 Господарського процесуального кодексу України підставою для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Виходячи зі змісту наведеної правової норми, до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Нововиявлена обставина (як факт) і новий доказ (як підтвердження факту) є різними поняттями. Так, не можуть вважатися нововиявленими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. Також, не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону, зокрема, статті 38 ГПК України.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, наведеною у пунктах другому, п'ятому постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" з подальшими змінами.

Обставини, на які посилається позивач як на нововиявлені, та які, як вважає позивач, підтверджують факт перебування викраденого майна в приміщенні магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою АДРЕСА_1, та його вартість, а саме: отримані із матеріалів кримінального провадження повідомлення № 22 від 22.12.2012 року про вчинення крадіжки, акт звірки розрахунку вартості спричиненої шкоди від 22.12.2012 року, акт відмови від отримання повідомлення по факту крадіжки та спричинених збитків, від підписання акту звірки розрахунку вартості спричиненої шкоди від 22.12.2012 року, інвентаризаційний опис основних засобів від 29.12.2011 року, а також розшуканий позивачем інвентаризаційний опис основних засобів від 30.12.2012 року, не є нововиявленими обставинами в розумінні ст. 112 ГПК України, фактично є новими доказами в підтвердження відповідних фактів, які не були своєчасно подані учасником спору при розгляді даної справи судом.

Також, всі перелічені вище матеріали, на які позивач посилається як на нововиявлені обставини, існували на час розгляду справи як судом першої інстанції, так і на час перегляду апеляційним господарським судом прийнятого у справі рішення, про їх існування позивачу було відомо, оскільки зазначені документи складені безпосередньо позивачем.

За приписами ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При цьому колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне зауважити, що право сторони на подання доказів, в силу норм процесуального законодавства, яким керується господарський суд при здійсненні судочинства, є обмеженим. Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційним господарським судом додаткові докази приймаються, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд враховує також те, що ст. 38 Господарського процесуального кодексу України не зобов'язує господарський суд самостійно витребувати від підприємств та організацій, незалежно від їх участі у справі, документи і матеріали, необхідні для вирішення спору. Сторона або прокурор лише у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати до суду клопотання про витребування таких доказів господарським судом.

Окрім того, апеляційний господарський суд, враховуючи наявні у справі матеріали, не вбачає підстав вважати, що докази, на які посилається позивач у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинам та які додає до цієї заяви, впливають на правову оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається, не в повній мірі спростовують факти, покладені в основу судового рішення апеляційної інстанції у даній справі.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду не вбачає наявності трьох умов (існування певних матеріально-правових фактів (а не доказів) на час розгляду справи; те, що ці факти не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи судом; істотність даних фактів для розгляду справи), лише одночасна наявність яких є необхідною ознакою існування нововиявлених обставин.

За наведеного, заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.10.2013 року у справі № 904/3670/13 задоволенню не підлягає, постанова у справі підлягає залишенню без змін.

Доводи позивача щодо наявності підстав для перегляду постанови апеляційного господарського суду у даній справі за нововиявленими обставинами спростовуються встановленим вище та наведеними вище правовими нормами.

Апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про відкладення розгляду справи, оскільки причини, з яких позивач просить відкласти розгляд справи, не є поважними причинами неявки представника позивача у судове засідання. Також, позивач не надав доказів в підтвердження тих обставин, які наведені в заяві.

Наведене узгоджується з положеннями п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Окрім того, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує, що відповідно до частин третьої та четвертої статті 114 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими обставинами розглядаються господарським судом у судовому засіданні у місячний строк з дня їх надходження. Неявка заявника та інших осіб, які беруть участь у справі, не є перешкодою для розгляду заяви.

Судові витрати за подання заяви про перегляд постанови апеляційного господарського суду у даній справі за нововиявленими обставинами відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на позивача.

Керуючись ст.ст. 86, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.10.2013 року у справі № 904/3670/13 - відмовити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.10.2013 року у справі № 904/3670/13 - залишити без змін.

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя А.Є. Чередко